Ухвала суду № 95537229, 16.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

16 березня 2021 р. Справа № 120/2073/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що в позовній заяві позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.

Проте до позовної заяви не долучено документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, при перевірці позовної заяви встановлено, що законним представником заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Разом з тим, позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Мотивуючи дане клопотання позивач вказав, що його матеріальний стан не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки перебуває у складних життєвих обставинах, викликаних незадовільними умовами життя, відсутністю стабільного доходу.

Визначаючись щодо клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить із наступного.

Частиною першою статті 133 КАС України вказано, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплюють обставини та умови за яких суд може звільнити сторону від сплати судового збору.

Зокрема, частиною другою вказаної статті Закону встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, а саме у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення сторони від його сплати.

Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Європейський Суд неодноразово, зокрема, у справі "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії", наголошував на тому, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

Також, Європейський Суд зазначав про необхідність дотримання з однієї сторони балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.

Тобто, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.

Слід зазначити, що позивачем на підтвердження неможливості сплати судового збору зазначено про тяжкий матеріальний стан, на підтвердження чого надано суду відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 01.01.2020 по 30.09.2020. У даних відомостях зазначено інформацію лише за три квартали 2020 року, а не за повний календарний рік, як того вимагають положення п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір". Крім того, зміст довідки засвідчує лише відсутність у позивача в період з 01.01.2020 по 30.09.2020 доходу від здійснення підприємницької діяльності.

В контексті наведеного, слід також зазначити, що матеріали позовної заяви містять лише частину трудової книжки позивача від 15.07.1977 з відомостями за період з 1977 по 1992 роки, що в свою чергу позбавляє суд можливості встановити, чи був позивач працевлаштований в 2020 році та станом на дату звернення до суду з даним позовом. Також, зі змісту клопотання про звільнення від сплати судового збору та доданих до позовної заяви документів неможливо встановити чи перебуває позивач на обліку в центрі зайнятості та чи отримує (отримував в 2020 році) допомогу по безробіттю.

За наведених обставин, проаналізувавши надані позивачем документи доходжу висновку, що такі не містять повної інформації про майновий стан особи. Надана довідка Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 01.01.2020 по 30.09.2020 не може вважатися достатньою підставою для висновку про те, що майновий стан заявника не дозволяє сплатити судовий збір при зверненні до суду, адже не є джерелом відомостей про усі ймовірні його доходи.

Відтак, позивачем не подано достатніх доказів, із урахуванням яких суд може розглянути клопотання та об`єктивно встановити майновий стан особи в цілях вирішення процесуального питання про звільнення від сплати судового збору. Такими доказами може слугувати зокрема належним чином засвідчені: довідка органів Державної податкової служби України про розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків із інших джерел за весь 2020 рік, відомості центру зайнятості про отриманий розмір допомоги по безробіттю, копія трудової книжки із відомостями про останнє місце роботи та дату звільнення, тощо.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2019 у справі № 9901/166/19 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2020 у справі №215/4837/18.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2270,00 гривні.

У позові заявлено одну вимогу немайнового характеру. Відтак розмір належного до сплати судового збору за подання позову становить (2270,00 х 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) 908,00 грн.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб надання до суду:

- документу, який підтверджує сплату судового збору у сумі 908,00 грн. (реквізити для сплати судового збору: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.);

- достатніх доказів сум отриманих у 2020 році доходів (зокрема у вигляді довідки органів Державної податкової служби України, відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, довідки з центру зайнятості про суми отриманої допомоги по безробіттю, довідки про отримання інших виплат, тощо).

Керуючись статтею 169 КАС України, –

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна