Рішення № 95539892, 15.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1191/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови, стягнення моральної та матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати дії Щеглової Євгенії Віталіївни - головного державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області щодо здійснення виконавчого провадження з дотриманням передбачених Законом України «Про виконавче провадження» засад, незаконними, та такими що суперечать Закону; визнати незаконною та скасувати Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №62399512 від 18.09.2020р.; стягнути моральну і матеріальну шкоду у розмірі 1.500.000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за його заявою Постановою Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23.06.2020р. відкрито виконавче провадження № ВП 62399512 по виконанню виконавчого документа, виданого Одеським окружним адміністративним судом 27.05.2020р. по справі № 420/3778/19. Проте, 18.09.2020р Управлінням забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) неправомірно прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №62399512. При цьому, рішення суду у справі № 420/3778/19 від 09.01.2020 р. є невиконаним.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.02.2021р. вищеозначену позовну заяву, відповідно до положень ст.169 КАС України, було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, з підстав чого позивачу - ОСОБА_1 встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даного судового рішення, шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду позовної заяви оформленої відповідно до вимог ст. 161, 287 КАС України із зазначенням належного відповідача з відповідними реквізитами, а також наданням до суду обґрунтованої заяви щодо поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, з наведенням поважності причин пропуску такого строку.

Ухвалою суду від 15.02.2021р. прийнято позовну заява до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/1191/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови, стягнення моральної та матеріальної шкоди. Призначено по справі №420/1191/21 судове засідання на "10" березня 2021 року о 12 год.30 хв. Витребувано від Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №62399512, необхідні для повного, всебічного, та об`єктивного розгляду даної адміністративної справи. З метою необхідності отримання від відповідача витребуваних судом додаткових письмових доказів, підготування, та надання до суду котрих, відповідно потребувало додаткового процесуального часу, зважаючи, при цьому, на досить стислий термін розгляду даної категорії спорів, визначений ч.4 ст.287 КАС України, а саме протягом 10 днів після відкриття провадження у справі, судом було зупинено провадження по справі №420/1191/21, до дати призначення судового засідання - "10" березня 2021року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 (від 18.02.2021р. вхід. №ЕП/4438/21) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 (від 18.02.2021р. вхід. №ЕП/4438/21) щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 (від 22.02.2021р. вхід. №ЕП/4676/21) щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 (від 22.02.2021р. вхід. №ЕП/4676/21) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду 25 лютого 2021 року зупинено провадження у справі №420/1191/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови, стягнення моральної та матеріальної шкоди, до вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у задоволенні клопотання позивача про розгляд заяви про відвід за його особистою участю у судовому засіданні - відмовлено. У задоволенні заяви позивача, про відвід судді Харченко Ю.В. від розгляду справи №420/1191/21 - відмовлено.

Ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у задоволенні заяви відповідача - Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (від 04.03.2021р. вхід.№ЕП/5771/20) про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 , з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду, відмовлено; у задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 (від 03.03.2021р. вхід. №ЕП/5686/21) про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, відмовлено; у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 (від 03.03.2021р. вхід. №ЕП/5686/21) щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, відмовлено; заяву позивача - ОСОБА_1 (від 03.03.2021 року вх.№ЕП/5690/21) про відвід судді Харченко Ю.В. у справі №420/1191/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови, стягнення моральної та матеріальної шкоди, залишено без розгляду.

04.03.2021р. від відповідача - Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) до суду надійшов відзив на позовну заяву,а також витребовувані ухвалою суду від 15.02.2021р, копії матеріалів виконавчого провадження №62399512. У відзиві на позов відповідач зазначив, що заперечує проти його задоволення у повному обсязі, наголосивши, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження АСВП №62399512 з виконання виконавчого листа № 420/3778/19, виданого 27.05.2020 Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради розглянути питання про поновлення призначення житлової субсидії ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення. Боржником вимоги виконавчого документа виконано у повному обсязі до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується листом Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради та копіями розрахунків субсидії від 01.06.2020 на ім`я ОСОБА_1 , проколом формування файлів на нарахування, обліковим записом отримувача субсидії. З урахуванням наведеного, державним виконавцем 18.09.2020 правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 статі 39 Закону України «Про виконавче провадження», копії якої надіслано сторонам виконавчого провадження та до суду.

Главою 11 КАС України визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема категорії термінових адміністративних справ (ст.ст. 268-289).

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначаються статтею 287 КАС України .

Отже, справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби відносяться до категорії термінових адміністративних справ, які розглядаються з урахуванням положень ст.ст.268,269,271,272 КАС України.

У справах, визначених статтями 273- 277, 280-283, 285-289 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч. 9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та зважаючи на наявність передбачених ч.9 ст.205 КАС України, підстав, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній письмовими доказами, та матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі № 420/3778/19 позовну заяву ОСОБА_1 до директора Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області Кушнір Н.В., Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради про визнання неправомірними дій щодо припинення нарахування житлової субсидії, зобов`язання скасувати рішення про припинення нарахування житлової субсидії, зобов`язання прийняти рішення про поновлення призначення житлової субсидії, стягнення моральної і матеріальної шкоди задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради про припинення нарахування та виплати субсидії ОСОБА_1 з 01.05.2019р. Зобов`язано Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради розглянути питання про поновлення призначення житлової субсидії ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 р. у справі № 420/3778/19 апеляційну скаргу Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області - залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до директора Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області Кушнір Н.В., Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дій, стягнення відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди - без змін.

27.05.2020р. Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 420/3778/19 щодо зобов`язання Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради розглянути питання про поновлення призначення житлової субсидії ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення.

22.06.2020р. відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) отримано заяву ОСОБА_1 про примусове виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі № 420/3778/19.

23.06.2020р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відповідно до ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27, 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

18.09.2020 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 статі 39 Закону України «Про виконавче провадження», копії якої надіслано сторонам виконавчого провадження та до суду.

Вважаючи вказану постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.09.2020р., протиправною, позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови, стягнення моральної та матеріальної шкоди є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Згідно ст. 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Таким чином, відповідач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов`язок по примусовому виконанню виконавчих документів.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Частиною 2 цієї статті встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 40 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у справі письмових доказів, Департаментом соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області листом від 23.07.2020р. № 2337 повідомлено відповідача, що вимоги виконавчого документа, а саме рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/3778/20, виконано добровільно та у повному обсязі. Зокрема, у вказаному Листі зазначено, що 01 червня 2020 року Департаментом соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області проведено нарахування субсидії гр. ОСОБА_1 за період з 01.05.2019 року по 30.09.2020р. включно. Загальна сума нарахованої субсидії становить 1582 грн. 20 коп. Після проведення усіх розрахунків Департаментом соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Одеської області сформовано відомості та направлено їх на інформаційно-обчислювальний центр Мінсоцполітики для проведення фінансування та перерахування коштів субсидії у грошовій безготівковій формі через АТ «Ощадбанк». АТ «Ощадбанк», на підставі отриманих реєстрів нарахованих сум платежів від підприємств надавачів комунальних послуг, щомісячно здійснює перерахування коштів з рахунку для виплати житлової субсидії на рахунки таких підприємств. У випадку з гр. ОСОБА_1 АТ «Ощадбанк», отримавши відповідну суму нарахованої субсидії, повністю перерахував її на рахунок підприємства КВЕП «Подільськтеплокомуненерго» за надання послуги централізованого опалення.

До означеного листа додано копії рішень про призначення субсидії з травня 2019р. по вересень 2019р.; витяг з протоколу формування файлів на нарахування від 24 06.2020 р.; копію облікового запису отримувача субсидії АТ «Ощадбанк», на підтвердження виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі № 420/3778/19.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, щодо оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №62399512 від 18.09.2020р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), винесено правомірно, та з дотриманням вимог чинного законодавства, а саме пункту 9 статі 39 Закону України «Про виконавче провадження», а відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання її незаконною та скасування, визнання незаконними дій державного виконавця, є необґрунтованими, та відповідно такими, що задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 1.500.000грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Отже, для відшкодування шкоди обов`язковою умовою має бути наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням, бездіяльністю або рішеннями заподіювача - суб`єкта владних повноважень - та вини останнього в її заподіянні.

Між тим, зважаючи, що у контексті заявлених позовних вимог судом не встановлено протиправності дій з боку суб`єкта владних повноважень - Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), як і протиправності оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження, законодавчо передбачені підстави для відшкодування позивачеві моральної шкоди, відсутні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови, стягнення моральної та матеріальної шкоди, є неправомірними, безпідставними, та такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205,ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови, стягнення моральної та матеріальної шкоди, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанови, стягнення моральної та матеріальної шкоди, - відмовити

15.03.21.