Рішення № 95538815, 09.03.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/378/21

Суддя Кіровоградського окружний адміністративний суду Притула К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області, у зарахуванні періодів роботи ОСОБА_1 в 51-му воєнізованому гірничорятувальному загоні (11-му воєнізованому гірничорятувальному загоні) з 25.08.1993 по 02.02.1999; в Спеціалізованому воєнізованому аварійно-рятувальному загоні Головного штабу ДВГРС з 03.02.1999 по 06.04.2000; в Київському ВГРЗ штабу ВГРЧ Центрального регіону з 07.04.2000 по 06.02.2003 до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а також періоду навчання в Дніпропетровському гірничому інституті з 01.09.1987 по 28.06.1988 та з 31.08.1989 по 30.06.1993, та періоду військової служби з 29.06.1988 по 29.08.1989 до страхового стажу ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи: в 51-му воєнізованому гірничорятувальному загоні (11-му воєнізованому гірничорятувальному загоні) з 25.08.1993 по 02.02.1999; в Спеціалізованому воєнізованому аварійно-рятувальному загоні Головного штабу ДВГРС з 03.02.1999 по 06.04.2000; в Київському ВГРЗ штабу ВГРЧ Центрального регіону з 07.04.2000 по 06.02.2003 до страхового стажу ОСОБА_1 зобов`язати відповідача зарахувати період навчання в Дніпропетровському гірничому інституті з 01.09.1987 по 28.06.1988 та з 31.08.1989 по 30.06.1993; та період військової служби з 29.06.1988 по 29.08.1989;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області оформлене протоколом №111750000697 від 22.12.2020 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 розділу XIV ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 розділу XIV ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 02.02.2021.

В обґрунтування позовних вимог вказано про те, що 17 січня 2020 року він звернувся до відповідача з заявою, в якій просив взяти його на облік та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, у зв`язку з тим, що 01.02.2020 йому виповнюється 51 рік та він має загальний стаж роботи більше 25 років 5 місяців, стаж роботи за Списком № 1- 9 років 10 місяців. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, викладеним № 111750000697 від 22.12.2020 відмовлено в призначені пенсії.

Позивач вважає дану відмову протиправною та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву (а.с.1).

19.08.2020 (вх. № 17955) до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представником відповідача зазначено, що позовні вимоги не визнаються та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що за результатами розгляду документів Позивача до стажу роботи на пільгових умова зараховано періоди з 07.07.1990 по 31.07.1990, з 19.06.1991 по 25.08.1991, з 05.06.1992 по 31.07.1992.

Період роботи з 25.08.1993 по 02.02.1999 не зараховані до стажу роботи в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці за списком № 1, оскільки документів про результат проведення атестації робочих місць, які б підтверджували роботу в особливо шкідливих особливо важких умовах праці, відсутні.

До страхового стажу не зараховано період проходження військової служби, оскільки у військовому квитку відсутня дата початку військової служби. Крім того, при обчисленні страхового стажу не взято до розгляду диплом від 14.06.1993 № НОМЕР_1 про навчання (період з 01.09.1987 по 14.06.1993), оскільки в період з 1988 року по 1989 рік Позивач проходив військову строкову службу.

Таким чином, страховий стаж Позивача становить 23 роки 4 місяці 25 днів, в тому числі робота в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці за списком № 1 - 4 місяці 29 днів.

Отже, оскільки у позивача не має стажу роботи в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці 10 років, підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 розділу XIV-І Закону відсутні.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (Новомиргородський район) з заявою, в якій просив взяти його на облік та призначити пенсію за віком на пільгових умовах (а.с.114,115-116).

До заяви були додані копії документів, а саме: паспорта, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, військового квитка, трудової книжки, диплома, довідки із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення, довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000, довідки що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, витяг ЄДР, грамота, посвідчення «За відвагу», документів про місце проживання (реєстрації) особи, заява про спосіб виплати пенсії, пам`ятка (а.с.113-177).

Листом від 30.12.2020 за № 1100-0302-8/43072 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивача про те, що рішенням від 22.12.2020 №111750000697 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст.114 розділу ХIV-1 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Також зазначено, що за результатами розгляду наданих документів до стажу роботи на пільгових умовах зараховано періоди роботи з 07.07.1990 по 31.07.1990. з 19.06.1991 по 25.08.1991 ,з 05.06.1992 по 31.07.1992. Період роботи з 25.08.1993 по 02.02.1999 неможливо зарахувати до стажу роботи в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці за списком № 1, оскільки документів про результати проведення атестації робочих місць, які б підтверджували роботу в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці, відсутні.

До страхового стажу не зараховано період проходження військової служби, оскільки у військовому квитку відсутня дата початку військової служби.

Крім того, при обчисленні страхового стажу не взято до розгляду диплом від 14.06.1993 № НОМЕР_1 про навчання (період з 01.09.1987 по 14.06.1993), оскільки в період з 1988 року по 1989 рік ОСОБА_1 проходив військову строкову службу.

Відповідачем зроблено висновок, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 23 роки 4 місяці 25 днів, в тому числі робота в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці за списком №1- 4 місяці 29 днів. Оскільки у позивача немає стажу роботи в особливо шкідливих і особливо важких умовах прані 10 років, підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 розділу XIV-1 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутні.

Не погодившись з такою відповіддю та прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що він виник у зв`язку з відмовою відповідача у зарахуванні до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах періодів роботи позивача, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Це ж встановлено п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637.

Пунктом 20 вказаного Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій крижці відсутні відомості, що визначають право пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Судом встановлено, що фактичною підставою для відмови позивачу у зарахуванні періоду його роботи з 25.08.1993 по 02.02.1999 пільгового стажу згідно Списку № 1, стало посилання управлінням ПФУ на відсутність даних про атестацію робочих місць у вказаний період.

Проте, суд не погоджується з такими діями відповідача та з цього приводу зазначає, що пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року № 1451/11731 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядком № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, згідно з статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 або № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1, відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Аналогічний правовий висновок виклала Велика палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 року

За таких обставин, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у зарахуванні 25.08.1993 по 02.02.1999, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку суд про зобов`язання відповідача зарахувати вказаний період роботи позивача до його пільгового стажу за Списком № 1.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідачем в листі не надано роз`яснень щодо причин відмови в зарахуванні до пільгового стажу роботи за списком №1 періодів роботи ОСОБА_1 , а саме з 03.02.1999 по 06.04.2000 командиром Спеціалізованого воєнізованого аварійно-рятувального загону Головного штабу ДВГРС та з 07.04.2000 по 06.02.2003 командиром Київського ВГРЗ штабу ВГРЧ Центрального регіону.

Суд зазначає, що факт роботи ОСОБА_1 повний день на зазначених посадах підтверджується трудовою книжкою, листом ДСНС від 02.11.2020 №03-15987/281, архівною довідкою ДСНС від 02.11.2020 №02, копіями наказів ГШ ДВГРС від 03.02.1999 №27-к та від 06.04.2000 №48-к, Штабу ВГРЧ ЦР від 07.04.2000 №18-к; ГШ ДВГРС від 05.02,2003 №30-к, довідкою Київського ВГРЗ від 12.02.2003р. №14/02-03.

Отже, записами у трудовій книжці, а також документами наявними в матеріалах справи, підтверджено, що позивач у період з 25.08.1993 по 02.02.1999, 03.02.1999 по 06.04.2000, 07.04.2000 по 06.02.2003 працював на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Цими документами підтверджено періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професії (посади) позивача, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списку, до якого включаються ці період роботи. Відтак, твердження відповідача про необхідність надання уточнюючих довідок, передбачених пунктом 20 Порядку №637, як умови для призначення пенсії на віком на пільгових умовах, є безпідставними.

Щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1987 по 30.06.1993 та періоду проходження військової служби, суд зазначає наступне.

Листом відповідача від 30.12.2020 позивачеві повідомлено про відмову в зарахуванні до страхового стажу періоду його навчання в Дніпропетровському гірничому інституті з 01.09.1987по 30.06.1993 (диплом ФВ №774555) з посиланням на те, що з 1988 по 1989 він проходив військову строкову службу. При цьому в зарахуванні до страхового стажу періоду військової строкової служби також відмовлено, оскільки у військовому квитку відсутня дата початку військової строкової служби.

Однак, судом встановлено, що згідно з архівною довідкою НТУ «Дніпровська політехніка» від 19.01.2021, ОСОБА_1 був зарахований на 1 курс денного відділення шахтобудівного факультету в «Дніпропетровський гірничий інститут» з 01.09.1987. З 01.07.1988 йому надано академічну відпустку у зв`язку з призивом до збройних сил. З 1.08.1989 ОСОБА_1 повернувся із збройних сил на другий курс денного відділення інституту, продовжив навчання та був відрахований з 30.06.1993 у зв`язку з закінченням навчання (а.с.77, 78, 79). Таким чином, суд зазначає, що документальними доказами підтверджується факт навчання на денному відділенні з 01.09.1987 по 30.06.1988 та з 31.08.1989 по 30.06.1993.

Також суд, не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність в військовому квитку ОСОБА_1 відомостей про період проходження ним військової служби. Оскільки, на першій сторінці військового квитка вказана дата його отримання 29.06.1988 на сторінках 23 та 26 військового квитка є відмітка про те, що 29.06.1988 позивач здав паспорт та отримав його 31.08.1989. На сторінці 3 зазначена дата звільнення з військової частини 26.08.1989.

Крім того, в обліково-послужній картці, яка додається до військового квитка, в пункті 14 вказано, що 26.06.1988 позивач з`явився до райвійськкомату для відправки в військову частину, а в п.17 вказано, що 01.07.1988 він був курсантом в/ч 57389 (наказ від 01.07.1988 №118), прийняття присяги - 10.07.1988 (а.с.80-87).

Таким чином, військовим квитком та обліково-послужною карткою підтверджується факт проходження військової строкової служби ОСОБА_1 в період з 29.06.1988 по 29.08.1989, що підтверджується також і довідкою Новомиргородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України від 26.01.2021 №3 (а.с.88).

Відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховуються: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 розділу XIV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу, зокрема в період з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим -двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

Суд зазначає, що наявні у справі докази підтверджують обставини, з якими пов`язане виникнення у позивача права на зарахування його пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 грн., які підлягають присудженню на користь останнього.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В и р і ш и в

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області, у зарахуванні періодів роботи ОСОБА_1 в 51-му воєнізованому гірничорятувальному загоні (11-му воєнізованому гірничорятувальному загоні) з 25.08.1993 по 02.02.1999; в Спеціалізованому воєнізованому аварійно-рятувальному загоні Головного штабу ДВГРС з 03.02.1999 по 06.04.2000; в Київському ВГРЗ штабу ВГРЧ Центрального регіону з 07.04.2000 по 06.02.2003 до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а також періоду навчання в Дніпропетровському гірничому інституті з 01.09.1987 по 28.06.1988 та з 31.08.1989 по 30.06.1993 та періоду військової служби з 29.06.1988 по 29.08.1989 до страхового стажу.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи: в 51-му воєнізованому гірничорятувальному загоні (11-му воєнізованому гірничорятувальному загоні) з 25.08.1993 по 02.02.1999; в Спеціалізованому воєнізованому аварійно-рятувальному загоні Головного штабу ДВГРС з 03.02.1999 по 06.04.2000; в Київському ВГРЗ штабу ВГРЧ Центрального регіону з 07.04.2000 по 06.02.2003 до страхового стажу ОСОБА_1 та період навчання в Дніпропетровському гірничому інституті з 01.09.1987 по 28.06.1988 та з 31.08.1989 по 30.06.1993 та період військової служби з 29.06.1988 по 29.08.1989.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області оформлене протоколом №111750000697 від 22.12.2020 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 розділу XIV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 02.02.2021 .

Присудити на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області судовий збір у сумі 1816,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула