Рішення № 95539696, 15.03.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 р. № 400/44/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна,6, м.Миколаїв,54001

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2020 № 0021400418,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2020р. за № 0021400418 щодо нарахування штрафних санкцій за несплату грошового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб. а суму 3913,76 грн

Ухвалою від 11.01.2021р. суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на початку грудня 2020 року позивач отримав поштою акт №960/14-29-04-18/ НОМЕР_1 від 11.11.2020 року про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податкових зобов`язань зі сплати земельного податку з фізичних осіб за період з 01.09.2018р по 31.12.2019р.

24.12.2020 року позивачем було отримано податкове повідомлення - рішення від 11.12.2020р №0021400418 за платежем земельний податок з фізичних осіб на суму 3913,76, яка розрахована як штраф у розмірі 20% від суми 19 568,80 грн, та розрахунок штрафної санкції.

З вказаним податковим повідомленням-рішенням не погоджується вважає його таким що підлягає скасуванню з наступних підстав. Жодні податкові повідомлення- рішення, якими мала бути нарахована сума земельного податку за 2016, 2017 роки контролюючим органом на адресу позивача не надсилались. Позивач вважає, що відповідачем порушено приписи Податкового кодексу України (далі - ПК України), норми «Порядку надіслання (вручення) контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків» «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що не погоджується з викладеними в позові доводами, позов вважає необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає. У відзиві відповідач зазначив, що податкові повідомлення-рішення за період з 2016 по 2017 роки були сплачені позивачем з порушенням граничних термінів сплати.

Відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. З урахуванням вказаного відповідачем на підставі вимог податкового законодавства було складено акт від 11.11.2020 року про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податкових зобов`язань по земельному податку з фізичних осіб (отримано позивачем 23.11.2020р) та податкове повідомлення- рішення від 11.12.2020 року, яке було отримано платником 24.12.2020 року.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідачем не надано до суду доказів, які підтверджують факт особистого вручення позивачу податкових повідомлень-рішень, якими мала бути нарахована сума земельного податку за 2016, 2017 роки або надсилання їх рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем проживання або останнім відомим місцезнаходженням. Більше того, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 року по справі №400/3027/20 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення- рішення, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання по сплаті земельного податку за 2016 рік від 30.06.2016р №3212270-1301 на суму 3943,24 грн, від 30.06.2016р №3112271-1301 на суму 2652,73 грн, від30.06.2016р №3112272-1301 на суму13837,19 грн, від 30.06.2016 №3112273-1301 на суму 8029,87 грн. Зобов`язано Головне управління ДПС у Миколаївській області провести коригування в інтегрованій картці платника податку шляхом анулювання заборгованості по земельному податку з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 28463,03 грн, а також пені та штрафних санкцій, нарахованих за несплату даного податкового зобов`язання.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2021 року апеляційну скаргу повернуто апелянту(рішення суду першої інстанції набрало законної сили.) .

У відповідності до вимог ч.2 ст.372 КАС України судове рішення яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. На підставі зазначеного просив позов задовольнити.

Представники сторін надали суду свої пояснення у судовому засіданні, позивач просив позов задовольнити, відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи, суд виходить з наступного.

ГУ ДПС у Миколаївській області 11.12.2020 року винесено податкове повідомлення-рішення за № 0021400418 за платежем «земельний податок з фізичних осіб» на суму 3913,76 грн., яка розрахована як штраф у розмірі 20% від суми 19568,80 грн За вказаними рішенням ОСОБА_1 зобов`язаний сплатити штрафні санкції по земельному податку з фізичних осіб до бюджету.

Як вбачається з акту перевірки та розрахунку штрафної санкції, нарахована сума штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов`язань земельного податку, розподілена за роками: 2820,10 грн - за 2016 рік, за несплату зобов`язань за податковими повідомленнями - рішеннями від 30.06.2016 р №3112273-1301, №3112272-1301; 1093,66 грн за 2017 рік, за несплату зобов`язань за податковими повідомленнями від 20.08.2017 р №2524-1304,2523-1302.

В позовній заяві позивач зазначив, що ні вимоги, ні податкових повідомлень-рішень за 2016 - 2017 роки відповідача не отримував.Позивач вказує, що станом на дату подання даної позовної заяви Миколаївським окружним адміністративним судом рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 року по справі №400/3027/20 позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправними та

скасовано податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання по сплаті земельного податку за 2016 рік від 30.06.2016р №3212270-1301 на суму 3943,24 грн, від 30.06.2016р №3112271-1301 на суму 2652,73 грн, від30.06.2016р №3112272-1301 на суму13837,19 грн, від 30.06.2016 №3112273-1301 на суму 8029,87 грн. Зобов`язано Головне управління ДПС у Миколаївській області провести коригування в інтегрованій картці платника податку шляхом анулювання заборгованості по земельному податку з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 28463,03 грн, а також пені та штрафних санкцій, нарахованих за несплату даного податкового зобов`язання. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2021 року апеляційну скаргу повернуто апелянту(рішення суду першої інстанції набрало законної сили.) У відповідності до вимог ч.2 ст.372 КАС України судове рішення яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При вирішенні спору по суті, суд виходив з такого.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно норми пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, днем узгодження нарахованих фізичній особі контролюючим органом податкових зобов`язань, у разі якщо платник податків не подає скаргу на податкові повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня чи не оскаржує їх до суду, є шістдесятий календарний день, що настає за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

Як передбачено приписами підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як встановлено нормами пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Правилами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України обумовлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

Як передбачено нормами пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до вимог пунктів 1,3,5 розділу III «Порядку надіслання (вручення) контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків» «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 р. за № 124/28254 структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконуючому його обов`язки, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу.

Як вже зазначалось вище, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.

Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.

Пункт 105 "Правил надання послуг поштового зв`язку", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 вказує, що одержання реєстрованого поштового відправлення, грошових коштів за поштовим переказом здійснюється за умови пред`явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, визначених законодавством. У разі отримання рекомендованого поштового відправлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. У разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред`явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.

Таким чином, внаслідок прийняття та не надсилання Позивачу податкових повідомлень-рішень, якими останньому була визначена сума податкового зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб за 2016 рік, Відповідач порушив приписи: пункту 3 розділу III «Порядку надіслання (вручення) контролюючим органом податкових повідомлень-рішень платникам податків» «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків»,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 р. за № 124/28254; пункту 42.2 статті 42, підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 286.5 статті 286, пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, статті 19 Конституції України.

Відтак, дотримання відповідних податкових процедур узгодження податкових зобов`язань, які включають в себе обов`язок по виставленню податкового повідомлення-

рішення, його вручення (направлення) платнику податків, є невід`ємною складовою частиною встановленої законом процедури нарахування податкових зобов`язань контролюючим органом.

Правомірність прийнятих податкових повідомлень- рішень за 2016-2017 роки було досліджено судовим рішенням від 20.11.2020 року по справі №400/3027/20, яким позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено суму податкового зобов`язання по сплаті земельного податку за 2016 рік від 30.06.2016р №3212270-1301 на суму 3943,24 грн, від 30.06.2016р №3112271-1301 на суму 2652,73 грн, від 30.06.2016р №3112272-1301 на суму13837,19 грн, від 30.06.2016 №3112273-1301 на суму 8029,87 грн. Зобов`язано Головне управління ДПС у Миколаївській області провести коригування в інтегрованій картці платника податку шляхом анулювання заборгованості по земельному податку з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 28463,03 грн, а також пені та штрафних санкцій, нарахованих за несплату даного податкового зобов`язання.Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2021 року апеляційну скаргу повернуто апелянту(рішення суду першої інстанції набрало законної сили.)

Суд зазначає відповідно до ч.2 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р №1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування ( преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

У відповідності до вимог частини 2 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою його виконання.

Таким чином, суд при прийнятті рішення по справі бере до уваги рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 року №400/3027/20, яке набрало законної сили 29.01.2021 року, так як нарахування штрафних санкцій є похідними податковими повідомленнями-рішеннями від рішень про застосування податкового зобов`язання по земельному податку з фізичних осіб, які у судовому порядку було скасовано.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір розподіляється відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6, м.Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 43144729) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2020 року №0021400418 на суму 3913,76 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна,6, м.Миколаїв,54001 код ЄДРПОУ 43144729) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908,00 грн, згідно квитанції від 05.01.21 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. П. Фульга