Рішення № 9554483, 25.01.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-79/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Ковальчука М.В.

при секретарі Кострицькій Т.П.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Філімончука Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до дочірнього підприємства «Пересувна механізована колона - № 156» відкритого акціонерного товариства «Житомирводбуд» про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивача звернувся до суду з позовом в якому просить суд, стягнути із дочірнього підприємства «Пересувна механізована колона-№156 відкритого акціонерного товариства «Житомирводбуд» на його користь 412736 грн. 00 коп., неповернених коштів попередньої оплати товару 412736 грн. відсотків за користування грошовими коштами, 10421,58 грн. витрат за надання правової допомоги, 120 грн. понесених витрат пов'язаних з оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 427 404, 94 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що в травні 2009 року усно домовився з керівництвом ДП ПМК №156 м. Олевськ про купівлю ремонтно-механічної майстерні площею 1752,4 м. кв. вартістю 412736 грн. На виконання домовленості вніс в касу підприємства відповідно до прибуткових касових ордерів №30 від 30.06.2009 року суму 212 736 грн., №45 від 17.08.2009 року суму 156 тис. грн., та № 46 від 21.08.2009 року суму 44 тис. грн. Однак коли підійшов час для укладення договору купівлі-продажу відповідач відмовився його укладати та нотаріально посвідчити , пропонуючи позивачу інше майно на що позивач не погоджується і просить стягнути кошти .

Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав з підстав, які зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача позов визнав і не заперечує відносно заявлених вимог позивача.

В судовому засіданні встановлено, що в травні 2009 року позивач усно домовився з керівництвом ДП ПМК №156 м. Олевськ про купівлю ремонтно-механічної майстерні площею 1752,4 м. кв. вартістю 412736 грн.

На виконання вказаної домовленості, рішення про реалізацію вказаного майна було погоджено з правлінням ВАТ «Житомирводбуд» , що підтверджується протоколом' засідання Правління ВАТ «Житомирводбуд» від 18 червня 2009 року , згідно якого правління вирішило Реалізувати ремонтно -механічну майстерню площею 1752,40 м. кв. вартістю 412 тис. грн. - ОСОБА_3 . Реалізацію будівлі майстерні здійснити без змін статутного фонду . Одержані кошти направити на погашення боргу по бюджетних платежах та заробітній платі.

Погодившись з даними умовами позивач вніс в касу підприємства відповідно до прибуткових касових ордерів: №30 від 30.06.2009 року - 212 736 грн., №45 від 17.08.2009 року - 156 тис. грн., та № 46 від 21.08.2009 року - 44 тис. грн. , а всього на суму 412 736 грн. 00 коп., що стверджується поясненнями сторін та прибутковими касовими ордерами.

Однак відповідач відмовся від укладення договору купівлі-продажу нотаріально, при цьому запропонувавши інше майно на що позивач не погодився і просить суд стягнути на його користь суму попередньої оплати.

Дані правовідносини врегульовані ст. 693 ЦК України з якої слідує, що позивач (покупець) на свій вибір має право вимагати повернення суми попередньої оплати, а тому позов в частині стягнення 412.736 грн. підлягає до задоволення.

Суд вважає, що не підлягає до задоволення позов в частині стягнення процентів за користування грошовими коштами на підставі ст.. ст. 536, ч.2 ст.625, 693 ЦПК України, оскільки

позивачем не надано суду доказів відносно того, що між сторонами укладався письмовий договір і саме до такого договору визначався порядок і розмір нарахування процентів, оскільки це випливає з договірних правовідносин. .

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, однак достатніх належних доказів на підтвердження позовних вимог позивачем та його представником суду не надано, чим порушено вимоги ст. 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Враховуючи викладене вище, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині стягнення процентів, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду позову в цій частині та вирішення спору по суті, суд вважає позов в частині стягнення процентів є недоведеним, тому суд відмовляє в його задоволенні в цій частині.

У порядку ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачені ним за подання позову 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та 10421.58 грн. витрат за надання юридичної допомоги відповідно до договору.

Крім того, відповідно до п. «а» ст.3 Декрету КМ України «Про державне мито» ставка державного мита із позовних заяв , що подаються до суду складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян .Оскільки ціна позову склала 412736 грн. тому суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача 1700 грн. державного мита.

Керуючись : ст.ст. 10, 15, 60, 212-215, 217, 209 ЦПК України, ст. 693 ЦК України

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до дочірнього підприємства «Пересувна механізована колона - № 156» відкритого акціонерного товариства «Житомирводбуд» про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Пересувна механізована колона - № 156» відкритого акціонерного товариства «Житомирводбуд» з р/р 260053153, який знаходиться в ЖОД Райффайзенбанк «Аваль» МФО 311528, код 01036891 на користь ОСОБА_3 412736 грн. попередньої оплати товару, 10421.58 грн. витрат за надання правової допомоги, 120 грн. понесених витрат повязаних з оплатою витрат на інфіормаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1700 грн. державного мита в решті позову відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області на протязі 20 днів після подачі письмової заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається на протязі 10 днів після оголошення рішення суду.

Суддя :