
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2021 року м. Київ № 640/28474/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 доДарницького районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській областіпровизнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,- ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Дарницького районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
1) визнати протиправними дії Дарницького районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо відмови у видачі паспорта громадянину України ОСОБА_1 ;
2) зобов`язати Дарницький районний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач до 2013 року проживав та працював на території АР Крим, однак в подальшому був змушений виїхати зі свого постійного місця проживання до м. Києва внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на його думку, відповідачем протиправно відмовлено йому в оформленні та видачі паспорта громадянина України, оскільки ним надано всі необхідні документи. Крім того, позивачем вказано, що відмова відповідача у видачі паспорта громадянина України є дискримінацією по відношенню до нього, оскільки такими діями позивача позбавлено можливості реалізації прав як громадянина України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін та проведення судового засідання.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
Копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2020 надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримана уповноваженою особою останнього 24.11.2020, що підтверджується наявним доказами в матеріалах справи.
Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина друга статті 77, частина четверта статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
УСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 30 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області з заявою щодо обміну паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 17.10.2002 року Нижньогірським РВ ГУ МВС України в Криму на паспорт громадянина України у формі пластикової картки типу ID-1, що містить електронний носій у зв`язку з непридатністю паспорта для подальшого використання.
Листом №8025-3184/8025.1-20 від 31.10.2020 Дарницьким районним відділом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області повідомлено позивача щодо відмови у задоволенні заяви про отримання паспорта громадянина України у зв`язку з тим, що належність до громадянства України не підтверджено та роз`яснено, що ОСОБА_1 має право на повторне звернення до територіального підрозділу ДМС у разі усунення обставин у зв`язку з якими було відмовлено в оформленні паспорту.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у видачі паспорту протиправними та такими, що призводять до суттєвого порушення законних прав та інтересів, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 5 Закону України «Про громадянство» від 18.01.2001 №2235-III документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення №2503-ХІІ).
Відповідно до пунктів 1 та 2 Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Згідно пункту 5 вказаного вище Положення, ДМС з метою організації своєї діяльності, зокрема, контролює та координує діяльність територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.
Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок №302).
Пунктом 1 Порядку №302 визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі - уповноважені суб`єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС (пункт 19 Порядку №302).
В свою чергу, пунктом 16 Порядку №302 передбачено, що ДМС має право отримувати інформацію про особу з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі, необхідному для ідентифікації особи у зв`язку з оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном паспорта.
Абзацом 2 пункту 24 Порядку №302 встановлено, що у разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.
Відповідно до пункту 69 Порядку №302 заявник для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого подає такі документи: 1) 1) паспорт, що підлягає обміну; 2) документи, що підтверджують обставини, у зв`язку з якими паспорт підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 4 і 6 пункту 6 цього Порядку); 3) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб); 4) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 5) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи; 6) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки «Згідно з оригіналом» та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати; 7) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів): про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка (крім випадків, коли здійснюється обмін паспорта зразка 1994 року); про народження дітей - свідоцтва про народження дітей; про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття; 8) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.
Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється паспорт (пункт 72 Порядку №302).
Згідно пункту 100 Порядку №302 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв`язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
У рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови (пункт 101 Порядку №302).
Отже наведені норми Порядку №302 свідчать, що існує певна процедура оформлення органами ДМС паспорта громадянина України, яка включає розгляд заяви-анкети, приймання документів від заявника, ідентифікацію особи та перевірку факту належності особи до громадянства України і прийняття відповідного рішення.
При цьому за результатами перевірки повноти поданих заявником та законодавчо визначених документів, відповідності їх оформлення вимогам законодавства під час їх прийняття від заявника, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, може відмовити в їх прийнятті у разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, про що заявник інформується із зазначенням підстав такої відмови (за бажанням заявника - в письмовому вигляді).
З огляду на зміст листа Дарницького районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області №8025-3184/8025.1-20 від 31.10.2020 вбачається, що відповідачем, в якості підстави для відмови у видачі позивачу паспорту громадянина України зазначено підпункт 6 пункту 100 Порядку, особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи
Суд звертає увагу, що згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на відповідача покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності.
Втім, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження обґрунтованості та правомірності прийняття рішення про відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
Як свідчать додані до матеріалів справи докази, ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема:
- реєстраційним номером облікової картки платника податків від 28 травня 2003 року;
- копіями другої, третьої, десятої, одинадцятої сторінок паспорту, з яких чітко вбачається серія та номер паспорту - НОМЕР_1, що є підтвердженням факту належності до громадянства України.
Абзацом першим - другим пункту 43 Порядку передбачено, що у разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до МВС, Національної поліції, Мін`юсту, органів ДФС, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.
Проте матеріали справи не містять буд-яких запитів у відповідності до абзаців 1 та 2 пункту 43 Порядку.
Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Смирнов проти Росії №461133-99 від 24.07.2003 позбавлення громадянина паспорта являє собою втручання в його особисте життя, так як громадяни для реалізації земних благ в повсякденному житті вимушені користуватись паспортом.
Згідно статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Стаття 22 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Так, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи судом було прийнято ухвалу від 15.02.2021 про витребування доказів, а саме належним чином засвідчені копії матеріалів, що стали підставою для відмови у видачі паспорта громадянину України ОСОБА_1 .
Водночас, з наданих на виконання вимог ухвали документів не вбачається наявність обгрунтованих висновків суб"єкта владних повноважень про невстановлення особи громадянина України ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності вчинених дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
2.Визнати протиправними дії Дарницького районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо відмови у видачі паспорта громадянину України ОСОБА_1 .
3.Зобов`язати Дарницький районний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України.
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дарницького районного відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 )
Відповідач: Дарницький районний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 37768863, адреса місцезнаходження: 02121, м. Київ, просп. Бажана, 3-А)
Судове рішення № 95543406, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 16.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/28474/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: