
Код суду 233 Справа № 233/523/20
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2021 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Міросєді А. І.,
суддів Орчелота А.В., Стадченко О.В.,
за участю:
секретаря Ульянцевої С.А.,
прокурора Кабанця А.О., Кадуріна С.Є.,
потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
захисника Бєляєва В.О.,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019050380001460 від 04 грудня 2019 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Керамік Ясинуватського району Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, розлученого, пенсіонера, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України, -
в с т а н о в и в :
03 грудня 2019 року, у денний час (більш точного часу судовим розглядом не встановлено), ОСОБА_3 разом з своїми знайомими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходився у себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 , де разом вживали спиртні напої. Під час розпиття спиртного між ОСОБА_3 , з одного боку, та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , з іншого боку, виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 виникла неприязнь відносно останніх.
Після розпиття спиртного ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 пішли до себе додому за адресою: АДРЕСА_2 , де у спальній кімнаті лягли спати.
03 грудня 2019 року, у вечірній час доби (більш точного часу судовим розглядом не встановлено), у ОСОБА_3 на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин виник злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті двох або більше осіб, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 на території свого домоволодіння, розташованого за вищевказаною адресою, пришукав металевий прут, та утримуючи його в руках, направився за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2
03 грудня 2019 року, приблизно о 23.00 год. (більш точного часу судовим розглядом не встановлено), ОСОБА_3 шляхом вільного доступу через не зачинені хвіртку та вхідні двері проник до приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_2 , після чого пройшов у спальну кімнату, де на ліжку побачив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які спали.
У цей час ОСОБА_3 , реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті двох або більше осіб, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, утримуючи у правій руці металевий прут, наніс ОСОБА_1 не менше 4 ударів в область голови.
Від нанесених ударів ОСОБА_1 втратив свідомість та ОСОБА_3 , усвідомлюючи настання бажаних наслідків у вигляді заподіяння смерті ОСОБА_1 , припинив наносити удари останньому. Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_1 наступні тілесні ушкодження: відкрита гостра черепно-мозкова травма, забій головного мозку 2 ступеню у скроневій, тім`яній та потиличній долях, субарахноїдальний крововилив з правої скроневої долі, гемосинус, відкритий лінійний перелом лобової кістки, вдавлений перелом скроневої кістки, уламковий, вдавлений перелом лівої скулової кістки, лінійний перелом правого скулового відростка, множинні інфіковані рани волосистої частини голови та обличчя, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.
Після чого, продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, утримуючи у правій руці металевий прут, наніс ОСОБА_2 не менше 7 ударів в область голови та лівої руки, від яких вона зазнала сильного фізичного болю, внаслідок чого втратила можливість рухатися.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_2 наступні тілесні ушкодження: відкрита гостра черепно-мозкова травма, забій головного мозку 2 ступеню у лобовій долі праворуч, відкритий уламковий перелом потиличної та скроневої кісток, множинні інфіковані рани волосистої частини голови, наскрізна рана лівої вушної раковини, закритий перелом середньої треті лівої ліктьової кістки, перелом виличного відростку нижньої щелепи праворуч, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесного ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була надана кваліфікована медична допомога.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою провину у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що 03 грудня 2019 року він перебував у дворі за місцем проживання, коли відчинилася хвіртка і він побачив ОСОБА_1 , якому дав грошей і той пішов за спиртним, а він приготував закуску. ОСОБА_1 він знає приблизно 2 роки, а ОСОБА_2 приблизно 1 рік. Хвилин через 40 почув стук, одягнувся, вийшов і побачив, що ОСОБА_1 був з ОСОБА_2 . Спитав ОСОБА_1 , нащо він привів ОСОБА_2 , і той сказав, що хай побуде з ними. Зайшли до нього додому, роздяглися і стали вживати спиртне. Все це тривало не більше 2-х годин. Коли він відчув, що п`яніє, то випроводив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , при цьому ОСОБА_2 питала, чи можна завтра прийти похмелитися. 04 грудня 2019 року він прокинувся о 07 год. ранку, придбав літр самогону. Також потрібно було пилити дрова, а бензину в пилі не було. Він пішов за бензином і проходячи повз будинок ОСОБА_1 , вирішив зайти. Він постукав у двері, але засув був відкритий. Вийшла ОСОБА_2 і запросила зайти похмелитися. На столі була пляшка спиртного і закуска. ОСОБА_1 лежав спав. ОСОБА_2 покликали ОСОБА_1 і розлила спиртне, але ОСОБА_1 відмовився пити. Він з ОСОБА_2 випили декілька чарок і він вже збирався йти, але спитав у ОСОБА_2 , де вона взяла голубці та іншу закуску. ОСОБА_2 одразу кинулася на нього битися, він впав на спину і вона знову на нього накинулася. Він схопив що попало під руку і став відбиватися від ОСОБА_2 , потім вона відійшла і присіла. Він кинув предмет, схожий на монтировку, яким відбивався від ОСОБА_2 , і пішов додому. Це було приблизно о 08 - 08.30 год. ранку. Вдома вжив самогону, нарубав дров і пішов відпочивати. Потім до нього приїхали співробітники поліції і запропонували проїхати з ними. Спочатку його відвезли до лікарні, в потім до відділку поліції, де склали протокол і відправили до Дружківського ІТТ. Наступного дня його привезли до слідчого ОСОБА_6 , де в присутності інших співробітників поліції його питали, де подівся ОСОБА_7 . До нього застосовувалися заходи фізичного впливу і психологічного примусу, у зв`язку з чим він боявся за себе і давав показання, які були потрібні співробітникам поліції. Він не знає, чому потерпілі наговорюють на нього. Вважає, що ОСОБА_1 побила ОСОБА_2 . Він ОСОБА_1 не бив.
Суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_3 в об`ємі, встановленому вироком, повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів:
- потерпілий ОСОБА_1 повідомив у судовому засіданні, що ОСОБА_3 він знає близько 2-х років, ОСОБА_2 була його співмешканкою. 02 грудня 2019 року він прийшов з роботи і ОСОБА_2 йому повідомила, що його питав ОСОБА_3 . До ОСОБА_3 він пішов 03 грудня 2019 року близько 13.30 год. ОСОБА_3 був нетверезий і запропонував йому сходити придбати спиртного, після чого вони вживали спиртне приблизно до 15.30 год. Він сходив за ОСОБА_2 і вони прийшли до ОСОБА_3 близько 16-17 год., де разом вживали спиртне. Потім ОСОБА_3 дав грошей на спиртне і фарш, щоб приготувати закуску, і сказав щоб купили спиртне і йшли додому, а він пізніше прийде до них у гості. Вдома він розпалив піч, приліг і дивився телевізор, а ОСОБА_2 готувала їжу, та через деякий час лягла поруч. Вхідні двері вони не зачиняли, бо чекали ОСОБА_3 . Потім побачив поруч з диваном ОСОБА_3 з монтировкою у руці, який почав щось кричати і став наносити удари монтировкою йому по голові, через що він втратив свідомість. ОСОБА_3 наніс йому близько 4-5 ударів монтировкою по голові. Крім них у будинку нікого не було;
- потерпіла ОСОБА_2 повідомила у судовому засіданні, що вона з 2018 року проживала спільно з ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 знала як мешканця села. 03 грудня 2019 року ОСОБА_1 прийшов додому п`яний і вони у другій половині цього ж дня прийшли до ОСОБА_3 , де вживали спиртне за рахунок ОСОБА_3 . Виявилося замало спиртного і ОСОБА_3 дав їм грошей і сказав йти додому, а він прийде пізніше. Додому вони прийшли близько 23 год., ОСОБА_1 заснув на дивані а вона готувала їжу. Вхідні двері вони не зачиняли, так як чекали ОСОБА_3 . Потім і вона заснула, але світло не вимикала. Прокинулася вона від того, що ОСОБА_3 стояв біля дивану і наносив удари ОСОБА_1 монтировкою в область голови. ОСОБА_1 намагався піднятися, але через удари ОСОБА_3 не зміг це зробити. ОСОБА_3 щось кричав, але вона не запам`ятала, що саме. Всього ОСОБА_3 наніс ОСОБА_1 близько 4-х ударів і той втратив свідомість. Вона намагалася піднятися і ОСОБА_3 наніс удари тією ж монтировкою їй в область голови та по руці, якою вона закривалася, при цьому кричав, що вб`є, а також щоб вона нікому не казала про побиття. Погрози вбивством з боку ОСОБА_3 вона сприймала реально. Потім вона втратила свідомість і опритомніла коли вже приїхала поліція. До приходу ОСОБА_3 ні у неї, ні у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не було. Монтировку, якою їм спричинені тілесні ушкодження, приніс із собою ОСОБА_3 , так як у них вдома не було монтировки.
Також у судовому засіданні були досліджені наступні докази:
- протокол огляду місця події від 04 грудня 2019 року, в ході якого було оглянуто приміщення будинку АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , та була зафіксована обстановка на місці скоєння злочину. Також було вилучено металеву монтировку з нашаруванням речовини бурого кольору, якою, як пояснили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 03 грудня 2019 року, приблизно о 23.30 год., коли вони лежали відпочивали у стані сп`яніння, їм спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_3 , завдавши удари по різним частинам тіла, і на якій мається їх кров. Також зафіксована наявність нашарування речовини бурого кольору на подушках, наволочці та простирадлі, яка, як пояснили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є їх кров`ю внаслідок спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень за вказаних вище обставинах;
- протокол огляду місця події від 04 грудня 2019 року, в ході якого було оглянуто приміщення будинку АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , та була зафіксована обстановка на місці скоєння злочину. В ході огляду місця події вилучено: змив речовини бурого кольору з поверхні підлоги біля ніжки стола на кухні, зроблений на марлевий тампон та упаковано в паперовий конверт; скляна пляшка 0,5 л з написом «Улюблена Пшенична», яка упакована в картонну коробку; змив речовини бурого кольору з поверхні підлоги біля дивану зальної кімнати зроблено на марлевий тампон та упаковано в паперовий конверт; фрагмент тканини наволочки з нашаруванням речовини бурого кольору, який упаковано в паперовий конверт; фрагмент тканини підковдри з нашаруванням речовини бурого кольору, який упаковано до паперового конверту; фрагмент тканини наволочки з нашаруванням речовини бурого кольору, який упаковано в паперовий конверт; змив речовини бурого кольору з поверхні стіни біля дивану в зальній кімнаті зроблений на марлевий тампон та поміщено у паперовий конверт;
- протокол проведення слідчого експерименту від 06 грудня 2019 року, в ході якого підозрюваний ОСОБА_3 на місці розповів та продемонстрував обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а саме: 03 грудня 2019 року, приблизно о 23.00 год., він прийшов до будинку АДРЕСА_2 , де ОСОБА_1 та ОСОБА_2 лежали на дивані ( ОСОБА_1 біля стіни, ОСОБА_2 з краю дивану) головою до входу в кімнату. Освітлення в кімнаті було від працюючого телевізора та з сусідньої кімнати. Він у правій руці тримав металевий предмет, схожий на монтировку. Наблизившись до дивану, він почав наносити вказаним металевим предметом удари ОСОБА_1 в область верхньої частини тіла та голови, наніс близько п`яти ударів. У цей момент щось крикнула ОСОБА_2 , і він став наносити удари вказаним металевим предметом їй в область верхньої частини тіла та голови, при цьому остання намагалася закриватися від ударів лівою рукою і удари приходилися по вказаній руці, наніс близько п`яти ударів. Потім він припинив свої дії і кинув металевий предмет, яким наносив удари, десь поруч із диваном, точніше не пам`ятає, так як перебував у стані алкогольного сп`яніння, і пішов з будинку. Зазначив, що потерпілих він вбивати не хотів, а лише хотів їх провчити за те, що вони його обманули. Потім за допомогою статиста та імпровізованого знаряддя злочину продемонстрував механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілим. Коли він уходив, потерпілі залишились лежати на дивані, крові у них він не бачив. У скоєному розкаявся, показання давав добровільно, будь-якого тиску або насилля до нього ніхто не застосовував;
- протокол проведення слідчого експерименту від 13 грудня 2019 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_2 на місці розповіла та продемонструвала обставини спричинення їй та ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , а саме: 03 грудня 2019 року вона разом з громадським чоловіком ОСОБА_1 на початку 3-ї години дня вживали спиртні напої за місцем проживання ОСОБА_3 . Під час вживання спиртного ОСОБА_3 дав гроші, щоб вони ще придбали спиртного, що вони і зробили, та пішли додому у буд. АДРЕСА_2 , приблизно о 09.00 вечора, де розпили спиртне та залишили двері незапертими. Потім вони лягли відпочивати на диван, який розташований справа від входу в залу, при цьому горіло світло в приміщенні кухні та працював телевізор у залі, через що було освітлення в приміщенні, де вони відпочивали. Цього ж дня, приблизно о 23.00 год., коли вони відпочивали та чекали ОСОБА_3 , побачила останнього поряд з диваном з монтировкою в правій руці, і той почав висловлювати погрози та вимагати горілку, після чого став наносити удари монтировкою в область голови, тіла та рук ОСОБА_1 , внаслідок ударів пішла кров з голови останнього і він знепритомнів. Наніс ОСОБА_3 близько 10-15 ударів, після чого одразу почав наносити множинні удари монтировкою їй в область тулубу, обличчя та руки, після чого їх припинив та сказав: «кому-то расскажешь и тебя убью», та кинувши монтировку у бік ОСОБА_1 під стіну, пішов з їх будинку, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Потім вона у приміщенні кухні будинку повідомила, що саме тут горіло світло 03 грудня 2019 року, а у приміщенні зали вказала на диван, на якому вона з ОСОБА_1 лежали під час спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , що продемонструвала за допомогою статистів, та вказала, куди підійшов ОСОБА_3 , тримаючи монтировку у правій руці, до дивана збоку, після чого за допомогою макету монтировки продемонструвала 10-15 ударів в область голови та тулуба статиста, який виконував роль ОСОБА_1 . Далі продемонструвала, тримаючи макет в правій руці, як наносив ОСОБА_3 монтировкою їй удари по лівій руці, голові, тулубу, також приблизно 10-15 ударів. Після того, як вони були в крові, а ОСОБА_1 знепритомнів, ОСОБА_3 сказав, що якщо вона щось комусь розповість, то він її вб`є, після чого викинув монтировку у бік ОСОБА_1 під стіну, та пішов з будинку. Вони не могли покликати на допомогу через те, що від отриманих ударів не могли рухатись;
- протокол проведення слідчого експерименту від 24 грудня 2019 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_1 на місці розповів та продемонстрував обставини спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , а саме: 03 грудня 2019 року він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , приблизно о 15.00 год., прийшли до ОСОБА_3 , де вживали спиртні напої за рахунок ОСОБА_3 . Коли спиртне закінчилось, ОСОБА_3 дав їм гроші, щоб вони пішли ще придбали, що вони і зробили, після зайшли до ОСОБА_3 і той сказав, щоб вони йшли додому і чекали його, що вони і зробили. Коли він з ОСОБА_2 йшли додому, було вже темно, але на вулиці було освітлення. Зайшовши додому двері вони не зачиняли, так як чекали ОСОБА_3 , але не дочекавшись, вжили спиртне та залишивши світло в кухні та включений телевізор, лягли відпочивати, він під стіну, а ОСОБА_2 поруч, на дивані, який розташовано в залі справа від входу. Коли вони лежали, він відкрив очі та побачив стоячого поряд ОСОБА_3 з монтировкою в правій руці, розміром близько метра, який будучи у стані алкогольного сп`яніння, почав виражатися нецензурною лайкою та наносити удари монтировкою в область голови, наніс близько 6-7 ударів, від чого він знепритомнів та залишився на тому самому місці, де наступного дня прокинувся та побачив поліцію. Монтировка, якою його побив ОСОБА_3 , була під ним на дивані. Як йому повідомила ОСОБА_2 , ОСОБА_3 кинув цю монтировку та пішов, при цьому погрожуючи вбити останню. Тілесні ушкодження йому було спричинено о 23.00 год. 03 грудня 2019 року. Потім він у приміщенні зали будинку вказав на право на диван, де він лежав під стінкою, а поруч ОСОБА_2 , та продемонстрував за допомогою статистів, після чого вказав де саме стояв ОСОБА_3 біля кута дивану, та за допомогою макета монтировки, взявши його у праву руку, показав, як саме стояв ОСОБА_3 , а також продемонстрував на статисті 6-7 ударів макетом монтировки в область голови статиста, який представляв його, та повідомив, що від цих ударів він знепритомнів. Після вказав під статиста під стіну, де лежала монтировка, яку викинув ОСОБА_3 ;
- висновок судово-медичної експертизи № 3 від 10 січня 2020 року, відповідно до якого: згідно даним історії хвороби у потерпілої ОСОБА_2 були такі тілесні ушкодження: відкрита гостра черепно-мозкова травма, забій головного мозку 2 ст. у лобовій долі праворуч, відкритий уламковий перелом потиличної та скроневої кісток, множинні інфіковані рани волосистої частини голови, наскрізна рана лівої вушної раковини, закритий перелом середньої треті лівої ліктьової кістки, перелом виличного відростку нижньої щелепи праворуч, які утворились від дії тупих предметів з окремою поверхнею, можливо, у термін та за обставин, указаних в постанові та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя. Виходячи із записів в наданій історії хвороби, можна припустити, що данні тілесні ушкодження утворились від нанесення не менш 7 впливів тупим предметом. Згідно даним історії хвороби, потерпіла госпіталізована до травматологічного відділення 04 грудня 2019 року о 14.30. Будь-які індивідуальні особливості травмуючого предмету не відобразились в ушкодженнях на тілі потерпілої. Вони могли утворитись від дії любого тупого предмету з окремою поверхнею. Тілесні ушкодження, що мались в області голови та лівої руки потерпілої, могли утворитись за обставин, вказаних потерпілою ОСОБА_2 в ході проведення з нею слідчого експерименту. Тілесні ушкодження, що мались в області голови та лівої руки потерпілої ОСОБА_2 , могли утворитись за обставин, вказаних підозрюваним ОСОБА_3 в ході проведення з ним слідчого експерименту;
- висновок судово-медичної експертизи № 4 від 13 січня 2020 року, відповідно до якого: згідно даним історії хвороби у потерпілого ОСОБА_1 були такі тілесні ушкодження: відкрита гостра черепно-мозкова травма, забій головного мозку 2 ст. у скроневій, тім`яній та потиличній долях, субарахноїдальний крововилив в правій скроневій долі, гемосинус, відкритий лінійний перелом лобової кістки, вдавлений перелом скроневої кістки, уламковий, вдавлений перелом лівої скулової кістки, лінійний перелом правого скулового відростка, множинні інфіковані рани волосистої частини голови та обличчя, які утворились від дії тупих предметів з окремою поверхнею, можливо, у термін та за обставин, указаних в постанові та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя. Виходячи із записів в наданої історії хвороби можна припустити, що данні тілесні ушкодження утворились від нанесення не менш 4 впливів тупим предметом. Згідно даним історії хвороби потерпілого госпіталізовано до травматологічного відділення 04 грудня 2019 року о 15.05. Будь-які індивідуальні особливості травмуючого предмету не відобразились в ушкодженнях на тілі потерпілого. Вони могли утворитись від дії любого тупого предмету з окремою поверхнею. Тілесні ушкодження, що мались в області голови та обличчя потерпілого, могли утворитись за обставин, вказаних потерпілим ОСОБА_1 в ході проведення з ним слідчого експерименту. Тілесні ушкодження, що мались в області голови та обличчя потерпілого ОСОБА_1 могли утворитись за обставин, вказаних підозрюваним ОСОБА_3 в ході проведення з ним слідчого експерименту;
- висновок судово-медичної (імунологічної) експертизи № 1542 від 27 грудня 2019 року, відповідно до якого: кров потерпілого ОСОБА_1 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0;
- висновок судово-медичної (імунологічної) експертизи № 1542/1 від 27 грудня 2019 року, відповідно до якого: кров потерпілої ОСОБА_2 належить до групи 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
- висновок судово-медичної (імунологічної) експертизи № 1542/2 від 28 грудня 2019 року, відповідно до якого: кров ОСОБА_3 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В і супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0;
- висновок судово-медичної (імунологічної) експертизи № 1542/3 від 03 січня 2020 року, відповідно до якого: на фрагменті тканини, вилученого під час огляду від 04 грудня 2019 року з приміщення зали, що в будинку АДРЕСА_2 (об`єкт №1), встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні в сліді крові на фрагменті тканини (об`єкт №1), виявлений тільки антиген Н, що не виключає можливості походження крові у зазначеному об`єкті від особи (осіб) групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. Оскільки антиген В, який є одним із основних групоспецифічних антигенів, що характерні для крові потерпілого ОСОБА_1 , в сліді крові об`єкта № 1 не виявлений, даних про присутність його крові в вказаному сліді не отримано. Враховуючи результати серологічного дослідження сліду крові на фрагменті тканини (об`єкт №1), походження крові у зазначеному об`єкті можлива від ОСОБА_2 , оскільки виявлений антиген Н властивий її груповій характеристиці крові. Оскільки антиген А, який є одним із основних групоспецифічних антигенів, що характерні для крові підозрюваного ОСОБА_3 , в сліді крові об`єкта № 1 не виявлений, даних про присутність його крові в вказаному сліді не отримано;
- висновок судово-медичної (імунологічної) експертизи № 1542/4 від 15 січня 2020 року, відповідно до якого: в слідах на куртці - об. №№ 1-3, знайдена кров при встановленні видової приналежності якої виявлений білок крові людини. У результаті серологічного дослідження слідів крові - об. №№ 1-3 виявлені антигени В і Н ізосерологічної системи АВ0. На підставі отриманих результатів дослідження слідів крові в об. №№ 1, 2, 3, порівняльного дослідження їх з результатами дослідження зразків крові потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , не виключається можливість походження крові в слідах - об. №№ 1, 2, 3 від потерпілого ОСОБА_1 , оскільки антигени В і Н, які виявлені у вказаних слідах, відповідають груповій характеристиці його крові. Походження крові в слідах - об. №№ 1, 2, 3 тільки від однієї лише ОСОБА_2 виключається, однак не може бути виключена можливість присутності і її крові в об. №№ 1, 2, 3 у разі змішування з кров`ю ОСОБА_1 , так як один із виявлених антигенів, а саме антиген Н, являється специфічним для її крові;
- висновок судово-медичної (цитологічної) експертизи № 76/1 від 17 січня 2020 року, відповідно до якого: на металевому предметі (монтировці) (об`єкти №№ 1; 3; 4), який було вилучено під час огляду 04.12.2019 року з приміщення зали будинку АДРЕСА_2 та наданому на дослідження, встановлена наявність крові людини. В деяких слідах на металевому предметі (монтировці) (об`єкти №№ 1; 3) знайдені епітеліальні клітини з ядрами та виявлений білок людини. На решті поверхні металевого предмету (монтировці) (об`єкт № 2) наявність крові не встановлена, епітеліальні клітини з ядрами не знайдені. На металевому предметі (монтировці) мікрочастки тканин людини не знайдені. Статеву належність крові на металевому предметі (монтировці) визначити не виявилось можливим через недостатню кількість придатних для дослідження (об`єкти №№ 1; 3) та відсутність (об`єкт № 4) форменних елементів крові. При визначенні групової належності крові в об`єктах №№ 1; 3; 4 виявлені антигени В і Н ізосерологічної системи АВ0. Таким чином, отримані результати досліджень не виключають можливості походження крові в слідах на металевому предметі (монтировці) в вищезазначених слідах від особи (осіб) групи крові В з ізогемаглютиніном анти-А з вмістом супутнього антигену Н цієї же системи АВ0. У разі змішування крові в слідах на монтировці не можна виключить можливість присутності крові двох чи більше осіб, групі крові яких властиві виявлені антигени В і Н ізосерологічної системи АВ0. Статева належність епітеліальних клітин з ядрами в об`єктах №№ 1; 3 не визначена через деструктивні зміни ядер клітин. При встановленні групової належності епітеліальних клітин з ядрами в об`єкті № 3 виявлено антиген В ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості їх походження від особи (осіб) групи крові В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0. Групова належність епітеліальних клітин з ядрами в об`єкті № 1 не визначена через не виявлення антигенів А, В, Н ізосерологічної системи АВ0. Враховуючи групову належність крові ОСОБА_1 та отримані результати досліджень, можливо висловитись, що кров в слідах на металевому предметі (монтировці) в об`єктах №№ 1; 3; 4 та епітеліальні клітини з ядрами на металевому предметі (монтировці) в об`єкті № 3 могли походити від нього. Присутність крові в слідах на монтировці (об`єкти №№ 1; 3; 4) від потерпілої ОСОБА_2 можливо лише в якості домішку, так як лише один із виявлених антигенів, а саме антиген Н системи АВ0, є основним групоспецифічним антигеном для її групи крові. Походження епітелілаьних клітин в об`єкті № 3 від потерпілої ОСОБА_2 виключається, оскільки при проведеному дослідженні не виявлено антиген Н системи АВ0, властивий груповій характеристиці її крові. Дані про присутність крові та епітеліальних клітин в слідах на металевому предметі (монтировці) від підозрюваного ОСОБА_3 не отримані, оскільки при проведеному дослідженні не виявлено антиген А системи АВ0, який є основним групоспецифічним антигеном для його групи крові;
- висновок судово-медичної (цитологічної) експертизи № 76/2 від 17 січня 2020 року, відповідно до якого: в змиві з підлоги біля ніжки стола в приміщенні кухні будинку АДРЕСА_2 (об`єкт № 1), представленому на дослідження, встановлена наявність крові та визначений білок людини. Епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. Статева належність крові в змиві з підлоги біля ніжки стола в приміщенні кухні (об`єкт № 1) не встановлена через недостатню кількість придатних для дослідження ядер формених елементів крові, при визначенні групової належності крові в даних слідах виявлено антигени В та Н ізосерологічної системи АВ0. Враховуючи вище вказані результати дослідження, можливо висловитися, що кров в слідах на змиві з підлоги біля ніжки стола в приміщенні кухні (об`єкт № 1) могла походити від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, або сліди крові могли утворитися за рахунок змішування її від декількох осіб з різним сполученням виявлених антигенів. Отримані результати дослідження не виключають можливості висловитися, що сліди крові в слідах на змиві з підлоги біля ніжки стола в приміщенні кухні (об`єкт № 1) могли походити від потерпілого ОСОБА_1 , беручи до уваги його групову характеристику крові. Беручи до уваги результати досліджень та групову характеристику крові потерпілої ОСОБА_2 , можливість домішку її крові в слідах на змиві з підлоги біля ніжки стола в приміщенні кухні (об`єкт № 1) не виключається. Сліди крові на змиві з підлоги біля ніжки стола в приміщенні кухні (об`єкт № 1) не могли походити від підозрюваного ОСОБА_3 , оскільки антиген А, властивий груповій характеристиці його крові, не був виявлений. В змиві з підлоги біля дивану в приміщенні зали будинку АДРЕСА_2 (об`єкт № 2), представленому на дослідження, встановлена наявність крові та визначений білок людини. Епітеліальні клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені. Статева належність крові в змиві з підлоги біля дивану в приміщенні зали (об`єкт № 2) не встановлена через недостатню кількість придатних для дослідження ядер формених елементів крові, при визначенні групової належності крові в даних слідах виявлено антигени В та Н ізосерологічної системи АВ0. Враховуючи вищевказані результати дослідження, можливо висловитися, що кров в слідах на змиві з підлоги біля дивану в приміщенні зали (об`єкт № 2) могла походити від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, або сліди крові могли утворитися за рахунок змішування її від декількох осіб з різним сполученням виявлених антигенів. Отримані результати дослідження не виключають можливості висловитися, що сліди крові в слідах на змиві з підлоги біля дивану в приміщенні зали (об`єкт № 2) могли походити від потерпілого ОСОБА_1 , беручи до уваги його групову характеристику крові. Беручи до уваги результати досліджень та групову характеристику крові потерпілої ОСОБА_2 , можливість домішку її крові в слідах на змиві з підлоги біля дивану в приміщенні зали (об`єкт № 2) не виключається. Сліди крові на змиві з підлоги біля дивану в приміщенні зали (об`єкт № 2) не могли походити від підозрюваного ОСОБА_3 , оскільки антиген А, властивий його крові, не був виявлений.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 1173 від 15 січня 2020 року, у період часу який відповідає періоду здійснення інкримінованого правопорушення, ОСОБА_3 будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, слабоумством не страждав. Виявляв психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, який відповідає інкримінованому правопорушенню, ОСОБА_3 у стані тимчасового розладу психічної діяльності не знаходився. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_3 будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, слабоумством не страждає. Виявляє психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. Може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_3 застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_3 під час вчинення кримінального правопорушення не знаходився в стані фізіологічного афекту (стані сильного душевного хвилювання). ОСОБА_3 під час вчинення кримінального правопорушення не знаходився в емоційному стані (стресі, фрустрації, розгубленості та інше), що могло істотно впливати на його свідомість та діяльність. У ОСОБА_3 мають місце вищезгадані індивідуально-психологічні характеристики, які істотно впливають на його свідомість та діяльність, його поведінку.
Суд вважає вищеописані досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
Аналізуючи досліджені по кримінальному провадженню перелічені вище докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю доведена.
Пункт 22 Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» зазначає, що для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст. 121 КК України), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: (при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю). Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.
Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення, знаряддя злочину (металева монтировка), поведінку обвинуваченого і потерпілих, що передувала події та під час події, а також поведінку обвинуваченого після події, місце вчинення злочину, невжиття заходів щодо надання медичної допомоги потерпілим, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_3 у досить короткий проміжок часу спричиняючи потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 множинні тілесні ушкодження металевою монтировкою у життєво важливі частини тіла (голова), усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій та умисно спричинив потерпілим тілесні ушкодження в життєво важливі частини тіла, маючи умисел та бажаючи настання їх смерті.
Також суд вважає, що як до, так і після спричинення обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, потерпілі не могли представляти щодо обвинуваченого будь-якої небезпеки, що мав усвідомлювати обвинувачений, але, незважаючи на цей факт, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно спричинив потерпілим тілесні ушкодження та не вжив заходів щодо надання медичної допомоги потерпілим, хоча мав таку можливість (як особисто викликати швидку, так і звернутися до інших мешканців селища), що свідчить про направленість його умислу на настання смерті потерпілим.
Обставин, які б вказували на отримання потерпілими тілесних ушкоджень у інший, ніж це встановлено висновками експертиз та цим вироком спосіб, під час судового розгляду не встановлено.
В ході судового розгляду досліджено судом достатньо вищенаведених доказів, які беззаперечно свідчать про пряму причетність обвинуваченого ОСОБА_3 до умисного спричинення тілесних ушкоджень потерпілим саме з метою заподіяння смерті останнім.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 03 грудня 2019 року мав реальну можливість уникнути будь-якого конфлікту та спричинення тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , але умисно, в короткий проміжок часу, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно спричинив потерпілим тілесні ушкодження з метою настання смертельного наслідку і що охоплювалося його умислом, хоча з боку потерпілих на той час не мало місце вчинення будь-яких неправомірних дій щодо нього.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_3 на те, що він не виявляв агресію щодо потерпілого ОСОБА_1 і тілесні ушкодження йому міг спричинити будь-хто, а від нападу ОСОБА_2 він захищався, суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене, оскільки це спростовується висновками досліджених у судовому засіданні експертиз, проведеними слідчими експериментами за участю потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також поясненнями зазначених потерпілих у судовому засіданні, які були безпосередніми очевидцями події.
Постановою слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську від 27 серпня 2020 року, закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження № 62020050000001048 від 01 червня 2020 року за відсутністю в діях працівників Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України щодо застосування недозволених методів ведення досудового розслідування відносно ОСОБА_3 .
Згідно ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Враховуючи викладене, суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, яке кваліфікує за ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті двох або більше осіб.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що обтяжують покарання, за відсутності обставин, що пом`якшують покарання.
ОСОБА_3 злочин вчинив у стані алкогольного сп`яніння; раніше не судимий; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; на диспансерному обліку в протитуберкульозному диспансері не перебуває; є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; за місцем проживання характеризується негативно.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 , суд вважає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, його поведінки в період досудового слідства і судового розгляду, ставлення до скоєного, не можливо без ізоляції від суспільства, і вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлений.
Відомостей щодо процесуальних витрат суду не надано.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили слід залишити існуючий - тримання під вартою в ДУ Бахмутська УВП (№ 6).
Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -
у х в а л и в :
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.
Захід забезпечення кримінального провадження засудженому ОСОБА_3 залишити у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 04 грудня 2019 року.
Цивільний позов не заявлений.
Відомостей щодо процесуальних витрат суду не надано.
Речові докази:
- металевий предмет (монтировка) з нашаруванням речовини бурого кольору на поверхні, загальною довжиною 64,2 см, який було виявлено на ліжку в приміщені зали будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; змив речовини бурого кольору з поверхні підлоги біля ніжки стола в приміщенні кухні (об`єкт № 1); скляна пляшка ємністю 0,5 л з написом «Улюблена Пшенична» с залишками прозорої рідини всередині, виявлена на підлозі в приміщені кухні (об`єкт № 2); змив речовини бурого кольору з поверхні підлоги біля дивану зальної кімнати (об`єкт № 3); фрагмент тканини наволочки з подушки з нашаруванням речовини бурого кольору, виявлена на ліжку в приміщені зали (об`єкт № 4); фрагмент тканини підковдри з нашаруванням речовини бурого кольору, виявлена на ліжку в приміщені зали (об`єкт № 5); фрагмент тканини наволочки з подушки з нашаруванням речовини бурого кольору, виявлена на ліжку в приміщені зали (об`єкт № 6); змив речовини бурого кольору з поверхні стіни біля ліжка, виявлений в приміщенні залу (об`єкт № 7); чорну куртку, на якій на спині зовні виявлено пляму речовини бурого кольору; футболку чоловічу синього кольору зі слідами пошкодження та з нашаруванням речовини бурого кольору на поверхні; зразок крові на марлевому тампоні ОСОБА_1 ; зразок крові на марлевому тампоні ОСОБА_2 ; зразок крові на марлевому тампоні ОСОБА_3 , які зберігаються у камері зберігання речових доказів Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області (квитанція № 1578 від 28 січня 2020 року, номер книги обліку 32, порядковий номер 467), - знищити;
- цифровий носій (micro-SD) з відеозаписом проведення слідчих дій, який знаходиться у матеріалах кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий
Судді
Судове рішення № 95555645, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 12.03.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 233/523/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: