Рішення № 95541557, 03.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 березня 2021 року № 520/18740/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зоркіної Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Пройдак С.М.,

представника позивача - Русіної К.М,

представника відповідача Дмитрієвої І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" про стягнення заборгованості, -

установив:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з вересня 2020 року по листопад 2020 року в сумі 1465626.53 грн.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити , пославшись на те, що колишнім працівникам позивача призначена пенсія на пільгових умовах за списками №№1,2, отже у підприємства наявний обов`язок відшкодування витрат на виплату вказаних пенсій.

Представник відповідача в судовому засіданні послалась на те, що підприємство перебуває у скрутному матеріальному становищі, пенсійним органом не дотримано порядку надсилання на адресу підприємства розрахунків, тоді як підприємством погашено суму заборгованості у розмірі 50616.78 грн, що є підставою для закриття провадження в цій частині вимог; за даними підприємства остаточна сума боргу складає 1415009.75 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - "Закон № 1058-IV") та Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, відповідно до пункту "а" цієї статті на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Пунктами "б" та "з" зазначеної статті Закону визначено, що до цих категорій також належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як платник страхового збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Також, на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області перебувають особи, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "а" та "б"-"з" статті 13 Закону № 1788-XII, як колишні працівники Державного підприємства Завод Електроважмаш.

Згідно до п. "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" колишнім працівникам відповідача, зазначеним в розрахунках, наявних в матеріалах справи, була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 1.

Згідно до п."б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" колишнім працівникам відповідача, зазначеним в розрахунках, наявних в матеріалах справи, була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за списком № 2.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 6.1 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області відповідачу направлені розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів « а», «б»- «з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в яких розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за період з вересень –листопад 2020 року склав 1465626.53 грн.

Відповідно до п. 6.8. вказаної вище Інструкції підприємства, щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду, зазначену в повідомленні, місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У вказаних листах позивачем зазначено про наявну у відповідача заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком №1: - вересень 2020 року в сумі 182362.41 грн; - жовтень 2020 року в сумі 187828.36 грн; - листопад 2020 року в сумі 188493.89 грн. ; за списком №2:вересень 2020 року в сумі 316002.04 грн; жовтень 2020 року в сумі 296260.01 грн; листопад 2020 року в сумі 294679.82 грн.

В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що згідно бухгалтерської довідки від 30.09.2020 за списком № 1 відбувся перерозподіл переплати ( з рахунку по пенсіях наукових працівників на список № 1) згідно акту звірки на суму 50616.78 грн., отже розмір заборгованості складає 1415009.75 грн.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач листом від 20.05.2020 № 261/510 клопотав здійснити зарахування наявної переплати по відшкодуванню наукових пенсій станом на 18.05.2020 в сумі 50616.78 в рахунок сплати відшкодування пільгових пенсій за списком № 1.

Вказані кошти згідно картки особового рахунку відповідача зараховані в рахунок погашення заборгованості за липень 2020 року.

Відповідач в судовому засідання зазначив, що зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості за липень 2020 є необґрунтованим, оскільки таке зарахування відбулося в рахунок попередньої (майбутньої) оплати всупереч призначенню платежу, крім того, згідно долучених до матеріалів справи бухгалтерської довідки підприємства та акту звірки (а.с.163-164, т.1) вказані суми зараховані за вересень 2020 року.

Суд зазначає, що предметом зазначеної справи є стягнення з підприємства сум витрат на виплату пільгових пенсій, тоді як питання правомірності перерозподілу надлишково сплачених коштів, визначення періоду за який вказані кошти зараховуються судом в цьому провадженні не досліджуються.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.5 Інструкції № 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

В судовому засіданні підприємство посилається на недотримання позивачем процедурних норм щодо повідомлення про заборгованість, в тому числі відсутність доказів надіслання розрахунку в порядку п.6.4 Інструкції № 21-1.

На спростування вказаної обставини позивачем надано лист ГУ ПФУ в Харківській області на адресу підприємства - відповідача від 20.01.2020 року № 05.8-20, яким ДП « Завод «Електроважмаш» повідомлено про необхідність відшкодування пільгових пенсій згідно розрахунку № 476/05.8-20 від 14.01.2020 по списку № 1 та № 452/05.6-20 від 14.01.2020 по списку № 2 (а.с.5, т.2)

Проте суд зазначає, що вказаний лист стосується сум , які підприємство має відшкодувати у січні 2020 року та не є повідомленням про розмір сум до відшкодування на поточний рік у розумінні п.6.4 Інструкції № 21-1.

При цьому, суд зауважує, що підприємству направлялися розрахунки сум витрат по виплаті пільгових пенсій за спірний період, які отримані уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом на повідомленнях про вручення поштових відправлень, копії яких містяться у матеріалах справи.

Крім того підприємством складено та підписано акт звірки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених на пільгових умовах з відділом забезпечення наповнення бюджету № 2 фінансово-економічного управління ГУ ПФУ в Харківській області (а.с.164, т.1), яким погоджена заборгованість по відшкодуванню витрат за Списками 1 та 2 станом на жовтень 2020 року.

Вказані обставини, на думку суду, підтверджують факт повідомлення підприємства про розмір сум до відшкодування та відповідно обізнаність підприємства про їх наявність та обов`язок сплати.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на скрутний матеріальний стан, оскільки вказана обставина не спростовує наявність підстав для стягнення заборгованості.

При цьому суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 378 КАС України відповідач вправі звернутись до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення, навівши обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його не можливим.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного та враховуючи те, що відповідачем в добровільному порядку не було сплачено заборгованість з фактичних витрат та доставку пенсій за період з вересня по листопад 2020 року в сумі 1465626.53 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

З врахуванням вищевикладеного, з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі викладеного, керуючись статті 19 Конституції України, ст.6-9, 14,243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022, код 14099344) до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (просп. Московський, буд. 299, м. Харків, 61089, код 00213121) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з вересень -листопад 2020 оку в сумі 1465626 (один мільйон чотириста шістдесят п`ять тисяч шістсот двадцять шість) грн 53 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У повному обсязі рішення виготовлено 15.03.2021

Суддя Зоркіна Ю.В.