Постанова № 9555286, 20.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.04.10Справа №2а-425/10/6/0170 (17:06) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,при секретарі Усковій О.І.,

за участю представника позивача Шабанової Т.М.,

представника відповідача Брязгіна А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Балгатура»

про стягнення заборгованості,

Суть спору: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Приватного підприємства «Балгатура» про стягнення 20344,24 гривень адміністративно-господарських санкцій за 2008 рік за реквізитами: Одержувач: Держбюджет м.Сімферополя; 50070000, Банк одержувача: Управління Держказначейства в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405 р/р 31215230700002, призначення платежу: *; ЄДРПОУ платника; 50070000; 01; 4% за незайняті інвалідами робочі місця у 2008 році.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.01.2010 року було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, зазначених у ньому, просила задовольнити його у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, пояснив, що згідно Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 20344,24 гривень. 24.02.2009 року на виконання зобовязання щодо сплати адміністративно-гсоподарських санкцій відповідачем було здійснено електронний переказ коштів в сумі 20344,24 гривень.

Представник відповідача зазначив, що той факт, що зазначені кошти не надійшли до бюджету не є підставою для повторного стягнення коштів з Приватного підприємства «Балгатура» .

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив представлені докази, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 7 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875 контроль за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Правовий статус, повноваження та умови діяльності зазначено Фонду визначені Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 року № 1434.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 N 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики і підпорядковується йому.

Пунктом 3 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів встановлені основні завдання Фонду, до яких відносяться реалізація у межах своєї компетенції державної політики у сфері соціального захисту інвалідів; контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - підприємства), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"

Згідно з пунктом 9 зазначеного Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

Правовий статус Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів визначений Положенням про Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів № 16 від 01.03.2007 року. Пунктом 1 Положення встановлено, що відділення являється територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, а відповідно до пункту 12 Положення відділення має статус юридичної особи, та реалізує завдання, визначені пусток 3 Положення, до яких належать здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Отже, судом встановлено, що Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів являється територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, яке визнано урядовим органом державного управління.

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875 відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

З метою реалізації зазначених завдань пунктом 5 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів Фонд наділений правами проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів. Фонд також відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені (підпункт 3 пункту 4 зазначеного Положення).

Таким чином, судом встановлено, що Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами являється органом виконавчої влади та, відповідно, субєктом владних повноважень.

Частиною дев'ятою, десятою статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875 встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону, вирішуються відділеннями Фонду в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді. Отже, позивачами у зазначеній категорії справ виступають відділення Фонду.

Таким чином, Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів є органом державної влади, який у правовідносинах з роботодавцям, зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875, реалізує владні управлінські функції, а право відділень Фонду на звернення до суду у відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку частиною 9 статті 20 Закону.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установлено законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Балгатура» 03.12.2001 року зареєстровано у якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради, ідентифікаційний код 31742017, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ від 08.12.2009 року № 05.3-8.1/3977.

Таким чином, судом встановлено, що Приватне підприємство «Балгатура» являється субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок, підстави та умови участі субєктів господарювання в реалізації державний гарантій для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами регулюється Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875.

Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з 9 статті 19 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 4 статті 20 Закону встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Українивід 31 січня 2007 року № 70,роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що відповідач використовує найману працю, та відповідно до Закону подає Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу Приватного підприємства «Балгатура» складає 96 особи. Отже, відповідно до частини 1 статті 19 Закону для відповідача встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 4 робочих місць.

Судом встановлено, що за даними звіту на підприємстві у 2008 році працювало 2 штатних працівника, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Таким чином, відповідач відповідно до частини 1 статті 20 Закону повинен сплатити Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.

Судом встановлено, що в 2008 році середньорічна заробітна плата в Приватному підприємстві «Балгатура» складала 10172,12 гривень (загальний розмір Фонду оплати праці 976,5 тис.грн: кількість працівників 96), що також підтверджується звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Приймаючи до уваги, що середньооблікова кількість штатних працівників у Приватному підприємстві «Балгатура» в 2008 році складала 96 осіб, відповідач зобовязаний сплатити санкцію у розмірі 20344,24 гривень, що також підтверджується Звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік, наданий відповідачем, та розрахунком суми позову КРВ Фонду соціального захисту інвалідів.

Таким чином, відповідач був повинен до 15 квітня 2009 року самостійно визначити та сплатити адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 20344,24 гривень.

У судовому засіданні судом встановлено, що 24 лютого ПП «Балгатура» з використанням системи «Клієнт Банк» Кримській філії ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» було відправлено для виконання платіж: до Державного бюджету м.Сімферополя 20344,24 гривень (адміністративно господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2008 рік на підставі платіжного доручення № 1).

Однак, вищевказаний платіж в сумі 20344,24 гривень банком на рахунок одержувача не перераховано.

Таким чином, судом встановлено, що Приватним підприємством «Балгатура» зобовязання щодо сплати адміністративно-господарських санкцій Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня 2009 року не виконано.

Посилання представника відповідача на те, що на правовідносини між позивачем та відповідачем щодо сплати адміністративно господарських санкцій розповсюджується Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого платник податків, зборів (обовязкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції, суд вважає необґрунтованими, з приводу чого зазначає наступне.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Суд зауважує, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на правовідносини між Приватним підприємством «Балгатура» та Кримським республіканським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів щодо сплати адміністративно господарських санкцій не розповсюджується, що підтверджується наступним.

Відповідно до п.п.16.5.1 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Законом, який визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, є Закон України «Про систему оподаткування».

Стаття 14 Закону України «Про систему оподаткування» містить перелік загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), в якому відсутні адміністративно- господарські санкції до Фонду соціального захисту інвалідів.

Крім того, аналізуючи норми Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, суд вважає, що штрафні санкції за недотримання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, носять характер альтернативного зобов'язання, тобто підприємство або дотримує норматив, або сплачує конкретну суму до держбюджету України.

Отже, зазначене підтверджує той факт, що штрафні санкції за недотримання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, не відносяться до обовязкових платежів.

Більш того, суд зауважує, що питання виконання підприємствами, установами, організаціями зобовязання щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів або сплати адміністративно- господарських санкцій за недотримання зазначеного нормативу регулюються спеціальним законодавством.

Спеціальним законом, який регулює вищезазначені правовідносини, є Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Суд підкреслює, що зазначений закон повязує виконання зобовязання підприємствами, установами, організаціями шодо сплати адміністративно-господарських санкцій у випадку недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів саме з оплатою адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів.

Проаналізувавши норми спеціального законодавства, яким регулюється питання сплати адміністративно - господарських санкцій підприємствами за недотримання норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, суд зауважує, що воно не містить норм, які б звільняли підприємства, установи, організації від обовязку виконання зобовязань у випадку не зарахування банком відповідних платежів до бюджету.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що не зарахування Кримською філією ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» платежу ПП «Балгатура» з адміністративно господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2008 рік до бюджету, не звільняє відповідача від обовязку щодо його сплати.

Крім того, суд вважає необхідним підкреслити, що адміністративно - господарські санкції, що сплачуються підприємствами у випадку недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, мають спеціальну правову природу.

Так, зі змісту статей 19 й 20 Закону вбачається, що штраф має компенсаційну форму за невиконання нормативу, оскільки згідно з ч.5 ст.20 Закону суми штрафних санкцій використаються Фондом для фінансування соціальних витрат на професійне навчання непрацюючих інвалідів, видачу підприємствам цільових кредитів на створення робочих місць для інвалідів, надання фінансової допомоги на здійснення мер по соціальній, трудовій, фізкультурно-оздоровчій і професійній реабілітації інвалідів і т.п., і у суб'єкта підприємницької діяльності є альтернативний обов'язок або виконання нормативу шляхом працевлаштування інвалідів або оплата штрафних санкцій.

Також необхідно зазначити, що згідно з пп. 1 п.1 ст. 29 Бюджетного кодексу України, до складу доходів Державного бюджету України включаються доходи, що надходять відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів”.

Таким чином, суд вважає, що Конституцією України гарантований соціальний захист інвалідів, який здійснюється, зокрема, відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів” шляхом зобовязання підприємства створити для інваліда робоче місце (тобто забезпечити його роботою) з витікаючими наслідками (одержання зарплати, лікарняних, відпускних, матеріальної допомоги, пенсійне забезпечення, страхування та інш.) та шляхом фінансування витрат бюджету на соціальне забезпечення інвалідів, що не працюють, у тому числі і за рахунок штрафних санкцій, яки сплачують підприємства у разі невиконання нормативів щодо працевлаштування інвалідів.

Отже, суд зазначає, що соціальне забезпечення інвалідів, що не працюють, прямо повязано зі сплатою адміністративно - господарських санкцій підприємствами у випадку недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Суд також не приймає до уваги посилання представника відповідача на постанову Господарського суду АРК від 16 червня 2009 року по справі № 2-22/2091-2009 за позовом ПП «Балгатура» до ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» в особі Кримської філії ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» про спонукання до виконання зобовязання за договором, якою зобовязано Кримську філію ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» виконати свої зобовязання за договором перерахувати платежі згідно платіжних доручень № 1 від 24 лютого 2009 року на суму 20344,24 гривень та № 2 від 01 квітня 2009 року на суму 6881,14 гривень та Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 жовтня 2009 року за апеляційною скаргою ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» на рішення господарського суду АРК від 16 червня 2009 року у справі № 2-22/2091-2009, якою рішення господарського суду АРК від 16 червня 2009 року у справі № 2-22/2091-2009 залишено без змін.

Суд зазначає, що зобовязання рішенням суду ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» виконати свої зобовязання за договором щодо перерахування платежу згідно платіжного доручення № 1 від 24 лютого 2009 року на суму 20344,24 гривень не свідчить про перерахування банком зазначеного платежу.

Крім того, докази набрання постановою Господарського суду АРК від 16 червня 2009 року по справі № 2-22/2091-2009 законної сили та виконання цього рішення ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» у суду відсутні.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що у визначений Законом строк відповідачем адміністративно-господарська санкція не сплачена, суд приходить до висновку, що Приватне підприємство «Балгатура» порушило вимоги статей 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875, отже позов Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.04.2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 26.04.2010 року.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Балгатура» адміністративно-господарські санкції за 2008 рік в сумі 20344,24 за реквізитами: Одержувач: Держбюджет м.Сімферополя; 50070000, Банк одержувача: Управління Держказначейства в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405 р/р 31215230700002, призначення платежу: *; ЄДРПОУ платника; 50070000; 01; 4% за незайняті інвалідами робочі місця у 2008 році.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Латинін Ю.А.