
Справа № 352/2042/18
Провадження № 1-і/352/1/21
У Х В А Л А
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
16 березня 2021 р. м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.
з участю прокурора Неміша В.Р.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника Кучер Н.Ю.
секретаря Гундич Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018090250000446 від 17.09.2018 р., про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
в с т а н о в и в :
Обвинуваченому ОСОБА_1 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у сховище.
Ухвалами Тисменицького районного суду від 20.05.2019 р. та від 24.09.2019 р. у рамках даного кримінального провадження у зв`язку із тривалою неявкою обвинуваченого до суду двічі оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_1 та надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
15.03.2021 р. обвинуваченого ОСОБА_1 затримано працівниками відділення поліції № 1 Івано-Франківського РУП ГУНП в області.
Обвинуваченого ОСОБА_1 доставлено в судове засідання у відповідності до ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу.
Прокурор подав клопотання про обрання обвинуваченому, якому висунуто обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, для запобігання таким ризикам, як переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого і свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України), запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання.
Обвинувачений, який визнав вину у висунутому обвинуваченні, та захисник заперечували щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.3 і п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
З урахуванням обґрунтованості підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого тяжкого злочину, того, що прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику переховування від суду з огляду на те, що обвинувачений був двічі голошений у розшук, порушив запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, обраний ухвалою Тисменицького районного суду від 01.07.2019 р.; враховуючи недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаному ризику, - суд приходить до висновку про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому суд враховує, що обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи, має постійне зареєстроване місце проживання, раніше не судимий.
Строк дії ухвали про обрання до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 10 год. 15 хв. 15 березня 2021 року.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Суд відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України визначає розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, враховуючи обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, його тяжкість, майновий і сімейний стан обвинуваченого та вказані вище ризики.
Розмір застави визначається судом у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176-178, 183, 194, 196, 197, 205, 314, 315 ч.3 КПК України, суд -
п о с т а н о в и в :
Клопотання задоволити.
Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12 строком на 60 днів, тобто до 13 травня 2021 року.
Строк дії ухвали про обрання до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 10 год. 15 хв. 15 березня 2021 року.
Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № НОМЕР_1 ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 26289647, банк отримувача (МФО) 820172.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:
- не відлучатися із населеного пункту, у якому він буде проживати, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду до Івано-Франківського апеляційного суду подається протягом семи днів з дня її оголошення через Тисменицький районний суд.
Суддя М.М.Хоминець
Судове рішення № 95545282, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області було прийнято 16.03.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 352/2042/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: