Рішення № 95541836, 15.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 р. № 520/312/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування рішення та задоволення скарги,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати як незаконне рішення Головного управління ДПС у Харківській області №10775/П/20-40-04-35-25 від 10.12.2020, по факту розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 23.04.2020 № 0094225-5606-2033 ГУ ДПС у Харківській області, щодо сплати податку на нерухоме майно, а скаргу, подану та зареєстровану ДПС 12.11.2020 № 120662/ФОП задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 17 грудня 2020 року нею отримане рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 10775/П/20-40-04-35-25 від 10.12.2020 за результатом розгляду своєї скарги, зареєстрованої Головним управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - ДПС) 12.11.2020 за № 120662/ФОП щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 23.04.2020 № 0094225-5606-2033 ГУ ДПС у Харківській області про визначення суми податкового зобов`язання в розмірі 812.84 грн. за кодом платежу 18010201 /Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізособами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості/, як помилкове, оскільки у її власності відсутні об`єкти оподаткування зазначеним податком. Позивач також повідомила суд про те, що податковим органом не внесено зміни до її податкової адреси як платника податків, в Державний реєстр фізичних осіб - платників податків неіснуючої адреси, яка зазначена в податковому повідомленні ( АДРЕСА_2 ) на дійсну адресу проживання позивача та реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 . за якою позивач зареєстрована і проживає з 2008 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що згідно з п.55.1 ст. 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Відповідач зазначає, що розгляд скарг платників податків є компетенцією ДПС України. Крім того, податкові повідомлення-рішення від 26.07.2018 №0938084-1307-2033, №0938086-1307-2033, від 22.04,2020 №0088631-5606-2033, від № 0094218-5606-2033, №0094220-5606-2033, № 0094224-5606-2033, № 0094225-5606-2033 є відкликаними ще до фактичного звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч.1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2020 року ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до ГУ ДПС області (вх. в ГУ ДПС області від 12.11.2020 №120662/ФОП), щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 23.04.2020 №0094225-5606-2033, яким визначена сума податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на суму 812,84 грн.

Листом від 10.12.2020 № 10775/П/20-40-04-35-25, яке отримане заявником 17.12.2020 року, податковим органом ОСОБА_1 було повідомлено про те, що за результатами звірки з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копіями документів, які надані платником, податковим органом встановлено, що житловий будинок площею 21,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 , фактично з 18.09.2015 р. має площу 66,7 кв.м., а квартира площею 50,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , подарована 21.02.2014 р. ОСОБА_2 .

Також зазначеною відповіддю ОСОБА_1 повідомлено, що у власності ОСОБА_1 з 03.04.2017 є квартира площею 30,7 за адресою: АДРЕСА_6 , та з 05.07.2011 р. машиномісце АДРЕСА_7 .

З повідомлених відповідачем обставин судом встановлено, що за результатами звірки визначені нові податкові зобов`язання податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по нерухомості та сформовано ППР за 2017-2019 роки від 09.12.2020 №0059395-045 суму 62,60 грн., № 0059395/1-0435-2033 на суму 103,85 грн., № 0059394-0435-2033 на суму 135,21 грн., №0059394/1-0431 на суму 198,39 грн., № 0059398-0435-2033 на суму 1798,06 грн., № 0059398/1-0435-2033 на суму 2860,06 грн., №0059396-0435- 203 на суму 25,07 грн., №0059396/1-0435-2033 на суму 398,73 грн., № 0059397-0435-2033 на суму 2253,42 грн., №0059397/1-0435-2033 на суму 2010,42 гривень.

Вважаючи, що ДПС безпідставно скасувала усі податкові повідомлення - рішення за три роки, з 2018 по 2020 роки, які були позивачем сплачені у строки, встановлені Податковим кодексом України, і взагалі залишила поза увагою питання щодо зміни її податкової адреси, а також посилаючись на те, що нові податкові повідомлення - рішення, які ДПС визначила за оподатковуваний період 2017-2019 роки у своєму рішенні, містять неіснуючу податкову адресу, за якою позивач ніколи не була зареєстрована і не проживала ( АДРЕСА_2 ) ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з п.55.1 ст. 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Згідно з п. 56. 1 ст. 56, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916, скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Отже, розгляд скарг платників податків є компетенцією ДПС України.

З аналізу вищенаведених норм та встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , звертаючись зі скаргою до ДПС у Харківській області на податкове повідомлення-рішення від 23.04.2020 р. №0094225-5606-2033 (а.с. 6) не дотримано встановленого податковим законодавством порядку звернення зі скаргою до контролюючого органу.

Як встановлено в ході розгляду справи, на зазначену скаргу відповідачем надана відповідь у формі листа, яким повідомлено скаржника про те, що податкові повідомлення - рішення від 26.07.2018 за № 0938084- 1304-2033, № 0938086-1307-2033, від 22.04.2020 №0088631-5606-2033, від 23.04.2020 № 0094218-5606-2033, від 23.04.2020 № 0094220-5606-2033, від 23.04.2020 р. №0094224-5606-2033, від 23.04.2020 р. №0094225-5606-2033 згідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ вважаються скасованими (відкликаними).

Пунктом 60.1 статті 60.1 ПК України передбачено, що податкове повідомлення- рішення вважається відкликаним, якщо, зокрема, контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (пп. 60.1.3. п.60.1 ст.60 ПК України).

Відповідно до п.60.4 ст.60 ПК України у випадках, визначених пп. 60.1.3 і 60.1.5 п. 60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

В ході розгляду справи судом встановлено, що до ГУ ДПС області надходили заяви (Скарги) ОСОБА_1 від 31.08.2020 № б/н та від 10.11.2020 № б/н (вх. ГУ ДПС області від 01.09.2020 № 9849/Інше/56 та від 12.11.2020 № 120662/ФОП), за результатами розгляду яких, контролюючим органом відкликані прийняті раніше податкові повідомлення рішення з податку на нерухоме майно від 26.07.2018 №0938084-1307-2033, №0938086-1307-2033, від 22.04.2020 №0088631-5606- 2033, від 23.04.2020 № 0094218-5606-2033, № 0094220-5606-2033, № 0094224-5606-2033, № 0094225-5606-2033 про що, листом від 10.12.2020 № 10775/П/20-40-04-35-25 ОСОБА_1 повідомлено.

За таких обставин скасування листа від 10.12.2020 № 10775/П/20-40-04-35-25 ГУ ДПС області призведе до відміни рішення щодо відкликання вищезазначених повідомлень - рішень.

Судом зазначається, що рішення контролюючих органів за результатами розгляду скарг платників податків не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, оскільки наслідком його винесення податковим органом є обов`язок відповідного територіального органу державної податкової служби прийняти податкове повідомлення - рішення, яке в свою чергу може бути оскаржено в судовому порядку.

А відтак оскарженню підлягають тільки ті рішення які прямо впливають на права та обов`язки платника (вимога, рішення про застосування штрафних санкцій, податкове повідомлення - рішення). При цьому як вже зазначено ППР від 26.07.2018 №0938084-1307-2033, №0938086-1307-2033, від 22.04,2020 №0088631-5606-2033, від 23.04.2020 № 0094218-5606-2033, № 0094220-5606-2033, № 0094224-5606-2033, № 0094225- 5606-2033 є відкликаними до фактичного звернення Позивачем до суду .

Згідно з п.п.56.2-56.3 ст.56 ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Суд зазначає, що відповідно до п.56.6 ст.56 ПК України у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Згідно з п.п.56.8-56.9 ст.56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами п.8 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Згідно з ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Разом з тим, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи, шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Суд зазначає, що оскарження рішення контролюючого органу до органу вищого рівня в порядку ст.56 Податкового кодексу України є лише процедурою адміністративного оскарження, можливістю досудового врегулювання спору.

Таким чином, вказане рішення Головного управління ДПС у Харківській області №10775/П/20-40-04-35-25 від 10.12.2020, викладене у вигляді листа, яке оскаржується позивачем - само по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача, шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку.

Відтак, лист Головного управління ДПС у Харківській області №10775/П/20-40-04-35-25 від 10.12.2020 безпосередньо не порушує права та інтереси позивача, оскільки рішення контролюючих органів за результатами розгляду скарг платників податків не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав платника податків, а тому не є актом індивідуальної дії у розумінні статті 17 КАС України. Компетенція адміністративних судів на цей спір не поширюється, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині поданого позову.

Стосовно вимог позивача про задоволення її скарги, поданої ОСОБА_1 до ДПС у Харківській області 12.11.2020 вх. № 120662/ФОП, суд зазначає, що зазначена вимога є похідною від вимоги скасувати рішення (лист) Головного управління ДПС у Харківській області №10775/П/20-40-04-35-25 від 10.12.2020, в задоволенні якої судом відмовлено із зазначених вище підстав.

Крім того, суд зазначає, що адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, вказані позовні вимоги є формою втручання в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягають задоволенню.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

В контексті приписів ст. 2 КАС України судовому захисту підлягають виключно права, свободи або законні інтереси особи, які були порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, чого в даному випадку не вбачається.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд вважає, що позивачами під час розгляду справи, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог. Оскільки судовим розглядом не встановлено факту недодержання суб`єктом владних повноважень процедури реалізації управлінської функції, а також не виявлено факту порушення суб`єктом владних повноважень прав позивача у сфері публічно-правових відносин, то поданий позов є таким, що задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь.

Керуючись статтями 2, 14, 77, 90, 139, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення та задоволення скарги - залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15 березня 2021 року.

Суддя Кухар М.Д.