Рішення № 95542466, 15.03.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/6/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Приватного підприємства "ПРОМКОМП 2007" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «ПРОМКОМП 2007» (далі-відповідач), в якому просить:

- стягнути кошти з рахунків приватного підприємства «ПРОМКОМП 2007» (код ЄДРПОУ 34855366) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 249998,93 грн, отримувач: УК у м.Херсоні/м.Херсон/14060100, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код отримувача – 37959779, код бюджету - 14060100, номер рахунку – UA328999980313070029000021002.

Обґрунтовуючи свою позицію позивач зазначає, що підприємство має узгоджений податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 249998,93 грн. Податковий борг виник через несплату відповідачем узгоджених грошових зобов`язань, самостійно визначених платником в податкових деклараціях №9271504342 від 19.12.2017 року з терміном сплати 30.12.2017 року всього на суму 83250,00 грн., №9298393134 від 17.01.2018 року з терміном сплати до 30.01.2018 року всього на суму 82027,00 грн. Частина податкового боргу виникла за рахунок несплати грошових зобов`язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями: форми «ПС» №0004141200 від 29.05.2017 року на суму 170,00 грн., форми «Р» №0000115212 від 15.01.2018 року на суму 46341,00 грн., форми «Н» №0057035112 від 22.03.2019 року на суму 37525,34 грн. На суму податкового боргу відповідно до ст.129 ПК України нарахована пеня в розмірі 685,59 грн. Оскільки узгоджені грошові зобов`язання ПП «ПРОМКОМП 2007» не сплачені, то позивач просить стягнути їх суму в судовому порядку.

Ухвалою суду від 06.01.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано час на усунення недоліків. 14.01.2021 року позивач недоліки позовної заяви усунув.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Заявами по суті справи є позов та відзив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 16.01.2021 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Зазначену ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі направлено відповідачу на адресу, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 73000, м.Херсон, вул.Миру,28, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 20.01.2021 року №7302702454346, яке повернулося до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідач не скористався своїм правом подання пояснень, і станом на день розгляду справи відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми податкового законодавства України, суд дійшов наступного.

ПП «ПРОМКОМП 2007» (код ЄДРПОУ 34855366) зареєстровано Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 16.03.2007 №13061020000000615, на податковий облік взято Херсонською ДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі з 20.03.2018 року (перейшов з іншої ДПІ), як платник податків за основним місцем обліку.

19.12.2017 року підприємство подало до Коростенської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області податкову декларацію з податку на додану вартість за 11 місяців 2017 року, в якій визначило податкові зобов`язання в розмірі 83250 грн.

17.01.2018 року підприємство подало до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за 12 місяців 2017 року, в якій визначило податкові зобов`язання в розмірі 82027 грн.

16.05.2017 року ГУ ДФС у Житомирській області проведено камеральну перевірку відповідача щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2017 року, за результатами якої складено акт №2536/06-30-12-01-27 від 16.05.2017 року.

На підставі висновків акту камеральної перевірки №2536/06-30-12-01-27 від 16.05.2017 року ГУ ДФС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0004141200 від 29.05.2017 року, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій в розмірі 170 грн. 16.01.2018 року зазначена сума набула статусу податкового боргу.

13.12.2017 року ГУ ДФС у Житомирській області проведено камеральну перевірку відповідача щодо виявлених помилок у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2017 року, за результатами якої складено акт №424/06-30-52-01-31 від 13.12.2017 року.

На підставі висновків акту камеральної перевірки №424/06-30-52-01-31 від 13.12.2017 року ГУ ДФС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000115212 від 05.01.2018 року, яким відповідачу збільшено суму грошових зобов`язань в розмірі 46341 грн. 19.01.2018 року зазначена сума набула статусу податкового боргу.

27.02.2019 року ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі проведено камеральну перевірку відповідача щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН за серпень 2017 року, за результатами якої складено акт №№480/21-22-51-12-01/34855366 від 27.02.2019 року.

На підставі висновків акту камеральної перевірки №480/21-22-51-12-01/34855366 від 27.02.2019 року ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0057035112 від 22.03.2019 року, яким відповідачу визначено суму штрафних санкцій в розмірі 37525,34 грн. 18.05.2019 року зазначена сума набула статусу податкового боргу.

Податкові повідомлення-рішення не оскаржено в адміністративному та/або в судовому порядку, а тому, на момент розгляду справи, вони є узгодженими.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкова вимога форми «Ю» №16652-17 від 19.12.2017 року на загальну суму податкового боргу в розмірі 68799,70 грн.

Податкова вимога в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалася, а отже є узгодженою.

Вирішуючи дані правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов`язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України).

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).

Наявними у справі доказами підтверджено, що ПП «Промкомп 2007» 19.12.2017 р., 17.01.2018 р. самостійно подало податкові декларації з податку на додану вартість. Відтак нараховані зобов`язання згідно зазначених податкових декларацій є узгодженими сумами грошового зобов`язання.

Якщо згідно з нормами ст.36 сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п.54.5 ст.54 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (п.57.3 ст.57 ПК України).

Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно зі ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Як вже зазначалось вище, ПП «Промкомп 2007» не оскаржувались податкові повідомлення-рішення №00004141200 від 29.05.2017, №0000115212 від 05.01.2018, №0057035112 від 22.03.2019 р., якими нараховано грошові зобов`язання ні в адміністративному ні в судовому порядку.

Таким чином, грошові зобов`язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями та самостійно визначені зобов`язання у податкових деклараціях набули статусу узгоджених. Оскільки вказані грошові зобов`язання не були сплачені у встановлений Законом строк, у відповідача виник податковий борг у розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що 19.12.2017 р. контролюючим органом виставлена та направлена відповідачу вимога форми "Ю" №16652-17 на суму податкового боргу 68799,70 грн.

Податкова вимога направлена за адресою місцезнаходження відповідача, та відповідно до інформації з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 1000308689518 була повернута на адресу податкового органу із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення з даним позовом до суду відповідач був постійним боржником по податку на оддану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податку на прибуток підприємств, що підтверджується копією зворотного боку інтегрованої картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

Разом із тим, відповідачем самостійно не сплачено суму податкового боргу.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Положеннями ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію обґрунтував належними та допустимими доказами. Відповідачем не надано жодних доказів сплати вказаного податкового боргу або інших належних доказів, спростовуючих наведені позивачем доводи. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням зазначеного суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків приватного підприємства «ПРОМКОМП 2007» (код ЄДРПОУ 34855366, 73003, м.Херсон, вул.Миру, буд.28) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 249998,93 грн, отримувач: УК у м.Херсоні/м.Херсон/14060100, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код отримувача – 37959779, код бюджету - 14060100, номер рахунку – UA328999980313070029000021002.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.М. Морська

кат. 111020300