Ухвала суду № 95537379, 15.03.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2489/21 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Лозовський О.А., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.02.2018 ВП №25938062.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161, 172 КАС України, та містить такі недоліки.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 77 886,44 грн в межах виконавчого провадження №25938062, вказуючи, що про порушення своїх прав дізнався лише 01.03.2021 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, однак доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надає, що унеможливлює визначення дотримання ОСОБА_1 десятиденного строку для звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до наведених приписів частини другої статті 287 КАС України, перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня коли позивач дізнається про порушення своїх прав або повинен дізнатись про таке порушення.

При цьому, використання законодавцем такої правової конструкції як «повинен дізнатись» дозволяє стверджувати, що законом на особу, яка звертається до суду за захистом своїх прав, покладається обов`язок дбати про обізнаність щодо їх стану, проявляти розумну зацікавленість для з`ясування фактів порушення.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження», яким регламентовано проведення виконавчих дій, передбачено, що боржник у виконавчому провадженні має право брати участь у проведенні виконавчих дій.

Згідно частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав спірною постановою ще в лютому 2018 року.

Суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зокрема суд звертає увагу, що у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа «Мельник проти України») погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Статтею 123 КАС України передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, згідно із частинами першою і другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як установлено частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вимога позивача про скасування постанови про стягнення виконавчого збору на суму 77 886,44 грн., є вимогою майнового характеру.

При цьому, суд виходить з того, що позовна вимога майнового характеру - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, під майном згідно зі статті 1 Першого Протоколу, розуміється наявне і належне особі майно, в тому числі і грошові кошти (наприклад рішення Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 у справі «Moreira Ferreira v. Portugal»).

Таким чином, вимога позивача про скасування постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 77 886,44 грн спрямована на захист свого майна, а саме грошових коштів, а тому є майновою вимогою.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.

Отже, оскільки позивач подав позовну заяву майнового характеру, тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 908,00 грн (тобто 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Позивач не надав доказів сплати судового збору за подання даного позову.

Згідно з частиною п`ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору тощо. Позивач такого клопотання не заявив.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, оскільки позовна не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк слід усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом:

- подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 908,80 грн або подання відповідного клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору з наданням доказів на підтвердження важкого майнового стану, який унеможливлює сплату судового збору (довідка про доходи позивача та членів його сім`ї, довідка про склад сім`ї тощо);

- подання до суду доказів, які підтверджують факт дотримання 10-денного строку звернення до суду або звернутися із заявою про поновлення строку звернення до суду, вказати підстави для поновлення строку, додавши докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 122, 123, 150, 152, 160, 161, 169, 287 КАС України, Законом України “Про судовий збір”, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору залишити без руху.

Надати ОСОБА_2 строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя О.А. Лозовський