Ухвала суду № 95542763, 09.03.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/8813/20

н\п 2/490/1974/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши позовну заяву ТОВ "Вердикт Капітал" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача та третіх осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою від 16.12.2020 року дана заява залишена без руху для усунення недоліків та надано п`ятиденний строк з дня отримання ухвали шляхом подання заяви у новій редакції, та вказано, що позивачу необхідно уточнити відповідача, надати документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також сплатити судовий збір у розмірі 18 026,45 грн.

05.02.2021 року на адресу суду від заявника надійшла заява про усунення недоліків.

Однак, недоліки, вказані в ухвалі суду від 16.12.2020 року, заявником не виконано в повному обсязі, а саме не сплачено судовий збір у розмірі 18 026,45 грн. В воїй заяві про усунення недоліків позивач посилається на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц, згідно якої у пункті 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вказано, що при пред`явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності розмір судового збору обчислюється із ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці.

Однак, Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 907/9/17 зробила правовий висновок щодо сплати судового збору за подання позовної заяви про звернення стягнення на майно. У постанові від 26 лютого 2019 року зазначено, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов. Велика Палата відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 23 січня 2018 року у справі № 2-340/461/16-ц про те, що за подачу позову про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватись як за вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачем пред`явлено позов, який містить позовну вимогу майнового характеру.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи вищевикладене, повернення заяви у відповідності до ст. 185 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду із позовом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.3 ст. 185, п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ТОВ "Вердикт Капітал" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - вважати неподаною та повернути заявнику.

Повернути позивачу судовий збір у сумі 2102,00 грн., сплачений 16.11.2020 року у АТ "Південний" за платіжним дорученням № 0160860001.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до безпосередньо Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги з дня складення ухвали.

Суддя Н.П. Черенкова