Рішення № 95539094, 05.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3016/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.,

за участю секретаря судового засідання: Печегіної Є.Є.,

сторін:

представника позивача Павлюка П.В.,

представника Департаменту міського

благоустрою виконавчого органу

Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації) Санжари О.М.,

представника Комунального підприємства

«Київблагоустрій» виконавчого органу

Київської міської ради Стецини І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними, стягнення коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями і діями,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі також – позивач) до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також – відповідач 1, Департамент міського благоустрою), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також – відповідач 2, КП «Київблагоустрій»), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом засідання робочої групи Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 49 від 24.04.2020 в частині демонтажу вхідної групи на АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 064-1980 від 24.02.2020 в частині демонтажу вхідної групи на просп. Оболонському, 34 в місті Києві;

- визнати протиправними дії працівників Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу вхідної групи до нежитлових приміщень № 111 та АДРЕСА_2 ;

- стягнути з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 компенсацію майнової шкоди, завданої протиправними рішеннями та діями у розмірі 294201,00 грн, що складається із втрат, яких Позивач зазнав у зв`язку із пошкодженням його майна 167 001,00 грн, а також упущеної вигоди у сумі 127200,00 грн;

- стягнути з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди спричиненої незаконними діями у розмірі 1000000,00 грн;

- стягнути з Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 суму, сплачену за демонтаж конструкцій у розмірі 12648,67 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що Позивач є власником нежитлових приміщень № 111 та АДРЕСА_2 .

Підставою для виникнення права власності стали: технічний паспорт серії 3101/20-12, виданий 24.02.2020 ТОВ «ІНЖБУД-КОНСАЛТИНГ», висновок щодо технічної можливості поділу (виділу) об`єкта нерухомого майна, серії 3101/20-12, виданий 24.02.2020 ТОВ «ІНЖБУД-КОНСАЛТИНГ», декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серії КВ141200521126, видана 21.02.2020 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради.

На підставі отриманих Містобудівних умов і обмежень власником із залученням проектної організації ТОВ «Сучасне будівництво і консалтинг» був розроблений проект на виконання реконструкції квартири. Проміж іншого, проектом передбачене замуровування виходу із квартири на загальну сходову клітину на виконання вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» пункт 5.42: «Приміщення громадського призначення в житлових будинках ...повинні мати входи та евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку...». Вхід до приміщення за проектом організовано прямо з вулиці через індивідуальну вхідну групу.

Позивачем проведено технічну інвентаризацію новоутвореного об`єкта з одночасним розподілом на два нежитлових приміщення: № 111 та № 111 а. Технічний паспорт на приміщення виготовлено ТОВ «Інжбуд - Консалтинг» від 24.02.2020, номер інвентаризаційної справи 3101/20-12. У вказаному технічному паспорті зовнішня вхідна група наявна, вхід до приміщення вказано через зовнішні двері з цієї вхідної групи. Висновок щодо технічної можливості поділу виділу об`єкта нерухомого майна від 24.02.2020 року № 3101/20-12-1.

У встановленому законом порядку позивач зареєстрував право власності на нежитлові приміщення №111 та АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 202364346 від 28.02.2020, 15:21:49, а також індексний номер 202359338 від 28.02.2020, 15:08:40.

Водночас, Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 064-1980 від 24.04.2020 видано доручення щодо демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торгівельної мережі та елементів благоустрою на території міста Києва, до якого незаконно включено належну позивачу вхідну групу, розташовану по просп. Оболонський, 34 в м. Києві.

Підставою внесення до зазначеного доручення об`єктів, що підлягали демонтажу, у тому числі вхідної групи у належні позивачу приміщення, став протокол засідання робочої групи № 49 від 24.04.2020.

На виконання цього доручення 27.04.2020 працівники КП «Київблагоустрій» за допомогою зварювального апарату зрізали металеві сходи до належних позивачу приміщень, пошкодили вхідну групу, чим унеможливили використання нежитлових приміщень за призначенням.

Крім того, в дорученні відповідач послався на припис № 2004246 від 05.03.2020, який у порушення п. 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008, не був фактично та належно вручений позивачу у передбачений спосіб.

На думку позивача, протокол засідання робочої групи № 49 від 24.04.2020 та доручення Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 064-1980 від 24.02.2020 в частині демонтажу вхідної групи на просп. Оболонському, 34 в місті Києві є протиправними та підлягають скасуванню.

Оскільки рішення про демонтаж є протиправним та підлягає скасуванню, скасуванню підлягають усі наступні рішення, що винесені та дії, що вчинені на виконання протиправного рішення.

Позивач вважає, що протиправними діями Відповідачів йому завдано суттєвих матеріальних та моральних збитків.

Позивач зазначає, що йому спричинені матеріальні збитки у сумі 306 849,67 грн, що складаються із втрат, яких Позивач зазнав у зв`язку пошкодженням його майна - 167 001,00 грн, упущеної вигоди у сумі 127 200,00 грн, а також оплата КП «Київблагоустрій» за демонтаж конструкцій у сумі 12 648,67 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1 моральну шкоду, яку оцінив в 1000000,00 грн, у зв`язку з протиправними діями відповідача щодо незаконного пошкодження майна, які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням для позивача додаткових обставин (затримання працівниками поліції, відкриття кримінального провадження та перебування під вартою протягом 24 годин), що спричинили моральні страждання.

Департамент міського благоустрою заперечував проти задоволення вимог, про що подав відзив на позовну заяву (том 1 арк. спр. 170-184), в якому зазначено таке.

Згідно статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» на об`єктах благоустрою забороняється: 1) виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом; 2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо; 3) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг; 4) складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; 5) самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; 6) встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Національної поліції; 7) влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів; 8) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях; 9) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).

Статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; 3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; 4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; 5) технічні засоби регулювання дорожнього руху; 6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території; 7) комплекси та об`єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; 8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; 9) малі архітектурні форми; 10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Пунктом 3.2.8. Правил благоустрою міста Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 (надалі - Правила) визначено, що змінювати зовнішній вигляд фасадів будівель та споруд тільки на підставі затверджених у встановленому порядку проектів та за умови одержання контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою території у зв`язку з виконанням відповідних робіт у Департаменті міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до пункту 3.2.11. Правил - розміщувати елементи благоустрою тільки на підставі проектно-дозвільної документації.

Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є органом, який здійснює видачу контрольних карток на тимчасове порушення благоустрою при виконанні земельних, будівельних та інших робіт та капітальних ремонтів на території м. Києва без будь-яких погоджень та затверджень Київським міським головою та іншими посадовими особами виконавчого органу Київради.

Пунктом 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва передбачено, що рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Згідно з п. 1 Положення про головного інспектора та інспекторів з благоустрою м. Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.10.2013 № 246/9734, головний інспектор та інспектор з благоустрою м. Києва - посадові особи управління контролю за благоустроєм міста Києва Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), інспектори районних в місті Києві відділів контролю за благоустроєм, інспектори Комунального підприємства «Київблагоустрій», наділені повноваженнями із здійснення контролю за станом благоустрою населеного пункту, виконанням Правил благоустрою м. Києва, а також притягнення винних до відповідальності за порушення законодавства у сфер благоустрою.

В силу п. 3 вказаного положення, головний інспектор та інспектори благоустрою м. Києва, зокрема, контролюють стан благоустрою м. Києва, здійснюють контроль за дотриманням Правил благоустрою м. Києва.

Позивач - ОСОБА_1 не звертався з письмовим зверненням до Департаменту міського благоустрою щодо виготовлення контрольної картки на порушення існуючого благоустрою та його відновлення при виконання робіт з влаштування елементів вхідної групи - сходів.

Враховуючи викладене, 05.03.2020 провідним інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» встановлено порушення вимог пунктів 3.2.8. та 3.2.11. Правил благоустрою міста Києва за адресою м. Київ, Оболонський район, Оболонський проспект, 34, про що складено припис №2 004246. Відповідно до даного припису запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на зміну зовнішнього вигляджу фасаду в зв`язку із облаштуванням вхідної групи. Також зазначено, що в разі відсутності дозвільної документації відновити зовнішній вигляд фасаду. Та попереджено, що у разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства. Про виконання припису слід було повідомити за адресою м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корпус 2 та або телефоном. Приписом встановлено що порушення вчинено ФОП ОСОБА_2 , про що свідчить також підпис про належне інформування та одержання припису.

Протоколом №49 постійно діючої робочої групи щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та елементів благоустрою на території міста Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі від 24.04.2020, в тому числі з урахуванням припису від 05.03.2020№ 2004246, рекомендовано демонтувати самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми - вхідної групи за адресою м. Київ, Оболонський район, Оболонський проспект, 34. Комунальному підприємству «Київблагоустрій» необхідно було надати звіт про проведений демонтаж у місячний термін.

24 квітня 2020 року Департамент міського благоустрою прийнято рішення про демонтаж, в якому, зазначено що дане рішення прийняте з урахуванням протоколу засідання постійно діючої робочої групи від 24.04.2020 № 49.

Враховуючи вищевикладене, Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державно: адміністрації) є контролюючим органом у сфері благоустрою міста Києва, приймає рішення про демонтаж самовільно встановлених елементів благоустрою та вживає відповідні заходи примусового характеру.

При цьому, Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у свою чергу, залучається департаментом до виконання покладених на нього завдань та фактично забезпечує департамент матеріально-технічною базою для можливості здійснення демонтажних робіт і не є органом, що приймає рішення про здійснення такого демонтажу.

Вважають, що дії Департаменту міського благоустрою при прийнятті рішення про демонтаж, в якому, зазначено що дане рішення прийняте з урахуванням протоколу засідання постійно діючої робочої групи від 24.04.2020 №49, вчинені в межах повноважень та у чіткій відповідності до діючого законодавства.

Таким чином, сума грошового відшкодування з Департаменту міського благоустрою є необґрунтованою та недоведеною і не може підлягати задоволенню.

Просить відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання ді протиправними, стягнення коштів на відшкодування шкоди, заподіяне його протиправними рішеннями і діями повністю.

Представник Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради заперечував проти задоволення вимог, про що подав відзив на позовну заяву (том 1 арк. спр. 204-209), в якому зазначено таке.

Щодо позовної вимоги про стягнення з КП «Київблагоустрій» суми, сплаченої за демонтаж конструкцій:

Рішенням Київської міської ради II сесії VI скликання від 25 грудня 2008 року №1051/1051 затверджені Правила благоустрою міста Києва (далі - Правила №1051), які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Пунктом 13.3. Правил № 1051 визначено порядок демонтажу (переміщення) самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 28 Закону України «Про містобудівну діяльність» від 17 лютого 2011 року N 3038-VI (надалі- Закон № 3038-VI) тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі). Рішення про демонтаж (переміщення) самовільно розміщеного (встановленого) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаментом промисловості та розвитку підприємництва. За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірниках (п. 13.3.3 Правил благоустрою міста Києва).

Згідно із пунктом 6 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) N 94 від 27.01.2011, Департамент має право, зокрема, здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо; надавати відповідні доручення профільним структурним підрозділам районних в місті Києві державних адміністрацій і підпорядкованим комунальним підприємствам та контролювати їх виконання.

Отже, виходячи із аналізу вищенаведених норм права, до компетенції Відповідача 1 належить здійснення дій, зокрема, по надання доручення щодо демонтажу малих архітектурних форм та тимчасових споруд змонтованих на території міського самоврядування, без проектної документації.

Відповідно до Статуту Комунального Підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.02.2007 № 167, підприємство є юридичною особою, здійснює свою господарську діяльність на засадах повної самостійності, діє на принципах повного господарського розрахунку, веде бухгалтерський облік, статистичну звітність у порядку, встановленому законодавством України, набуває майнових та особистих немайнових прав, несе відповідні обов`язки, укладає угоди (договори, контракти) з юридичними та фізичними особами як в Україні, так і за її межами у встановленому законодавством порядку, виступає позивачем та відповідачем у суді, господарському та третейському суді від свого імені, має закріплене майно, поточний та інші рахунки в установах банків, казначейства, печатки з власним найменуванням, штампи, затверджені в установленому порядку, фірмовий знак чи знак обслуговування, бланки з власними реквізитами та інші атрибути та підпорядковане Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) з питань, визначених чинним законодавством та цим Статутом.

Предметом діяльності підприємства є, зокрема, демонтаж, перевезення та зберігання безхазяйного майна (кіосків, павільйонів, гаражів, рекламоносіїв, залишків будівельних матеріалів, автомобілів та ін.) та самовільно розміщених об`єктів, що порушують правила благоустрою міста (п.п.3.2.6 п. 3.2 Статуту).

Таким чином, КП «Київблагоустрій» діяв в межах своєї компетенції і за дорученням Відповідача 1.

Висуваючи вимогу про стягнення суми, що була сплачена за демонтаж конструкції, Позивач не висуває вимоги щодо визнання незаконними дій КП «Київблагоустрій» та скасування припису № 2004246 від 05.03.2020 щодо усунення порушень та надання дозвільних документів на встановлення вхідної групи.

В матеріалах позовної заяви містяться документи, що протирічать доводам Позивача: висновок щодо технічної можливості поділу (виділу) об`єкта нерухомого майна датований 24.02.2020 № 3101/2-12-1, декларація про готовність об`єкта до експлуатації № 14120052112 датована 21.02.2020, договір на виконання робіт щодо встановлення вхідної групи до нежитлових приміщень № 111 та 111 а по проспекту Оболонському в м. Києві датований 03.02.2020, до якого не додано акту прийому-передачу виконаних робіт, у зв`язку з чим неможливо встановити дату завершення робіт щодо встановлення вхідної групи, відповідність ДБН.

Посилання Позивача на експертний висновок ТО-144 від 07.05.2020 «щодо можливості класифікації зовнішньої вхідної групи до нежитлових приміщень № 111 та № 111а по АДРЕСА_1 як конструктивної частини цих нежитлових приміщень» слід розглядати критично, оскільки він є неналежним доказом, оскільки експерт не попереджений про кримінальну відповідальність, як це прямо передбачено ч.7 ст. 101 КАС України.

Представником позивача надана відповідь на відзив відповідача 1 (том 1 арк. спр. 215-222).

Представником позивача надана відповідь на відзив відповідача 2 (том 2 арк. спр. 6-10).

По справі вчинені такі процесуальні дії.

Ухвалою від 09.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відмовлено, справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.10.2020 (том 1 арк. спр. 147-149).

07.10.2020 за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено, підготовче засідання призначено на 22.10.2020 (том 1 арк. спр. 243).

У період з 20.10.2020 по 06.11.2020 головуючий-суддя перебував на лікарняному. Підготовче засідання призначено на 19.11.2020.

Ухвалою суду від 19.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі на тридцять днів (том 2 арк. спр. 28).

19.11.2020 за клопотанням представника відповідача 2 розгляд справи відкладено, підготовче засідання призначено на 03.12.2020 (том 2 арк. спр. 39).

Ухвалою від 03.12.2020 закрито підготовче провадження та призначити адміністративну справу до судового розгляду по суті на 17.12.2020 (арк. спр. 57-58).

17.12.2020 по справі оголошено перерву на 24.12.2020 (том 2 арк. спр. 87-89).

Ухвалою від 24.12.2020 за клопотаннями сторін провадження у справі зупинене до 02.02.2021, судове засідання призначити на 02.02.2021 (том 2 арк. спр. 136).

Ухвалою від 02.02.2021 провадження у справі поновлено (том 2 арк. спр. 230).

Ухвалою від 02.02.2021 за клопотаннями сторін провадження у справі зупинене до 23.02.2021, судове засідання призначити на 23.02.2021 (том 2 арк. спр. 236).

Ухвалою від 23.02.2021 провадження у справі поновлено (том 3 арк. спр. 15).

23.02.2021 оголошено перерву на 02.03.2021.

02.03.2021 оголошено перерву на 03.03.2021.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер 142267835 від 23.10.2018, 10:35:3923.10.2018 ОСОБА_1 придбав у будинку АДРЕСА_1 п`яти кімнатну квартиру АДРЕСА_3 на першому поверсі (том 1 арк. спр. 22).

Позивач зареєстрував право власності на нежитлові приміщення АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 202364346 від 28.02.2020, 15:21:49, а також індексний номер 202359338 від 28.02.2020, 15:08:40 (том 1 арк. спр. 23, 24).

Підставою для виникнення права власності стали: технічний паспорт серії 3101/20-12, виданий 24.02.2020 ТОВ «ІНЖБУД-КОНСАЛТИНГ», висновок щодо технічної можливості поділу (виділу) об`єкта нерухомого майна, серії 3101/20-12, виданий 24.02.2020 ТОВ «ІНЖБУД-КОНСАЛТИНГ» (том 1 арк. спр. 25, 26-29, 30-33).

11.12.2019 в Департаменті містобудування та архітектури Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) власником були отримані Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва № 1571 на «Реконструкцію квартири АДРЕСА_2 під нежитлове приміщення (магазин непродовольчих товарів) з влаштуванням окремої вхідної групи», відповідно до якого передбачене замуровування виходу із квартири на загальну сходову клітину на виконання вимог ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» пункт 5.42: «Приміщення громадського призначення в житлових будинках ...повинні мати входи та евакуаційні виходи, ізольовані від житлової частини будинку...». Вхід до приміщення за проектом організовано прямо з вулиці через індивідуальну вхідну групу (том 1 арк. спр. 38-44).

Згідно зазначених умов наявний лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.11.2018 р. № 10462/0/06/27-18 щодо надання дозволу на переведення житлового приміщення (квартири, житлового будинку) у нежитлове без визначення його функціонального призначення (використання) за адресою: АДРЕСА_4 . Замовник – ОСОБА_1 .

Функціональне призначення земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 – територія багатоповерхової житлової забудови, відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804.

Замовником подано до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва та зареєстровано в установленому порядку Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Реконструкції квартири АДРЕСА_3 під нежитлове приміщення (магазин непродовольчих товарів) з влаштуванням вхідної групи...». Реєстраційний номер повідомлення КВ 061200220788 (том 1 арк. спр. 45).

Після завершення виконання будівельних робіт Замовником подано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яку зареєстровано в Департаменті ДАБК міста Києва у встановленому законом порядку. Реєстраційний номер КВ 141200521126 (том 1 арк. спр. 46).

З висновку щодо технічної можливості поділу виділу об`єкта нерухомого майна від 24.02.2020 № 3101/20-12-1 вбачається, що позивачем проведено технічну інвентаризацію новоутвореного об`єкта з одночасним розподілом на два нежитлових приміщення: № 111 та № 111 а. Технічний паспорт на приміщення виготовлено ТОВ «Інжбуд - Консалтинг» від 24.02.2020, номер інвентаризаційної справи 3101/20-12. У вказаному технічному паспорті зовнішня вхідна група наявна, вхід до приміщення вказано через зовнішні двері з цієї вхідної групи (том 1 арк. спр. 25).

У встановленому законом порядку позивач зареєстрував право власності на нежитлові приміщення № 111 та АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 202364346 від 28.02.2020, 15:21:49, а також індексний номер 202359338 від 28.02.2020, 15:08:40 (том 1 арк. спр. 23-24).

03.02.2020 між позивачем та підрядником ФОП ОСОБА_3 (зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.05.2019 за № 20650000000058397) укладено договір № 0302 щодо будівництва вхідної групи до нежитлових приміщень АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , відповідно до якого та додатку № 1 до договору (розрахунок будівельних матеріалі та робіт) вартість виконаних робіт з будівництва вхідної групи до нежитлових приміщень АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 склала 245 111,63 грн (том 1 арк. спр. 64-70, 71-74).

20.04.2020 між позивачем та фізичною особою ОСОБА_4 укладений договір № 200420/1 оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого ОСОБА_4 орендував нежитлові приміщення НОМЕР_1 та АДРЕСА_3 , розташовані за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення господарської діяльності, починаючи з 21.04.2020 року. Сума договору складала 72 000 гривень за місяць, тобто 2400 грн. за календарний день.

Пунктом 2.1. договору № 200420/1 визначено, що факт передачі Об`єкта оренди Орендодавцем Орендарю Сторони зобов`язуються оформити шляхом підписання Акта приймання-передачі Об`єкта оренди.

Згідно пункту 2.2. договору № 200420/1 Сторони визначили, що не пізніше 20 червня 2020 року Орендар у будь-який спосіб комунікації за реквізитами, зазначеними у даному Договорі, звертається до Орендодавця для підписання основного Акта приймання-передачі Об`єкта оренди.

Пункт 2.5. договору № 200420/1 встановлює, що Сторони домовились підписати Акт приймання-передачі Об`єкту оренди у тимчасове користування для проведення ремонтних робіт та робіт по облаштуванню приміщення на період з 21 квітня по 19.червня 2020 року (включно). На період проведення ремонтних робіт з 21 квітня 2020 року по 19 червня 2020 року (включно) Орендна плата не нараховується, але Орендар сплачує комунальні послуги. У випадку закінчення ремонтних робіт до 20 червня 2020 року основний Акт приймання-передачі Об`єкту оренди підписується одразу після закінчення ремонтних робіт.

Згідно пункту 2.6. договору № 200420/1 факт передачі Об`єкта оренди Орендодавцем Орендарю у тимчасове користування для проведення ремонтних робіт Сторони зобов`язуються оформити шляхом підписання Акта приймання-передачі Об`єкта оренди у тимчасове користування для проведення ремонтних робіт та робіт по облаштуванню приміщення (том 1 арк. спр. 86-97).

05.03.2020 провідним інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» складений припис №2004246, в якому зазначено про порушення вимог пунктів 3.2.8. та 3.2.11. Правил благоустрою міста Києва за адресою м. Київ, Оболонський район, Оболонський проспект, 34. Згідно припису запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на зміну зовнішнього вигляджу фасаду в зв`язку із облаштуванням вхідної групи. Також зазначено, що в разі відсутності дозвільної документації пропонують відновити зовнішній вигляд фасаду. Попереджено, що у разі невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства. Про виконання припису слід було повідомити за адресою АДРЕСА_5 та або телефоном. Приписом встановлено, що порушення вчинено ФОП ОСОБА_2 (том 1 арк. спр. 198).

Відповідно до протоколу від 24.04.2020 № 49 постійно діючої робочої групи щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та елементів благоустрою на території міста Києва, а також демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, в тому числі з урахуванням припису від 05.03.2020 № 2004246, рекомендовано демонтувати самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми - вхідної групи за адресою АДРЕСА_1 . Комунальному підприємству «Київблагоустрій» необхідно було надати звіт про проведений демонтаж у місячний термін (том 1 арк. спр. 189-190, 191-197).

У додатку № 1 до протоколу від 24.04.2020 № 49 під номером 47 за адресою АДРЕСА_1 зазначена «вхідна група», ФОП ОСОБА_2 , номер припису – 2004246 від 05.03.2020 (том 1 арк. спр. 195).

24.04.2020 Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 064-1980 видано доручення Комунальному підприємству «Київблагоустрій» щодо демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торгівельної мережі та елементів благоустрою на території міста Києва, до якого включено належну позивачу вхідну групу, розташовану по АДРЕСА_1 (том 1 арк. спр. 106-111).

У таблиці доручення під номером 47 за адресою АДРЕСА_1 зазначена «вхідна група», ФОП ОСОБА_2 , номер припису – 2004246 від 05.03.2020 (том 1 арк. спр. 110).

Згідно Акту № 03-23 проведення демонтажу (переміщення) від 27.04.2020 в період часу з 9-00 до 12-00 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі припису № 2004246 від 05.03.2020, доручення Департаменту міського благоустрою № 064-1980 від 24.04.2020 представниками КП «Київблагоустрій» був здійснений частковий демонтаж вхідної групи, розібрана на окремі частини.

Згідно Акту опису об`єкта № 03-23: визначення об`єкту – вхідна група; власник – ФОП ОСОБА_2 ; кількість – один, комплектність – металеві сходи – 4 частини; примітки – споруда розібрана на окремі частини, частковий демонтаж.

Вказаний об`єкт переданий на майданчик тимчасового складування і зберігання майна КП «Київблагоустрій» за адресою: вул. Озерна, 3, наявний підпис завідувача майна.

Також наявне фото будівлі за адресою: АДРЕСА_1 без вхідної групи (том 3 арк. спр. 95-97).

Згідно протоколу № 010252 від 05.03.2020, складеного провідним інспектором КП «Київблагоустрій», відносно ОСОБА_2 складений вказаний протокол за порушення благоустрою, а саме: зміна зовнішнього вигляду фасаду будинку без відповідної дозвільної документації та контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, виданої Департаментом міського благоустрою.

У графі Пояснення особи, на яку складено протокол, зазначено: «Личные данные записаны верно. Второй экземпляр получил.» (том 3 арк. спр. 72-73).

Згідно постанови адміністративної комісії при виконкомі Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області за №7 від 23.04.2020 ОСОБА_2 порушив ст. 152 КУпАП Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів. В постанові зазначено, що 05.03.2020 об 11 год. 00 хв. та об 11 год. 10 хв. було виявлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 самовільно, без наявності контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою від Департаменту міського благоустрою, виконувались роботи по мощенню нових тротуарних доріжок та зміні зовнішнього вигляду фасаду будинку, чим порушено пункти 15.3.14 та 3.2.8 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051.

За рішенням адмінкомісії на ОСОБА_2 накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 900 грн. (том 3 арк. спр. 77).

Згідно протоколу засідання адміністративної комісії при виконкомі Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області за №5 від 23.04.2020 відносно ОСОБА_2 розглядалися протоколи за порушення ним ст. 152 КУпАП Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

В протоколі зазначено, що членом комісії було доведено, що ОСОБА_2 на засідання комісії не з`явився, у поясненнях до протоколу № 010252 від 05.03.2020 вину не заперечував.

Комісія постановила: визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, та накласти штраф у розмірі 900 грн. (том 3 арк. спр. 76).

Згідно дублікату квитанції від 24.04.2020 відправником ОСОБА_2 на реквізити Горішньоплавнівської міської отг направлені кошти в сумі 900 грн як штраф за постановою № 7 від 23.04.2020 (том 3 арк. спр. 78).

Відповідно до квитанції позивачем 14.05.2020 через відділення № 101 AT КБ «ПриватБанк» сплачено на розрахунковий рахунок КП «Киїблагоустрій» грошові кошти у розмірі 12 648,67 грн. 67 копійок як сплату за демонтаж конструкції (том 1 арк. спр. 98).

18.05.2020 між позивачем та підрядником ФОП ОСОБА_3 укладено договір № 1805 щодо здійснення ремонтних (відновлювальних) робіт вхідної групи до нежитлових приміщень № 111 та АДРЕСА_2 , відповідно до якого та додатку № 1 до договору (розрахунку будівельних матеріалів та робіт) вартість відновлення пошкодженої протиправними діями відповідачів вхідної групи склала 167001 грн. (том 1 арк. спр. 77-83, 84-85).

Відповідно до експертного висновку ТО-144 від 07.05.2020 щодо можливості класифікації зовнішньої вхідної групи до нежитлових приміщень № 111 та № 111а по АДРЕСА_1 як конструктивної частини цих нежитлових приміщень вхідна група до нежитлових приміщень № 111 та АДРЕСА_2 класифікується як невід`ємна конструктивна частина нежитлових приміщень, та не є малою архітектурною формою з урахуванням технічного обґрунтування, викладеного в описовій частині цього звіту. Вхідну групу (у тому числі металеві сходи для проходу людей) до нежитлових приміщень № 111 та АДРЕСА_2 облаштовано відповідно до вимог законодавства України та діючих будівельних норм. Демонтаж вхідної групи унеможливить експлуатацію нежитлових приміщень, обмежить право власника на доступ до об`єктів нерухомості та примусить його порушувати ДБН, використовуючи інші способи потрапити у приміщення. Демонтувати вхідну групу не можна (том 1 арк. спр.47-54).

Експерт, який виконав експертний висновок ТО-144 від 07.05.2020, був попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 384 КК України, за надання завідомо неправдивого висновку (том 2 арк. спр.13).

Згідно листа від 03.03.2021 відповідального виконавця експертного висновку ТО-144 від 07.05.2020 на адресу позивача – ОСОБА_1 датою затвердження вказаного експертного висновку слід вважати 07.06.2020, оскільки дата «07.05.2020» зазначена експертом помилково (том 3 арк. спр.84).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Статтею 4 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що законодавство з питань благоустрою населених пунктів складається з цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

Згідно статті 12 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Відповідно до положень статті 13 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів, серед іншого, належать:

1) території загального користування:

- парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

- вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

- інші території загального користування;

2) прибудинкові території;

3) території будівель та споруд інженерного захисту територій;

4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Стаття 14 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» визначає, що об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Пунктом 1 частини 1 статті 16 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що на об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 17 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» визначене право громадян користуватись об`єктами благоустрою населених пунктів.

Також частиною 2 статті 17 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» встановлені такі обов`язки громадян у сфері благоустрою населених пунктів:

- утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію;

- дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів;

- не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів;

- відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів;

- допускати на об`єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно частини 1 статті 21 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» елементами (частинами) об`єктів благоустрою є:

1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм;

2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;

3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів;

4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;

5) технічні засоби регулювання дорожнього руху;

6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території;

7) комплекси та об`єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади;

8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;

9) малі архітектурні форми;

10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

Частиною 2 статті 21 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою.

До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.

Статтею 23 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до об`єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об`єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об`єкти загального користування.

Благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також установлених будівельних норм, норм і правил(частина 2 статті 23 вказаного Закону).

Частиною 1 статті 26-1 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з виконанням суб`єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - дозвіл), крім випадків, встановлених абзацами другим - четвертим частини першої цієї статті.

Дозвіл на порушення об`єктів благоустрою не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи здійснюються:

особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту;

у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлене у встановленому законодавством порядку.

Стаття 34 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» містить визначення поняття Правил благоустрою території населеного пункту.

Згідно ч. 1 вказаної статті Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) – це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Частиною 3 статті 34 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» прямо передбачено, що Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Згідно статті 42 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у:

1) порушенні встановлених норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів;

2) проектуванні об`єктів благоустрою населених пунктів з порушенням затвердженої в установленому законодавством порядку містобудівної документації та державних будівельних норм;

3) порушенні встановлених законодавством екологічних, санітарно-гігієнічних вимог та санітарних норм під час проектування, розміщення, будівництва та експлуатації об`єктів благоустрою;

4) порушенні правил благоустрою територій населених пунктів;

5) порушенні режиму використання і охорони територій та об`єктів рекреаційного призначення;

6) самовільному зайнятті території (частини території) об`єкта благоустрою населеного пункту;

7) пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об`єктів благоустрою населених пунктів;

8) знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об`єктів озеленення населених пунктів, крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону;

9) забрудненні (засміченні) території населеного пункту;

10) неналежному утриманні об`єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення територій населених пунктів тощо.

Відповідно до п. 1 Положення № 94 Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до п. 4 Положення № 94 основними завданнями Департаменту є, зокрема, вжиття заходів щодо притягнення винних у порушенні законодавства у сфері благоустрою населених пунктів до відповідальності.

Відповідно до п. 5 Положення № 94 Департамент відповідно до покладених на нього завдань має повноваження, зокрема, вносити приписи з вимогою усунення порушень ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» і Правил благоустрою міста Києва та здійснює контроль за їх виконанням; у межах повноважень дає доручення на демонтаж (переміщення) самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для провадження підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі.

Отже, до повноважень Департаменту відноситься прийняття рішень щодо демонтажу малих архітектурних форм та тимчасових споруд, що здійснюється у встановленому законом порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, провідним інспектором КП «Київблагоустрій» відносно ФОП ОСОБА_2 винесений припис за № 2004246 від 05.03.2020 про усунення порушень, на підставі Правил благоустрою міста Києва.

Згідно вказаного припису провідним інспектором встановлені порушення пунктів 3.2.8. та 3.2.11. Правил благоустрою міста Києва.

Правила благоустрою міста Києва (далі також - Правила) визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Пунктами 3.2.8. та 3.2.11. Правил благоустрою міста Києва визначено, що відповідальні особи підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, юридичні та фізичні особи, що використовують будинки і споруди та приміщення в них на законних підставах, зобов`язані:

Змінювати зовнішній вигляд фасадів будівель та споруд тільки на підставі затверджених у встановленому порядку проектів та за умови одержання дозволу (ордера) на тимчасове порушення благоустрою території у зв`язку з виконанням відповідних робіт у Головному управлінні контролю за благоустроєм міста Києва (пункт 3.2.8.), а також

Розміщувати елементи благоустрою тільки на підставі проектно-дозвільної документації (пункт 3.2.11.).

Таким чином, пункт 3.2.8. Правил благоустрою міста Києва передбачає обов`язок фізичних і юридичних осіб при виконанні робіт по змінюванню зовнішнього вигляду фасадів будівель та споруд отримувати дозвіл (ордер) на тимчасове порушення благоустрою території у Головному управлінні контролю за благоустроєм міста Києва, що прямо суперечить положенням частини 3 статті 34 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», оскільки Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України (частина 2 статті 7 КАС України).

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (частина 3 статті 7 КАС України).

Суд на підставі положень частини третьої статті 7 КАС України до спірних правовідносин застосовує положення статті 34 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів», зокрема, частини третьої вказаної статті, та робить висновок, що до спірних правовідносин не повинні застосовуватися положення пункту 3.2.8. Правил благоустрою міста Києва в частині обов`язку позивача - фізичної особи при виконанні робіт по змінюванню зовнішнього вигляду фасадів будівлі отримати дозвіл (ордер) на тимчасове порушення благоустрою території у Головному управлінні контролю за благоустроєм міста Києва.

До спірних правовідносин слід застосовувати положення абзаців другого та четвертого частини першої статті 26-1 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» в частині того, що Дозвіл на порушення об`єктів благоустрою не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи здійснюються у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлене у встановленому законодавством порядку.

Матеріалами справи достовірно встановлено, що позивач як власник нежитлових приміщень проводив будівельні роботи, в тому числі й щодо змінювання зовнішнього вигляду фасаду будівлі за адресою: м. Київ, Оболонський район, Оболонський проспект, 34, нежитлові приміщення № 111 та № 111а, на підставі затверджених у встановленому порядку проектів та за умови одержання дозволу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.11.2018 № 10462/0/06/27-18 на переведення житлового приміщення у нежитлове без визначення його функціонального призначення (використання) за адресою: АДРЕСА_4 .

Також позивач як замовник отримав затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.12.2019 № 1571 Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва з реконструкції квартири АДРЕСА_2 під нежитлове приміщення з влаштуванням окремої вхідної групи.

Позивачем подавалося до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва та зареєстровано в установленому порядку Повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті «Реконструкції квартири АДРЕСА_3 під нежитлове приміщення (магазин непродовольчих товарів) з влаштуванням вхідної групи...». Реєстраційний номер повідомлення КВ 061200220788.

Після завершення виконання будівельних робіт позивачем подана Декларація про готовність об`єкта до експлуатації, яку зареєстровано в Департаменті ДАБК міста Києва у встановленому законом порядку. Реєстраційний номер КВ 141200521126.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів та пояснень, суд доходить висновку, що вхідна група, розташована за адресою: м. Київ, Оболонський район, Оболонський проспект, 34, до нежитлових приміщень 111 та 111а, не підпадає під визначення малої архітектурної форми як елементу (частини) об`єктів благоустрою, оскільки є необхідною та невід`ємною частиною нежитлового приміщення, яке належить позивачу на праві приватної власності. Натомість, дії Департаменту та КП «Київблагоустрій» здійснені не у межах повноважень, що передбачені Законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, Оболонський район, Оболонський проспект, 34, приміщення 111 та 111а були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним № 202364346 від 28.02.2020 та № 202359338 від 28.02.2020.

Судом встановлено, що позивачем дотримано необхідних вимог в сфері містобудівної діяльності при реконструкції квартири АДРЕСА_2 та належним чином оформлені результати реконструкції, зареєстровано у встановлено порядку право власності на реконструйовані приміщення.

Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наділений повноваженнями приймати рішення щодо демонтажу та здійснювати відповідний демонтаж виключно щодо об`єктів, які належать до малої архітектурної форми як елементу (частини) об`єктів благоустрою у розумінні Правил благоустрою м. Києва.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року по справі № 826/11229/17.

Судом визнається неналежним доказом по даній справі такий документ, як припис №2004246 від 05.03.2020, складений провідним інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій», оскільки сторонами не надано та не зазначено, а судом не виявлено жодного доказу тому, що позивач мав господарські правовідносини з ФОП ОСОБА_2 . По справі відсутні будь-які пояснення самої ФОП ОСОБА_2 стосовно виконання/невиконання ним робіт з встановлення зовнішньої вхідної групи до нежитлових приміщень АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 .

Натомість, позивачем надані докази виконання таких робіт ФОП ОСОБА_3 , з яким 03.02.2020 був укладений договір № 0302 щодо будівництва вхідної групи до нежитлових приміщень АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 .

Також судом визнаються неналежними доказами по справі такі документи, як:

протокол № 010252 від 05.03.2020, складений провідним інспектором КП «Київблагоустрій» відносно ОСОБА_5 за порушення благоустрою, а саме: зміна зовнішнього вигляду фасаду будинку без відповідної дозвільної документації та контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою, виданої Департаментом міського благоустрою;

постанова адміністративної комісії при виконкомі Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області за №7 від 23.04.2020 відносно ОСОБА_2 , згідно якої останній порушив ст. 152 КУпАП, оскільки 05.03.2020 він у Оболонському районі м. Києва по Оболонському проспекту-34 самовільно, без наявності контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою від Департаменту міського благоустрою, виконував роботи по зміні зовнішнього вигляду фасаду будинку, чим порушено пункти 15.3.14 та 3.2.8 Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, з таких підстав.

Як в протоколі, так і при розгляді протоколу ОСОБА_2 не надавав жодних пояснень стосовно того, що він виконував роботи, про які зазначено в протоколі та постанові, а також відсутні будь-які свідчення стосовно наявності господарських відносин між позивачем та ФОП ОСОБА_2 .

Судом визнається належним доказом експертний висновок ТО-144 від 07.05.2020 щодо можливості класифікації зовнішньої вхідної групи до нежитлових приміщень АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 як конструктивної частини цих нежитлових приміщень, згідно якого вхідна група до нежитлових приміщень АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 класифікується як невід`ємна конструктивна частина нежитлових приміщень, та не є малою архітектурною формою.

Вказаний висновок зроблений кваліфікованим експертом, який був попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України, за надання завідомо неправдивого висновку.

Судом також визнається належним доказом лист від 03.03.2021 відповідального виконавця експертного висновку ТО-144 від 07.05.2020 на адресу позивача – ОСОБА_1 , згідно якого датою затвердження вказаного експертного висновку слід вважати 07.06.2020, оскільки дата «07.05.2020» зазначена експертом помилково з таких підстав.

Як встановлено матеріалами справи, вхідна група була демонтована 27.04.2020 та перевезена для зберігання на майданчик тимчасового складування і зберігання майна КП «Київблагоустрій».

Згідно квитанції позивачем 14.05.2020 через відділення № 101 AT КБ «ПриватБанк» сплачено на розрахунковий рахунок КП «Киїблагоустрій» грошові кошти у розмірі 12 648,67 грн. 67 копійок як сплату за демонтаж конструкції, лише після чого позивач зміг забрати з майданчика тимчасового складування і зберігання майна КП «Київблагоустрій» демонтовану вхідну групу.

Таким чином, в період з 27.04.2020 по 14.05.2020 (в тому числі й 07.05.2020) вхідна група знаходилася у розібраному стані на майданчику тимчасового складування і зберігання майна КП «Київблагоустрій», внаслідок чого експерт фізично не міг зробити вказаний висновок та здійснити фотофіксацію вхідної групи вже після її встановлення до нежитлових приміщень.

Натомість, після 14.05.2020 позивачем 18.05.2020 між позивачем та підрядником ФОП ОСОБА_3 був укладений договір № 1805 щодо здійснення ремонтних (відновлювальних) робіт вхідної групи до нежитлових приміщень АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , відповідно до якого та додатку № 1 до договору (розрахунку будівельних матеріалів та робіт) вартість відновлення пошкодженої протиправними діями відповідачів вхідної групи склала 167001 грн.

Матеріалами справи (в тому числі й наданими фото) достовірно підтверджено, що протиправно був здійснений демонтаж вхідної групи, яка належала на праві приватної власності позивачу, яка після 14.05.2020 була відновлена. Вказані обставини свідчать про дійсність договору № 1805 від 18.05.2020 та реальне його виконання, що свідчить про наявність підстав для задоволення заявлених вимог про відшкодування спричиненої шкоди на суму 167001 грн.

Також підлягають задоволенню вимоги про відшкодування коштів у розмірі 12 648,67 грн. 67 копійок як сплати за демонтаж конструкції, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлена протиправність такого демонтажу. Посилання представника відповідача 2 на обставини, що вказані кошти були сплачені позивачем добровільно та не підлягають відшкодуванню, є незмістовними, оскільки матеріалами справи встановлено, що без демонтованої вхідної групи неможливий доступ до нежитлових приміщень АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , і, як наслідок, використання вказаних приміщень для здійснення підприємницької діяльності, що обумовлювало дії позивача по сплаті коштів у вказаній сумі для подальшого використання належних йому нежитлових приміщень.

Заявлені вимоги про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом засідання робочої групи Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 49 від 24.04.2020 в частині демонтажу вхідної групи на АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню, оскільки вказаний протокол містить «рекомендацію» демонтувати самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми - вхідної групи за адресою АДРЕСА_1 .

Як наслідок, Департамент після повного та всебічного з`ясування обставин стосовно вхідної групи на просп. Оболонському, 34 в місті Києві міг не задовольнити рекомендації робочої групи Департаменту. У зв`язку з чим рішення робочої групи безпосередньо не порушило прав позивача.

Заявлені вимоги про стягнення компенсації майнової шкоди, завданої протиправними рішеннями та діями у розмірі 127200,00 грн як упущеної вигоди у сумі 127200,00 грн, не підлягають задоволенню з таких підстав.

Пунктом 2.5. договору № 200420/1 від 20.04.2020, укладеного між позивачем та фізичною особою ОСОБА_4 , встановлено, що Сторони домовились підписати Акт приймання-передачі Об`єкту оренди у тимчасове користування для проведення ремонтних робіт та робіт по облаштуванню приміщення на період з 21 квітня по 19 червня 2020 року (включно). На період проведення ремонтних робіт з 21 квітня 2020 року по 19 червня 2020 року (включно) Орендна плата не нараховується.

Як встановлено матеріалами справи, демонтаж вхідної групи мав місце 27.04.2020.

Також матеріалами справи підтверджується, що станом на 07.06.2020 (дата складення експертного висновку, в якому наявне фото вже відновленої вхідної групи) вхідна група вже була відновлена, тобто нежитлові приміщення АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 можливо було використовувати.

Оскільки вхідна група була відновлена до 19 червня 2020 року, тобто до закінчення періоду, за який орендна плата не нараховується, відсутні підстави для стягнення коштів як компенсації за упущену вигоду у сумі 127200,00 грн.

Що стосується вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно із частиною першою статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до частини другої статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (частин четверта статті 23 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Моральні страждання оцінені у розмірі 1000000 грн.

Як зазначено у позові, моральна шкода спричинена у зв`язку з протиправними діями відповідача щодо незаконного пошкодження майна, які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням для позивача додаткових обставин (затримання працівниками поліції, відкриття кримінального провадження та перебування під вартою протягом 24 годин), що спричинили моральні страждання.

Суд частково погоджується з доводами позивача про наявність моральної шкоди з таких підстав.

Як встановлено під час розгляду справи, вхідна група нежитлових приміщень, які належать на праві приватної власності позивачу, дійсно були протиправно демонтовані працівниками відповідача 2 на підставі доручення відповідача 1.

У зв`язку з такими протиправними діями позивач дійсно вчиняв додаткові дії для відновлення порушених прав та відновлення діяльності належних йому нежитлових приміщень, поніс додаткові фінансові втрати.

Однак суд не погоджує позицію позивача стосовно того, що внаслідок протиправних дій відповідачів він отримав моральні страждання у зв`язку із затриманням працівниками поліції, відкриттям кримінального провадження та перебування під вартою протягом 24 годин. Зазначені події не перебувають у безпосередньому зв`язку з діями та рішеннями відповідачів, а є наслідком активних дій самого позивача у зв`язку із з`ясуванням обставин демонтажу вхідної групи 27.04.2020.

Суд, враховуючи обставини справи та встановлені факти протиправних дій, які стали наслідком неповного з`ясуванням обставин саме відповідачем 1 та надання саме ним доручення вжиття заходів шляхом демонтажу майна, яке належить позивачу на праві приватної власності, вважає за можливе стягнути на користь позивача з відповідача 1 кошти в сумі 50000 грн, оскільки, на думку суду, саме така сума відповідає розміру та характеру спричинених позивачу моральних страждань.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та оцінка яких має безпосередній вплив на прийняття судом рішення в цій справі.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії” (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, а відповідачі як суб`єкти владних повноважень, на яких частиною другою статті 77 КАС України покладений обов`язок щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, не довели суду правомірність оскаржуваних рішень та дій стосовно позивача, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 064-1980 від 24.02.2020 в частині демонтажу вхідної групи на просп. Оболонському, 34 в місті Києві; визнання протиправними дій працівників Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу вхідної групи до нежитлових приміщень № 111 та АДРЕСА_2 ; стягнення з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 компенсації майнової шкоди у розмірі 167001,00 грн; стягнення з Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 суми, сплаченої за демонтаж конструкцій, у розмірі 12648,67 грн.; стягнення з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 компенсації моральної шкоди, спричиненої незаконними діями, у розмірі 50000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Частинами першою та третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 13032,40 грн (том 1 арк. спр. 15, 124).

Таким чином, на користь Позивача з урахуванням часткового задоволення заявлених вимог підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, а саме: з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сумі 11350,80 грн, з Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради у сумі 840,80 грн.

Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 30 000,00 грн.

Згідно положень статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Аналіз положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (пункт 2 частини третьої статті 134 КАС України).

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу на те, що зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

З аналізу статті 134 КАС України випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона повинна запобігати зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу, зокрема і адвокатами, в т.ч. встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, КАС України передбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Представником позивача на підтвердження оплати послуг адвоката надано квитанцію № 0.0.1797323780.2 від 11.08.2020 про сплату позивачем за виконання умов договору про надання правової допомоги надання коштів у сумі 30 000,00 грн (том 1 арк. спр. 112-114, 142, том 3 арк. спр. 86-87).

Враховуючи викладене, а також клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд на підставі частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визнає неспівмірним розмір витрат на оплату послуг адвоката, які заявлені по даній справі у розмірі 30000 грн, оскільки позовні вимоги не повністю обґрунтовані в частині порушених прав позивача, що призвело до часткового задоволення заявлених вимог, та вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до 20000 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 ) до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 34926981, місцезнаходження: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 21), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (ідентифікаційний код 26199708, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31, корпус 2) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними, стягнення коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями і діями задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати доручення Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 064-1980 від 24.02.2020 в частині демонтажу вхідної групи на просп. Оболонському, 34 в місті Києві.

Визнати протиправними дії працівників Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу вхідної групи до нежитлових приміщень № 111 та АДРЕСА_2 .

Стягнути з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 компенсацію майнової шкоди у розмірі 167001,00 грн (сто шістдесят сім тисяч одна грн 00 коп).

Стягнути з Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 суму, сплачену за демонтаж конструкцій, у розмірі 12648,67 грн. (дванадцять тисяч шістсот сорок вісім грн 67 коп.)

Стягнути з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди, спричиненої незаконними діями, у розмірі 50000,00 грн (п`ятдесят тисяч грн 00 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 11350,80 грн (одинадцять тисяч триста п`ятдесят грн 80 коп.).

Стягнути з Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Стягнути з Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 20000,00 грн (двадцять тисяч грн 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 15 березня 2021 року.

Суддя С.В. Борзаниця