Рішення № 9554001, 15.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/5715.04.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Держаний експортно-імпортний

банк України»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія

України»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланнівський молочний

комбінат»

про стягнення 1816198,32 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Мецгер Ю.Ю. (довіреність № 010-01/3329 від 19.05.2009р.);

від відповідача 1: Чирах В.В. (довіреність № 71 від 01.02.2010р.);

від відповідача 2: не з'явились.

В судовому засіданні 15 квітня 2010 року за згоди представника позивача та відповідача-1 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Держаний експортно-імпортний банк України»(надалі – позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія України»(надалі –відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланнівський молочний комбінат»(надалі –відповідач-2) про стягнення солідарно з відповідачів 1 816 198,32 грн. з них 1 713 229,40 грн. основного боргу, 26 412,38 грн. відсотків від дати настання платежу за векселями, 11 860,00 грн. витрат, пов’язаних із опротестуванням векселів, 52 824,76 грн. пені та 11 871,78 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 не виконав своїх зобов'язань за векселями.

Відповідачі відзиву на позовну заяву до суду не надали.

Ухвалою від 15.02.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 16.03.2010р. Розгляд справи призначений на 16.03.2010р. у зв’язку перебуванням судді у відпустці було перенесено на 29.03.2010р. Ухвалою суду від 29.03.2010р. у зв’язку з неявкою представників відповідачів розгляд справи було відкладено до 08.04.2010р. Ухвалою суду від 08.04.2010р. розгляд справи було відкладено до 15.04.2010р.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2008 року між позивачем (Банк) та відповідачем-1 (Векселедавець) було укладено договір №3530812 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі –Договір), згідно п. 1.1 якого Банк відкриває ТОВ «Мольва Метал Пак»та ТОВ «ВВІКО»(разом - Векселедержателі), строком дії до 14.08.2009р., відновлювані лінії по страхуванню Банком у Векселедержателів, на підставі укладених з ними відповідних договорів, простих товарних векселів, виписаних Векселедавцем, зі строком погашення –за пред’явленням, але не пізніше 14.08.2009р., зі ставкою дисконту на рівні 21,15% річних від повної суми векселів, на загальну суму врахування не більше 1 500 000,00 грн., під заставу.

28.08.2008р. між позивачем та ТОВ «Мольва Метал Пак»було укладено Генеральну угоду про врахування векселів №3530812-1 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі – Генеральна угода), згідно умов якої TOB «Мольва Метал Пак»передає за плату позивачу векселі у власність згідно з додатковими угодами до Генеральної угоди та реєстрами векселів за актами приймання-передачі.

З матеріалів справи вбачається, що, на підставі Генеральної угоди TOB «Мольва Метал Пак»передано за плату у власність позивача:

1)          вексель № АА 1906004 - за додатковою угодою № 13 від 13.01.2009р. та реєстром від 13.01.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 13.01.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

2)          вексель № АА 1906006 - за додатковою угодою № 15 від 27.01.2009р. та реєстром від 27.01.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 27.01.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

3)          вексель № АА 1906007 - за додатковою угодою № 16 від 05.02.2009р. та реєстром від 05.02.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 05.02.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

4)          вексель № АА 1906008 - за додатковою угодою № 17 від 10.02.2009р. та реєстром від 10.02.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 10.02.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

5)          вексель № АА 1906009 - за додатковою угодою № 18 від 12.02.2009р. та реєстром від 12.02.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 12.02.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

6)          вексель № АА 1906010 - за додатковою угодою № 19 від 13.02.2009р. та реєстром від 13.02.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 13.02.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

7)          вексель № АА 1906011 - за додатковою угодою № 20 від 11.03.2009р. та реєстром від 11.03.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 11.03.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

8)          вексель № АА 1906012 - за додатковою угодою № 21 від 23.03.2009р. та реєстром від 23.03.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 23.03.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

9)          вексель № АА 1906013 - за додатковою угодою № 22 від 25.03.2009р. та реєстром від 25.03.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 25.03.2009р. (копії документів в матеріалах справи);

10)           вексель № АА0285624 - за додатковою угодою № 23 від 30.04.2009р. та реєстром від 30.04.2009р. за актом прийому-передачі векселя від 30.04.2009р. (копії документів в матеріалах справи). На відповідних векселях TOB «Мольва Метал Пак»вчинило індосаменти.

Судом встановлено, що позивач є законним векселедержателем простих товарних векселів (копії в матеріалах справи, надалі - векселі), виписаних відповідачем-1, зі строком платежу за пред'явленням, з нарахуванням 21,15% річних, на загальну повну суму 1 713 229,40 грн., а саме:

АА 1906004 від 13.01.2009р. на суму 120 000,00 грн.;

АА 1906006 від 27.01.2009р. на суму 160 000,00 грн.;

АА 1906007 від 04.02.2009р. на суму 160 000,00 грн.;

АА 1906008 від 10.02.2009р. на суму 180 000,00 грн.;

АА 1906009 від 12.02.2009р. на суму 180 000,00 грн.;

АА 1906010 від 13.02.2009р. на суму 100 000,00 грн.;

АА 1906011 від 11.03.2009р. на суму 190 000,00 грн.;

АА 1906012 від 23.03.2009р. на суму 130 000,00 грн.;

АА 1906013 від 25.03.2009р. на суму 139 000,00 грн.;

АА 0285624 від 30.04.2009р. на суму 130 000,00 грн.

Згідно ст. ст. 9, 34, 44, 77 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі»(надалі - Уніфікований закон), який запроваджено Женевською конвенцією 1930 року, векселедавець простого векселя строком за пред'явленням відповідає за платіж, вексель підлягає оплаті при його пред'явленні, а відмова в платежі повинна бути підтверджена засвідченим автентичним документом (протест у неплатежі).

Судом встановлено, що позивач 09.11.2009р. пред'явив до платежу відповідачу-1 частину з векселів, а саме: векселі № АА 1906004, № АА 1906006 та № АА 1906007 загальною повною сумою 513 150,02 грн. з врахуванням відсотків, зазначених у векселях, що підтверджується Актом пред'явлення векселів до платежу від 09.11.2009р. та поштовим повідомленням №61406 (належним чином засвідчені копії документів в матеріалах справи). Факт отримання відповідачем-1 12.11.2009р. Акту підтверджується підписом про вручення на поштовому відправленні (копія в справі).

Позивач стверджує, що не спростовано відповідачем-1, що обов’язок відповідача-1 щодо оплати вказаних векселів до 09.11.2009р. випливає із додаткової угоди №4 від 13.10.2009р. (копія в справі) та відповідно умов Договору.

Позивач зазначає, що станом на 10.11.2009р. він не отримав від відповідача-1, ані відповіді, ані оплати пред'явлених до платежу векселів, у зв'язку із чим подав зазначені векселі нотаріусу для вчинення протесту.

10.11.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Решетніковою С.І. на адресу відповідача-1 було направлено повторне повідомлення (телеграма) №167 (копія в справі) з вимогою про сплату грошових коштів за вказаними векселями, яка теж була залишена без відповіді, у зв'язку з чим, вказаним нотаріусом 11.11.2009р. були здійснені протести про неоплату векселів, зареєстровані у реєстрі за №6941, №6942, №6943.

З матеріалів справи вбачається, що 12.11.2009р. позивач пред'явив до платежу відповідачу-1 частину з векселів, а саме: векселі №АА 1906008, №АА 1906009, №АА 1906010, №АА 1906011, №АА 1906012, №АА 1906013 та №АА 0285624 загальною повною сумою 1 200 079,38 грн. з врахуванням відсотків, зазначених у векселях, що підтверджується Актом пред'явлення векселів до платежу від 12.11.2009р. та поштовим повідомленням №602652 (належним чином засвідчені копії документів в матеріалах справи).Факт отримання відповідачем-1 12.11.2009р. Акту підтверджується підписом про вручення на поштовому відправленні (копія в справі).

Позивач зазначає, що станом на 13.11.2009р. він, як і за раніше пред'явленими до платежу векселями, не отримав від відповідача-1 ані відповіді, ані оплати пред'явлених до платежу векселів та подав зазначені векселі нотаріусу для вчинення протесту.

З матеріалів справи вбачається, що 13.11.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Решетніковою С.І. на адресу відповідача-1 було направлено повторне повідомлення (телеграма) (копія в справі) з вимогою про сплату грошових коштів за вказаними векселями, яка теж була залишена відповідачем-1 без відповіді, у зв'язку з чим, вказаним нотаріусом 16.11.2009р. були здійснені протести про неоплату векселів, зареєстровані у реєстрі за №7174, №7175, №7176, №7177, №7178, №7179 та №7180 (копії в матеріалах справи).

Позивач стверджує, що не спростовано відповідачем-1, що останній не виконав своїх зобов'язань за векселями. Згідно з розрахунку заборгованості (копія в справі), станом на 05.01.2010р. загальна повна сума векселів із нарахуванням 21,5% річних (з дати виписки векселів до дати пред'явлення до платежу), що підлягає сплаті відповідачем-1, складає 1 713 229,40 грн.

На час розгляду справи повна сума векселів із нарахуванням 21,5% річних, що підлягає сплаті відповідачем-1 та становить 1 713 229,40 грн. відповідачем не проведена.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача-1, внаслідок невиконання відповідачем-1 взятого на себе зобов’язання у останнього утворилась заборгованість перед позивачем на суму 1 713 229,40 грн.

На підставі п. 2 абзацу 1 ст. 48 Уніфікованого закону векселедержатель може вимагати від особи, до якої пред'явив позов, сплати відсотків від дати настання платежу, нарахованих на вексельну суму.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні», передбачені статтею 48 Уніфікованого закону відсотки на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову та від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

За розрахунком заборгованості сума відсотків від дати настання платежу за векселями становить 26 412,38 гривень.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача-1, стягненню з відповідача-1 на користь позивача (станом на 05.01.2010р.) підлягає 26 412,38 грн. відсотків від дати настання платежу за векселями.

Відповідно до п. 3 абзацу 1 статті 48 Уніфікованого закону векселедержатель має право вимагати відшкодування йому витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя. За вчинення протесту векселів позивачем сплачено приватному нотаріусу:

- 3 600,00 гривень - 16.11.2009р. за меморіальними ордерами №25451 та №25452 (копії в матеріалах справи) на підставі рахунку №487/6941 від 06.11.2009р.;

- 8 260,00 гривень - 19.11.2009р. за меморіальними ордерами №28976 та №28977 (копії в матеріалах справи) на підставі рахунку №493/7174 від 16.11.2009р.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача-1, стягненню з відповідача-1 на користь позивача підлягає 11 860,00 грн. витрат позивача, пов'язаних із опротестуванням векселів.

Згідно ч. 1 ст. 193 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, а у разі їх порушення зобов'язані сплачувати штрафні санкції.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007р. «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів»вбачається, що вексельні правочини регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202 - 211, 215 - 236, 509 - 609 Цивільного кодексу України), і, тому, за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми Цивільного кодексу України з урахуванням їх особливостей.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Оскільки вексельне законодавство не передбачає забезпечення зобов'язань за векселями неустойкою, до векселів, стосовно цього питання, застосовуються норми Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором.

Підпунктом 5.1.1 пункту 5.1 Договору №3530812 від 27.08.2008, що укладений між позивачем та відповідачем-1, передбачено, що за невиконання або неналежне виконання відповідачем-1 зобов'язань щодо своєчасного та у повному обсязі погашення позивачу векселів, відповідач-1 сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача-1, за порушення відповідачем-1 зобов’язання за Договором, стягненню з відповідача-1 на користь позивача підлягає пеня в розмірі 52 824,76 грн. виходячи із її розміру подвійної облікової ставки НБУ з врахуванням позовної давності та положень ч. 6 ст. 232 ГК України.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України на користь позивача підлягає 11 871,78 грн. витрат від інфляції.

З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2009р. між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір поруки №35309Р4 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи далі - Договір поруки), згідно з яким відповідач-2 виступив поручителем по зобов'язаннях відповідача-1 за векселями та Договором №3530812 від 27.08.2008р., укладеним між позивачем та відповідачем-1.

Згідно з пунктом 3.1 статті 3 та статтею 1 Договору поруки відповідач-2 зобов'язався перед позивачем солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання зобов'язань відповідача-1.

Відповідно до п. 4.1.1 Договору поруки позивач має право вимагати від відповідача-2 задоволення у повному обсязі всіх своїх грошових вимог, що випливають із основного зобов’язання у випадку, якщо відповідач-1 не виконає грошове зобов’язання, передбачене у векселі(- ях), врахованому (- их) позивачем, протягом трьох банківських днів з моменту отримання відповідачем-2 письмового повідомлення позивача про факт такого невиконання.

Судом встановлено, що позивач 30.11.2009р. направив відповідачу-2 вимогу №015-06/8703 про здійснення платежу, в якій повідомив про факт невиконання відповідачем-1 зобов'язань за Договором №3530812 від 27.08.2008р. та векселями і необхідність здійснення відповідних платежів.

В частині 1 статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Та позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-2, як солідарного боржника відповідача-1, грошових коштів в розмірі 1 816 198,32 грн., в тому числі загальну повну суму векселів із нарахуванням 21,5% річних –1 713 229,40 грн., суму відсотків від дати настання платежу за векселями –26 412,38 грн., витрат позивача, пов'язаних із опротестуванням векселів –11 860,00 грн., пені –52 824,76 грн., інфляційних втрат –11 871,78 грн. не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надав до суду належних доказів отримання відповідачем-2 вимоги позивача про факт невиконання відповідачем-1 зобов'язань за Договором №3530812 від 27.08.2008р. та векселями і необхідність здійснення відповідних платежів.

За таких обставин враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню про стягненню з відповідача-1 загальної суми в розмірі 1 816 198,32 грн., з низ загальна повна сума векселів із нарахуванням 21,5% річних (з дати виписки векселів до дати пред'явлення їх к платежу) –1 713 229,40 грн., сума відсотків від дати настання платежу за векселями –26 412,38 грн., витрат позивача пов'язаних із опротестуванням векселів –11 860,00 грн., пені –52 824,76 грн. та інфляційних втрат –11 871,78 грн.

Судові витрати позивача у розмірі 321,00 грн.(18 161,32 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія України»(ідентифікаційний код: 34731977, адреса: 03115, м. Київ, вул. Серпова, будинок, 11) на користь Публічного акціонерного товариства «Держаний експортно-імпортний банк України»(ідентифікаційний код: 00032112, адреса: 03150, м. Київ, вул. Горького, будинок, 127, МФО 322313) грошові кошти в розмірі 1816 198,32 грн. (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч сто дев’яносто вісім гривень 32 копійки) та судові витрати в сумі 18 397,98 грн. (вісімнадцять тисяч триста дев’яносто сім гривень 98 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 26.04.2010р.