Рішення № 95553884, 17.02.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1013/21

Справа №754/10421/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 лютого 2021 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Зотько Т.А.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової В.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об`єктів Київського регіону» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об`єктів Київського регіону» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що з 03 травня 2016 року наказом від 03.05.2016 № 60-к, згідно наказу Міністерства інфраструктури України від 29.04.2016 р. № 62-О позивача, ОСОБА_1 , призначено на посаду виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об`єктів Київського регіону». Наказом відповідача від 28.02.2019 № 6-к 28 лютого 2019 року відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 28.02.2019 № 12-О позивача було звільнено з займаної посади за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. За період з «03» травня 2016р. по «28» лютого 2019 р. заробітна плата нараховувалась, але не була виплачена позивачу у зв`язку з відсутністю коштів. Загальна сума заборгованості за вирахуванням податків складає 636 817,86 грн. На час звернення до суду підприємство з позивачем не розрахувалось, про що свідчить стан виконавчого провадження № 60830283 в Автоматизованій системі виконавчого провадження. Таким чином, оскільки відповідач не провів виплату позивачу всіх належних сум при звільненні, позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об`єктів Київського регіону» про стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

Ухвалою судді від 21.08.2020 було відкрито провадження у вказаній справі, з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також від відповідача за клопотанням сторони позивача були витребувані письмові докази.

Ухвалою судді від 11.11.2020 було вирішено питання щодо здійснення розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) та відповідно призначено судове засідання для заслуховування пояснень учасників справи.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

В судовому засіданні позивач позовну заяву підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача про місце, день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції суду та шляхом розміщення оголошення на веб-сайті «Судова влада України». Відзиву на позовну заяву не надходило.

Враховуючи те, що у справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи та, враховуючи положення ст.ст. 280-281 ЦПК України постановити заочне рішення у справі.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 62-О з 29 квітня 2016 року ОСОБА_1 призначений виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об`єктів Київського регіону» на період до прийняття відповідного рішення Уповноваженим органом управління, з посадовим окладом згідно з штатним розкладом для керівника цього підприємства.

ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора державного підприємства «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об`єктів Київського регіону» з 03 травня 2016 року, що підтверджується відповідним наказом № 60-к від 03.05.2016 року.

28.02.2019 згідно з наказом № 12-О позивача було звільнено з займаної посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін.

Як передбачено ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначенні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Крім того, як передбачено ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити своєму працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24. Грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» суд встановивши при розгляді справи, що робітнику не були виплачені при звільненні всі належні йому суми, стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, оскільки відповідач не провів виплату позивачу всіх належних сум при звільнені, на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку заборгованості по заробітної платі за період з 01 березня 2019 року по 17 лютого 2021 року.

Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно п.8 розд. 4 постанови № 100 «Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період».

Згідно довідки відповідача № 545 від 28.02.2019 р. середньомісячна заробітна плата за два календарні місяці роботи що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата склала 62538,32 грн. (грудень 2018р. нарахована заробітна плата - 31269,16 грн. та січень 2019 р. - 31269,16 грн.), відпрацьовано робочих днів згідно норм робочого часу за календарем п`ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю склало 41 день. Дата звільнення з займаної посади - 28.02.2019 р. (наказ № 6-к від 28.02.2019 р.). Посадовий оклад був встановлений 31200,00 грн. Крім посадового окладу за відпрацьований час було нараховано індексацію заробітної плати у грудні 2018 р. та січні 2019 р. у сумі 69,16 грн.

За таких обставин, середньоденна заробітна плата позивача складає: - 1 525,32 грн. (31269,16+31269,16)/41).

Кількість робочих днів згідно статистичних норм робочого часу за календарем п"ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю складає у 2019 році - 209 р.д., у 2020 році - 251 р.д., у 2021 році - 32 р.н., а загалом 492 р.д.

Розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, наданий суду позивачем, відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

Отже, загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за період з 01.03.2019 по 17.02.2021 складає 750 457,44 гривень. (1 525,32*492=750 457,44)

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 7504,57 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 266, ЦПК України, ст. 115-117 КЗпП України, Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об`єктів Київського регіону» (Код ЄДРПОУ 37635024, місцезнаходження: м. Київ, вул. Цитадельна, 7-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у загальному розмірі 750 457,44 грн..

Стягнути з Державного підприємства «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об`єктів Київського регіону» (Код ЄДРПОУ 37635024, місцезнаходження: м. Київ, вул. Цитадельна, 7-А) на користь держави судовий збір у розмірі 7504,57 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Суддя: