Ухвала суду № 95556203, 17.02.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 1506/4626/2012

Провадження № 6/496/43/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді – Буран В.М.,

за участі:

секретаря – Мединської К.І.,

представника боржника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Біляївського районного суду Одеської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересована особа: ПАТ «Дельта банк», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання,

В С Т А Н О В И В :

Директор ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів по справі № 1506/4626/2012та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання. Свої вимоги мотивує тим, що заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 19.12.2012 року було задоволено позовні вимоги ПАТ "Дельта банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10.09.2013 року рішення залишено без змін.

15.06.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір відступлення прав вимоги № 2258/К, згідно з умовами якого заявник набув право вимоги заборгованості за кредитом, в тому числі за Договором кредиту № 716-0103006/ФКВ-08 від 23.09.2008 року, де боржниками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 27.11.2020 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони стягувача у виконавчих листах при виконанні рішення суду по справі № 1506/4626/2012 за позовом ПАТ "Дельта банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором його правонаступником було задоволено. На даний час жодного виконавчого провадження з виконання зазначеного рішення не відкрито. З матеріалами кредитної справи переданої правонаступнику не передавались оригінали виконавчих листів, що підтверджується актом приймання-передачі документів. З телефонної розмови з представником органу виконавчої служби стало відомо, що у відділі було відкрито ВП № 45139144 з примусового стягнення боргу з ОСОБА_1 та виконавче провадження було завершено і направлено на адресу стягувача оригінали виконавчих документів, але надати підтвердження про відправлення виконавчих листів представники відділу не можуть.

В судове засідання представник заявника не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, але його представник адвокат – Мутаф В.А. в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, оскільки вважає, що заявником не обґрунтовано підстав для поновлення строків для пред`явлення виконавчих документів до виконання, також зазначив, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.10.2014 року було скасовано, оскільки ще тоді заявником було пропущено строки звернення до виконавчої служби з питань виконання даного рішення.

ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, причини неявки суду невідомі.

Представник ПАТ «Дельта банк» до суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Ознайомившись із матеріалами справи, вислухавши учасника процесу, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 19.12.2012 року по справі № 1506/4626/2012 було задоволено позовні вимоги ПАТ "Дельта банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором (т. 1 а.с. 93-94).

Ухвалою суду від 22.03.2013 року було заяву представника заявника про скасування заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19.12.2012 року по справі № 1506/4626/2012 залишили без задоволення. (а.с. 107-108).

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10.09.2013 року заочне рішення залишено без змін. Рішення набрало чинності.

На виконання заяви представника ПАТ «Дельта банк» видано два виконавчі листи (а.с. 155-157).

Ухвалою суду від 29.12.2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду було відмовлено (а.с. 176).

15.06.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір відступлення прав вимоги № 2258/К, згідно з умовами якого заявник набув право вимоги заборгованості за кредитом, в тому числі за Договором кредиту № 716-0103006/ФКВ-08 від 23.09.2008 року, де боржниками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за договором поруки № 716-0131006/ZФПОР-08 від 23.08.2008 р. є поручителем у виконанні даного договору перед кредитодавцем.

Ухвалою суду від 27.11.2020 року заяву ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну сторони стягувача у виконавчих листах при виконанні рішення суду по справі № 1506/4626/2012 за позовом ПАТ "Дельта банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором його правонаступником було задоволено (т. 1 а.с. 207-209).

Згідно п. 1 договору 2258/К від 15.06.2020 новий кредитор набув усіх прав кредитора у повному обсязі, тому заявник звертається до суду з питанням про видачу дублікатів виконавчих листів, які були втрачені та поновленні строків для пред`явлення їх до виконання.

Відповідно до п.17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Тобто, підставою для задоволення вимоги про видачу дублікату виконавчого документу є в тому числі факт того, що заява подана в межах строків пред`явлення його до виконання.

Судове рішення набрало чинності 10.09.2013 року.

У відповідності ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час набрання законної сили рішенням суду), строк пред`явлення виконавчих листів до виконання, які отримав заявник, складав один рік, тобто до 10.09.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Вказане положення також закріплено в ч. 2 ст. 433 ЦПК України.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Обов`язок пред`явити виконавчий лист до виконання в межах строків, визначених Закону України «Про виконавче провадження», покладено саме на стягувача.

Представник боржника ОСОБА_1 адвокат Мутаф В.А. надав суду витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень з примусового виконання рішення суду № 1506/4626/2012, а саме стягнення боргу у сумі 231905,94 грн. з ОСОБА_1 .

Так, з витягу вбачається, що при перевірці виконавчого провадження виявлено, що строк пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання до 10.09.2014 року. Виконавчий лист разом із заявою про відкриття виконавчого провадження стягувачем пред`явлено до Відділу 15.10.2014 року, тобто с порушенням строків, є підставою для відмови у відкриті провадження відповідно п. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час прийняття заяви). Однак державний виконавець помилково відкрив провадження, але постановою від 20.03.2015 року у ВП № 45139144, постанову про відкриття виконавчого провадження було скасовано.

Як вбачається з заяви, представником заявника не обґрунтовано причини пропущення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання первісним прокурором, однак заявник зазначив, що однією з підстав звернення його до суду було в тому числі передача прав кредитора до правонаступника.

На підтвердження причин втрати виконавчих листів та пропущення процесуального строку, представником заявника до суду надано лише протокол № 3 загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» від 14.09.2016 року, ухвалу суду від 27.11.2020 року про заміну сторони виконавчого провадження, витяги про результати пошуку виконавчих проваджень АСВП, виконанні заявником 19.01.2021 р., копію акту-прийому передачі від 15.06.2020 року, якою не встановлено відсутність оригіналу виконавчого листа про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , а лише не зазначено про їх передачу. Тобто співробітниками банку взагалі не виконувалось активних дій, щодо встановлення наявності оригіналів виконавчих документів, які повинні були повернутись банку після скасування постанови 20.03.2015 року.

Суд критично ставиться до обсягу доказів наданих заявником, на підтвердження встановлення обставин відсутності виконавчого листа та пропущення строку для його пред`явлення. Новим стягувачем здійснилось мінімальну кількість необхідних дії щодо знаходження виконавчого листа про стягнення боргу з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посилання заявника на телефонні переговори з представниками виконавчої служби ніякими належними доказами не підтверджено. Щонайменше, при виявленні втрати співробітниками стягувача (ПАТ «Дельта банк») в тому числі при пересилці виконавчих листів з виконавчої служби, можливим було проведення службового розслідування на встановлення наявності їх.

Після скасування постани про відкриття виконавчого провадження 20.03.2015 року та до передачі прав кредитора правонаступнику 15.06.2020 р., минуло близько п`яти років, однак не зважаючи на це ПАТ «Дельта банк» (первісний стягувач) пропустив строк пред`явлення виконавчого листа (до 10.09.2014 р.) та не здійснив будь-яких дій, щодо поновлення цих строків. Заявник не звертався до виконавчої служби з підстав встановлення наявності виконавчого листа в архіві служби.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від обставин та характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Інших доказів, що свідчили би про втрату виконавчого документа та пропущення строків пред`явлення виконавчих листів до виконання представником заявника не надано.

Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.

Від так, враховуючи що згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ №14від 18грудня 2009року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Суд виходить з того, що поважність причин пропуску цього строку є оціночною категорією і встановлюється у кожному конкретному випадку. Такими причинами можуть бути: тяжка хвороба, безпорадний стан, тривале відрядження, інші обставини, які свідчать про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені законом строки.

Враховуючи, що в силу вимог 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, може видати його дублікат, тільки якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це, до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, в силу ст. 433 ЦПК України, суддя зобов`язаний визнати поважними причину пропуску пред`явлення виконавчого листа до виконання, однак, як встановлено матеріалами заяви, представник заявника не навів поважних причин та належних доказів поважності такого пропуску строку.

Аналіз діючого законодавства, дає підстави стверджувати, що новий кредитор не може отримати обсяг прав більш ніж має попередній. А отже пропущення первісним кредитором строку пред`явлення виконавчого листа без поважних причин, призвело до втрати такого права новим кредитором.

На підставі наведеного, суд вважає, що вимога ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання по справі № 1506/4626/2012 не підлягає задоволенню, а отже і видати їх дублікати не є можливим.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 76-81, 260, 261, 433, 17.4 Перехідних положень ЦПК України, ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», суд –

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересована особа: ПАТ «Дельта банк», боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до примусового виконання дублікатів виконавчих листів по справі № 1506/4626/2012 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та видачу дублікатів виконавчих листів із зазначенням нового стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» – відмовити в повному обсязі

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 22.02.2021 року.

Суддя Буран В.М.