Постанова № 9556229, 18.02.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

< Список >

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2010 року Справа № 2а-260/08/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Яковлєва О.В.

при секретарі - Дигас В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Чарнокіт” до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області №0000672310/0 від 18.02.2008р., №0000672310/1 від 24.03.2008р., №0000672310/2 від 06.06.2008р..

Позов обґрунтував тим, що ТОВ „Чарнокіт” правомірно не включено до суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), яка підлягає оподаткуванню за ставкою єдиного податку 10% суму коштів за цінні папери, реалізовані підприємством в І та ІІ кварталах 2006 року. Оскільки, у разі, коли протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Таким чином, базою обкладення єдиним податком являється тільки позитивний фінансовий результат від продажу цінних паперів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що встановлені в акті перевірки Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області порушення позивача, а також оскаржуване податкове повідомлення –рішення відповідають вимогам чинного законодавства. Оскільки, ТОВ „Чарнокіт”, в порушення п.3 Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, не включено до суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) яка підлягає оподаткуванню за ставкою єдиного податку 10% суму коштів за цінні папери, реалізовані підприємством в І та ІІ кварталах 2006 року у розмірі 254300 грн.

Крім того, посилається на те, що Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” встановлено лише єдине виключення, коли до бази оподаткування включається не вся сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а саме, при здійсненні операцій з продажу основних фондів. Отже, базою обкладення єдиним податком, в даному випадку, не може бути позитивний фінансовий результат від продажу цінних паперів.

Суд, вислухавши доводи представників сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.          

Відповідно до акту Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області про результати виїзної планової перевірки ТОВ „Чарнокіт” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 30.09.2007р. №35/23-10/32954158 від 05.02.2008р. перевіркою встановлено порушення позивачем п.3 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. №727/98 (далі за текстом –Указ №727/98), що полягають у заниженні суми єдиного податку за І та ІІ квартали 2006 року на 254300 грн., внаслідок невключення до суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), яка підлягає оподаткуванню за ставкою єдиного податку 10% суму коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок підприємства в оплату за цінні папери, реалізовані підприємством в І та ІІ кварталах 2006 року (а.с. 7-50).

На підставі акту перевірки №35/23-10/32954158 від 05.02.2008р. Гайворонською міжрайонною державною податковою інспекцією Кіровоградської області, згідно з пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі за текстом –Закон №2181-ІІІ), прийнято податкове повідомлення - рішення №0000672310/0 від 18.02.2008р., яким ТОВ „Чарнокіт” визначено суму податкового зобов’язання за платежем єдиний податок у розмірі 254300 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 127150 грн. (а. с. 53).

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням подав до податкового органу скаргу на зазначене податкове повідомлення –рішення.

За результатами процедури адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення –рішення №0000672310/0 від 18.02.2008р. залишено без змін, та разом з тим, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000672310/1 від 24.03.2008р., №0000672310/2 від 06.06.2008р..

Судом встановлено, що 23.12.2005р. ТОВ „Чарнокіт” отримало в Гайворонській міжрайонній державній податковій інспекції Кіровоградської області свідоцтво про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва –юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 % за застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності у 2006 році №1103000304 (серія А №69916).

Відповідно до ст.1 Указу №727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Що дає підстави вважати, що платник єдиного податку застосовує касовий метод обчислення виручки, при якому враховуються всі надходження коштів на розрахунковий рахунок або (та) в касу.

Згідно ст.4 Указу №727/98 суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат. Порядок ведення даної книги затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 13.10.1998р. №477, відповідно до якого у графі 5 „Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації” відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”).

Згідно п.7.6 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі за текстом –Закон №334/94-ВР) платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що базою оподаткування єдиним податком при продажу цінних паперів є позитивний фінансовий результат від їх продажу.

Судом встановлено, що протягом І та ІІ кварталу 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Мегаполіс Гранд Інвест” (Продавець) та ТОВ „Чарнокіт” (Покупець) укладено договори купівлі - продажу цінних паперів (акцій, векселів), згідно яких Продавець передає у власність, а Покупець приймає і сплачує цінні папери на загальну суму 2701100 грн., про що складено акти приймання –передачі.

Розрахунки з продавцем цінних паперів ТОВ „Мегаполіс Гранд Інвест” за даними договорами відображені по регістрах бухгалтерського обліку субрахунку 685 „Розрахунки з іншими кредиторами”, які свідчать про те, що станом на 01.07.2006р. за позивачем рахувалась кредиторська заборгованість перед ТОВ „Мегаполіс Гранд Інвест” у сумі 2701100 грн., яка була погашена позивачем в І кварталі 2007 року.

Крім того, протягом І та ІІ кварталу 2006 року між ТОВ „Чарнокіт” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Аріадна –Фінанс” (Покупець) укладено договори купівлі - продажу цінних паперів (акцій, векселів) на загальну суму 2701500 грн., про що складено акти приймання –передачі.

Розрахунки з покупцем цінних паперів ТОВ „Аріадна-Фінанс” відображені по регістрам бухгалтерського обліку рах.377 „Розрахунки з іншими дебіторами”, згідно яких протягом першого та другого кварталу 2006 року покупцем перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ „Чарнокіт” кошти на загальну суму 2701500 грн..

Відповідно до п.п. 5 - 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що за період протягом І та ІІ кварталу 2006 року розмір доходу позивача від продажу кожного з окремих видів цінних паперів становить 2 701500 грн., а витратами позивача за даний звітний період є кредиторська заборгованість перед ТОВ „Мегаполіс Гранд Інвест” в сумі 2701100 грн..

Таким чином, протягом І та ІІ кварталу 2006 року доходи позивача від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, отримані (нараховані) ним, перевищують витрати, понесені (нараховані) ТОВ „Чарнокіт” внаслідок придбання цінних паперів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами) на 400 грн. Отже, за результатами даного звітного періоду позивач повинен був включити прибуток у розмірі 400 грн. до складу його валових доходів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ТОВ „Чарнокіт” занижено базу оподаткування єдиним податком по операціях з цінними паперами на суму 400 грн., внаслідок чого виникло заниження єдиного податку за І та ІІ квартали 2006 року в сумі 40 грн., які правомірно донараховані відповідачем згідно податкового повідомлення - рішення №0000672310/0 від 18.02.2008р.

Відповідно до п.17.1. ст.17 Закону №2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, сума штрафних санкцій, які підлягають застосуванню до позивача за порушення податкового законодавства, що полягає у заниженні єдиного податку за І та ІІ квартали 2006 року в сумі 40 грн., становить десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 170 грн..

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями –рішеннями суми податкового зобов’язання за платежем єдиний податок у розмірі 254300 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 127150 грн.

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень - рішень Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області №0000672310/0 від 18.02.2008р., №0000672310/1 від 24.03.2008р., №0000672310/2 від 06.06.2008р..

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Судом по даній справі, за клопотанням позивача, було призначено судово –економічну експертизу, оплату вартості якої в сумі 4507 грн. 20 коп., проведено ТОВ „Чарнокіт”, про що свідчать висновок судово –економічної експертизи №131, 132/23 та рахунок №131, 132/23 від 26.01.2009р. (а.с. 104, 121-124).

Зважаючи на викладене, судові витрати, пов’язані із проведенням судово – економічної експертизи в сумі 4507 грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 03 грн. 40 коп. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ТОВ „Чарнокіт”.

Керуючись ст.ст.1, 3, 4 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, п.7.6 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР, ст.ст. 158 -163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Чарнокіт” до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень –задовольнити.

Визнати протиправними податкові повідомлення –рішення Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області №0000672310/0 від 18.02.2008р., №0000672310/1 від 24.03.2008р., №0000672310/2 від 06.06.2008р., винесені відносно товариства з обмеженою відповідальністю „Чарнокіт”.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Чарнокіт” судові витрати у розмірі 4510 грн. 60 коп., в тому числі, 4507 грн. 20 коп. - судові витрати, пов’язані з проведенням судово –економічної експертизи та судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин рішення, з дня складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.          

Повний текст постанови виготовлено 23.03.2010р.          

Суддя           О.В. Яковлєв