Ухвала суду № 95541636, 15.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

15 березня 2021 року Справа №520/18820/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаевої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Харківського міського центру зайнятості

про визнання протиправним та скасування акту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) 24.12.2020 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського міського центру зайнятості (далі по тексту – відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення Харківського міського центру зайнятості від 21.07.2020 №31.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про повернення виплаченої допомоги по безробіттю з 16.06.2020 по 20.07.2020, з тих підстав, що у вказаний період під час перебування на обліку у Харківського міського центру зайнятості позивач належав до категорії зайнятого населення, так як відповіно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України з 16.06.2020 поновив право на зайняття адвокатською діяльністю.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №520/18820/2020 у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву – протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 виправлено описку у вступній, описовій, мотивувальній та резолютивній частині ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 у справі №520/18820/2020 зазначивши прізвище позивача: « ОСОБА_2 ».

Відповідачем 26.01.2021 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивач у період перебування на обліку у Харківському міському центрі зайнятості як безробітний відносився з 16.06.2020 до категорії зайнятого населення, оскільки відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України поновлено право позивача на зайняття адвокатською діяльність з 16.06.2020. На переконання представника відповідача.

Розглянувши надані документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач 07.01.2020 звернувся до Харківського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки № НОМЕР_1 (а.с. 20-21).

На підставі особистої заяви, позивачу з 07.04.2020 призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що не заперечується сторонами у справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивач 15.07.2020 на електронну адресу відповідача направив інформацію щодо поновлення права останнього на зайняття адвокатською діяльністю з 16.16.2020, на підставі заяви від 15.06.2020.

Посадовими особами відповідача проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення позивачу, результати якого зафіксовані актом від 21.07.2020 №31.

Згідно з висновками, викладеними в акті розслідування, позивач з 16.06.2020 не мав права перебувати на обліку у Харківському міському центрі зайнятості у статусі безробітного, оскільки своєчасно не повідомив відповідача про свої наміри поновити право на заняття адвокатською діяльністю, з дня написання заяви від 15.06.2020 на поновлення права на заняття адвокатською діяльністю, відтак кошти нараховані, як допомога по безробіттю, підлягають поверненню позивачем з 16.06.2020.

На підставі вказаного акту, відповідачем 24.07.2020 прийнято наказ «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю позивачу» №334 за період з 16.06.2020 по 05.07.2020 у розмірі 5621,43 грн., відповідно до пункту 4 якого, позивача зобов`язано повернути кошти добровільно протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення.

Відповідач 27.07.2020 засобами поштового зв`язку направив на адресу позивача лист-претензію про повернення коштів №ХМЦЗ-02-7825.

Не погоджуючись з оскаржуваними актом акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів).

Рішення суб`єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункт 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Приписами пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За змістом частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Положеннями частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Водночас право на судове оскарження не є абсолютним, наявність лише формальної або процедурної помилки, без врахування рішення, яке має для суб`єкта конкретні юридичні наслідки, не є підставою для звернення до суду.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

У свою чергу до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

У той же час акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення є лише службовим документом, що фіксує факт наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність, а тому не - є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

При цьому спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі №520/520/18820/2020.

Вказана позиція суду у даній справі узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постановах від 20.11.2018 у справі №9901/633/18, від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 №9901/152/18 та від 30.05.2018 у справі №9901/497/18.

Керуючись статтями 2, 5, 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №520/18820/2020 за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського центру зайнятості про визнання протиправним та скасування акту.

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Ніколаєва