Рішення № 95541420, 11.03.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4284/20

11 березня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.

представника позивача: Бачинської Т.П.;

представника відповідача: Васильчук І.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Сейф Сосулівка" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-Сейф Сосулівка" (далі-позивач) до Галицької митниці Держмитслужби (далі-відповідач) із адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.09.2020 року № 104/7.4-19/209000 та податкового повідомлення-рішення від 21.09.2020 року № 105/7.4-19/209000.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Галицькою митницею Держмитслужби з 27 серпня 2020 року по 31 серпня 2020 року проведено документальну невиїзну перевірку дотримання законодавства України з питань митної справи ТОВ "Е-Сейф Сосулівка" за МД № UA 403030/2019/011636 від 24.06.2019 року. За результатами перевірки встановлено порушення Основних правил інтерпретації класифікації товарів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), ст. 257, ст. 278, ч. 1 ст. 279 Митного кодексу України та п. 185.1 ст. 185, п. 187.8 ст. 187, п 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України. Так, на підставі зазначеної митної декларації позивачем було ввезено контролер HUAWEI SmartLogger 2000 - 2шт, являє собою центр управління, збору та передачу даних, який має вбудований блок PLC. Володіє гнучкими засобами комунікації, включаючи PLC, RS485, FastEthernetl портали SFP. Підключається до 200 пристроїв, в том числі до 80 смарт-інверторів. Код товару згідно з УКТ ЗЕД 9032890000. Ставка ввізного мита - пільгова/повна -0%/1%. Однак згідно даних перевірки встановлено невідповідність вищезазначеного коду товару коду визначеного в Класифікаційних рішеннях щодо класифікації ідентичного товару KT -UA504000-0015-019 від 24.07.2019 року та KT -UA 403 000-0012-2019 від 23.09.2019 року, а саме - 8537 10 10 00. Ставка - пільгова/повна - 5%/5%. За результатами проведеної перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення яким позивачу збільшено зобов`язання із сплати мита та податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції, з якими позивач не погоджується, оскільки митниця невірно визначила код ввезених приладів згідно УКТ ЗЕД. Крім цього на момент оформлення декларації (24.06.2019 року) зауважень щодо правильності класифікації цього товару згідно з УКТ ЗЕД у митного органу не виникало. Також позивач вважає, що застосування штрафу у спірних правовідносинах суперечить положенням ст. 354 Митного кодексу України.

Ухвалою від 29 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 11 січня 2021 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

29 січня 2021 року представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву у якому, серед іншого, зазначила, що позивачем ввезено товар: прилади та апаратура для автоматичного регулювання або керування: - (контроллер HUAWEI SmartLogger 2000 - 2 шт. В гр. 33 митної декларації визначений декларантом код 9032890000. Листом Тернопільської митниці ДФС від 28.08.2019 № 3245/7/19-70- 19-28 надіслано інформацію щодо необхідності проведення аналізу правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД обладнання для моніторигну сонячних електростанцій і управління ними за вказаною вище митною декларацією. Відповідно до наказу Галицької митниці Держмистлужби від 10.08.2020 року № 403 проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Е-Сейф Сосулівка" стосовно дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів. Відповідно до підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, передбачених цим кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях. Перевірка правильності класифікації товару який ввозився на митну територію України ТОВ "Е-Сейф Сосулівка" за МД від 24.06.2019 №403030/2019/011636, здійснювалася за наявною в базі даних АСМО "Інспектор" електронною МД та товаросупровідними документами до неї технічним описом товару, наданим імпортером інформацією з мережі Інтернет, із сайту виробника товару HUAWEI TECHNOLOGIES та Класифікаційних рішень щодо класифікації ідентичного товару KT-UA 504000- 0015- 2019 від 24.07.2019 та KT- UA 403000-0012-2019 від 23.09.2019.

Так, згідно з Поясненнями до товарної позиції 9032, до неї включаються комплектні автоматичні регулятори електричних величин, які складаються з: вимірювального пристрою (датчика, перетворювача, пробника опору, термопари і т.п.), який визначає фактичне значення контрольованої змінної і перетворює його в пропорційний електричний сигнал; електричного контролюючого пристрою, який порівнює вимірювану величину з потрібним значенням і видає сигнал (зазвичай у вигляді модельованого струму); пускового, зупиняючого або виконавчого пристрою (зазвичай 'контактів, вимикачів або переривників кола, реверсивних перемикачів або, іноді, релейних перемикачів), який подає струм на пускач відповідно до сигналу, одержаного з керуючого пристрою.

Ввезений позивачем товар не має вищезазначених складових і характеристик, притаманних автоматичним регуляторам електричних величин товарної позиції 9032, і за своїми характеристиками є цифровим апаратом (приладом) керування сонячною електростанцією. Примітка 1(h) до групи 90 УКТ ЗЕД виключає з даної групи "цифрові апарати керування" і відносить їх до товарної позиції 8537 за УКТ ЗЕД. Товарна позиції 8537 за УКТ ЗЕД включає у себе товар "цифрові апарати керування". Класифікація товарів у межах визначеної товарної позиції УКТ ЗЕД здійснюється за основним правилом інтерпретації № 6, згідно з яким для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях повинна здійснюватись відповідно до найменувань останніх, а також приміток які їх стосуються з урахуванням певних застережень, положень вищезазначених Правил, за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватись відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не обумовлено інше. Виходячи з характеристик, даний прилад розрахований для напруги не більш як 1000 В. Отже, товарна підпозиція УКТ ЗЕД для товару - 853710 (- для напруги не більш як 1000 В). Дана товарна підпозиція поділяється на 2 дводефісні позиціі: ( 8537101000 - - панелі з числовим керуванням, до складу яких входить автоматичний пристрій оброблення інформації та - - інші. Опис товарної підкатегорії 8537101000 у повній мірі відповідає характеристикам товару, що розглядається.

Згідно з частиною 4 статті 69 цього Митного кодексу у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. В ході перевірки митних оформлень ТОВ "Е-Сейф Сосулівка" за вказаною вище митною декларацією встановлено порушення вимог Правил № 1, №6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ВЕД), викладеній у додатку до Закону України від 19.09.2013 № 584-VII "Про Митний тариф України", статті 257, статті 278, частини 1 статті 279 Митного кодексу України, що в свою чергу призвело до не нарахування та відповідно не сплати ввізного мита на суму 5 944,62 гривні. Відповідно до пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187 пункту 190.1 статті 1190 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), це в свою чергу призвело до не нарахування та відповідно не сплати ПДВ на імпорт в сумі 1188,92 гривні. На підставі зазначеного вище Галицькою митницею Держмитслужби правомірно та вірно визначена суму податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до Державного бюджету у розмірі 7133,54 грн.

04 лютого 2021 року позивач подав відповідь на відзив у якому вказав, що відповідно до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 650, у разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових Документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТЗЕД. У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення. У разі письмового підтвердження декларантом або уповноваженою ним особою готовності надати додаткові документи чи відомості перевірка правильності класифікації товару згідно з УКТЗЕД проводиться після їх надання. Строк прийняття Рішення про класифікацію товару не повинен перевищувати 10 календарних днів. За умови необхідності залучення спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або іншої експертної установи (організації) загальний строк прийняття Рішення не повинен перевищувати 30 календарних днів. Відповідно до п 14 Розділу III Порядку Рішення приймається посадовими особами ВМП або уповноваженими особами ПМО чи митного поста на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару, згідно з Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД. У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей посадовою особою ВМП письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого коду товару згідно з УКТЗЕД. При цьому виконуються процедури відповідно до пунктів 6, 7, 8 цього розділу. У пункті 4 Рішення "Висновок" зазначаються встановлений десятизначний код товару згідно з УКТЗЕД та опис товару відповідно до відомостей, які мають міститись у графах 31 та 33 митної декларації. При цьому у разі відсутності зміни коду товару згідно з УКТЗЕД Рішення не приймається.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 01.10.2015 р. у справі № К/800/9334/15 дійшов висновку, що дії контролю за правильним визначенням митної вартості та сплатою митних платежів покладено саме на митний орган, а тому у нього після випуску товару у вільний обіг відсутні підстави нараховувати податкові зобов 'язання зі сплати мита та податку на додану вартість.

Верховий Суд у постанові від 08.05.2018 р. у справі № 818/1341/14 дійшов висновку, що відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації. Суд також дійшов висновку про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Однак, відповідачем не надано доказів, що ним до початку перевірки було виявлено ознаки, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів та виявлення таких ознак стало підставою для проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

До відзиву не надано доказів встановлення факту подання декларантом неповної, недостовірної інформації про товар під час його митного оформлення (що вплинуло на його класифікацію під час пропуску на митну територію України), таким чином відповідачем не доведено, що неправильне встановлення кодів товарної номенклатури було здійснено у зв`язку з неповною або недостовірною інформацією, поданою суб`єктом господарювання. Крім того, під час здійснення митним органом перевірок, останнім фактично перевірялися ті самі документи та відомості, які були в наявності під час проведення митного оформлення товару. Посилання ж відповідача на лист про надання інформації ДФС України є безпідставним, оскільки фіскальний орган не проводив будь- яке дослідження або експертизу ввезеного позивачем товару, не оглядав і не випробовував його. Ці ознаки не залишають місця для адміністративного розсуду при вирішенні органом доходів і зборів питання, чи допустив декларант порушення правил класифікації товару. За таких умов повноваження щодо самостійного визначення коду товару не може вважатися дискреційним. Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі №806/1165/15 (номер провадження №К/9901/5455/18) та у постанові від 20 березня 2018 року у справі №814/978/17 (номер провадження №К/9901/5649/17). Незважаючи на вказані обставини, контролюючим органом прийнято рішення про проведення перевірки.

Також, відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо самостійного визначення коду товару, оскільки експертного дослідження контролюючим органом не проводилося. В матеріалах справи відсутні докази щодо проведення органом доходів і зборів експертизи вказаного товару відповідно до пункту 1 частини першої статті 356 Митного кодексу України, згідно якої взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД. Аналогічну правову позицію неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема, в постановах від 03.04.2018 р. у справі № 814/1256/17 (№К/9901/841/18), від 20.03.2018 р. у справі №814/978/17 (К/9901/5649/17), від 03.05.2018 р„ у справі №П/811/849/17 (№К/9901/11284/18), від 07.08.2018р. у справі №808/2133/17 (№К/9901/36140/18).

Ухвалою занесеної до протоколу судового засідання від 11 лютого 2021 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача.

Ухвалами від 22 лютого 2021 року та 03 березня 2021 року занесеними до протоколу судового засідання розгляд відкладено за клопотаннями представника позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засідання проти позовних вимог заперечила, просила суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступні факти.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-Сейф Сосулівка" 19.06.2018 зареєстровано як юридична особа, основний вид діяльності 35.11 виробництво електроенергії.

Позивачем за митною декларацією від 24.06.2019 №UA403030/2019/011636 ввезено товар:

прилади та апаратура для автоматичного регулювання або керування: - контроллер HUAWEI SmartLogger 2000 - 2 шт., який являє собою центр управління, збору та передачу даних, має вбудований блок PLC. Володіє гнучкими засобами комунікації, включаючи PLC, RS485, Fast Ethernet і портали SFP. Підключається до 200 пристроїв, в тому числі до 80 смарт-інверторів. Код товару визначений декларантом в графі 33 МД - 90328900000.

Згідно наказу Галицької митниці Держмистлужби від 10.08.2020 № 403 з 27.08.2020 по 31.08.2020 було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Е-Сейф Сосулівка" стосовно дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, митне оформлення яких проведено за митною декларацією від 24.06.2019 № UA403030/2019/011636, результати якої оформлено актом від 03.09.2020 №56/7.4-19/4225451 (аркуші справи 92-101).

Як вбачається із даного акта перевірка здійснювалася за наявною в базі даних АСМО "Інспектор" електронною митною декларацією та товаросупровідними документами до неї, технічним описом товару, наданим імпортером інформацією з мережі Інтернет, із сайту виробника товару HUAWEI TECHNOLOGIES та Класифікаційних рішень щодо класифікації ідентичного товару KT-UA 504000- 0015- 2019 від 24.07.2019 та KT- UA 403000-0012-2019 від 23.09.2019.

Контроль правильності класифікації товарів у зазначених митній декларації здійснювався шляхом перевірки: відповідності опису товарів в митній декларації; відомостей про товари та коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, заявлених в МД, відомостей про товари (найменування, опис, визначальні характеристики), зазначених у матеріалах митного оформлення, шляхом перевірки дотримання вимог ОПІ УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, відповідно до вимог статті 69 Митного кодексу України; заявлених кодів товарів відомостям, наведеним у інформаційних ресурсах Держмитслужби України, зокрема, з використанням даних АСМО "Інспектор".

Так у ході проведення перевірки було становлено, що товар контролер HUAWEI SMartLogger 2000 являє собою електронний блок керування з функціями агрегації інтерфейсів, обробки протоколів, збору даних і централізованим керуванням, призначений для централізованого моніторингу і віддаленого управління роботою сонячних фотоелектричних систем, перетворення протоколів, має змогу відслідковувати роботу системи, здійснювати обробку, зберігання та обмін даними, має вбудований блок PLC, RS485, Fast Ethernet і портали SFP. Підключається до 200 пристроїв, в тому числі до 80 смарт-інверторів. Технічні характеристики: - макс.кількість керованих пристроїв: 200;-макс.кількість керованих smart-інверторів: 80. Інтерфейс зв`язку: - Електрична мережа Ethernet: ЕТН х 2,10 / 100 Mbps; -Оптичний Ethernet (опційно): SFP х 2,100 Mbps;-RS485: СОМх6,4800/9600/19200 bps; - PLC: PLC х 1,115.2 kbps; -Цифровий/Аналоговий вхід/Вихід: DIх8, DOх3, АІх8, АОх6; - Джерело живлення: 90Vac - 264Vac, 50Hz/60Hz; - Потужність споживання: min. - 8W, max. -15W.

Встановлено, що зазначений товар, відповідно до характеристик, є цифровим апаратом (приладом) керування сонячною електростанцією, відтак повинен бути віднесений до товарної позиції 8537 УКТ ЗЕД.

Тому за результатами вказаної перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що внаслідок недотримання ТОВ "Е-Сейф Сосулівка" правил №1, №6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), викладеній у додатку до Закону України від 19.09.2013 № 584-VII "Про Митний тариф України" в порушення вимог статті 257, статті 278, частини 1 статті 279 Митного кодексу України при декларуванні товару з неправильним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД та без нарахування і сплати передбачених законодавством податків і зборів, ТОВ "Е-Сейф Сосулівка" неправомірно застосовано ставку ввізного мита, що в свою чергу призвело до не нарахування та відповідно не сплати ввізного мита на суму 5944,62 гривні та ПДВ на імпорт в сумі 1188,92 гривні, чим порушено вимоги:

- правил №1, №6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), викладеній у додатку до Закону України від 19.09.2013 № 584-VII "Про Митний тариф України", статті 257, статті 278, частини 1 статті 279 Митного кодексу України;

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187 пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями).

Не погоджуючись із такими висновками позивач подав до Галицької митниці Держмитслужби заперечення (аркуш справи 17), однак за результатами його розгляду рішенням від 17.09.2020 №74-1-19/13/23974 повідомлено, що доводи скаржника з приводу того, що відсутності підстави для донарахування митних платежів за митною декларацією від 24.06.2019 № UA403030/2019/011636 є необґрунтованими та безпідставними.

На підставі наведеного Галицькою митницею Держпродспоживслужби 21.09.2020 було винесено податкові повідомлення-рішення:

- №104/7.4-19/209000, яким за порушення правил №1, №6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), викладеній у додатку до Закону України від 19.09.2013 № 584-VII "Про Митний тариф України", статті 257, статті 278, частини 1 статті 279 Митного кодексу України, на підставі пп.54.3.6 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України ТОВ "Е-Сейф Сосулівка" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозять суб`єктами підприємницької діяльності на суму 7430,88 грн (5944,62 грн податкові зобов`язання, 1486,16 штрафні (фінансові) санкції) (аркуш справи 89);

- №105/7.4-19/209000, яким за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187 пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, на підставі пп.54.3.6 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України ТОВ "Е-Сейф Сосулівка" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів у сумі 1486,15 грн (1188,92 податкове зобов`язання, 297,23 штрафна (фінансова) санкція) (аркуш справи 90).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до Державної митної служби України, за результатами скарги рішенням від 11.12.2020 №08-1/10-06/13/16896 її залишено без задоволення, а рішення без змін (аркуші справи 22-25).

Тому з метою захисту порушених прав ТОВ "Е-Сейф Сосулівка" звернулося до суду із відповідним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Митного кодексу України (далі - МК України).

У відповідності до ст.7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 336 МК України митний контроль здійснюється посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Як визначено частинами першою-третьою статті 345 МК України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України (частина шоста статті 345 МК України).

Відповідно частин першої-п`ятої статті 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу посадовими особами митного органу в приміщенні цього органу за умови направлення керівнику відповідного підприємства або відповідному громадянину рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення зазначеним особам чи уповноваженим ними представникам під розписку письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки.

Присутність уповноважених посадових осіб підприємства або громадянина, що перевіряється, під час проведення невиїзної документальної перевірки не обов`язкова.

Оформлення результатів невиїзної документальної перевірки здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до стаття 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Частиною першою статті 354 МК передбачено, що результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Насамперед суд зауважує, що посилання позивача на судову практику, згідно якої після випуску товару у вільний обіг відсутні будь-які підстави для нараховування податкових зобов`язань зі сплати мита та податку на додану вартість є хибною.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 13 листопада 2020 року у справі № 809/782/16 колегія суддів Касаційного адміністративного суду зазначила, що посилання судів попередніх інстанцій на правову позицію, висловлену Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 12.09.2011 (справа №21-176а13), від 21.01.2011 (справа №21-64а10) та від 28.04.2015 (справа №21-157а15), в даному випадку є недоречним адже вказана позиція, по - перше, була висловлена у правовідносинах, які виникли до внесення змін до Митного кодексу України, а, по - друге, така позиція стосується виключно випадку, коли митні органи самостійно віднесли товар до певного коду товарної номенклатури, та не стосується випадку коли декларант самостійно визначає код товару згідно УКТ ЗЕД, а контролюючий орган погоджується з визначеним декларантом кодом товару, у такому випадку у разі наявності підстав, визначених Митним кодексом України, митний контроль можливий вже і після завершення митного оформлення.

Оскільки спірні правовідносини виникли у 2019 році, а митний орган не відносив самостійно товар до певного коду товарної номенклатури у зв`язку із самостійним визначенням позивачем коду товару згідно УКТ ЗЕД, суд не погоджується з поясненнями представника позивача про неможливість митного органу після випуску товару у вільний обіг проводити перевірку та нараховувати податкові зобов`язання зі сплати мита та податку на додану вартість.

А тому відповідач мав право провести невиїзну перевірку у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Згідно до ч.1,2 та ч.4 ст.69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №428 від 21 травня 2012 року, УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), розроблена на виконання Україною своїх міжнародних зобов`язань, а саме: положень Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, договірною стороною якої Україна стала згідно з Указом Президента України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів" від 17 травня 2002 року №466/2002 з набуттям усіх прав та зобов`язань, передбачених статтями Конвенції.

З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено Пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2012 та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та характеристик товару, визначальних для його класифікації, які встановлюються за результатами вивчення технічної документації, паспортних даних на товар, товаросупровідних документів, інформації про товар, розміщеної у відкритому доступі мережі Інтернет та у разі потреби результатів лабораторних досліджень конкретного товару.

Відповідно до Правила 1 Основних правил інтерпретації назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп, і якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого відповідно до таких положень.

Згідно до Правила 6 Основних правил інтерпретації для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, категоріях і підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень, положень вищенаведених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

Як зазначалося вище, позивачем за митною декларацією від 24.06.2019 №UA403030/2019/011636 ввезено товар: прилади та апаратура для автоматичного регулювання або керування: - контроллер HUAWEI SmartLogger 2000 - 2 шт. Являє собою центр управління, збору та передачу даних, має вбудований блок PLC. Володіє гнучкими засобами комунікації, включаючи PLC, RS485, Fast Ethernet і портали SFP. Підключається до 200 пристроїв, в тому числі до 80 смарт-інверторів. Код товару визначений декларантом в графі 33 МД - 90328900000.

Згідно з Поясненнями до товарної позиції 9032, до неї включаються комплектні автоматичні регулятори електричних величин, які складаються з:

- вимірювального пристрою (датчика, перетворювача, пробника опору, термопари і т.п.), який визначає фактичне значення контрольованої змінної і перетворює його в пропорційний електричний сигнал;

- електричного контролюючого пристрою, який порівнює вимірювану величину з потрібним значенням і видає сигнал ( зазвичай у вигляді модельованого струму);

- пускового, зупиняючого або виконавчого пристрою (зазвичай контактів, вимикачів або переривників кола, реверсивних перемикачів або, іноді, релейних перемикачів), який подає струм на пускач відповідно до сигналу, одержаного з керуючого пристрою.

При цьому, в ході проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що вищенаведений товар не має вищезазначених складових і характеристик, притаманних автоматичним регуляторам електричних величин товарної позиції 9032, і за своїми характеристиками є цифровим апаратом (приладом) керування сонячною електростанцією.

Суд погоджується із таким висновком з огляду на наступне.

Так, примітка 1(h) до групи 90 УКТ ЗЕД виключає з даної групи "цифрові апарати керування" і відносить їх до товарної позиції 8537 за УКТ ЗЕД.

Товарна позиція 8537 за УКТ ЗЕД включає у себе товар "цифрові апарати керування", у тому числі для контролю або розподілу електричного струму.

Контроллер HUAWEI SmartLogger 2000 є цифровим апаратом керування, оскільки призначений для отримання та обробки інформації в цифровій формі, використовуючи цифрові технології для контролю електричного струму.

Виходячи з характеристик, контроллер HUAWEI SmartLogger 2000 розрахований для напруги не більш як 1000 В, отже, товарна підпозиція УКТ ЗЕД для товару - 853710 (- для напруги не більш як 1000 В).

Дана товарна підпозиція поділяється на 2 дводефісні позиціі товарної групи 8537101000: панелі з числовим керуванням, до складу яких входить автоматичний пристрій оброблення інформації; інші.

Отже, опис цієї товарної підкатегорії у повній мірі відповідає характеристикам товару, що розглядається, а тому вірний код товару "контролер HUAWEI SmartLogger 2000" згідно з УКТ ЗЕД є саме 8537101000, оскільки цей прилад є цифровим апаратом керування для контролю або розподілу електричного струму, до його складу яких входить автоматичний пристрій оброблення інформації, також він використовується для напруги не більш як 1000 В.

Суд не приймає до уваги наявний у матеріалах справи висновок експерта №В-0586 від 25.08.2020 (аркуш справи 26). Відповідно до ч. 1 ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. У зазначеному висновку не вказано опис проведених експертом досліджень, не наведено обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, також цей висновок не складався порядку, визначеному законодавством.

Крім того, суд зазначає, що віднесення у цьому висновку контролера HUAWEI SmartLogger 2000 до товарної позиції 8537109100 (контролери з пам`яттю, що програмуються) виключає те, що цей прилад є цифровим апаратом керування для контролю або розподілу електричного струму (включаючи пристрої чи апаратуру групи 90), до складу якого входить автоматичний пристрій оброблення інформації та який використовується для напруги не більш як 1 000 В, що спростовується матеріалами справи.

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач керувався розрахунком податкового зобов`язання, що є додатком до акту перевірки (а.с. 16, зворот).

Рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником митного органу або його заступником з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності).

Відповідно до пункту 54.3.6 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до частини 1 статті 278 Митного кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення. Згідно з частиною 1 статті 279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита - митна вартість товарів. Згідно з частиною 4 статті 280 Митного кодексу України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Частиною 2 статті 270 Митного кодексу України визначено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим кодексом.

Відповідно до підпункту "в" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію Україну.

Пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно з пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті, за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 289 Митного кодексу України обов`язок із сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи у спірних правовідносинах передбачено ст. 123 ПК України, а тому суд не погоджується із доводами позивача щодо неправомірного застосування штрафних санкцій, так як вони застосовані не на підставі Митного кодексу України, а на підставі норм Податкового кодексу України.

Аналіз наведених правових норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. У свою чергу орган доходів і зборів має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов`язкові платежі.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного спору, підлягають оцінці на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

За правилами, встановленими статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На думку суду, відповідач як суб`єкт владних повноважень довів належними та допустимими доказами правомірність своїх висновків, викладених в акті перевірки щодо заниження позивачем грошового зобов`язання з ввізного мита та ПДВ при ввезенні на митну територію України контроллерів HUAWEI SmartLogger 2000, оскільки зібрані у справі докази у своїй сукупності свідчать про неправильну класифікацію товару під час його митного оформлення позивачем та про відповідність цього товару за конструкцією, характеристиками та призначенням товарній позиції згідно з УКТ ЗЕД 8537101000.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин та аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач довів наявність фактичних підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень від 21 вересня 2020 року № 104/7.4-19/209000 та від 21 вересня 2020 року № 105/7.4-19/209000, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Сейф Сосулівка" до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 вересня 2020 року № 104/7.4-19/209000 та від 21 вересня 2020 року № 105/7.4-19/209000 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 березня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-Сейф Сосулівка" (місцезнаходження: вул. За Рудкою, 14/79, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ 42254151);

відповідач: Галицька митниця Держмитслужби (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ 43348711).

Головуючий суддя Баранюк А.З.