Рішення № 95549439, 16.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 року м. Київ № 640/2241/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «№1» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «№1» (далі - позивач або ТОВ «Фінансова компанія «№1») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 18 від 03.01.2020 Головного управління ДПС в м. Києві в частині проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія №1».

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки доповідна записка не може бути підставою для призначення фактичної перевірки. Зокрема, позивач покликається на положення пп. 80.2.2. Податкового кодексу України, якою передбачено, що підставою для фактичної перевірки може бути інформація державних органів або органів місцевого самоврядування, що свідчить про можливе порушення законодавства про РРО. Однак, як зазначає позивач, у наказі відсутнє посилання на конкретний державний орган або орган місцевого самоврядування, тому позивач вважає покликання на доповідну записку структурного підрозділу самого податкового органу незаконним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2020 відкрито спрощене провадження у справі № 640/2241/20 без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді, розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2020 призначений повторний автоматизований розподіл справи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу № 640/2241/20 передано на розгляд судді Балась Т.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2020 адміністративну справу № 640/2241/20 прийнято до провадження судді Балась Т.П.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов зазначив, що посадові особи контролюючого органу при винесенні оскаржуваного наказу діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а наказ є обґрунтованим. Також відповідач наголосив на тому, що позивач допустив працівників відповідача до фактичної перевірки, фактична перевірка проведена, за наслідками якої складено акт.

Позивач скористався правом надати відповідь на відзив, у якій зазначає, що позиція відповідача не відповідає дійсності та не ґрунтується на нормах закону. Також вважає, що допуск підприємством посадових осіб контролюючого органу до перевірки не перешкоджає оскарженню наказу про призначення такої перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія №1» (ідентифікаційний код: 38945877, місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 2/6) з 22.10.2013 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 03.01.2020 № 18 «Про проведення фактичних перевірок», на підставі п.п. 80.2.2 п. 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та інших нормативних актів, контроль за дотримання яких покладено на територіальні органи ДПС, призначено проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання (згідно з додатками 1-185) тривалістю 10 діб. Підстава: доповідна записка Департаменту податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування від 03.01.2020 № 8/26-15-05-09-01-16.

З оскаржуваного наказу вбачається, що перевірка проводиться з метою встановлення обставин дотримання вимог законодавства, яке регулює обіг готівки, порядок здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявність ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до Додатку № 22 до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 03.01.2020 №18, ТОВ «Фінансова компанія «№1» включено до переліку суб`єктів господарювання для проведення фактичних перевірок (п. 1) тривалістю 10 діб; дата початку перевірки: 30.01.2020; період діяльності, що перевіряється - згідно статті 102 ПК України.

На підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 03.01.2020 № 18 «Про проведення фактичних перевірок» видано направлення на проведення фактичної перевірки ТОВ «Фінансова компанія «№1» від 27.01.2020 № 566/26-15-05-09-01 та № 566/26-15-05-09-01.

В направленнях на перевірку наявний підпис ОСОБА_1 - головного бухгалтера ТОВ «Фінансова компанія «№1» про ознайомлення з направленнями 30.01.2020 о 12 год.19 хв. та отримання наказу № 18 від 03.01.2020.

На підставі наказу № 18 від 03.01.2020 та направлень на перевірку від 27.01.2020 № 566/26-15-05-09-01 та № 566/26-15-05-09-01 посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку офісу за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська, 216, у якому ТОВ «Фінансова компанія «№1» здійснює підприємницьку діяльність.

За наслідками фактичної перевірки складено довідку фактичної перевірки від 10.02.2020 №0209/26/15/05/38945877, згідно з якою порушень порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій не встановлено.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного наказу позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України другою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

В статті 75 ПК України визначені види перевірок.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, відповідно до п.п. 75.1.3. п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1. ПК України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема фактичної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 804/263/16, від 03.12.2019 у справі № 803/990/15-a, від 29.03.2019 у справі № 805/3449/18-а.

Як було установлено судом вище, позивачем фактично допущено посадових осіб відповідача до проведення фактичної перевірки без зауважень щодо оформлення оскаржуваного наказу. Фактична перевірка позивача проведена та за її результатами складено довідку фактичної перевірки від 10.02.2020, згідно з якою порушень порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій не встановлено.

Отже, податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, у зв`язку з чим оспорюваний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків, а відтак, задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки, по-перше, такий наказ відповідача не є юридично значимим для позивача, по-друге, після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Таким чином, оскільки допуск до проведення фактичної перевірки ТОВ «Фінансова компанія «№1» відбувся, а контролюючим органом фактично реалізовано свою компетенцію на проведення таких перевірок та оформлення їх результатів, то в задоволені даного позову має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваного наказу є вичерпаними.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність виданого наказу, а позивачем в свою чергу не надано належних доказів на обґрунтування позовних вимог.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Беручи до уваги висновок суду про відмову у задоволенні позову, понесені позивачем витрати, пов`язані з розглядом справи, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України , суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «№1» (ідентифікаційний код: 38945877, місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код: 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування наказу, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Т.П. Балась