Рішення № 95539772, 15.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/818/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №15-17981/13-20-СГ від 17.12.2020 року про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 20 січня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 або позивач) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (надалі - ГУ Держгеокадастру в Одеській області або відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 17.12.2020 року №15-17981/13-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, яким було відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га., із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: бажана до відведення земельна ділянка передана у комунальну власність;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га., що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га.) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 13 листопада 2020 року він звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу.

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області листом від 17 грудня 2020 року за №15-17981/13-20-СГ відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: «бажана до відведення земельна ділянка передана у комунальну власність».

Позивач зазначає, що підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чітко закріплені у діючому законодавстві, є вичерпними і додаткового тлумачення не потребують, з урахуванням чого вважає, що відповідне рішення ГУ Держгеокадастру в Одеській області не ґрунтується на вимогах закону. Окрім того, на думку позивача, оскаржуваний наказ було прийнято з порушенням законодавчо встановлених строків розгляду відповідного клопотання.

З огляду на вищезазначене та з метою захисту порушеного права та одержання дозволу на розроблення проекту із землеустрою позивач звернувся із даною позовною заявою до суду.

Відзив обґрунтовано наступним

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідач зазначає, що наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 10.12.2020 року №61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», Головним управлінням передано Великодолинській селищній раді Овідіопольського району Одеської області земельні ділянки загальною площею 356,8540 га, у комунальну власність.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, земельна ділянка площею 9,7917 га, з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 передана наказом Головного управління від 10.12.2020 року №61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність».

З урахуванням вищенаведеного, відповідач вважає, що наказ Головного управління від 17.12.2020 року №15-17981/13-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» прийнято правомірно, з огляду на що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Процесуальні дії

Ухвалою судді від 21 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України; витребувано з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області:

- належним чином засвідчену копію наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській Області від 17.12.2020 року №15-17981/13-20-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, а також усі наявні на час розгляду справи докази, які були підставою для прийняття оскаржуваного наказу;

- належним чином засвідчену копію наказу (разом з усіма додатками до нього) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 в комунальну власність (за наявності);

- належним чином засвідчену копію акту прийому-передачі відповідно до якого земельну ділянку з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 було передано до комунальної власності (за наявністю);

- належним чином засвідчену копію інформації, з наданням підтверджуючих документів, про здійснення будь-яким органом, державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 (за наявністю).

12 лютого 2021 року від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №7036/21) та лист з додатками на виконання ухвали суду про відкриття провадження та витребування доказів (вхід. №7037/21).

Станом на 15 березня 2021 року будь-яких інших заяв, клопотань з боку сторін, а також відповіді на відзив від позивача до суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Факти та обставини справи встановлені судом.

ОСОБА_1 13 листопада 2020 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) та виділена на викопіюванні (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу (а.с.12).

До клопотання від 13 листопада 2020 року позивачем надано:

- копія паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 ;

- нотаріальна копія згоди землекористувача земельної ділянки кадастровий номер 5123782000:01:001:0099, ФОП ОСОБА_1 , що перебуває у його користуванні відповідно Договору оренди землі №37 від 02.06.2020 року, укладеного з Головним управлінням Держгеокадастру Одеській області (державна реєстрація речового права (оренди) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису: 36808983 від 05.06.2020 року) (а.с.9);

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень (про реєстрацію договору оренди землі кадастровий номер 5123782000:01:001:0099) (а.с.10);

- графічний матеріал на бажану земельну ділянку із позначенням місця її розташування (а.с. 12 на звороті).

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 10.12.2020 року №61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», Головним управлінням передано Великодолинській селищній раді Овідіопольського району Одеської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського значення загальною площею 356,8540 га.,які розташовані на території Одеського (Овідіопольського) району Одеської області згідно з актом приймання передачі (а.с.39).

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 року, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області відповідно до наказу від 10.12.2020 року №61-ОТГ передає із державної власності, а Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської області приймає у комунальну власність Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області земельні ділянки згідно з додатком (а.с.40).

Відповідно до пункту 11 додатку до Акта від 10.12.2020 року у комунальну власність Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області передано, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) (а.с. 41-42).

14 грудня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області із запитом про доступ до публічної інформації у якому, зокрема, просив повідомити чи було розглянуто клопотання ОСОБА_1 від 13.11.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2,00 га, що має кадастровий номер: 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) та надати копії наказу за результатами його розгляду (а.с.13).

Листом від 17.12.2020 року за №ПІ-823/0-852/0/63-20 ГУ Держгеокадастру в Одеській області повідомило позивача, що за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 13.11.2020 року (вх. №К-20246/0/36-20 від 18.11.2020 року) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою прийнято наказ від 17.12.2020 року №15-17981/13-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га., із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, з таких підстав: бажана до відведення земельна ділянка передана у комунальну власність (а.с.13 на звороті - 14).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 18.12.2020 року здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 за територіальною громадою в особі Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (а.с.43-45).

Джерела права та висновки суду

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України.

Статтею 118 Земельного кодексу України визначається порядок безоплатної приватизації земельних ділянок.

Так, відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.10, 11 ст.118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно ч.18 ст.186 Земельного кодексу України Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.

Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України встановлено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 (надалі - Положення №15) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Підпунктом 31 п.4 Положення №15 визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333 (надалі - Положення №333) та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521.

Відповідно до підпункту 13 пункту 4 Положення №333 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Систематичний аналіз вищенаведених положень діючого законодавства свідчить про те, що Головне управління Держгеокадастру в області, яким зокрема виступає відповідач, вповноважене на видачу дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності.

Як встановлено судом, наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 10.12.2020 року №61-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», Головним управлінням передано Великодолинській селищній раді Овідіопольського району Одеської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського значення загальною площею 356,8540 га., які розташовані на території Одеського (Овідіопольського) району Одеської області згідно з актом приймання передачі (а.с.39). Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 10.12.2020 року, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області відповідно до наказу від 10.12.2020 року №61-ОТГ передає із державної власності, а Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської області приймає у комунальну власність Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області земельні ділянки згідно з додатком (а.с.40). Відповідно до пункту 11 додатку до Акта від 10.12.2020 року у комунальну власність Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області передано, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) (а.с. 41-42).

Таким чином, суд приходить до висновку, що після передачі наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 10.12.2020 року №61-ОТГ, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 (загальна площа 9,7917 га) у комунальну власність Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області у відповідача були відсутні повноваження на видачу дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення бажаної земельної ділянки.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 18.12.2020 року здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123782000:01:001:0099 за територіальною громадою в особі Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

Щодо тверджень позивача про протиправність оскаржуваного наказу з огляду на порушення відповідачем встановленого законодавством строку розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Так, частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Порядок проходження документа з моменту його створення, відправлення або одержання до моменту передавання до архіву Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру визначається Інструкцією з діловодства у Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженою наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03 серпня 2018 року №123 (надалі - Інструкція №123).

Відповідно до пункту 208 Розділу III «Організація документообігу та виконання документів» Інструкції №123 реєстрація документів всіх категорій полягає у створенні запису облікових даних про документ та оформлення реєстраційно-моніторингової картки в електронній формі у системі електронного діловодства із зазначенням обов`язкових реквізитів, за допомогою яких фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим внесенням до реєстраційно-моніторингової картки необхідних відомостей. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, моніторингу стану виконання і оперативного використання наявної в документах інформації.

Пунктом 225 Розділу III «Організація документообігу та виконання документів» Інструкції №123 на документ, що надійшов у паперовій формі, після реєстрації шляхом друку наноситься його штрих-код, присвоєний системою електронного документообігу, та створюється фотокопія, яку реєстратор вносить до реєстраційно-моніторингової картки.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 13.11.2020 року зареєстровано у ГУ Держгеокадастру в Одеській області 18.11.2020 року за №К-20246/0/36-20.

В той же час, оскаржуваний наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою за №15-17981/13-20-СГ датовано 17 груднем 2020 року.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем не порушено встановлений частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України місячний строк для розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надання мотивованої відмови у його наданні.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №15-17981/13-20-СГ від 17.12.2020 року про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою та зобов`язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 21, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №15-17981/13-20-СГ від 17.12.2020 року про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 39765871).

Суддя С.О. Cтефанов

.