
Справа № 308/13498/14-ц
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.03.2021 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді – Сарай А.І.,
за участю секретаря судового засідання – Зборовської Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», де первісний стягувач: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», боржник: ОСОБА_1 , про заміну стягувача, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання,
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Девелоп Фінанс» звернулося до суду із заявою, де первісний стягувач: ПАТ «Комерційний банк «Надра», боржник: ОСОБА_1 , про заміну стягувача, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що в провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходилася цивільна справа № 308/13498/14-ц за позовом ПАТ «КБ «Банк Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 09.07.2015 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області було вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» суму заборгованості за кредитним договором № 612/10-2005 від 27.10.2005 року в загальній сумі 27538,90 доларів США основної заборгованості (тіло кредиту та відсотки), 300293,23 грн. та 3654 грн. судового збору.
Щодо заміни стягувача у виконавчому документі заявник зазначає, що постановою Правління Національного банку України від 5 лютого 2015 року за № 83 «Про віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 5 лютого 2015 року за 26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра», відповідно до якого з 6 лютого 2015 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.06.2015 року за № 113 на підставі Постанови Правління Національного банку України від 04.06.2015 року за № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» розпочато ліквідацію ПАТ «КБ «Надра». Оголошення з інформацією про відкликання банківської ліцензії ПАТ «КБ «Надра», ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «КБ «Надра» було опубліковане 12 червня 2015 року в газеті «Голос України» за №103. Дана інформація була розміщена 12.06.2015 року на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
18.05.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» (з 04.02.2011 року є правонаступником всіх прав та обов`язків ВАТ КБ «Надра») та ТОВ «Девелоп Фінанс» був укладений договір № GL3N017514 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 612/10-2005 від 27 жовтня 2005 року передано ТОВ «Девелоп Фінанс». Вказаний договір про відступлення укладено відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), які проводилися у відповідності до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з метою продажу майна неплатоспроможного банку, результати визначеного аукціону було оформлено протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-03-17-000038-b від 08 квітня 2020 року. До додатку № 1 до договору про відступлення (№ з/п 312) увійшло право вимоги до ОСОБА_1 , що виникло на підставі кредитного договору № 612/10-2005 від 27 жовтня 2005 року.
Вказує, що у результаті укладення казаного договору про відступлення кредитором у зобов`язанні, що було предметом розгляду цивільної справи № 308/13498/14-ц, стало ТОВ «Девелоп Фінанс», яке згідно з умовами договору про відступлення набуло права вимагати замість первісного кредитора належного виконання боржником зобов`язань в межах переданого права вимоги.
Щодо видачі дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для його пред`явлення заявник посилається на те, що 04.06.2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.06.2015 року прийнято рішення про початок процедури ліквідації банку. У зв`язку з проведенням ліквідації ПАТ «КБ «Надра» керівництво банку було повністю змінено, були закриті територіальні відділення банку та звільнені всі місцеві співробітники, що здійснювали судовий супровід кредитних справ. Повноваження органів управління банку, що ліквідується, покладаються на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Продаж кредитних портфелів здійснюється банком великими обсягами – тисячами кредитів, що передбачає підготовку та передачу дуже великої кількості документів. 18.05.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» (з 04.02.2011 року є правонаступником всіх прав та обов`язків ВАТ КБ «Надра») та ТОВ «Девелоп Фінанс» був укладений договір № GL3N017514 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 612/10-2005 від 27 жовтня 2005 року передано ТОВ «Девелоп Фінанс». Вищезазначені обставини підтверджуються також даними акту приймання-передачі оригіналів документів від 18.05.2020 року до договору № GL3N017514 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 18.05.2020 року, згідно з яким новому кредитору оригінали виконавчих листів по справі № 308/13498/14-ц не передавалися. Отже, як зауважує заявник, процедура ліквідації банку, яка передбачає припинення основної діяльності банку, зміну всього керівництва, закриття територіальних відділень банку та звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників, виконання функцій Фонду з відчуження великої кількості активів, вплинуло на факт втрати оригіналів виконавчих листів та пропущення процесуальних строків.
Вказує, що рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.07.2015 року, що набрало законної сили, у справі № 308/13498/14-ц, станом на сьогодні залишається не виконаним, боржник не погашає заборгованість та ухиляється від самостійного виконання рішення суду.
На підставі викладеного, заявник просить суд: замінити первісного позивача (стягувача) у виконавчому листі № 308/13498/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» суму заборгованості за кредитним договором № 612/10-2005 від 27 жовтня 2005 року в загальній сумі 27538,90 доларів США основної заборгованості (тіло кредиту та відсотки), 300293,23 грн. (комісія та пеня) та 3654 грн. судового збору, на його правонаступника – ТОВ «Девелоп Фінанс» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 41937164, місцезнаходження: 01001, м. Київ, провулок Рильський, буд. 4, поверх 6, п/р № IBAN НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Восток», МФО 307123); видати TOB «Девелоп Фінанс» дублікат виконавчого листа на виконання рішення суду в цивільній справі № 308/13498/14-ц; поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, виданого на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.07.2015 року у цивільній справі № 308/13498/14-ц.
Представник заявника у судове засідання не з`явився, при цьому надіслав до суду клопотання про розгляд заяви без участі заявника.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, одна їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Дослідивши матеріали справи за поданою заявою, вивчивши матеріали цивільної справи № 308/13498/14-ц, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.07.2015 року у справі № 308/13498/14-ц, що набрало законної сили, задоволено частково позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ, заборгованість за кредитним договором № 612/10-2005 від 27 жовтня 2005 року в загальній сумі 27538,90 доларів США основної заборгованості (тіло кредиту та відсотки) та 300293,23 грн. (комісія та пеня), на рахунок № НОМЕР_2 у відділенні ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ, МФО 380764, код 20025456. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ, 3654 грн. судового збору, на рахунок № НОМЕР_3 у відділенні ПАТ КБ «Надра» Ужгородське РУ, МФО 380764, код 20025456.
На підставі вказаного рішення судом 05.10.2015 року було видано виконавчий лист, який 07.10.2015 року отримано представником стягувача ПАТ КБ «Надра».
18.05.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» (з 04.02.2011 року є правонаступником всіх прав та обов`язків ВАТ КБ «Надра») та ТОВ «Девелоп Фінанс» укладено договір № GL3N017514 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, згідно з яким право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 612/10-2005 від 27.10.2005 року передано ТОВ «Девелоп Фінанс».
Вказані обставини також підтверджуються результатом відкритих торгів (аукціону), які проводилися у відповідності до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з метою продажу майна неплатоспроможного банку, результати визначеного аукціону оформлено протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-03-17-000038-b від 08.04.2020 року, а також додатком № 1 до договору, з якого вбачаться, що до ТОВ «Девелоп Фінанс» увійшло право вимоги до ОСОБА_1 згідно з кредитним договором № 612/10-2005 від 27.10.2005 року.
Відповідно до ст. 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.
У пункті 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення «Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.
Вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі № 5011-33/18786-2012, постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 327/378/16-ц, постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 2-н-148/09.
Частиною 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва, а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язані в повному обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 року у справі № 6-122цс13, виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону виконавчого провадження її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Частиною 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Отже, за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18.
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що відсутність відкритого виконавчого провадження на час розгляду судом заяви про заміну сторони у такому провадженні не є перешкодою для вирішення судом цього питання. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, а тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин, судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові і підлягають виконанню на всій території України, а відтак, суд вважає за необхідне замінити вибулого стягувача у виконавчому листі у справі № 308/13498/14-ц з ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Девелоп Фінанс».
Щодо підстав поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа та видачу його дублікату щодо суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Аналогічне положення містить ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Метою ст. 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.
Заявник обґрунтовує вимоги заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання проведенням ліквідації ПАТ «КБ «Надра», а також не передачею виконавчих листів від ПАТ «КБ «Надра».
Згідно з актом приймання-передачі оригіналів документів до договору № GL3N017514 про відступлення прав вимоги від 18.05.2020 року оригінал виконавчого листа щодо ОСОБА_2 від ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «Девелоп Фінанс» не передавався.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.
04.06.2015 року Правлінням НБУ прийнято постанову № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Надра», на підставі якої виконавчою дирекцією ФГВФО 05.06.2015 року прийнято рішення про початок процедури ліквідації банку.
Повноваження органів управління банку, що ліквідується, покладаються на ФГВФО. З аналізу норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема з п. 8 ст. 4, п. 2 ст. 48 цього Закону випливає, що основною функцією Фонду в процесі ліквідації банків є організація відчуження всіх активів і зобов`язань неплатоспроможного банку до яких входять і права вимоги за кредитними договорами. Продаж кредитних портфелів здійснюється банком великими обсягами – тисячами кредитів, що передбачає підготовку та передачу дуже великої кількості документів. Тому, процедура ліквідація банку, яка передбачає припинення основної діяльності банку, зміну всього керівництва, закриття територіальних відділень банку та звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників, виконання функцій Фонду з відчуження великої кількості активів, також вплинуло на факт втрати оригіналів виконавчих листів та пропущення процесуальних строків.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, – і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства Права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 року (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».
Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду ( рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1975 р. п. 36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» від 29.07.1998 р., п. 37).
З врахуванням викладеного, строки пред`явлення виконавчого листа, виданого у цивільній справі № 308/13498/14-ц, пропущено стягувачем з поважних причин, тому їх слід поновити.
Згідно з п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
В постанові Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 2-6471/06 зазначено, що при розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Враховуючи, що причину пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчих листів визнано поважною, у стягувача оригінали виконавчих листів відсутні, на примусовому виконанні вони не перебувають, є підстави для видачі дублікатів виконавчих листів.
На підставі викладеного, дана заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 353-355, 431, 433, 442 ЦПК України, ст. ст. 512, 514 ЦК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс», де первісний стягувач: публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», боржник: ОСОБА_1 , про заміну стягувача, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання – задовольнити.
Замінити первісного позивача (стягувача) у виконавчому листі № 308/13498/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» суму заборгованості за кредитним договором № 612/10-2005 від 27 жовтня 2005 року в загальній сумі 27538,90 (двадцять сім тисяч п`ятсот тридцять вісім) доларів США 90 центів основної заборгованості (тіло кредиту та відсотки), 300293,23 (триста тисяч двісті дев`яносто три) гривні 23 копійки (комісія та пеня) та 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) гривні судового збору на його правонаступника – товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 41937164, місцезнаходження: 01001, м. Київ, провулок Рильський, буд. 4, поверх 6, п/р № IBAN НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Восток», МФО 307123).
Видати товариству з обмеженою відповідальністю «Девелоп Фінанс» дублікат виконавчого листа на виконання заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.07.2015 року у цивільній справі № 308/13498/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» суми заборгованості за кредитним договором № 612/10-2005 від 27 жовтня 2005 року в загальній сумі 27538,90 (двадцять сім тисяч п`ятсот тридцять вісім) доларів США 90 центів основної заборгованості (тіло кредиту та відсотки), 300293,23 (триста тисяч двісті дев`яносто три) гривні 23 копійки (комісія та пеня) та 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) гривні судового збору.
Поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання, виданого на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.07.2015 року у цивільній справі № 308/13498/14-ц.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області А.І. Сарай
Судове рішення № 95558637, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 15.03.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/13498/14-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: