Рішення № 95549729, 16.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

16 березня 2021 року справа №640/1874/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Інжиніринг» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Пауер Інжиніринг»)доГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві)про1) визнання протиправними дій щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Пауер Інжиніринг» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників, що містяться у податкових деклараціях платника єдиного податку третьої групи за 2016 - 2018 роки; 2) скасування наказу від 02 грудня 2019 року №3948 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Пауер Інжиніринг»В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність наказу щодо призначення перевірки та дій щодо призначення і проведення перевірки з огляду на відсутність законодавчих підстав для цього. Серед іншого позивач зазначив, що контролюючий орган порушив порядок проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, зокрема не ознайомив ТОВ «Пауер Інжиніринг» з наказом про проведення перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення, а невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України вказує на незаконність такої перевірки та відсутність правових наслідків такої. На думку позивача, ненадання з об`єктивних причин документів на запит відповідача не свідчить про їх відсутність, а період перевірки, визначений у наказі, перебуває поза межами строку давності.

Ухвалою від 30 січня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі №640/1874/20 в порядку спрощеного позовного провадження та призначив справу до судового розгляду.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки перевірку призначено та проведено у відповідності до вимог податкового законодавства.

У відповіді на відзив позивач вказав, що відповідач помилково посилається на практику Верховного Суду, оскільки у зазначених ним рішеннях викладені обставини, відмінні від заявлених в межах даного адміністративного позову; при проведенні перевірки відповідач не прийняв до уваги надані позивачем пояснення щодо відсутності витребуваних документів; у відзиві на позовну заяву відповідач не спростував доводи позивача, викладені у позовній заяві.

У судовому засіданні 20 липня 2020 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача проти задоволенні позовних вимог заперечив; суд ухвалив перейти до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Наказом ГУ ДПС у м. Києві від 02 грудня 2019 року №3948 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Пауер Інжиніринг» (код 38814501)» на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України призначено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з метою дотримання вимог податкового законодавства при визначенні показників, що містяться у податкових деклараціях платника єдиного податку третьої групи поданих у 2016 - 2018 роки. Підстава: доповідна записка Департаменту податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування від 28 листопада 2019 року №847/26-15-05-07-03-16.

За результатами проведеної перевірки відповідач склав акт від 27 грудня 2019 року №110/26-15-05-07-03-10/38814501 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Інжиніринг» (код 38814501)» (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки зазначено про направлення оскаржуваного наказу та письмового повідомлення засобами поштового зв`язку 04 грудня 2019 року, та що, станом на 21 грудня 2019 року вказані наказ та повідомлення позивачу не вручені; перевірка проведена у період з 17 грудня 2019 року по 21 грудня 2019 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред`явлених позовних вимог, звертає увагу на таке.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначає, що контролюючі органи мають право проводити зокрема документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає за наявності таких умов: 1) отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) не надання платником пояснень та їх документальних підтверджень на запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; 3) у запиті обов`язково зазначаються порушення платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

ГУ ДПС у м. Києві направило на адресу позивача запит від 18 вересня 2019 року №7794/10/26-15-06-05-01-15 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)».

Зі змісту цього запиту вбачається, що ГУ ДПС у м. Києві отримало податкову інформацію, яка свідчить про порушення позивачем податкового законодавства у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, про що вказують результати аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях платника податку третьої групи за відповідні періоди та податкової інформації, отриманої і опрацьованої відповідно до статей 72, 73 і 74 Податкового кодексу України, а саме: порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування в частині перевищення обсягів доходу, визначених до платників єдиного податку третьої групи по взаємовідносинах з ДП «Ізмаїльський слідчий ізолятор №22», ДП «Миколаївська виправна колонія №50», ДП «Одеський слідчий ізолятор №21», ДП «Львівська виправна колонія №48», ДП «Дрогобицька виправна колонія №40» на загальну суму 31 801 025,89 грн. за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року.

У зв`язку з викладеним та керуючись нормами підпункту 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 1 абзацу третього підпункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 ГУ ДПС у м. Києві просило надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених вище фактів.

Позивач подав до ГУ ДПС у м. Києві пояснення від 03 жовтня 2019 року вих. №07/03, в яких зазначив про вилучення всіх документів як в паперовому так і в електронному вигляді, які пов`язані з господарською діяльністю ТОВ «Пауер Інжиніринг» та його певних контрагентів, в тому числі і за 2016 - 2018 роки разом із ноутбуком, на якому вони зберігалися. Позивач вказав про численні порушення під час здійснення обшуку та вилучення документів та неможливість ідентифікації переліку документів, які були вилучені під час обшуку. Враховуючи викладене, зважаючи на тимчасову фізичну відсутність у ТОВ «Пауер Інжиніринг» документів, визначених у запиті, позивач вказав про задоволення вимоги відповідача про надання документів шляхом надання дозволу відповідачу на доступ до оригіналів цих документів, які на даний час знаходяться в розпорядженні іншого державного фіскального органу, а саме Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві. Також у поясненні позивач зазначив, що у запиті відповідач не зазначив, на підставі яких саме документів (крім декларацій) зроблено висновок про нібито скоєння порушення податкового законодавства. До пояснень позивач долучив копії ухвал слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 червня 2019 року у справі №761/22428/19 та Київського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року у справі №11-сс/824/3682/2019.

Разом із тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено тягар доказування, не надав суду будь-яких доказів на підтвердження отримання податкової інформації, що свідчить про порушення позивачем валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків за спірний період.

Аналізуючи зміст запиту відповідача від 18 вересня 2019 року №7794/10/26-15-06-05-01-15 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)», суд встановив, що фактично він не містить жодної з підстав, зазначених у пункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, для направлення такого запиту, а лише посилання на норми Податкового кодексу України.

З огляду на відсутність у справі доказів, які б підтверджували наявність підстав для перевірки ТОВ «Пауер Інжиніринг» підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що наказ ГУ ДПС у м. Києві від 02 грудня 2019 року №3948 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Пауер Інжиніринг» (код 38814501)» є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас посилання позивача на вилучення документів фінансово-господарської діяльності є недоречними, оскільки за правилами пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України контролюючий орган повинен звернутись до правоохоронних органів про надання документів або забезпечення доступу до них, лише під час проведення перевірки а не на стадії її призначення.

В частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Пауер Інжиніринг» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників, що містяться у податкових деклараціях платника єдиного податку третьої групи за 2016 - 2018 роки, суд звертає увагу, що вони є похідними від вимог про скасування оскаржуваного наказу, а тому теж підлягають задоволенню з огляду на відсутність правових підстав для перевірки.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що перевірка ТОВ «Пауер Інжиніринг» проведена з порушенням визначеного порядку.

Так, відповідно до пунктів 42.2, 42.4 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, з урахуванням встановлених вище обставин, контролюючий орган має право розпочати проведення перевірки у випадку вручення платнику податків копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Проте, матеріали справи підтверджують, що копію оскаржуваного наказу позивач отримав лише 23 грудня 2019 року, тоді як перевірка в межах спірних відносин проведена контролюючим органом у період з 17 по 21 грудня 2019 року.

Суд звертає увагу, що відповідач не заперечує, що станом на дату початку проведення перевірки ТОВ «Пауер Інжиніринг» не отримало копію оскаржуваного наказу, що також зафіксовано в акті перевірки.

При вирішені даного спору суд враховує, що оскаржуваний наказ та дії відповідача вже реалізовані, однак, звертає увагу, що за правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 16 лютого 2016 року (справа №826/12651/14) та Верховного Суду (постанова від 17 березня 2018 року (справа №1570/7146/12) лише дотримання норм Податкового кодексу України може бути належною підставою для винесення наказу про проведення перевірки, невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

На переконання суду, встановлення обставин невідповідності наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки нормам Податкового кодексу України є безумовною підставою для його скасування, незалежно від того, чи реалізовано положення такого наказу на момент вирішення спору, чи ні.

При цьому, право на судовий захист пов`язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення та дій не ставиться в залежність від наслідків реалізації таких рішень або дій, що відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 24 січня 2006 року у справі за позовом АКБ «Мрія» до ДПІ у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність оскаржуваного наказу та дій з призначення і проведення перевірки, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Пауер Інжиніринг» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Інжиніринг» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 02 грудня 2019 року №3948 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Інжиніринг».

3. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Інжиніринг» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників, що містяться у податкових деклараціях платника єдиного податку третьої групи за 2016 - 2018 роки.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Інжиніринг» понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі 4 102,00 грн. (чотири тисячі сто дві гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пауер Інжиніринг» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5-А, оф. 303; ідентифікаційний код 38814501);

Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код 43141267).

Суддя В.А. Кузьменко