Ухвала суду № 95554465, 02.12.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25467/20-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Вовк С.В.

секретар Брачун О.О.,

учасники справи:

стягувач: Інспекція Міністерства по податкам та зборам Республіки Білорусь по Брестській області

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гудвей»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за клопотанням стягувача Інспекції Міністерства по податкам та зборам Республіки Білорусь по Брестській області про надання дозволу на примусове виконання в Україні рішення іноземного суду - рішення Економічного суду Брестської області від 19 грудня 2019 року про стягнення державного мита у справі №17-13/2019 за позовом Брестської митниці до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвей» про стягнення 945684,67 білоруських рублів митних платежів та пені за рахунок майна,

ВСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання стягувача Інспекції Міністерства по податкам та зборам Республіки Білорусь по Брестській області про надання дозволу на примусове виконання в Україні рішення іноземного суду - рішення Економічного суду Брестської області від 19 грудня 2019 року про стягнення державного мита у справі №17-13/2019 за позовом Брестської митниці до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвей» про стягнення 945684,67 білоруських рублів митних платежів та пені за рахунок майна. Так, стягувач просить надати дозвіл на виконання вказаного рішення про стягнення з ТОВ «Гудвей» державного мита у розмірі 11 599,29 білоруських рублів. Клопотання обґрунтовано невиконанням рішення на території Республіки Білорусь, та нормами Угоди між країнами СНД від 20.03.1992 «Про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності», Конвенції «Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам» від 1993 року (дата набуття чинності для України: 14 квітня 1995 року).

Сторони про розгляд клопотання повідомлялись належним чином, в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Суд, вивчивши клопотання, додані до нього документи, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що рішенням Економічного суду Брестської області від 19 грудня 2019 року у справі №17-13/2019 за позовом Брестської митниці до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвей» про стягнення 945684,67 білоруських рублів митних платежів та пені за рахунок майна, відповідно до якого з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвей» на користь Брестської митниці стягнуто за рахунок майна 212629,51 рублів - заборгованість із ввізного мита, 545891,31 рублів - заборгованість по НДС, 39574,32 рублів - пеня із ввізного мита, 147589,53 рублів - пеня по податку на додану вартість, а всього 945684,67 рублів. Також вказаним судовим рішенням, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвей» в республіканський бюджет 11 599,29 рублів державного мита.

Відповідно до ч. 1 ст. 465 ЦПК України, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або відповідно до Міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 р. №12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» встановлює, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

У частині 1 статті 462 ЦПК України встановлено, що рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Відповідно до ч. 1 ст. 468 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено з підстав визначених ч. 2 ст. 468 ЦПК України.

На даний час між Україною та Республікою Білорусь діє Конвенція «Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам» від 1993 року, яка 10 листопада 1994 року ратифікована Верховною Радою України та набула чинності для України 14 квітня 1995 року (далі- Конвенція).

Згідно зі ст. 51 цієї Конвенції - кожна з Договірних Сторін на умовах, передбачених цією Конвенцією, визнає і виконує наступні рішення, винесені на території інших Договірних Сторін:

а) рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов`язань (далі - рішень);

б) рішення судів по кримінальних справах про відшкодування збитку.

Відповідно до ст. 53 Конвенції клопотання про дозвіл примусового виконання рішення подається в компетентний суд Договірної Сторони, де рішення підлягає виконанню. Воно може бути подано й у суд, що виніс рішення в справі в першій інстанції. Цей суд направляє клопотання судові, компетентному винести рішення по клопотанню.

До клопотання додаються:

а)рішення або його засвідчена копія, а також офіційний документ про те, що рішення набуло законної сили і підлягає виконанню або про те, що воно підлягає виконанню до набуття законної сили, якщо це не випливає із самого рішення;

б) документ, з якого випливає, що сторона, проти якої було винесене рішення, що не прийняла участі в процесі, була в належному порядку і вчасно викликана в суд, а у випадку її процесуальної недієздатності була належним чином представлена;

в) документ, що підтверджує часткове виконання рішення на момент його пересилання;

г) документ, що підтверджує угоду сторін, по справах договірної підсудності.

Стягувачем до клопотання додані: належним чином завірена копія рішення Економічного суду Брестської області від 19 грудня 2019 року у справі №17-13/2019, офіційна довідка Економічного суду Брестської області від 23 березня 2020 року №17-13/2019 про те, що рішення набрало законної сили, ТОВ «Гудвей» було повідомлено про час та місце судового розгляду, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення. Крім того, стягувачем додано офіційну довідку Економічного суду Брестської області №3-01/12143 від 23.03.2020 про те, що стягнення за судовим наказом №17-13/2019 від 16 січня 2020 року на території Республіки Білорусь не відбувалось. Також додано оригінал судового наказу.

За таких обставин рішення підлягає виконанню на території України.

Відповідно до частини 8 статті 467 Цивільного процесуального кодексу України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання Інспекції Міністерства по податкам та зборам Республіки Білорусь по Брестській області та надати дозвіл на примусове виконання в Україні рішення іноземного суду - рішення Економічного суду Брестської області від 19 грудня 2019 року про стягнення державного мита у справі №17-13/2019 за позовом Брестської митниці до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвей» про стягнення 945684,67 білоруських рублів митних платежів та пені за рахунок майна, відповідно до якого з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвей» підлягають стягненню в республіканський бюджет 11 599,29 рублів державного мита.

На підставі викладеного та керуючись ст. 51-55 Конвенція «Про правову допомогу і правові відносини по цивільним, сімейним і кримінальним справам» від 1993 року, ст. ст. 462- 467 Цивільного процесуального кодексу України , суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання стягувача Інспекції Міністерства по податкам та зборам Республіки Білорусь по Брестській області про надання дозволу на примусове виконання в Україні рішення іноземного суду - рішення Економічного суду Брестської області від 19 грудня 2019 року про стягнення державного мита у справі №17-13/2019 за позовом Брестської митниці до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвей» про стягнення 945684,67 білоруських рублів митних платежів та пені за рахунок майна - задовольнити.

Надати дозвіл на примусове виконання в Україні рішення іноземного суду - рішення Економічного суду Брестської області від 19 грудня 2019 року про стягнення державного мита у справі №17-13/2019 за позовом Брестської митниці до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвей» про стягнення 945684,67 білоруських рублів митних платежів та пені за рахунок майна, відповідно до якого з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвей» підлягають стягненню в республіканський бюджет 11 599, 29 рублів державного мита.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя С. В. Вовк