Рішення № 95562222, 15.03.2021, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/117/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Павлової А.С.,

за участі секретаря судового засідання Козак Г.А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В лютому 2021 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – АТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 27.04.2007.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним і банком Договір про надання банківських послуг (далі – Договір).

Банком на підставі договору відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 3.2, п. 3.3 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором виконало, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах Договору та в межах кредитного ліміту.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим, станом на 30.11.2020 має заборгованість – 33314,80 грн., з яких: 31162,64 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2152,16 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України.

Представник позивача зазначив, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості. Кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину суми заборгованості за кредитом.

У зв`язку з наведеним, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 31162,64 грн. та судові витрати у розмірі 2270,00 грн.

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позов. Разом з тим, ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Зазначив, що він дійсно користувався кредитними коштами. Проте, за його підрахунками він винен банку 15000 грн. Будь-яких доказів на підтвердження такої заборгованості, або ж спростування заявленої Банком суми заборгованості, відповідач не надав. Пояснив, що анкету-заяву на отримання кредитних коштів він підписував, але який розмір відсотків було встановлено згідно Договору та на яких саме умовах він не знає.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник банку разом з позовом подав клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін і клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якому вказав, що необхідні докази є в матеріалах справи, і позивач не заперечує проти винесення заочного рішення.

Від відповідача жодних заяв та клопотань не надійшло.

ІІІ. Процесуальні дії суду по справі.

Ухвалою від 08.02.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд проводиться в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений у встановленому ЦПК України порядку.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких мотивів.

27.04.2007 відповідач ОСОБА_1 звернувся до Банку з заявою, виявивши бажання укласти договір про надання банківських послуг.

Факт звернення відповідача до банку підтверджується наданою позивачем копією заяви від 27.04.2007 і копією паспорта ОСОБА_1 та визнається сторонами (а.с. 47, 58-59).

Відповідно до наявних у справі довідок АТ КБ «ПриватБанк» за укладеним між сторонами кредитним договором відповідачу було видано чотири кредитних картки, остання строком дії до серпня 2021 року, встановлено кредитний ліміт 1700 грн., який в подальшому було збільшено до 7000 грн. (а.с. 45-46).

Як вбачається з наданої позивачем виписки по рахунку відповідача, з 26.05.2007 останній користувався виданою йому карткою, використовував кошти позивача, частково вносив в Банк кошти на погашення кредитної заборгованості (а.с. 30-46).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 30.11.2020 наявна заборгованість – 33314,80 грн., з яких: 31162,64 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 2152,16 грн. – заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України (а.с. 29).

V. Докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

Позивачем було надано суду в якості доказу витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не містять дати та підпису позичальника, внаслідок чого неможливо перевірити, станом на який час вони діяли і чи саме на таких умовах відповідач погоджувався отримати кредит в позивача.

В постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17-ц Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

VI. Мотивована оцінка аргументів сторін, порушення прав.

Оскільки позивач дійсно надав ОСОБА_1 кошти за кредитним договором на умовах строковості і платності, однак такі кошти були не повністю повернуті відповідачем, тому прострочене тіло кредиту на загальну суму 31162,64 грн. слід стягнути з відповідача на користь Банку.

Вказане підтверджується письмовими доказами: заявою, випискою по рахунку, довідкою про видачу кредитних карт та розрахунком заборгованості.

Відповідач в судовому засіданні визнав, що уклав договір про надання банківських послуг і має заборгованість, однак в меншому розмірі, а саме 15000 грн. Доказів на підтвердження такої позиції суду не надав.

VII. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зі змісту ст.ст. 626, 628 ЦК України слідує, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»), тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач довів належними та допустимими доказами заявлену до стягнення з відповідача суму заборгованості за простроченим тілом кредиту. Тоді як відповідачем не спростовано доводів позивача будь-якими доказами.

VІII. Судові витрати.

Судові витрати у справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду, в сумі 2270 грн.

Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути судовий збір в сумі 2270,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263, 354 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 625, 626,628, 633, 634, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за простроченим тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 27.04.2007 в сумі 31162 гривні 64 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 2270 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду через Волочиський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 16 березня 2021 року.

Суддя А.С. Павлова