Рішення № 9554008, 20.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/13720.04.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Братекс СТМ»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Центробуд групп плюс»

простягнення 590587,81 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представники Петраківська С.О., Баскакова І.М. (довіреність від 17.02.2010 року) від відповідача:не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Братекс СТМ»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Центробуд групп плюс»заборгованості за договором №10/10/02 від 10.10.2008 року у сумі 590587,81 грн. (у тому числі 209080,71 гривень основного боргу, 381507,10 грн. штрафних санкцій). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неналежним чином здійснив розрахунки за поставлені будівельні матеріали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2010 року порушено провадження у справі № 23/137 та призначено її розгляд на 08.04.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 20.04.2010 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судові засідання не з’явився вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 20.04.2010 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №10/10/02 від 10.10.2008 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався передати у власність покупцю будівельні матеріали, в тому числі цемент, а Відповідач - прийняти та оплатити їх вартість.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки постачальник (продавець), зобов'язується передати у встановлені строки (строк) товари у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договіру №10/10/02 від 10.10.2008 року Позивач постав Відповідачу цемент на суму 387860,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №00093 від 02.11.2008 року на суму 102 200 грн., №0000005 від 27.01.2009 року на суму 96 600,00грн., №0000006 від 28.01.2009 року на суму 94530,00 грн., №00000007 від 02.02.2009 року на суму 94530,00 грн. Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печаткою Відповідача без заперечень та зауважень.

Умови оплати продукції визначені пунктом 4.1 договору №10/10/02 від 10.10.2008 року, відповідно до якого Відповідач повинен оплатити замовлений товар до моменту його відвантаження Позивачем. Згідно пункту 4.2 договору, за умови попереднього погодження, може застосовуватись відтермінування оплати товару до 10 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Відповідачем було здійснено часткову оплату товару у сумі 162150,29 грн., що підтверджується наданими Позивачем банківськими виписками.

30 червня 2009 року між Позивачем та Відповідачем було укладено угоду про зарахування взаємних однорідних вимог на суму 16629,00 грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором №10/10/02 від 10.10.2008 року становить 209080,71 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Оскільки, факт передачі товару підтверджено відповідними видатковими накладними, встановлений договором строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати отриманої продукції Відповідачем у повному обсязі суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача 209080,71 грн. вартості переданого товару підлягає задоволенню.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталося не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.3 договору №10/10/02 від 10.10.2008 року Відповідач зобов’язався у разі порушення порядку та строків оплати товару сплатити на користь Позивача пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сторони домовились про встановлення позовної давності з питань стягнення штрафних санкцій у три роки. За розрахунком Позивача розмір пені становить 381507,10 гривень.

Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок пені та погоджується з ними. Таким чином, позовна вимога про стягнення з Відповідача пені підлягає задоволенню у повному обсязі.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Братекс СТМ»до товариства з обмеженою відповідальністю «Центробуд групп плюс»підлігає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва. -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Центробуд групп плюс»(01042 м. Київ, пров. Новопечерський, 5, ідентифікаційний код 35632311) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Братекс СТМ»(01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 10, оф. 12, ідентифікаційний код 34002959) 209080,71 грн. (двісті дев’ять тисяч вісімдесят гривень 71 копійку) основного боргу; 381507,10 грн. (триста вісімдесят одну тисячу п’ятсот сім гривень 10 копійок) пені; 5905,88 грн. (п’ять тисяч дев’ятсот п’ять гривень 88 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення - 22.04.2010 року.