Рішення № 95539190, 15.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/659/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивача, ОСОБА_1 ) із позовом до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач, Старобільське ОУПФУ) в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 30.12.2020 № 9092700141111 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;

зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби час роботи на посаді голови Новоохтирської сільської ради з 04.07.2001 по 15.04.2002, час роботи на посаді землевпорядника Новоохтиреької сільської ради з 21.10.2004 по 26.03.2009, час роботи на посаді голови Новоохтирської сільської ради з 27.03.2009 по 04.11.2015 та призначити з 03.06.2020 пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», виходячи з розрахунку 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, відповідно до довідки Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району Луганської області від 03.07.2020 № 773/20.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з 21.09.2017 йому призначено пенсію за віком.

Станом на 01.06.2020 були наявні всі необхідні умови та підстави для призначення пенсії державного службовця, оскільки 16.09.2019 виповнилось 62 роки та відповідно до записів трудової книжки у позивача наявний трудовий стаж 38 років 7 місяців 20 днів, з яких 28 років 11 місяців 12 днів перебування на державній службі.

03.06.2020 на адресу Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області позивачем направлено заяву від 01.06.2020 про призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723. До заяви додано належним чином завірену копію трудової книжки.

16.06.2020 управлінням надано відповідь від 12.06.2020 за вихідним номером 18-25/Б-32/8-1240/20 за підписом першого заступника начальника Управління якою повідомлено, що звернення позивача розглянуто та за результатами розгляду відмовлено в призначенні пенсії державного службовця, оскільки недотримано порядок звернення, визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та, згідно підрахунку Управлінням стажу, стаж роботи на посадах віднесених до відповідних посад державних службовців, становить 15 років 2 місяці 5 днів, що не дає підстав для призначення пенсії відповідно до Прикінцевих положень Закону № 889.

На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 у справі № 360/2733/20, відповідачем 30.12.2020 повторно розглянуто заяву від 01.06.2020 та ухвалено рішення від 30.12.2020 № 9092700141111 відповідно до якого позивачу було відмовлено «в переході з пенсії за віком, яка призначена згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 на пенсію за віком відповідно до п. 10, 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-XІІІ за нормами статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 46 Закону № 889 та актами Кабінету Міністрів України.

В мотивувальній частині рішення управлінням констатовано, що: Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ було передбачено, що дію відповідного Закону поширено на посадових осіб місцевого самоврядування згідно з Законом України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування». Час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби до 04.07.2001, тобто по дату набрання чинності Закону України від 07.06.2001 № 2493 «Про службу в органах місцевого самоврядування». Враховуючи вищезазначене управлінням зараховано наступні періоди:

- з 05.11.1975 по 26.10.1977 період проходження військової служби (1 рік 11 місяців 22 дні);

- з 29.04.1986 по 03.07.2001 період роботи на посаді голови Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району (15 років 2 місяці 5 днів).

Не зараховано до стажу роботи державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування:

- на посаді голови Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району з 04.07.2001 по 15.04.2002;

- на посаді спеціаліста землевпорядника Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району з 21.10.2004 по 26.03.2009;

- на посаді голови Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району з 27.03.2009 по 04.11.2015.

Таким чином страховий стаж складає 40 років 3 місяці 10 днів, з них стаж державної служби 17 років 1 місяць 28 днів, що не дає право на призначення пенсії державного службовця у відповідності до прикінцевих положень Закону № 889.

З зазначеним рішенням Старобільського ОУПФУ позивач не згоден, вважає його протиправним, незаконним та таким, що порушує його конституційні права, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 11 лютого 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 62-63).

Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області позовних вимог не визнало про що, 04 березня 2021 року надало відзив на позовну заяву від 26 лютого 2021 року № 1240-31-8/2063 (а.с. 70-72), в якому заперечувало проти позовних вимог.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач зазначає, що 09.06.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява від 01.06.2020 довільної форми про перехід на пенсію державного службовця.

12.06.2020, в порядку, передбаченому Законом № 393/96, позивачу було надано відповіді на питання, які ним поставлені в заяві від 01.06.2020, також було наголошено і на тому, що якщо ОСОБА_1 має намір переходу на інший вид пенсії, він має звернутись до Фонду із заявою встановленого зразка, який передбачено Додатком 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846.

Оскільки позивач вважав, що управлінням у неналежний спосіб розглянуто його заяву про перехід на пенсію державного службовця, відповідні дії Фонду були оскаржені позивачем до Луганського окружного адміністративного суду, внаслідок чого судом винесено рішення від 12.08.2020 у справі № 360/2733/20 про часткове задоволення позовних вимог, а саме: визнано протиправною бездіяльність управління щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.06.2020 щодо призначення пенсії державного службовця та незарахування йому до стажу державної служби періоду проходження військової служби з 13.11.1975 по 27.10.1977, періодів роботи з 05.07.2001 по 12.04.2002 на посаді голови Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району Луганської області, з 21.10.2004 по 26.03.2009 на посаді спеціаліста II к. землевпорядника Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району Луганської області, з 27.03.2009 по 04.11.2015 на посаді голови Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району Луганської області; зобов`язано Фонд повторно розглянути заяву позивача від 01.06.2020 про призначення йому пенсії держаного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723- XII (перехід на пенсію державного службовця), зарахувавши період проходження ОСОБА_1 військової служби з 13.11.1975 по 27.10.1977, періоди його роботи з 05.07.2001 по 12.04.2002 на посаді голови Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району Луганської області, з 21.10.2004 по 26.03.2009 на посаді спеціаліста II к. землевпорядника Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району Луганської області, з 27.03.2009 по 04.11.2015 на посаді голови Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району Луганської області, як роботу на державній службі, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання відшкодування судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, управлінням було подано до Першого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу у відповідній справі, постановою якого від 16.12.2020 апеляційну скаргу задоволено частково: рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 р. у справі № 360/2733/20 змінено в мотивувальній та резолютивній частинах позовних вимог щодо права ОСОБА_1 на належний розгляд його заяви про призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», враховуючи правове обґрунтування мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції; абзац другий та третій резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: «Визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо неналежного розгляду заяви позивача від 01.06.2020 щодо призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу»; зобов`язано управління розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.06.2020 про призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу»; в іншій частині рішення суду залишено без змін.

На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020, управлінням розглянуто заяву ОСОБА_1 від 01.06.2020 про призначення йому пенсії державного службовця (переведення на пенсію державного службовця) відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», та за огляду на наявні в пенсійній справі позивача документи, 30.12.2020 відповідачем винесено рішення № 9092700141111 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком, яка призначена у відповідності до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

У зв`язку із набранням чинності Законом України від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування», поширення дії Закону № 3723 втратило чинність у зв`язку з втратою чинності пункту 5 розділу V Закону № 280/97 на підставі Закону № 2493, а дія Закону № 3723 поширювалась на органи і посадових осіб місцевого самоврядування лише в тій частині, що не суперечить Закону № 280/97, Закону № 2493 та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування згідно із Законом № 2493.

Отже, на думку відповідача, після 04.07.2001 стаж служби посадових осіб органів місцевого самоврядування втратив статус стажу державної служби.

Відповідач вважає, що державна служба і служба в органах місцевого самоврядування є різними поняттями, які відрізняються і за змістом і за функціями та повноваженнями, які покладені на ці служби.

Таким чином, до стажу державної служби позивача зараховано періоди роботи до 04.07.2001 та період проходження ОСОБА_1 строкової військової служби, що сукупно становить 17 років 01 місяць 28 днів та що свідчить про відсутність права у ОСОБА_1 на призначення йому пенсії у відповідності до Прикінцевих положень Закону № 889.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджено наявними в матеріалах справи копіями: паспорта громадянина України, картки платника податків, матеріалами пенсійної справи (а.с. 12-13,14, 76).

18.09.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 84-85).

Відповідно до протоколу від 22.09.2017 № 1052 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування» з 17.09.2017 (а.с. 76).

03.06.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою від 01.06.2020 про перехід на пенсію державного службовця, додавши до заяви копію трудової книжки (а.с. 28-30).

Листом від 12.06.2020 № 18-25/Б-32/8-1240/20 Старобільське ОУПФУ повідомило позивача про те, що ним не дотримано порядок звернення за перерахунком пенсії. Також відповідач зазначив, що після набуття чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється за загальним законом (стаття 90 Закону № 889). Водночас стаття 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ застосовується до осіб, визначених пунктами 10 і 12 Прикінцевих положень Закону № 889. Право на призначення пенсії за Законом № 889 мають: - державні службовці, які на 01.05.2016 обіймають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону 3723 та актами Кабінету Міністрів України; - особи, які на 01.05.2016 мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону 3723 та актами Кабінету Міністрів України. Час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, до 4 липня 2001 року, по дату набуття чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». За наведених обставин стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до відповідних посад державних службовців, становить 15 років 2 місяці 5 днів, що не дає підстав для призначення пенсії відповідно до Прикінцевих положень Закону 889 (а.с. 33-34).

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його до Луганського окружного адміністративного суду, який в свою чергу своїм рішенням від 12.08.2020 № 360/2733/20 позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково:

визнав протиправною бездіяльність Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.06.2020 щодо призначення пенсії державного службовця та незарахування ОСОБА_1 до стажу державної служби періоду проходження військової служби з 13.11.1975 по 27.10.1977, періодів роботи з 05.07.2001 по 12.04.2002 на посаді голови Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району Луганської області, з 21.10.2004 по 26.03.2009 на посаді спеціаліста ІІ к. землевпорядника Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району Луганської області, з 27.03.2009 по 04.11.2015 на посаді голови Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району Луганської області;

зобов`язав Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.06.2020 про призначення пенсії держаного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (перехід на пенсію державного службовця), зарахувавши період проходження ОСОБА_1 військової служби з 13.11.1975 по 27.10.1977, періоди роботи ОСОБА_1 з 05.07.2001 по 12.04.2002 на посаді голови Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району Луганської області, з 21.10.2004 по 26.03.2009 на посаді спеціаліста ІІ к. землевпорядника Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району Луганської області, з 27.03.2009 по 04.11.2015 на посаді голови Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району Луганської області, як роботу на державній службі, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (а.с. 45-52).

Не погодившись із рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 у справі № 360/2733/20, відповідач оскаржив його до Першого апеляційного адміністративного суду, який своєю постановою від 16.12.2020 апеляційну скаргу Старобільського ОУФПУ задовольнив частково:

рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 р. у справі № 360/2733/20 змінено в мотивувальній та резолютивній частинах позовних вимог щодо права ОСОБА_1 на належний розгляд його заяви про призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», враховуючи правове обґрунтування мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції.

Абзац другий та третій резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції:

«Визнати протиправною бездіяльність Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.06.2020 року щодо призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.06.2020 року про призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

В іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с. 53-56).

На виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2020 № 360/2733/20, Старобільським ОУПФУ розглянуто заяву ОСОБА_1 від 01.06.2020 про перехід з пенсії за віком на пенсію за віком відповідно до положень п. 10,12 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889 та за нормами ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723 та винесло рішення № 9092700141111, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії державного службовця у відповідності до Прикінцевих положень Закону № 889 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу державної служби (а.с. 58-59,157-160).

Відповідно до вищевказаного рішення, не зараховано до стажу роботи державної служби період роботи ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування:

- на посаді голови Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району з 04.07.2001 по 15.04.2002;

- на посаді спеціаліста землевпорядника Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району з 21.10.2004 по 26.03.2009;

- на посаді голови Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району з 27.03.2009 по 04.11.2015.

Тобто, в даному випадку спірним є період роботи позивача в органах місцевого самоврядування з 05.07.2001.

Дослідженням записів у трудовій книжці від 18.09.1974 (від 21.10.2004) № 0638862 (а.с. 5-23) у межах спірних правовідносин судом встановлено, що вона містить такі записи про роботу позивача:

№ 12 – від 29.04.1986 – обрано головою виконкому Новоохтирської сільської ради народних депутатів;

№ 14 – від 26.06.1987 – обрано головою Новоохтирської сільської ради народних депутатів;

№ 15 – від 23.03.1990 – обрано головою виконкому Новоохтирської сільської ради;

№ 16 – від 27.04.1994 – прийнято присягу державного службовця. Присвоєно 11 ранг державного службовця;

№ 17 – від 21.07.1994 – обрано головою Новоохтирської сільської ради;

№ 18 – від 01.05.1996 – присвоєно 10 ранг державного службовця;

№ 19 – від 21.04.1998 – звільнено з посади голови сільської ради в зв`язку з закінченням строку повноважень;

№ 20 – від 21.04.1998 – обрано Новоохтирським сільським головою;

№ 21 – від 10.09.2001 – на підставі ст. 15 п. 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування;

№ 22 – від 10.09.2001 – на підставі ст. 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування;

№ 23 – від 12.04.2002 – звільнено з посади сільського голови в зв`язку з закінченням строку повноважень ради;

№ 26 – від 21.10.2004 – прийнято на посаду спеціаліста ІІ к. землевпорядника як такий, що переміг конкурс;

№ 27 – від 21.10.2004 – на підставі ст. 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування;

№ 28 – від 21.10.2004 – збережено 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах VII категорії;

№ 29 – від 27.03.2009 – обрано Новоохтирським сільським головою;

№ 30 – від 27.03.2009 – присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування;

№ 31 – від 17.11.2010 – обрано Новоохтирським сільським головою;

№ 32 – від 11.10.2011 – присвоєно 8 ранг посадової особи в межах четвертої категорії;

№ 33 – від 04.11.2015 – звільнено в зв`язку з закінченням строку повноважень.

Інші періоди роботи позивача не є спірними, тому судом не досліджуються.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 абз. 1 статті 92 Конституції України).

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі – Закон № 1788), “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058).

Відповідно до статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 8 Закону № 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 44 Закону № 1058 встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, (далі - Порядок № 22-1) заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Положеннями пункту 1.7 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку № 22-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (абзац перший).

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац другий).

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п`ятий).

Абзацом першим пункту 2.7 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Абзацом першим пункту 2.8. розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 визначено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).

Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів” Порядку № 22-1).

Судом встановлено, що відповідачем розглянуто заяву позивача від 01.06.2020 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723 від 16.12.1993 та прийнято рішення від 30.12.2020 № 9092700141111, тобто положення частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV та пункту 4.3 Порядку № 22-1 відповідачем порушені не були.

Щодо не зарахування до стажу державної служби періодів роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування, суд зазначає таке.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року за № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Положення статей 2, 3 Закону № 2493-III визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Відповідно до частини 7 статті 21 Закону № 2493-III (в редакції станом на 01.05.2016 року) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Відповідно до частини сьомої статті 21 Закону № 2493-III, в редакції, яка діяла на час проходження позивачем служби в органах місцевого самоврядування, пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Згідно з частиною сьомою статті 21 Закону № 2493-III, яка діє на даний час, пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (застосовується з 01.10.2017).

Згідно з частиною десятою статті 21 Закону № 2493-III, в редакції, яка діяла на час проходження позивачем служби в органах місцевого самоврядування, посадовим особам місцевого самоврядування, які працювали на виборних посадах в органах місцевого самоврядування 8 років і більше, або протягом повних двох і більше скликань, починаючи зі скликання 1990 року, за винятком припинення повноважень з причин, визначених статтею 78, пунктами 2, 3, 4 частини першої, частиною другою статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктами 1, 2, 6 частини першої і пунктом 1 частини другої статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", за наявності страхового стажу необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначається пенсія відповідно до цього Закону незалежно від того, де вони працювали перед призначенням пенсії. У цих випадках пенсія обчислюється у порядку, передбаченому для державних службовців, із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, за останньою займаною виборною посадою на день призначення пенсії.

Частину десяту статті 21 Закону № 2493-III виключено на підставі Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 - застосовується з 01.10.2017.

Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року за № 3723-XII (далі - Закон № 3723 - ХІІ).

Абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

До 1 травня 2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 1 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у зразковій справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 676/4235/17.

Статтею 46 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Так, абзацом 13 пункту 2 Порядку № 283 передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Згідно п. 4 Порядку № 283 обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Необхідно врахувати, що пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

Як встановлено із записів у трудовій книжці позивача, останній працював у період з 04.07.2001 по 15.04.2002 на посаді голови Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району, у період з 21.10.2004 по 26.03.2009 на посаді спеціаліста землевпорядника Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району; у період з 27.03.2009 по 04.11.2015 на посаді голови Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району.

Стаття 14 Закону № 2493-III встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад; сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Таким чином, посади – голови Новоохтирської сільської ради та спеціаліста землевподрядника Новоохтирської сільської ради відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", пункту 2 Порядку № 283 входять до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби.

Верховний Суд в постанові від 10.05.2018 за результатом розгляду справи № 351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889 положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України "Про державну службу" № 889 та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.

Зазначені обставини вказують на безпідставність доводів Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.

Суд вважає, що періоди роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування підлягають зарахуванню до стажу державної служби.

Згідно з записами трудової книжки позивача загалом період проходження позивачем військової служби та стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування складає 28 років 11 місяців 13 днів.

Станом на 01 травня 2016 року стаж роботи позивача на вищезазначених посадах також складав 28 років 11 місяців 13 днів.

Згідно з розрахунком стажу позивача загальний страховий стаж ОСОБА_1 на момент призначення пенсії складав 38 років 01 місяць 21 день (а.с. 76).

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України №3723-ХІІ.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Оскільки на час звернення до Старобільського ОУПФУ з заявою про призначення пенсії держаного службовця (перехід на пенсію державного службовця) ОСОБА_1 досяг 62-річного віку, на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ мав стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців понад 20 років та мав страховий стаж понад 35 років, тому суд вважає, що позивач набув право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, а тому рішення відповідача, яким відмовлено позивачу у переведенні з пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ є протиправним.

Відповідно до пункту 4 Постанови КМУ № 622 від 14.09.2018 "Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб" пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до довідки Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району Луганської області від 03.07.2020 № 773/20 щодо заробітної плати та всіх виплат посадовця органу місцевого самоврядування (голова сільської ради) за період з 01.06.2019 по 01.06.2020 працюючому державному службовцю відповідної посади та рангу за останнім моїм місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зокрема за травень 2020 року складає: оклад - 7 000, 00 грн, надбавка за ранг 550,00 грн, надбавка за вислугу років – 1132,50 грн, премія 7 000,00 грн (арк. спр. 35).

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до пенсійного органу було надано всі необхідні документи щодо переведення її на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», діяв всупереч закону, тому суд вважає, що позивач, в даному випадку, має усі законні права на переведення з пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії та частини 3 статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку про протиправність рішення Старобільського ОУПФУ від 30.12.2020 № 90927000141111 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» та необхідність його скасування.

Як наслідок, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з 03.06.2020, виходячи з розрахунку 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, відповідно до довідки Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району Луганської області від 03.07.2020 № 773/20, зарахувавши до стажу державної служби час роботи позивача на посаді голови Новоохтирської сільської ради з 04.07.2001 по 15.04.2002, на посаді спеціаліста землевпорядника Новоохтирської сільської ради з 21.10.2004 по 26.03.2009, на посаді голови Новоохтирської сільської ради з 27.03.2009 по 04.11.2015.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведоно правомірність своїх дій та рішень щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року, у зв`язку із чим, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

При зверненні до суду із позовом, позивачем сплачено судовий збір у сумі 908 грн, відповідно до квитанції від 09.02.2021 № 0.0.2007739399 (арк. спр. 10).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 908 грн на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код за ЄДРПОУ 41246506, місцезнаходження: 92704, Луганська обл., м. Старобільськ, кв. Дружби, б. 1А) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 30.12.2020 № 90927000141111 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з 03.06.2020, виходячи з розрахунку 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, згідно із довідкою Новоохтирської сільської ради Новоайдарського району Луганської області від 03.07.2020 № 773/20, зарахувавши до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи на посаді голови Новоохтирської сільської ради з 04.07.2001 по 15.04.2002, на посаді спеціаліста землевпорядника Новоохтирської сільської ради з 21.10.2004 по 26.03.2009, на посаді голови Новоохтирської сільської ради з 27.03.2009 по 04.11.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 грн (дев`ятсот вісім грн).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ірметова