Рішення № 95541083, 15.03.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 року Справа №480/4467/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4467/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3051 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини 3051 Національної гвардії України, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2015 по липень 2018 року включно;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01 січня 2015 року по липень 2018 року включно, враховуючи базовий місяць індексації заробітної плати, встановлений для військовослужбовців Військової частини 3051 Національної гвардії України.

Свої вимоги мотивує тим, що до 30.07.2018 проходив військову службу у Військовій частині 3051 Національної гвардії України та наказом від 30.07.2018 №176 (по стройовій частині) припинено контракт та виключено його зі списків особового складу у запас. Позивач звернувся до відповідача з заявою надати інформацію про фінансування, виплату та розмір індексації грошового забезпечення військовослужбовця з 01.01.2015 року по 31.07.2018, розрахованої відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та про нарахування/не нарахування зазначеної індексації за вказаний період. Відповідачем було надано на відповідну заяву довідку про нарахування та виплату індексації за період з 01.01.2015 по 30.07.2018 №40/51/32-2434 від 21.11.2019. Позивач зазначає, що йому повинна нараховуватись та виплачуватись індексація грошового забезпечення за спірний період, оскільки величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі: у 2015 - 101 відсоток, у 2016- 103 відсотка, у 2017 році -103 відсотка, у 2018 році -103 відсотка. Що стосується зміни позивачу посадового окладу в березні, липні - грудні 2015 року, січні - лютому, травні - вересні, листопаді - грудні 2016 року, січні, травні - серпні 2017 року, то вказане підвищення зумовлене виконанням службових обов`язків в шкідливих умовах, а за виконання такої роботи передбачено виплату посадового окладу з підвищенням на 15% - за шкідливі умови служби. Вказані надбавки та доплати є складовими грошового забезпечення, однак не є посадовим окладом. Порядок здійснення індексації грошових доходів населення передбачає, що базовим місяцем для нарахування індексації може бути лише місяць, в якому збільшено посадовий оклад, а не грошове забезпечення вцілому або якісь інші його складові. Виплата таких надбавок не може бути підставою для припинення виплати індексації грошового забезпечення та зміни базового місяця для нарахування індексації. Із наданих довідок вбачається що за час проходження військової служби позивачу не нараховувалась (не правильно нараховувалась) та не виплачувалась індексація грошового забезпечення з 01.01.2015 по липень 2018 включно, у зв`язку з чим позивач вважає такі дії відповідача протиправними.

Ухвалою від 21.07.2020р. провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що порядок індексації грошового забезпечення військовослужбовцям визначений та затверджений Законом України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення». З січня 2015 року відбулось підвищення грошового забезпечення. Так з січня 2015 року до складу грошового забезпечення було включено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60% місячного грошового забезпечення (підстава наказ МВС від 23.01.2015 року №72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за № 108/26553, що застосовувався з 01.01.2015 року). Січень 2015 року був базовим місяцем для нарахування індексації в 2015 році. В березні 2015 року позивачем було отримано підвищений посадовий оклад, таким чином відбулось підвищення грошового забезпечення позивача в цілому на 505,44 грн. (посадовий оклад на 108 грн., надбавка за вислугу років на 27 грн., кваліфікація на 5,40 грн., надбавка за особливі умови служби на 67,50 грн., премія на 108 грн., додаткова грошова винагорода у розмірі 60% на 189,54 грн.). Таким чином базовим місяцем для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення є березень 2015 року. З 1 серпня 2015 року було підвищено грошове забезпечення військовослужбовцям згідно розпорядження командувача Національної гвардії України № 3/21/3-5581 від 14.09.2015. Серпень 2015 року був базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення. В листопаді 2015 року позивачу було виплачено індексацію грошового забезпечення в розмірі 31,69 грн., що підтверджується наданою позивачем довідкою. В січні 2016 року було підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям НГУ згідно розпорядження ГУ НГУ від 04.02.2016 року № Р-5. Січень 2016 року був базовим місяцем для нарахування індексації в 2016 році. Враховуючи, що січень 2016 року базовий місяць для нарахування індексації, то з січня по травень 2016 року коефіцієнт індексації заробітної плати 0,00, з червня по листопад 2016 року включно коефіцієнт індексації заробітної плати 4,1, а сума для виплати 59,45 грн., грудень 2016 року коефіцієнт 8,4 - сума 134,40 грн., що знову підтверджується наданою позивачем довідкою. Таким чином військовою частиною 3051 у вказаний період вірно нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення позивачу. Індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2017 року по лютий 2018 року здійснювалась у відповідності до п.6 ПКМУ від 17.07.2003 № 1078 в межах фінансових ресурсів бюджету. Видатки на виплату індексації не передбачались. В березні 2018 року було підвищено посадові оклади військовослужбовцям НГУ згідно з постановою КМУ від 30.08.2017 № 704, наказу МВС України від 15.03.2018 р. № 200. Березень 2018 року був базовим місяцем для нарахування індексації в 2018 році. Індексація нараховувалася згідно коефіцієнтів індексації грошового забезпечення. З березня по листопад 2018 року включно коефіцієнт індексації грошового забезпечення відсутній, в грудні 2018 року коефіцієнт індексації грошового забезпечення 3,7, сума 71,08 грн. 30.07.2018 року позивач був звільнений з військової служби та розрахований по всіх видах забезпечення в повному обсязі, підстав для виплати індексації не встановлено.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині 3051 Національної гвардії України.

Відповідно до наказу командира військової частини 3051 від 30.07.2018 року №176 (по стройовій частині) позивача було звільнено з військової служби у запас, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.7).

На заяву позивача відповідачем було надано довідку про нарахування та виплату індексації за період з 01.01.2015 по 30.07.2018 №40/51/32-2434 від 21.11.2019 (а.с.11).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до ст.5 Закону №1282-ХІІ підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Приписами ст. 9 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Статтею ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно з ст. 19 цього Закону є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Із аналізу наведених вище нормативно-правових актів вбачається, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З огляду на вищевикладене, фінансово-економічна ситуація в державі жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.

За таких обставин доводи відповідача стосовно відсутності видатків на виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовців за період з 01.01.2017р. до лютого 2018р., і, як наслідок, відсутності підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення, судом не прийнято до уваги з огляду на практику Європейського суду з прав людини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року по справі № 825/874/17.

Крім того, в рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013р. у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.233 КЗпП України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Отже, індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність видатків у період з 01.01.2017р. до лютого 2018р для виплати індексації судом не приймається до уваги, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Проте, як вже зазначалося, позивачу за період з 01.01.2017р. до лютого 2018р. не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення (а.с.11), що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо її ненарахування та невиплати.

Суд відмічає, що відповідачем не вчинено жодних дій, спрямованих на нарахування та виплату позивачу індексації за спірний період, отже має місце бездіяльність відповідача.

Таким чином, вказані відповідачем обставини не позбавляють його обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку, а тому бездіяльність військової частини 3051 щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з період з 01.01.2017р. до лютого 2018р. є протиправною.

Враховуючи встановлені обставини, що підтверджуються належними доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у зазначеному вище періоді є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2017р. до лютого 2018р. є похідною, а тому також підлягає задоволенню.

При цьому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2015 року до грудня 2016 року та з березня 2018 року до липня 2018 року та відповідно про зобов`язання військової частини нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за ці періоди, у зв`язку з наступним.

З січня 2015 року до складу грошового забезпечення було включено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 60% місячного грошового забезпечення на підставі наказу МВС від 23.01.2015 року №72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 р. за № 108/26553, що застосовувався з 01.01.2015 року. Січень 2015 року був базовим місяцем для нарахування індексації в 2015 році. В березні 2015 року позивачем було отримано підвищений посадовий оклад, таким чином відбулось підвищення грошового забезпечення позивача в цілому на 505,44 грн. (посадовий оклад на 108 грн., надбавка за вислугу років на 27 грн., кваліфікація на 5,40 грн., надбавка за особливі умови служби на 67,50 грн., премія на 108 грн., додаткова грошова винагорода у розмірі 60% на 189,54 грн.). Таким чином базовим місяцем для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення є березень 2015 року. З 1 серпня 2015 року було підвищено грошове забезпечення військовослужбовцям згідно розпорядження командувача НГ України № 3/21/3-5581 від 14.09.2015. Серпень 2015 року був базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення. В листопаді 2015 року позивачу було виплачено індексацію грошового забезпечення в розмірі 31,69 грн., що підтверджується довідкою №40/51/32-2434 від 21.11.2019 (а.с.11).

В січні 2016 року було підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям НГУ згідно розпорядження ГУ НГУ від 04.02.2016 року № Р-5. Січень 2016 року був базовим місяцем для нарахування індексації в 2016 році. Враховуючи, що січень 2016 року базовий місяць для нарахування індексації то з січня по травень 2016 року коефіцієнт індексації заробітної плати 0,00, з червня по листопад 2016 року включно коефіцієнт індексації заробітної плати 4,1, а сума для виплати 59,45 грн., грудень 2016 року коефіцієнт 8,4 - сума 134,40 грн., що підтверджується довідкою №40/51/32-2434 від 21.11.2019 (а.с.11).

В березні 2018 року було підвищено посадові оклади військовослужбовцям НГУ згідно з постановою КМУ від 30.08.2017 № 704, наказу МВС України від 15.03.2018 р. № 200. Березень 2018 року був базовим місяцем для нарахування індексації в 2018 році. Індексація нараховувалася згідно коефіцієнтів індексації грошового забезпечення. З березня по листопад 2018 року включно коефіцієнт індексації грошового забезпечення відсутній, в грудні 2018 року коефіцієнт індексації грошового забезпечення 3,7, сума 71,08 грн., що підтверджується довідкою №40/51/32-2434 від 21.11.2019 (а.с.11).

Таким чином військовою частиною 3051 у вказаний період вірно нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення позивачу.

Отже, суд відмовляє у задоволенні вказаних позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини 3051 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3051 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2017 до лютого 2018 року включно.

Зобов`язати Військову частину 3051 Національної гвардії України (40002, м. Суми, вул. Плодова, 2, код ЄДРПОУ 08803773) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з 01 січня 2017 року до лютого 2018 року включно, враховуючи базовий місяць індексації заробітної плати, встановлений для військовослужбовців Військової частини 3051 Національної гвардії України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Осіпова