Рішення № 95559208, 10.03.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/5028/21

Пр. № 2/334/461/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Наумової І.Й.,

за участю секретар судового засідання: Кунець В.В.,

представника позивача: Лупанової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову: Комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради, Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Запорізька міська рада звернулася до суду з даним позовом, який обґрунтовує наступним.

Будинок № 74 за адресою: м. Запоріжжя по вул. Дослідна станція є власністю територіальної громади м. Запоріжжя, в особі Запорізької міської ради. Вищезазначений будинок знаходиться на обслуговуванні та в господарському віданні Комунального підприємства «Наше місто» Запорізької міської ради. Кімната № НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 виконавчим комітетом Запорізької міської ради 09.10.2017 року була надана по ордеру серії «Г» № 116 ОСОБА_1 . Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання від 09.01.2019 №04-16/3-38 засвідченою старшим інспектором ВРФО по Комунарському району Володіною О.М., за відомостями департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради у вищезазначеній кімнаті зареєстрований ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до особового рахунку № НОМЕР_2 загальна площа кімнати АДРЕСА_2 , складає 30,91 кв. м., в якій на теперішній час зареєстровані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно актів комунального підприємства «Наше місто» від 18.01.2019 р., 27.05.2019, 17.08.2020 р., складених черговими по поверху (готелю) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , начальником АХО ОСОБА_5 за участю інженера 1 категорії ОСОБА_6 , майстра ОСОБА_7 майстрів СУ ЖБ ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , встановлено, що кімната АДРЕСА_2 фактично вільна. Станом на 18.01.2019 року ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , не мешкають у спірному житлі, кімната захаращена, двері не зачинені. Зі слів сусідів до вказаної кімнати тривалий час, більше півроку ніхто з відповідачів не з`являвся. Інше місце проживання та місце находження ОСОБА_10 та ОСОБА_2 не відоме.

Відповідачі не проживають в кімнаті АДРЕСА_2 , в якій зареєстровані, жодного разу не з`являлися з цього часу. Перешкод в користуванні житловим приміщенням ніхто Відповідачам не чинив та не чине. Житловим приміщенням Відповідачі не користуються та не проживають без поважних причин, відомості про їх місце перебування на теперішній час відсутні.

На підставі вищевикладеного, з посиланням на положення ст.ст. 71, 71 ЖК УРСР, позивач просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування вищезазначеною кімнатою у гуртожитку.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.09.2020 р. відкрито провадження у справі та призначений її розгляд в порядку загального позовного провадження, сторонам встановлений строк для надання заяв по суті справи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, зазначених в позові, відносно ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала.

Відповідачі повторно не з`явились в судові засідання. З урахуванням положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України про час, дату та місце слухання справи повідомлені. Причини неявки відповідачів суду не відомі, відзиву на позов та будь-яких інших заяв, клопотань відповідачі до суду не надали.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, враховуючи, що є всі умови для ухвалення заочного рішення, керуючись ст.ст. 280, 281 ЦПК України, ухвалив про заочний розгляд даної справи, а саме: у відсутність відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, вислухав пояснення представника позивача, допитав свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступну обставини та відповідні їм правовідносини.

Будинок АДРЕСА_1 , який є гуртожитком, знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2014 р., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових права на нерухоме майно.

На підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 494 від 26.08.2016 р. вищевказаний будинок (гуртожиток) переданий в господарське відання Комунального підприємства «Наше місто».

Ордером серії «Г» № 116, виданим виконавчим комітетом Запорізької міської ради від 09.10.2017 р., пенсіонерці ОСОБА_1 , 1950 р.н., надане право на зайняття кімнати АДРЕСА_2 , з сім`єю з однієї особи.

Особовий рахунок № НОМЕР_2 на вищезазначену кімнату відкритий на ОСОБА_1 , нарахування оплати за управління вищезазначеним будинком та надані комунальні послуги ведеться на 2 особи.

Відповідно до інформації Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 23.09.2020 р., відповідач ОСОБА_1 зареєстрована у вищезазначеній кімнаті з 24.10.2017 р. по теперішній час. Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в цій кімнаті з 09.01.2019 р. по теперішній час.

З виписки по особового рахунку, оформленого на дану кімнату у гуртожитку, вбачається, що відповідачі по справі не оплачували послуги за утримання будинку, постачання газу та електричної енергії, внаслідок чого виникла заборгованість за період з жовтня 2017 року по вересень 2020 року.

З актів обстеження житлового приміщення – вищевказаної кімнати, від 18.01.2019 р., 27.05.2019, 17.08.2020 р., складених представниками КП «Наше місто», а саме: черговими по поверху (готелю) ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , начальником АХО ОСОБА_5 , за участю інженера 1 категорії ОСОБА_6 , майстра ОСОБА_11 , майстрів СУ ЖБ ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , вбачається, що відповідачі станом на час складання цих актів так і не вселились фактично у цю кімнату, кімната захаращена, потребує ремонту.

Допитана в судовому засіданні, в якості свідка, ОСОБА_12 , пояснила, що вона є майстром КП «Наше місто», нею складались вищезазначені акти. Зазначила, що працює на цій посаді протягом останніх двох років, і за цей період вона жодного разу не бачила, щоб у вищезазначеній кімнаті хтось мешкав. Вона не одноразово опитувала мешканців сусідніх кімнат, які пояснили, що в цій кімнаті ніхто не мешкає. При складанні цих актів, нею та іншими співробітниками КП «Наше місто», було встановлено, що двері до кімнати зламані, вони не закриваються, в кімнаті ніхто не мекає, в ній знаходяться поламані меблі, різноманітний мотлох. Станом на останній її вихід у лютому 2021 р., в цій кімнаті нічого не змінилось.

Допитана в судовому засіданні, в якості свідка, ОСОБА_6 , пояснила, що вона тривалий час працювала старшим майстром служби утримання житлових будинків в КП «Наше місто», фактично мешкає в кімнаті АДРЕСА_3 , з 2014 р. З 2018 р. вона почала працювати на посаді завідуючої вищезазначеним гуртожитком. З 2014 р. вона ніколи не бачила відповідачку ОСОБА_1 за місцем її реєстрації. Відповідач ОСОБА_2 приходив двічі до гуртожитку влітку 2018 р., зазначив, що планує зробити ремонту у кімнаті АДРЕСА_4 . Вони з ним піднімались та оглядали цю кімнату, в якій стояли поламані меблі та різноманітний мотлох, але фактично так ніхто в неї і не вселився, ремонту відповідач не робив, більше до гуртожитку не приходив. Наразі в цій кімнаті так ніхто і не поселився, кімната захаращена.

Відповідно до статті 47 Конституції України громадянам України гарантоване право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно з ч.4, 5 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Правовий режим гуртожитків, жилі приміщення яких підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», прирівняний до правового режиму жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, тому на мешканців таких гуртожитків у разі їх тимчасової відсутності поширюються норми ст.71, 72 ЖК УРСР.

Відповідно до ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно зі ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Законодавство не містить переліку підстав, які вважаються поважними причинами відсутності за місцем мешкання понад шість місяців, і за наявністю яких особа не може бути визнана такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Поважність причин відсутності особи за місцем мешкання, визначаються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи. При цьому, встановлення причин відсутності понад встановленні законом строки має відбуватися тільки після встановлення факту відсутності відповідача в зазначені строки.

Оцінивши, вищезазначені докази в сукупності, проаналізував правові норми, які регулюють дані правовідносини, судом встановлено, що відповідачі, які отримали право користування вищевказаною кімнатою в гуртожитку, понад шість місяців не мешкають в ній без поважних причин, оскільки фактів про існування будь-яких перешкод у проживанні відповідачів в цій кімнаті, під час розгляду справи судом, не встановлено. Про втрату їх інтересу до цієї кімнати також свідчить не оплата житлово-комунальних послуг з 2017 р., не отримання кореспонденцію за місцем їх реєстрації, невжиття заходів для збереження майна, яке знаходиться у кімнаті, та її належного утримання. Доказів наявності підстав для збереження житлового приміщення за відповідачами протягом більш тривалого періоду, передбачених пунктами 1-7 частини 3 статті 71 ЖК України, суду не надано.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачі втратили право користування зазначеним житловим приміщенням, тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати понесені на сплату судового збору, по 1051,00 грн., з кожного.

Керуючись ст. 3, 4, 10, 12,13, 76-81, 89, 141, 280-284 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета позову: Комунальне підприємство «Наше місто» Запорізької міської ради, Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Запорізької міської ради (ЄДРОУ: 04053915) витрати понесені на сплату судового збору, по 1051,00 грн., з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 15.03.2021 р.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя І.Й.Наумова