Рішення № 95544643, 16.03.2021, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1429/20

Номер провадження № 2/194/56/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Корягіна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Ніколайчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в спрощеному провадженні цивільну справу за позовною Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Кіріченко В.М. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № DNUHGI0000006712 від 01 квітня 2008 року, згідно якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 126250,00 грн. на термін до 01 квітня 2028 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Згідно заяви відповідача від 11 липня 2008 року кредитний договір № DNUHGI0000006712 від 01 квітня 2008 року переведено з валюти гривня в валюту долар США, розмір кредиту після проведення конвертації банку з урахуванням винагороди банку складає 26986,95 доларів США. Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 13 березня 2015 року в розмірі 29500,47 доларів США. Натомість, прострочена сума заборгованості складає 24970,34 долари США, а 3% річних від простроченої суми заборгованості складає 4123,73 долари США. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № DNUHGI0000006712 від 01 квітня 2008 року у розмірі 4123,73 доларів США, що за курсом 28,24 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25 вересня 2020 року складає 116454,14 грн., та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, але надав суду письмову заяву, згідно якої позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Відповідач повторно не з`явився у судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DNUHGI0000006712 від 01 квітня 2008 року, згідно якого банк зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 126250,00 грн. на термін до 01 квітня 2028 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 15% річних, а також інші платежі в порядку, на умовах і в строки, визначені договором, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 2% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, що підтверджується копією договору.

Відповідно до додаткової угоди до договору про іпотечний кредит № DNUHGI0000006712 від 01 квітня 2008 року, укладеної між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 від 11 вересня 2008 року, кредитний договір № DNUHGI0000006712 від 01 квітня 2008 року переведено з валюти гривня в валюту долар США, розмір кредиту після проведення конвертації банку з урахуванням винагороди банку складає 26986,95 доларів США.

Заочним рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним № DNUHGI0000006712 від 01 квітня 2008 року а саме: - заборгованість за кредитом в сумі 24970,34 доларів США; заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 2351,92 доларів США; - заборгованість за комісією в сумі 373,18 доларів США; - заборгованість за пенею в сумі 389,23 доларів США; - штрафи відповідно до договору в сумі: - 11,57 доларів США (фіксована частина) та 1404,23 доларів США (процентна складова), а разом стягнути 29500 доларів США 47 центів, що відповідно до курсу НБУ станом на 13.03.2015 року складає 637505 грн. 20 коп., та понесені по справі судові витрати в сумі 3654,00 грн. Рішення набрало законної сили 26 вересня 2015 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № DNUHGI0000006712 від 01 квітня 2008 року, за період з 26 березня 2015 року до 25 вересня 2020 року склала 24970,34 USD, а 3% річних складають 4123,73 USD.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору, можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитодавця права на отримання процентів і штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статті 526, 527, 530 ЦК України передбачають, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін.

У відповідності до положень ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядок, що встановлені договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що у разі якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З постанов Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц вбачається, що за змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Судом встановлено, що позивач скористався правом звернення з вимогою про дострокове повернення кредиту, звернувшись у 2015 році до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, вимоги якого задоволено заочним рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом в постанові від 14 лютого 2018 року по справі № 564/2199/15-ц, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора надає кредитору право лише на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

З правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року по справі № 373/2054/16-ц вбачається, що оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № DNUHGI0000006712 від 01 квітня 2008 року, за період з 26 березня 2015 року до 25 вересня 2020 року у розмірі 4123,73 доларів США, яка складається з 3% річних від простроченої суми у розмірі 4123,73 доларів США.

Отже відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 527, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 628, 626, 629, 634, 638, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256, 280, 281 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», Код ЄДРПОУ 14360570, рах № НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором № DNUHGI0000006712 від 01 квітня 2008 року за період з 26 березня 2015 року до 25 вересня 2020 року у розмірі 4123 (чотири тисячі сто двадцять три) доларів США 73 центи, яка складається з 3% річних від простроченої суми у розмірі 4123 доларів США 73 центи.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», Код ЄДРПОУ 14360570, рах № НОМЕР_2 , судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складено 16 березня 2021 року.

Головуючий суддя: В.О. Корягін