Рішення № 95543328, 16.03.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/6639/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо перегляду тривалості (обсягу) спеціального стажу роботи судді ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку утримання, на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.09.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 , судді у відставці, на підставі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.09.2020, виходячи з наявності 25 повних років спеціального стажу роботи судді (23 роки 11 місяців - на посаді судді і 1 рік 11 місяців 20 днів - строкової військової служби), за вказаний у рішенні період часу, з урахуванням вже нарахованих та виплачених грошових коштів.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідач, здійснюючи перерахунок його грошового утримання, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 620/2579/20, неправомірно вилучив з обсягу спеціального стажу його роботи, як судді, період проходження строкової військової служби, зменшивши у такий спосіб розмір щомісячного довічного грошового утримання на 4%.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що обов`язок розрахунку пенсії у відсотковому значенні, виходячи з 90%, який був встановлений згідно рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.02.2017 по справі № 750/756/17, припинився з набранням чинності рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду, яке було прийнято за часом пізніше, тобто 21.09.2020 по справі № 620/2579/20. У зв`язку з цим, розмір щомісячного довічного грошового утримання був визначений відповідачем відповідно до норм чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 17.06.2014, зокрема, його частини третьої статті 142, в якій зазначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

В наданій до суду відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідачем при перерахунку його грошового утримання, на підставі рішення Конституційного суду України від 18.02.2020.№2-р/2020, згідно з довідкою Чернігівського апеляційного суду від 26.02.2020 № 7-09/19, починаючи з 19.02.2020, було порушено вимоги абзацу четвертого пункту 34 розділу XII Закону «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII від 02.06.2016, яким передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). Позивач стверджує, що відповідачем незаконно вилучено з встановленого обсягу спеціального стажу роботи позивача як судді 2 повних роки строкової військової служби, чим порушено його право на належний соціальний захист.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є суддею у відставці, з грудня 2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 по справі № 620/2579/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні з 19.02.2020 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, згідно з довідкою Чернігівського апеляційного суду від 26.02.2020 № 7-09/19, за заявою від 28.02.2020; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити позивачу, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, на підставі рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, згідно з довідкою Чернігівського апеляційного суду від 26.02.2020 № 7-09/19 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 (а.с. 6-8).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було здійснено перерахунок довічного грошового утримання позивача з 19.02.2020, з розрахунку 56% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та не зараховано до спеціального стажу роботи судді 2 роки військової служби ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вказаним розрахунком позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою від 23.11.2020, в якій просив здійснити перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з 60% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (а.с. 15).

Листом від 03.12.2020 № 4685-4916/О-02/8-2500/20 позивачу повідомлено, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці перераховано у розмірі 56% суддівської винагороди з 19.02.2020 з урахуванням вимог законодавства, чинного на дату проведення перерахунку (а.с. 16-17).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість судді гарантуються Конституцією і законами України.

В пункті 7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 суд зазначив, що конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості. Аналіз норм Конституції України свідчить, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності.

У відповідності до пункту 8 частини п`ятої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ (далі - в редакції, чинній на час призначення довічного грошового утримання), незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

В силу вимог частини сьомої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді.

Згідно частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Абзацом четвертим пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Аналогічний порядок визначення стажу роботи на посаді судді передбачений пунктом 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010, згідно якого судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

При цьому будь-яких обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.

Вказані норми кореспондують зі статтею 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом встановлено, що позивач був призначений на посаду судді до набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI.

Таким чином, з огляду на викладені положення, при обчисленні стажу роботи позивача на посаді судді слід керуватися положеннями нормативно-правового акту, що був чинний на момент його призначення на посаду судді, а саме Законом України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-XII.

Згідно абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» № 2862-XII від 15.12.1992 (в редакції, чинній на момент призначення позивача суддею) до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Абзацом другим пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» встановлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Відповідно до здійсненого Апеляційним судом Чернігівської області розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці від 14.12.2016 № 11 стаж роботи позивача, складає: служба в Радянській Армії - 1 рік 11 місяців та 21 день; народний суддя Прилуцького районного народного суду Чернігівської області - 8 років 02 місяці та 05 днів; суддя Чернігівського обласного суду, Апеляційного суду Чернігівської області 15 років 08 місяців та 24 дні. Всього страж роботи станом на 14.12.2016 становить - 25 років 10 місяців та 20 днів (а.с. 12).

Таким чином, до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен зараховуватися період проходження строкової військової служби (1 рік 11 місяців 21 день).

За приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд зазначає, що відповідно до першого абзацу частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Натомість, другий абзац частини четвертої вищевказаної статті передбачає, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо перегляду позивачу тривалості стажу роботи судді при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020; зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням довідки Чернігівського апеляційного суду від 26.02.2020 № 7-09/19 та виплачених сум, виходячи з наявності 25 повних років стажу роботи, що дає право на одержання щомісячного грошового утримання.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо перегляду ОСОБА_1 тривалості стажу роботи судді при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням довідки Чернігівського апеляційного суду від 26.02.2020 № 7-09/19 та виплачених сум, виходячи з наявності 25 повних років стажу роботи, що дає право на одержання щомісячного грошового утримання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.03.2021.

Суддя В.О. Непочатих