Рішення № 95538934, 16.03.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5252/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Казанчук Г.П. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №111450000628 від 29.09.2020 р. про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з додаванням страхового стажу за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р. перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за заявою від 22 вересня 2020 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при обчисленні страхового стажу при призначенні пенсії на підставі рішення суду від 12 червня 2020 року по справі №340/296/20 ГУ ПФУ в Кіровоградській області не враховано до страхового стажу період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 року, що значною мірою впливає на розмір пенсійних виплат. В цей період позивач перебувала у відпусті по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, проте через відсутність інформації про сплачені страхові внески за цей період, він не був зарахований до страхового стажу.

До суду від ГУ ПФУ в Кіровоградській області (надалі відповідач) надійшов відзив на адміністративний позов, яким позовні вимоги не визнаються у повному обсязі через те, що при обрахунку стажу позивача правомірно не було враховано період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 рік, період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, через ненадання позивачем документів, які б підтверджували сплату страхових внесків за цей період, а в системі персоніфікованого обліку за даний період відомості відсутні, що свідчить по те, що страхові внески за цей період не сплачені, тобто законних підстав для зарахування даного періоду в страховий стаж позивача (а.с.69-70).

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено про те, що з набранням чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2004 року держава встановила п.13 ст.11 закону (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) право позивача на зарахування до страхового стажу періоду отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому позивач жодним чином не могла вплинути на внесення відомостей щодо періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2004 по 31.12.2004 в систему персоніфікованого обліку.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на позов.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 року витребувані додаткові докази у Маловисківської районної державної адміністрації (а.с.89).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року витребувані додаткові докази у відділу освіти, молоді та спорту Маловисківської міської ради (а.с.98-99).

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження), дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення їй пенсії, маючи педагогічний стаж понад 25 років, беручи до уваги рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 р. №2-р/2019, звернулася до відповідача з відповідною заявою про призначення пенсії за вислугу років на підставі п. "е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Проте їй було відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з чим позивач звернулась до суду з позовом.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року визнано протиправним та скасоване рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 24.10.2019 р. №111450000628 (у формі протоколу) про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років і зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні (а.с.110-112).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду набрало законної сили (а.с.49-51).

На виконання судового рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області прийнято рішення №111450000628 «Про призначення пенсії» за рішенням суду з 21.10.2019 року (а.с.53-54).

24.06.2020 року позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії (а.с.58-59).

Рішенням №111450000628 від 29.09.2020 року «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 » відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки за даними персоніфікованого обліку за період з 01.01.2004 по 31.12.2004 страхові внески відсутні (надалі спірне рішення, а.с.64).

ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом №2866-3179/С-03/8-1100/20 від 13.10.2020 року роз`яснено позивачці, що час догляду за неповнолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується жінці до страхового стажу за умови, що в цей період вона не перебувала у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією. В матеріалах справи наявне свідоцтво про народження дитини – ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , водночас згідно записів трудової книжки в період з 15.08.1992 року по 02.07.2018 року позивач працювала, а відтак не була у період з 01.01.2004 по 13.12.2004 не була непрацюючою, а відповідно норми статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на позивачку не поширюються (а.с.12-13).

Отже правомірність та законність спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного позову.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у поданому суду відзиві посилається відсутність документів, які б підтверджували сплату страхових внесків за період з 01.01.2004 по 31.12.2004, період коли позивач перебувала у відпусці по догляду за дитиною.

У трудовій книжці містяться зокрема такі записи (а.с.43-48):

До прийняття на роботу в Маловисківський д/з «Ромашка» трудового стажу не мала.

№1 – 15.08.1992 «прийнята на посаду музкерівника в дитсад «Ромашка» - наказ №34 від 15.08.1992 (стор.2-3);

№2 - 14.01.2016 «звільнена у зв`язку з переведенням до Маловисківського ДНЗ «Ромашка» п.5 ст.36 КЗпП України - наказ №2 від 12.01.2016 (стор. 2-3).

Згідно довідки відділу освіти, молоді та спору Маловсківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 23.10.2019 року №01-14/262/6 «Про інформацію про стаж ОСОБА_4 », зокрема (а.с.84-85):

- звільнити ОСОБА_5 з посади вчителя музики Мануйлівської ЗОШ І-Ш ст. в зв`язку із заміною місця роботі і місця проживання порядком переводу на посаду музичного керівника в д/з «Ромашка» м.Мала Виска на період декретної відпустки основного працівника з 1 вересня 2003 р. (наказ №27, параграф 15 від 21.08.2003 р., книга 36, лист 105).

Також у даному листі зроблено посилання на:

- наказ №79 п.2 від 01.08.2003, яким призначено ОСОБА_5 музичним керівником тимчасово на період декретної відпустки ОСОБА_1 ;

- наказ №19 від 05.09.2003 р., яким призначено ОСОБА_5 на посаду музичного керівника шляхом переведення з Мануйлівської ЗОШ І-Ш ст. з 01.09.2003 р.

Судом витребувані копії наказів.

У наказі №15 від 01.09.2003 року зазначено про призначено музкерівником ОСОБА_5 на період декретної відпустки ОСОБА_2 (а.с.107).

Так, згідно параграфом 2 наказу №19 призначено ОСОБА_5 на посаду музкерівника з 01 вересня 2003 року тимчасово на період декретної відпустки ОСОБА_1 в порядку переводу з Мануйлівської 30 школи (а.с.108).

Аналізуючи наведені документи, суд дійшов висновку, що позивач у період з 01.01.2004 по 31.12.2004 перебувала у декретній відпусті по догляду за дитиною.

Так, у даній справі спірним є питання щодо не зарахування відповідачем періоду з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р. до страхового стажу, оскільки відсутні підтверджуючі первинні документи про сплату за цей період страхових виплат.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846 затвреджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі Порядок).

Згідно розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку період перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами у період з 01 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно підтверджується свідоцтвом про народження дитини, наказом про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, довідкою з реєстру застрахованих осіб.

Як встановлено із копії трудової книжки, позивач була прийнята до ДНЗ «Ромашка» музкерівником ще у 1992 року, з якої звільнена у 2016 році. При цьому жодних записів про розірвання трудового договору з ДНЗ «Ромашка» протягом даного період не має, тобто з 1992 року по 2016 позивач працювала музкерівником у ДНЗ «Ромашка».

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637)

У пункті 11 Порядку №637 зазначено про те, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі:

- свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть);

- документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

Юридично розрізняють дві різні відпустки. Перша – це відпустка у зв`язку із вагітністю та пологами, яка розпочинається за 70 днів до пологів і закінчується, як правило, через 56 днів після пологів. Із 1 січня 2004 року до травня 2013 року жінкам, які в цей період народжували, час відпустки з зв`язку з вагітністю та пологами, тобто 4 місяці, до страхового стажу не зараховувався.

Другий вид відпустки – відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Ця відпустка розпочинається з 57-го дня після пологів і закінчується, коли дитині виповнюється 3 роки. Незалежно від того, чи жінка до виходу у відпустку по догляду за дитиною до 3 років працювала чи ні, їй цей трирічний період зараховується у страховий стаж, оскільки за неї мають сплачуватись внески до Пенсійного фонду управління соціального захисту.

1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

В абзаці першому частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (у редакції чинній на час винесення спірного рішення) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно пункту ж частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також, зокрема, час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно копії свідоцтва про народження дочки позивачки, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.40), а відтак початок декретної відпустки (57 день після пологів) припадає на листопад 2003 року.

Тобто доводи відповідача, викладені у листі від 13.10.2020 року, щодо непоширення на позивача норм статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є помилковими.

До страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії до 01.01.2004 року (дата набрання чинності Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Так, до 01.01.2004 року до трудового стажу включалися всі періоди перебування у трудових відносинах, в тому числі у періоди відпусток: для догляду за дитиною до 3-х років, у зв`язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною відповідно до медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. Також до трудового стажу до 01.01.2004 року включався час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Починаючи з 01.01.2004 року, час догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, зараховується до страхового стажу матері при умові, якщо особа доглядає за дитиною до досягнення нею трирічного віку та при умові отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З 1 січня 2005 року внески за ці періоди сплачуються за рахунок коштів державного бюджету.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій» передбачені положення щодо врахування при визначенні права на призначення пенсії за віком зокрема періодів:

- перебування у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно;

- перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідач при вирішенні питання щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду декретної відпустки, мав би детально дослідити усі документи, в тому числі книги, відомості тощо стосовно нарахування заробітної плати/допомоги по догляду за дитиною позивача за період з листопада 2003 року по 31 грудня 2004 року. За доводами відповідача період з 01.01.2004 по 31.12.2004 не зарахований до страхового стажу, як період декретної відпустки через те, що позивач не була «непрацюючою» матір`ю через наявний запис в трудовій книжці. При цьому цей період не зарахований як і період, протягом якого позивач працювала. Такі доводи пенсійного органу є взаємовиключними. Наявність записів №1,2 у трудовій книжці позивача свідчить про безперервність роботи позивача у ДНЗ «Ромашка» з 1992 по 2016, а змісти описаних вище наказів про те, що ОСОБА_1 перебувала у декретній відпустці, зокрема у період з 01.01.2004 по 31.12.2004.

Доказом того, що позивач перебувала у декретній відпустці у період з 01.01.2004 по 31.12.2004, є, як на думку суду, накази про призначення іншої особи на тимчасово вакантну посаду музкерівника ОСОБА_1 , які описані судом вище.

Крім того у довідці відділу освіти, молоді та спорту Маловисківської РДА Кіровоградської області від 29 серпня 2019 року №24 вказано про те, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день у Маловисківському дошкільному закладі «Ромашка» з 15.08.1992 по 14.01.2016 і відпустка без збереження заробітної плати не надавалась.

Відповідно до статті 181 Кодексу Законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) надаються за заявою жінки або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 цього Кодексу, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.

Відсутність чи не збереження наказів про перебування у відпустці позивача для догляду за дитиною до досягнення трирічного віку не можуть бути перепоною до врахування спірного періоду до страхового стажу, оскільки позивач у 2003 році жодним чином не впливала ні на дотримання кадрової дисципліни (в частині ведення штатної документації), ні на обов`язок сплати за неї страхувальником страхових внесків.

Отже, до страхового стажу, що дає право на пенсію зараховується час перебування у відпусті по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, а відтак спірне рішення №111450000628 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 29.09.2020 року підлягає скасуванню як протиправне.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з додаванням страхового стажу, суд зазначає наступне.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до cтатті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року; Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 р.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Згідно частини 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

У прохальній частині позивач просила зобов`язати здійснити перерахунок пенсії за її заявою від 22.09.2020 року, натомість матеріали справи містять копію заяви про перерахунок пенсії від 21.09.2020 року (а.с.63).

Позивач звернулась із заявою про перерахунок пенсії 21.10.2020 року, призначеної з 21.10.2019 року. Отже перерахунку підлягає призначена позивачу пенсія із зарахуванням до страхового стажу період з 01.01.2004 по 31.12.2004 року, з дати її призначення – 21.10.2019 року.

Призначення, нарахування та виплата пенсії належить до виключної дискреції відповідача, а тому суд не може своїм рішенням підміняти рішення Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Як свідчать матеріали справи позивач вдруге звертається до суду за вирішенням питання отримання пенсії. З 2019 року маючи право на пенсію, з огляду на протиправні дії/рішення пенсійного органу, позивач не отримує у належному розмірі пенсійні виплати.

Саме скасування рішення про відмову в перерахунку пенсії не відновить повністю порушеного права позивача, а тому суд вважає, що належним та допустимим в даному спорі способом захисту порушеного права позивача, без переймання дискреційних функцій Пенсійного фонду України, буде зобов`язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити зарахування до страхового стажу період перебування позивача у відпусті по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2004 до 31.12.2004 за її заявою від 21.09.2020 року.

У разі, якщо перерахунок страхового стажу призведе до збільшення розміру пенсії, наслідком цього має бути проведення перерахунку розміру пенсії саме з дати її призначення з 21.10.2019 р.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн. (а.с.6), яку слід стягнути на її користь рахунок бюджетних асигнувань відповідача

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області №111450000628 від 29.09.2020 року «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити зарахування до страхового стажу період перебування ОСОБА_1 у відпусті по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2004 до 31.12.2004 за її заявою від 21.09.2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, вул. Соборна 7а, м. Кропивницький, 25009).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук