Ухвала суду № 95546366, 16.03.2021, Козельщинський районний суд Полтавської області

16.03.2021 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/114/21

Провадження № 2-а/533/1/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі головуючої судді Козир В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора в1р1б3 УПП в Харківській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Середи Івана Валерійовича, Департаменту патрульної поліції, третя особа: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

25 січня 2021 року до Козельщинського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний позов позивача ОСОБА_1 до інспектора в1р1б3 УПП в Харківській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Середи Івана Валерійовича, третя особа: Управління поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 337267 від 14.01.2021.

Процесуальні рішення у справі:

Ухвалою судді Козельщинського районного суду Полтавської області Козир В.П. від 28 січня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

Позивач у встановлений йому судом строк недоліки усунув.

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2021 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду у спрощеному позовному провадженні на 02 березня 2021 року. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Управління поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції. Також витребувано у відповідача належним чином завірену копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ПК № 337267 від 14.01.2021, або оригінал для огляду у судовому засіданні. Запропоновано відповідачеві надати докази фото- та відеофіксації правопорушення (за наявності).

Ухвалою суду від 02 березня 2021 року частково задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення до участі у справі співвідповідача – Управління патрульної поліції в Харківській області та залучено до участі у справі у якості співвідповідача Департамент патрульної поліції, судовий розгляд справи відкладено на 16 березня 2021 року. Повторно витребувано у відповідачів належним чином завірену копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ПК № 337267 від 14.01.2021, або оригінал для огляду у судовому засіданні. Запропоновано відповідачам надати докази фото- та відеофіксації правопорушення (за наявності).

Позивач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач інспектор в1р1б3 УПП в Харківській області ДПП молодший лейтенант поліції Середа І.В. належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явився, причини неявки у судове засідання не повідомив, відзив на адміністративний позов не подав.

Відповідач Департамент патрульної поліції належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, у судове засідання представника не забезпечив, причини неявки представника у судове засідання не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Третя особа Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, в підготовче судове засідання представника не забезпечила, причини неявки представника у судове засідання не повідомила, письмових пояснень не надала.

У відповідності до ч. 1, ч. 3, ч. 9 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За правилами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про судове засідання, на підставі ч. 1, ч. 3, ч. 9 ст. 205, ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України судом здійснюється розгляд заяви без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та без участі сторін на підставі наявних у справі доказів у порядку письмового провадження.

Стислий виклад позицій сторін:

Обґрунтовуючи свій адміністративний позов позивач зазначав, що 14.01.2021 поліцейським Середою І.В. було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК номер 337267 про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу 255 гривень.

Відповідно до змісту вищевказаної постанови від 14.01.2021 поліцейським Середою І.В. встановлено, що 14.01.2021 року о 14 годині 30 хвилин громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом HYUNDAI SANTAFE, номерний знак НОМЕР_1 , у м. Харків по майдану Свободи, 5, та не виконав вимогу дорожнього знаку 4.2. здійснив рух ліворуч, чим порушив п. 8.4. «Г» Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

ОСОБА_1 просив скасувати постанову інспектора в1р1б3 УПП в Харківській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Середи Івана Валерійовича серії НК номер 337267 від 14.01.2021, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Позивач вважає, що його права були відповідачем порушені, оскільки його права за ст. 268 КУпАП не було йому роз`яснено, дії працівника поліції були неправомірними, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною, вказані в ній факти не відповідають дійсності, бланк постанови втратив чинність два роки тому згідно наказу Міністерства внутрішніх справ № 318 від 13.04.2018; працівник поліції не вчинив жодних дій для з`ясування фактичних обставин справи і не зібрав належні докази на підтвердження вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення. Крім того, зазначав, що він рухався згідно з Правилами дорожнього руху, а тому постанова підлягає скасуванню.

Відповідачі та третя особа свої позиції щодо заявленого позову не висловили, відзиви чи пояснення не надали. На пропозицію суду надати докази фото- та відеофіксації правопорушення не відреагувати та такі докази не надали.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових, електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Ухвалами суду від 17.02.2021 та від 02.03.2021 пропонувалось відповідачам надати суду докази фото- та відеофіксації правопорушення (за наявності таких).

Відповідачі жодним чином на ухвали суду не відреагували, будь-яких доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, - не надали.

Оскільки судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, позивач стверджує, що жодного порушення правил дорожнього руху не вчиняв, а відповідачі не довели перед судом правомірність винесеної інспектором поліції постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що є усі підстави для скасування такої постанови.

Згідно із частинами 1, 3 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як убачається з пункту 8.1 Правил дорожнього руху, затверджених ПКМУ від 10.10.2001 № 1306, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до п. 8.4 Правил дорожнього руху дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, у тому числі: наказові (пп. «г»), що показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.

Наказовий знак «4.2» вказує обов`язковий напрямок руху праворуч.

Згідно із частиною першою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративногог стягнення вбачається, що позивач 14 січня 2021 року, рухаючись по майдану Свободи, буд. 5, у м. Харків, керуючи автомобілем HYUNDAI SANTA FE, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2, здійснив поворот ліворуч, чим порушив, пп. 8.4 «г» ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно даної постанови позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Суд повторює, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.

Між тим, до оскаржуваної постанови не додано жодних доказів (фото-, відеофіксації), а також пояснень свідків, що свідчили би про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.

Ураховуючи те, що відповідачами не було надано до суду жодних належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що наявні підстави для скасування спірної у цій справі постанови.

Крім того, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України), суд має констатувати, що працівником поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що повинен бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху.

Слушним суд також уважає аргумент позивача щодо використання інспектором поліції форми постанови, яка на той час уже була нечинною. Так, з 12.06.2018 форма постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, була викладена у новій редакції на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2018 № 318, яким було внесено зміни до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за N 1408/27853, та Додаток 5 викладено у новій редакції. Відповідачі не надали жодного ґрунтовного пояснення причин використання інспектором поліції у 2021 році (14.01.2021) форми постанови у редакції, що була змінена у 2018 році (12.06.2018).

Отже, працівником патрульної поліції порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, фото-, відеофіксації тощо).

На підставі викладеного, суд зазначає, що при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення позивачем. У матеріалах справи такі підтвердження відсутні, є в наявності лише постанова про притягнення до відповідальності, що не дає підстав достемено стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху України в той день та час та у спосіб, зазначений у постанові, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є недоведеним, а постанова від 14.01.2021 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Саме такі правові висновки зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.07.2020 у аналогічній справі № 463/1352/16-а.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У відповідності до ч.1-2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивач просить суд скасувати постанову, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності. З вимогою про закриття справи про адміністративне правопорушення до суду одночасно не звертався. Разом з тим, керуючись ч. 2 ст. 9, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, з метою ефективного захисту прав і інтересів позивача суд уважає за потрібне вийти за межі позовних вимог та, окрім скасування постанови, про що просить позивач, ухвалити рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За розгляд позовної вимоги позивач сплатив судовий збір у сумі 454 грн 00 коп.

Відповідно така сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 9, 73, 77, 139, 243-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора в1р1б3 Управління патурльної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Середи Івана Валерійовича та Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити .

Скасувати постанову інспектора в1р1б3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Середи Івана Валерійовича серії НК № 337267 від 14.01.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454.00 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Відповідач 1: старший інспектор в1р1б3 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції молодший лейтенант поліції Середа Іван Валерійович (адреса: вулиця Шевченка, 315-а, м. Харків, 61033, РНОКПП невідомий).

Відповідач 2: Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вулиця Федора Ернста, 3, м. Київ, ідентифікаційний код: 40108646).

Третя особа: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Шевченка, 315-а, м. Харків, 61033).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 16 березня 2021 року.

Суддя В.П. Козир