Ухвала суду № 95538965, 15.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 березня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/808/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 22 лютого 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати позивачу у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018, 2019 та 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;

2) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2018, 2019 та 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Ухвалою суду від 01 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з в частині позовних вимог стосовно виплати грошової допомоги до 5 травня за 2018 – 2019 роки разом з відповідними доказами.

Від позивача 10 березня 2021 року надійшло клопотання про поновлення процесуального строку звернення з адміністративним позовом.

В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що у 2020 році після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 № 3-р/2020, позивач набув право на допомогу до 5 травня в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, передбаченої статтею 13 Закону України «Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», але відповідач вчинив протиправну відмову у призначенні та проведенні цієї виплати у належному обсязі.

Позивач зазначає, що до прийняття вищезазначеного рішення конституційного суду, була дуже слабка, а фактично «нульова» судова перспектива даної справи, справи.

На думку позивача, відповідно до статті 58 Конституції України закони, що пом`якшують відповідальність, мають зворотною силу.

Позивач в клопотанні зазначає, що вважає, що строк звернення з адміністративним позовом ним не пропущений, також зазначає, що вразі, якщо суд вважає, що строк звернення з адміністративним позовом пропущений просить поновити строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з вищезазначених підстав, крім того позивач зазначає, що предметом адміністративного позову є соціальні виплати, а тому строк звернення до адміністративного суду по соціальним виплатам не застосовується, постанова ВС від 24 листопада 2020 року № 815/460/18.

Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем в клопотанні причини пропуску строку звернення до суду є неповажними з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Позивач зазначає, що, на його думку, відповідно до статті 58 Конституції України закони, що пом`якшують відповідальність, мають зворотною силу.

Суд зазначає, що такий висновок позивача про зворотність дії в часі законів не може бути розповсюджений на спірні правовідносини, оскільки спірні правовідносини виникли у зв`язку із набуттям 27.02.2020 позивачем права на соціальне забезпечення у порядку, встановленому статтею 12 Закону № 3551-ХІІ (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-XIV«Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - вісім мінімальних пенсій за віком, внаслідок прийняття рішення Конституційним Судом України № 3-р/2020 про визнання неконституційним .

Частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

Тобто до 27.02.2020 виплата позивачу здійснювалась у відповідності до чинних законів, інших правових актів, які мали юридичну силу.

Отже позивач безпідставно поширює рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 на правовідносини стосовно виникнення у нього права на перерахунок грошової допомоги до 5 травня за 2018 - 2019 роки у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, оскільки права на соціальне забезпечення у порядку, встановленому статтею 12 Закону № 3551-ХІІ (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-XIV«Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - вісім мінімальних пенсій за віком за 2018 - 2019 роки у нього не виникає.

Отже, посилання на рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі № 3-р/2020 та статтю 58 Конституції України не може бути визнано судом як поважні причини поновлення строку.

Крім того, з огляду на вище викладене помилковим є висновок позивача про і можливість розповсюдження на спірні правовідносини висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 24.11.2020 № 815/460/18.

Таким чином, суду не надано жодних доказів щодо поважності причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду з цією позовною заявою в частині позовних вимог стосовно виплати грошової допомоги до 5 травня за 2018 – 2019 роки.

З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати позивачу у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018, 2019 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2018, 2019 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги підлягає поверненню внаслідок визнання судом вказаних в клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду неповажними (випадок, передбачений частиною другою статті 123 КАС України).

Керуючись статтями 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області щодо ненарахування та виплати у повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2018, 2019 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов`язання нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2018, 2019 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова