Постанова № 95554792, 15.03.2021, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/391/21

Номер провадження 3/220/229/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції № 1 Волноваського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, одружений, даних про наявність на утриманні неповнолітніх дітей не надано до адміністративної відповідальності не притягався, інвалідність не встановлена, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

03.03.2021 року о 04-00 год. громадянин ОСОБА_1 , знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 611666 від 05.03.2021 р., 05.03.2021 року о 13-00 год. громадянин ОСОБА_1 , стосовно якого 03.03.2021 р. о 08-00 год. було виписано терміновий заборонний припис АА № 057642, не повідомив уповноважений підрозділ органів нацполіції про місце свого тимчасового перебування.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свою вину визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно вчинив правопорушення при зазначених у протоколах обставинах. Щиро розкаявся у скоєному. На фіксації судового процесу не наполягав.

Потерпіла у судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи наведене, а також що неявка потерпілої не перешкоджає розгляду справи. Суд вважає за необхідне розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутністю потерпілої. У справі достатньо даних для прийняття законного та обгрунтованого рішення.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч. 1 КУпАП по епізоду правопорушення від 03.03.2021 р.

Так, диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення порушення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у скоєному адміністративному правопорушенні по епізоду від 03.03.2021 р. повністю доведена та підтверджена матеріалами адміністративних справ, у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 611679 від 03.03.2021 року, згідно якого викладені обставини скоєного правопорушення (а.с. 14); заявою потерпілої ОСОБА_2 , в якій вона просить притягнути до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 (а.с. 15); письмовими поясненнями викладеними на окремому аркуші потерпілої ОСОБА_2 , згідно яких вона пояснила, що 02.03.2021 року приблизно о 20-00 год. її чоловік, ОСОБА_1 пішов з будинку, 03.03.2021 р. приблизно о 04-00 год. він повернувся додому у стані сильного алкогольного сп`яніння та без причин почас оскорбляти її грубою нецензурною лайкою, погрожувати фізичною розправою, на зауваження з приводу протиправних дій не реагував, конфлікт тривав приблизно 10-15 хвил. (а.с. 16), письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, викладеними на окремому аркуші (а.с. 17) та усними поясненнями, наданими суду.

Оцінюючи вказані докази, суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 611679 складений та підписаний уповноваженою посадовою особою, містить всі необхідні дані та реквізити, передбачені ст. 256 КпАП України, відомості про роз`яснення порушнику його прав та його підпис про ознайомлення з викладеним у протоколах про адміністративні правопорушення, відомості про потерпілу особу, перелік доказів, доданих до протоколу, якими є заява ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_1 , пам`ятка порушника. Факт ознайомлення ОСОБА_1 зі своїми правами підтверджується також і його підписом на відповідній пам`ятці (а.с. 18), що дає підстави суду обгрунтовано вважати, що посадовою особою. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 03.03.2021 р. дотримані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на захист забезпечено. У протоколі про адміністративне правопорушення відсутній пілпис потерпілолї особи, проте вказане не спростовує висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 . Пояснення потерпілої та її заява про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_1 прийняті уповноваженою особою, міститься відмітка, що зі слів записані вірно. Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України та правильність кваліфікації його дій за вказаною правовою нормою. Також суд зазначає, що згідно пояснень потерпілої (письмових), які додані до протоколу про адміністративне правопорушення відсутні дані про зподіяння шкоди її психічному здоров`ю або про можливість такого заподіяння, що ставиться у вину ОСОБА_1 , проте, виходячи із тексту пояснень потерпілої, вона не заперечує факту позливості заподіяння шкоди її психічному здоров`ю діями ОСОБА_1 .

Таким чином ОСОБА_1 03.03.2021 р. вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, а саме, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Щодо правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 та зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 611666 від 05.03.2021 р. суд зазначає наступне.

Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення гарантоване ст. 7 КУпАП, за якою ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Відповідно до статей 1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Визначення «законності» або «згідно із законом» досить широко наведено в практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв`язку із чим є обов`язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, в рішенні «Салов проти України» (Salov v. Ukraine) від 27 квітня 2004 р. ЄСПЛ нагадав, що фраза «відповідно до закону» вимагає, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя в національному праві.

Крім того, у рішенні по справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine) від 29 червня 2006 р., заява №11901/02, в п. 60 ЄСПЛ зазначено, що «законність розуміють як фундаментальну юридичну категорію, що є критерієм правового життя суспільства і громадян; законність також розглядають як «принцип, метод та режим суворого, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин». У правовій державі законність (правозаконність) є гарантією правомірності застосованого примусу».

Однак концепція «законності» стосується не лише статті 8, але й багатьох інших статей Конвенції. Наприклад, у справі «Кац та інші проти України» (Kats and Others v. Ukraine, заява №29971/04), рішення від 18 грудня 2008 року, ЄСПЛ зазначив, що слово «законний» та словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом», які містяться в пункті 1 статті 5, по суті, відсилають до національного законодавства і встановлюють обов`язок забезпечувати дотримання матеріально-правових та процесуальних норм такого законодавства.

Ще однією вартою уваги справою за статтею 8 Конвенції, в якій йдеться про принцип законності, є «Володимир ОСОБА_4 та Світлана Поліщук проти України» (Vladimir Polishchuk and Svetlana Polishchuk v. Ukraine, заява №12451/04), рішення від 30 вересня 2010 року, в п. 44 якого ЄСПЛ наголосив, що «словосполучення «згідно із законом» у пункті 2 статті 8 Конвенції, по суті, стосується національного законодавства і встановлює обов`язок забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм (див. рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» (Panteleyenko v. Ukraine), заява №11901/02, п. 49).

Таким чином, особа може бути піддана заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із ст. 245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінюючи протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 611666, суд зазначає, що у вказаному протоколі відсутні дані про місце скоєння адміністративного правопорушення, що не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, тобто зі вказаного не можна встановити об`єктивну сторону правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 . У письмових поясненнях ОСОБА_1 також відсутня вказівка на місце вчинення правопорушення (а.с. 4). Також суду надана копія адміністративного припису, яка є фактично нечитаємою та з якої неможливо зрозуміти його зміст, тобто дату та підстави складання (а.с. 5). В порушення норми ст.251 КУпАП до матеріалів справи не було долучено жодних допустимих та належних доказів, на підтвердження обставин, викладених у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 611666, процесуальні підстави для збирання доказів судом відсутні.

Вказані порушення є істотними та такими, що викликають сумнів у правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до положень п.1 ст.247 КпАП обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, проаналізувавши надані суду докази у їх сукупності та логічному взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що суду не надано достатніх, допустимих та належних доказів наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , яке інкримінується йому відповідно до протоколу серії ВАБ № 611666, оскільки не доведена об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, а тому провадження по справі у цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України.

Вирішуючи питання про накладення стягнення на ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2, та яке було скоєно 03.03.2021 р., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Оскільки суд прийшов до висновку про необхідність закрити провадження по справі за одним з інкримінованих ОСОБА_1 епізодів адміністративних правопорушень, положення ст. 36 КУпАП не застосовуються при вирішенні питання про призначення покарання.

Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , враховуючи особу правопорушника: який характеризується позитивно, виходячи з аналізу довідки-характеристики № 574 від 09.03.2021 р., оскільки невідомо про причини зазначення у довідці посередньої характеристики особи (а.с. 9), раніше не притягувався до адміністративно відповідальності, інвалідність не встановлена; враховуючи ступінь його вини у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, яким є визнання своєї вини порушником у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, та наявність обтяжуючої покарання обставини - вчинення правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, а таку обставину суд визнає обтяжуючою відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 35 КУпАП, оскільки, виходячи з характеру скоєного правопорушення та пояснень сторін, знаходження ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння сприяло вчиненню правопорушення, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень необхідно піддати його адміністративному стягненню у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у вигляді штрафу у мінімальних межах ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Суд вважає, що вказане покарання таке адміністративне стягнення в повній мірі буде сприяти вихованню ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення ним нових правопорушень, буде відповідати принципам законності та справедливості.

Крім того, згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, ч. 1 ст.173-2 КпАП України суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України (по епізоду від 03.03.2021 р.), та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн. на розрахунковий рахунок – UA158999980313090106000005662, код класифікації доходів бюджету-21081100, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) – 3967785, отримувач коштів Донецьке ГУК/Великоновос. СТГ/21081100, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) - 02895834.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави на розрахунковий рахунок – UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) – 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) -02895834, судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України (по епізоду від 05.03.2021 р. за протоколом серії ВАБ № 611666) закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області, прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя О.А. Дурач