Ухвала суду № 95540117, 03.03.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7111/20Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді – Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Скорика С.В.,

представника позивача – Колєснікова О.А.,

представника третьої особи – Рогозіна А.Ю.,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

03.12.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Полтавський обласний військовий комісаріат (далі - третя особа-1), Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" (далі - третя особа-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову сержанту у запасі ОСОБА_1 у призначенні та виплаті доплати до одноразової грошової допомоги в зв`язку із встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 07.04.2017 №35;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням II групи інвалідності ОСОБА_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, з урахування проведених виплат;

- зобов`язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7111/20; розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.01.2021 /а.с. 36-37/.

Протокольною ухвалою суду від 13.01.2021 підготовче засідання відкладено до 03.02.2021 з огляду на задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи /а.с. 106/.

Протокольною ухвалою суду від 03.02.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 03.03.2021 з огляду на необхідність надання додаткових доказів у справі /а.с. 138/.

03.02.2021 від Міністерства оборони України надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. У наданому клопотанні представник відповідача зазначив, що позивачем порушені строки звернення до адміністративного суду з цим позовом, оскільки про порушення свого права позивач дізнався 07.04.2017, з огляду на прийняття рішення Міністерства оборони України про відмову сержанту у запасі ОСОБА_1 у призначенні та виплаті доплати до одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням другої групи інвалідності, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №35 /а.с. 143-145/.

03.03.2021 у судовому засіданні представник позивача заперечував проти залишення позовної заяви без розгляду, зазначав, що не порушено строк звернення до суду.

03.03.2021 у судовому засіданні представник третьої особи не заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Надаючи правову оцінку зазначеним клопотанням та відповідним доводам сторін, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що з 10.11.2014 за результатами первинного огляду органами МСЕК позивачу встановлена третя група інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 09.12.2014 серії АВ №0187034 /а.с. 46/.

Враховуючи зазначене, позивачу виплачена одноразова грошова допомога, як особі з третьою групою інвалідності, у розмірі 182700,00 грн, що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи /а.с. 20/.

16.12.2016 під час повторного огляду органами МСЕК позивачу встановлена друга групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 17.01.2017 серії АВ №0563030 /а.с. 48/.

15.03.2017 позивач звернувся до Полтавського обласного військового комісаріату із заявою про виплату одноразової грошової допомоги з огляду на встановлення другої групи інвалідності /а.с. 45/.

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленим протоколом засідання комісії від 07.04.2017 №35, позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги на підставі частини четвертої статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, оскільки у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності, а ОСОБА_1 групу інвалідності змінено понад дворічний термін. Крім того, у рішенні зазначається, що позивачу виплачувалась допомогу у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності /а.с. 52/.

Про прийняття зазначеного рішення позивача повідомлено листом Полтавського обласного військового комісаріату від 13.04.2017 №10/710 /а.с. 119/, що заперечує позивач.

Крім того, на звернення позивача згідно з листом Полтавського обласного військового комісаріату від 10.05.2019 №12/1209 позивачу повторно надіслано копію витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 07.04.2017 №35 /а.с. 120/, що заперечує позивач.

Водночас, зі змісту листа позивача від 16.01.2019, поданого до Полтавського обласного військового комісаріату, вбачається, що позивач не згоден з рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, прийнятим у квітні 2017 року. У вказаному листі позивач наводить свої обґрунтування щодо невзяття комісією до відома відповідних обставин /а.с. 54/.

Також згідно з листом Полтавського обласного військового комісаріату від 15.06.2020 №12/261 на адвокатський запит ОСОБА_2 повторно надіслано копію відповіді Полтавського обласного військового комісаріату від 13.04.2017 №10/710 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги /а.с. 19/.

Частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Суд зазначає, що застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, у першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, статтями 55 та 124 Конституції України.

У триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу може ухиляться від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускати протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, соціальні виплати тощо).

Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Зазначена позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 29.11.2019 у справі № 608/957/16-а, від 21.01.2020 у справі №824/77/17-а.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції станом на призначення позивачу другої групи інвалідності) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до частини четвертої статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Отже, з урахуванням викладеного вказана одноразова грошова допомога є одноразовою соціальною виплатою, обмеженим у часі платежем.

Проте у цій справі оскаржується рішення суб`єкта владних повноважень про відмову в призначенні та виплаті доплати до одноразової грошової допомоги.

Як вищезазначено, зі змісту листа позивача від 16.01.2019 вбачається, що він був обізнаний про оскаржуване рішення.

Відповідно до трекінгномеру, зазначеному на поштовому конверті, позов надісланий до суду 30.11.2020, тобто з порушенням строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищенаведене та розглянувши позовні вимоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску суду не повідомив.

У зв`язку з чим клопотання відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 181, 240, 248, 250, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання Міністерства оборони України про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 12.03.2021.

Суддя Т.С. Канигіна