Ухвала суду № 95537715, 15.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 березня 2021 року Справа №563вр-21/160

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал”, первісний стягувач: Акціонерне товариство “Альфа-Банк”, боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про заміну сторони у виконавчому провадженні, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал”, первісний стягувач: Акціонерне товариство “Альфа-Банк”, боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про заміну сторони у виконавчому провадженні, в якій заявник просить суд замінити вибулого стягувача Акціонерне товариство “Альфа-Банк” на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал” (код ЄДРПОУ:36799749, місце знаходження: вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) у виконавчому провадженні №58930231, яке перебуває у приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни та відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса від 04.03.2019 року №4923 про стягнення заборгованості по Кредитному договору №490958020 в загальній сумі 31612,41грн.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що 26.08.2016 року між АТ “Альфа-Банк” та громадянином ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №490958020, при цьому, відповідно до виконавчого напису нотаріуса №4923 від 04.03.2019 року у громадянина ОСОБА_1 наявна заборгованість, що виникла за кредитним договором №490958020, строк платежу по якому настав, однак, боржником допущено прострочення платежів і загальна сума заборгованості становить 30962,41 грн. а також сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису. Разом з цим, 21.12.2020 року між АТ “Альфа-Банк” та ТОВ “ФК “ФЛЕКСІС” було укладено договір факторингу №2, відповідно до якого АТ “Альфа-Банк” відступило ТОВ “ФК “ФЛЕКСІС”, а останнє набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №490958020. В подальшому, 21.12.2020 року між ТОВ “ФК “ФЛЕКСІС” та ТОВ “Вердикт Капітал” було укладено договір факторингу №21-12/20, відповідно до якого ТОВ “ФК “ФЛЕКСІС” відступило ТОВ “Вердикт Капітал”, а останнє набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 490958020. Таким чином, заявник з посиланням на ст.379 КАС України просить суд замінити сторону виконавчого провадження з виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса.

Вирішуючи питання про прийняття до розгляду вищевказаної заяви ТОВ “Вердикт Капітал” про заміну стягувача у виконавчому провадженні до свого провадження та призначення її до розгляду, суд зазначає таке.

Приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.

Звернення до адміністративного суду реалізується шляхом пред`явлення відповідного адміністративного позову, відкриття провадження у адміністративній справі та прийняттям адміністративним судом рішення, яке після набрання законної сили, підлягає примусовому виконанню шляхом видачі виконавчого листа та пред`явлення його до примусового виконання.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі, урегульовано статтями 370-391 розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини 1 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Частиною 4 статті встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, для застосування вказаної норми КАС України необхідна сукупність певних умов, а саме: вибуття сторони виконавчого провадження; подання державного виконавця або заява заінтересованої особи відносно заміни вибулої сторони її правонаступником; суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, на виконання рішення якого видано відповідний виконавчий лист.

Отже, приписи ч.1 ст.379 КАС України можуть бути застосовані при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритому з примусового виконання виконавчого документа (виконавчого листа), виданого у справі, рішення по якій приймав суд.

Частина 4 статті 379 КАС України застосовується задля вирішення питання про заміну боржника або стягувача у виконавчому листі, виданому судом на виконання ухваленого ним рішення, коли таке питання виникло ще до відкриття виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 1 Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами ст.3 Закону №1404-VIII визначено перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню (виконавчі документи) та вказано, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Таким чином, виконавчими документами, на підставі яких здійснюється примусове виконання рішень, зокрема, є не лише виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, а й, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.

З матеріалів заяви ТОВ “Вердикт Капітал” встановлено, що заявник у даному випадку звернувся до суду у порядку ст.379 КАС України із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні №58930231, яке перебуває у приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни та відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса від 04.03.2019 року №4923 про стягнення заборгованості по Кредитному договору №490958020 в загальній сумі 31612,41грн.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною 5 статті 15 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Таким чином, вказана норма Закону №1404-VIII встановлює судовий порядок здійснення заміни сторони виконавчого провадження незалежно від того, за яким виконавчим документом було відкрите виконавче провадження.

При цьому, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 року (справа №826/7941/17) сформовано правову позицію, відповідно до якої у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса), в тому числі і вирішення питання про заміну сторони у такому виконавчому провадженні або виконавчому написі, такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 181 КАС України (статті 287 КАС України у чинній редакції).

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду й у постанові від 20.09.2018 року у справі №324/1018/17, в якій Велика Палата Верховного Суду зазначила, що необхідно розрізняти випадки звернення до суду зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (рішень, ухвал, постанов судів різних юрисдикцій) та в порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні рішень інших органів (постанов, наказів, ухвал та інших документів), які є виконавчими документами і підлягають примусовому виконанню відповідно до ст.3 Закону України №1404-VІІІ «Про виконавче провадження». При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно зважати, що ЦПК України, ГПК України та КАС України мають розділи «Судовий контроль за виконанням судових рішень», у яких передбачено розгляд заяв про заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритому на виконання відповідного судового рішення. Разом з тим, у ст.181 КАС України (у редакції, що діяла на час звернення до суду) передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. А в частині 1 цієї статті зазначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (аналогічні приписи містить і ст.287 КАС України у чинній редакції). Оскільки, у справі, яка розглядається, виконавче провадження відкрите на виконання не судового рішення, а постанови, виданої іншим органом, то правильними є висновки судів попередніх інстанцій про юрисдикційність зазначеної справи адміністративному суду та неможливість її розгляду в порядку цивільного судочинства.

При визначенні юрисдикційності справи за заявою про заміну сторони виконавчого провадження, скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно встановити, на підставі яких виконавчих документів здійснюється виконавче провадження.

Якщо виконавче провадження відкрито і примусове виконання здійснюється державною виконавчою службою на підставі документів, передбачених у пунктах 1, 11, 2 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ, тобто на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, а також судових наказів; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом, то заяви та скарги розглядаються судом, який видав рішення, що перебуває на примусовому виконанні.

Якщо примусове виконання здійснюється на підставі документів, виданих іншими органами - такі заяви та скарги учасників виконавчого провадження розглядають у порядку, передбаченому ст. 181 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду) чи ст.287 цього Кодексу (у редакції від 03 жовтня 2017 року).

Таким чином, у постанові від 20.09.2018 року у справі №324/1018/17 Велика Палата Верховного Суду також визначила чіткий процесуальний порядок вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження в залежності від виконавчого документа, за яким відкрите таке виконавче провадження.

При цьому, ч.6 ст.13 Закону України №1402-VIII «Про судоустрій и статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, для вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні заявнику необхідно було подати заяву у порядку ст.287 КАС України, склавши її з дотриманням вимог ст. ст.160, 161 КАС України, у тому числі, з наданням копій цієї заяви, а також копій доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи, та доказів оплати судового збору, чого у даному випадку заявником зроблено не було.

Статтею 167 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Відповідно до ч.1 ст.167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Як зазначено вище, судом встановлено, що заява ТОВ “Вердикт Капітал” не відповідає вимогам КАС України, зокрема, заявником складено та подано цю заяву не відповідно до приписів ст.287 КАС України, а в порядку ст.379 КАС України, при цьому, в порушення вимог ст. ст.160, 161 КАС України заявником не надано копій цієї заяви, а також копій доданих до неї документів, відповідно до кількості учасників справи, та доказів оплати судового збору.

Наявні недоліки не дають можливості розглянути заяву ТОВ “Вердикт Капітал” по суті, при цьому, у даному випадку суд не може залишати без руху отриману заяву та зобов`язувати особу усунути її недоліки шляхом подання нової заяви у встановленому ст.287 КАС України порядку, так як такі дії не можуть вважатись усуненням недоліків вже поданої із застосування іншого правового інституту КАС України заяви (в порядку ст.379 КАС України).

За наведених обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення заяви ТОВ “Вердикт Капітал” без розгляду на підставі ч.2 ст.167 КАС України як такої, що подана без додержання вимог частини першої цієї статті, і наявні недоліки не дають можливості її розглянути.

Керуючись ст.ст. 167, 248, 294, 379 КАС України, суддя –

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Вердикт Капітал”, первісний стягувач: Акціонерне товариство “Альфа-Банк”, боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про заміну сторони у виконавчому провадженні - повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали разом із заявою та всіма додатками до неї надіслати заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Турова