Рішення № 95539920, 15.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7839/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача – Мухамеджанова О.С., представника відповідача – Пуйди Є.Ю., представник третьої особи – не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Казенного підприємства “Морська пошуково-рятувальна служба” до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна фіскальна служба України, про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Казенне підприємство “Морська пошуково-рятувальна служба” звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови від 27.07.2020 року старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича про закінчення виконавчого провадження №60376342.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба» (далі - КП «МПРС») є державним унітарним підприємством і діє як казенне підприємство. Підприємство створене у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1069, засноване на державній власності та належить до сфери управління Державної служби морського та річкового транспорту України.

Позивач вказав, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №815/6776/17 за позовом КП «МПРС» до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, позов задоволено частково та зобов`язано ДФС України вилучити з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» щодо КП «МПРС» запис про дію від 02.11.2017 за документом «override.02/2017» на суму 23268399 грн. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 апеляційну скаргу ДФС України залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 – без змін.

03.04.2019 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №815/6776/17 про зобов`язання ДФС України вилучити з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» щодо КП «МПРС» запис про дію від 02.11.2017 за документом «override.02/2017» на суму 23268399 грн.

30.08.2019 КП «МПРС» звернулося листом №1/39/1219-19 до Голови ДФС України з вимогою виконати у добровільному порядку рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №815/6776/17, що набрало законної сили 23.07.2019.

26.09.2019 Державною податковою службою України листом №3334/6/99-00 надано відповідь, що питання виконання судового рішення у справі №815/6776/17 здійснюється у порядку, визначеному статтею 373 КАС України.

Позивач зазначив, що враховуючи невиконання боржником рішення суду у добровільному порядку, 11.10.2019 КП «МПРС» звернулося із заявою про примусове виконання №1/39/1412-19 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

22.10.2019 постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Баштовим Валентином Олександровичем відкрито виконавче провадження. Виконавчому провадженню присвоєно реєстраційний номер 60376342.

27.07.2020 постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Сіренком Сергієм Володимировичем виконавче провадження №60376342 закінчено. Дану постанову КП «МПРС» отримало 03.08.2020.

Позивач вказав, що здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов`язані особисто вчиняти певні дії, державний виконавець має право здійснювати інші заходи примусового характеру після внесення відповідного подання, і не може вийти за межі наданих йому повноважень та діяти лише в спосіб, установлений Законом, оскільки сам факт направлення подання до правоохоронних органів не є безумовною підставою для закінчення виконавчого провадження. Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкових рішень суду.

Тому, на думку позивача, винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження було передчасним та йому могли передувати інші примусові заходи виконавчого провадження.

Позивач вважав, що постанова про закінчення виконавчого провадження є передчасною, оскільки державним виконавцем не було здійснено всіх можливих заходів примусового характеру з метою виконання рішення суду.

Ухвалою від 25.08.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04 вересня 2020 року о 09:30 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну фіскальну службу України. Витребувано від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №60376342.

Протокольною ухвалою від 04.09.2020 року замінено відповідача - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на належного – Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Відповідно до ч.6 ст.48 КАС України розпочато розгляд справи спочатку. Призначено розгляд справи на 10.09.2020 року на 16:00 год.

У судове засідання, призначене на 10 вересня 2020 року на 16:00 год., сторони не з`явилися.

10.09.2020 року через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про зупинення провадження у справі у зв`язку із виявленням 08.09.2020 року лабораторно підтвердженого випадку коронавірусу COVID-19 серед працівників КП “МПРС”, що перешкоджає прибуттю представника позивача до суду у зв`язку з посиленням карантинних заходів на підприємстві.

Ухвалою від 10.09.2020 року зупинено провадження по справі до завершення посилених обмежувальних протиепідемічних заходів, застосованих Казенним підприємством “Морська пошуково-рятувальна служба” у зв`язку з лабораторно підтвердженим випадком захворювання на коронавірусну хворобу COVID-19 серед працівників КП “МПРС”.

12.10.2020 року через канцелярію суду від представника Казенного підприємства “Морська пошуково-рятувальна служба” надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою від 21.10.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Казенного підприємства “Морська пошуково-рятувальна служба” про поновлення провадження у справі.

22.02.2021 року через канцелярію суду від представника Казенного підприємства “Морська пошуково-рятувальна служба” надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Протокольною ухвалою від 11.03.2021 року поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні 11.03.2021 року оголошено перерву до 15.03.2021 року до 16:00 год. у зв`язку з необхідністю подання відповідачем доказів на вимогу суду.

У судове засідання, призначене на 15 березня 2021 року на 16:00 год., з`явилися представники позивача та представник відповідача.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

У судовому засіданні 11.03.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та вважав його необґрунтованим. 08.09.2020 року через канцелярію суду представник відповідача подав письмовий відзив, у якому зазначив, що на виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 №815/6776/17 про зобов`язання Державної фіскальної служби України вилучити з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» щодо Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» запис про дію від 02.11.2017 за документом «override.02/2017» на суму 23268399 грн.

Керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 22.10.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію постанови направлено боржнику до виконання, стягувачу до відома.

За результатами розгляду постанови про відкриття виконавчого провадження Державною податковою службою України листом від 08.11.2019 повідомлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р забезпечено здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою КМУ від 06.03.2019 №227 функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики.

Наказом Державної податкової служби України від 28.08.2019 №35 розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України.

Таким чином, ДПС України розглядає питання щодо можливості виконання рішення суду у справі № 815/6776/17.

Відповідач вказав, що у зв`язку із невиконанням рішення суду боржником, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем Відділу 07.02.2020 винесено постанову про накладення штрафу на боржника на суму 5100 грн. та повторно зобов`язано боржника виконати рішення суду.

У зв`язку із повторним невиконанням рішення суду боржником, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем Відділу вдруге 17.04.2020 винесено постанову про накладення штрафу на боржника в подвійному розмірі, на суму 10200 грн.

Відповідач зазначив, що 27.07.2020 на адресу правоохоронних органів направлено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем Відділу 27.07.2020 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із надісланням виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Відповідач вважав, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження вчинені у межах, спосіб та у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Третя особа пояснень щодо позову чи відзиву на позов не подала.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року по справі №815/6776/17, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 року, адміністративний позов Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» до Державної фіскальної служби України задоволено. Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України із зменшення реєстраційного ліміту (суми податку, на яку казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) у системі електронного адміністрування ПДВ на суму 23268399 грн. Зобов`язано Державну фіскальну службу України вилучити з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» щодо Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» запис про дію від 02.11.2017 за документом «override/02.2017» на суму 23268399 грн.

Рішення суду набрало законної сили 23.07.2019 року.

06.08.2019 року стягувачу КП «Морська пошуково-рятувальна служба» судом видано виконавчий лист №815/6776/17.

За заявою Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» від 11.10.2019 року про примусове виконання рішення суду старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башіловим В.О. 22.10.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60376342 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №815/6776/17, виданим 06.08.2019 року, згідно якого зобов`язано Державну фіскальну службу України вилучити з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» щодо Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» запис про дію від 02.11.2017 за документом «override/02.2017» на суму 23268399 грн. (а.с. 66-68, 71-72, т. 2).

Боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з моменту винесення постанови.

Листом від 08.11.2020 року ДПС України повідомило Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р забезпечено здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою КМУ від 06.03.2019 №227 функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється з реалізацією державної податкової політики. Наказом Державної податкової служби України від 28.08.2019 №35 розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України. Таким чином, ДПС України розглядає питання щодо можливості виконання рішення суду у справі №815/6776/17 (а.с. 77, т. 2).

07.02.2020 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. за невиконання рішення суду на ДФС України було накладено штраф у розмірі 5100 грн. (а.с. 79-80, т. 2).

17.04.2020 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. за невиконання рішення суду на ДФС України було накладено штраф у подвійному розмірі - 10200 грн. (а.с. 82-83, т. 2).

27.07.2020 року за вих. №60376342/20.1/23 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренком С.В. було направлено до ГУ НП у м. Києві повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за невиконання вимог виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №815/6776/17, виданого 06.08.2019 року (а.с. 90-92, 141 зворотній бік – 143, т. 2).

27.07.2020 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренком С.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №60376342 на підставі пункту 11 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 94-95, т. 2).

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч. 1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, також регулюються Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року “Про виконавче провадження” (далі - Закон №1404-VIII).

Так, статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Згідно частин 1, 2 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 18 Закону №1404-VIII встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону України №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно зі ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч.1 ст.63).

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63).

Відповідно до частини 3 ст.63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до приписів пункту 11 частини 1 ст.39 Закону №1404-VIII, на який послався відповідач в оскаржуваній постанові, виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, складовою права на справедливий суд.

З аналізу правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин слідує, що закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII можливо лише за умови виконання послідовності вказаних виконавчих дій, а саме: накладення на боржника штрафу та перевірка стану виконання рішення (у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин); накладення штрафу в подвійному розмірі (у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин); звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Якщо після вжиття державним виконавцем усіх заходів примусового виконання рішення боржник відмовляється виконувати рішення немайнового характеру, а виконати його без участі боржника неможливо, державний виконавець звертається до правоохоронних органів із повідомленням про злочин, після чого закінчує виконавче провадження.

Водночас, невиконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про вжиття заходів примусового виконання рішення й не свідчить про неможливість його виконання.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 18 червня 2019 року в справі №826/14580/16 (пункти 40-43) підтримав правову позицію, відповідно до якої накладення на боржника повторного штрафу та звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа.

За цією позицією накладення штрафів та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання.

Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника, не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

Здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов`язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право здійснювати інші заходи примусового характеру після внесення відповідного подання, і не може вийти за межі наданих йому повноважень та діяти лише в спосіб, установлений Законом, оскільки сам факт направлення подання до правоохоронних органів не є безумовною підставою для закінчення виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 29.01.2020 року по справі № 127/2606/17.

Як встановлено судом вище, листом від 08.11.2020 року ДПС України повідомило Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р забезпечено здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою КМУ від 06.03.2019 №227 функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики. Наказом Державної податкової служби України від 28.08.2019 №35 розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України. Таким чином, ДПС України розглядає питання щодо можливості виконання рішення суду у справі №815/6776/17 (а.с. 77, т. 2).

Вказані обставини, повідомлені боржником, були підставою для державного виконавця для звернення до суду відповідно до ч.5 ст.15 Закону №1404-VIII та в порядку ст.379 КАС України з поданням про заміну боржника правонаступником - ДПС України, оскільки ДФС України припинило виконання функцій і повноважень з реалізації державної податкової політики, і вони покладені на новостворений державний орган.

За таких обставин, ДФС України вже не спроможна була виконати рішення суду через відсутність в неї відповідних повноважень, що передані іншому органу.

Тому і заходи, що вживалися державним виконавцем до боржника (ДФС України) не могли бути ефективними та сприяти виконанню судового рішення.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За викладених обставин, враховуючи, що судове рішення, яке є обов`язковим до виконання, і виконання якого є складовою права на справедливий суд – залишається невиконаним, а державним виконавцем, як встановлено судом, не вжито вичерпних заходів з його виконання, суд дійшов висновку, що закінчення виконавчого провадження №60376342 постановою від 27.07.2020 року є передчасним, а тому вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Позивач довів суду обгрунтованість своїх вимог, у той час як відповідач не довів вжиття ним вичерпних заходів з виконання судового рішення по справі № 815/6776/17, а тому позовні вимоги Казенного підприємства “Морська пошуково-рятувальна служба” є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 268, 269, 287, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Казенного підприємства “Морська пошуково-рятувальна служба” (адреса: вул. Люстдорфська дорога, 140 А, м. Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 38017026) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (адреса: вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна фіскальна служба України (адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 27.07.2020 року старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича про закінчення виконавчого провадження №60376342.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Казенного підприємства “Морська пошуково-рятувальна служба” судовий збір в сумі 2102 грн (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Андрухів

.