
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
15 березня 2021 р. Справа № 120/8174/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" (вул. Стеценка, 75-а, м. Вінниця, 21032, код ЄДРПОУ 38717139) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454); Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" (далі - ТОВ “Він-Гранд”, позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі – ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач 1); Державної податкової служби України (далі – ДПС України, відповідач 2).
За змістом позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Вінницькій області № 2133934/38717139 від 13.11.2020 року та № 2133936/38717139 від 13.11.2020 року про реєстрацію/відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні ТОВ “Він-Гранд” № 7 від 17.10.2020 року та № 11 від 17.10.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем подання даних податкових накладних.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідно до приписів п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України складено податкові накладні від 17.10.2020 року №7 та №11. Зазначені податкові накладні направлено на реєстрацію в ЄРПН, проте 29.10.2020 року отримано квитанції, згідно з якими: документ прийнято, реєстрацію зупинено та вказано, що платник податків відповідає п.8 Критерії ризиковості платника податків. Як зазначає представник ТОВ “Він-Гранд”, на виконання п. 56.23. ст. 56 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” на адресу ГУ ДПС у Вінницькій області направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.
Однак, рішеннями комісії ГУ ДПС у Вінницькій області від 13.11.2020 року № 2133934/38717139 та №2133936/38717139 відмовлено у реєстрації останніх з мотивів ненадання письмових документів.
На думку ТОВ “Він-Гранд”, оскаржувані рішення від 13.11.2020 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 04.01.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Окрім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
22.01.2021 року на адресу суду надійшов відзив відповідача1, у якому останній не погоджується з позицією позивача і вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити. Зокрема, вказує про законність та обґрунтованість прийнятих комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області рішень від 13.11.2020 року № 2133934/38717139 та №2133936/38717139 про відмову у реєстрації податкових накладних від 17.10.2020 року №7 та №11 відповідно, оскільки на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач не виконав всіх умов визначених законом, та не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарських операцій.
Відповідач 2 у встановлений судом строк своїм правом на подання відзиву не скористався. Копію ухвали про відкриття провадження та позовної заяви ДПС України отримало 11.01.2021 року, що підтверджується наявними у справі доказами.
Відтак суд, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вирішує справу за наявними матеріалами
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Водночас, дата ухвалення судового рішення у цій справі обумовлена перебуванням головуючої судді у щорічній відпустці з 26.02.2021 року по 12.03.2021 року включно.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності суд встановив наступні фактичні обставини справи.
ТОВ "Він-Гранд" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.05.2013 року. Видами економічної діяльності товариства є: 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами (основний); 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування.
09.07.2018 року між позивачем (далі - Покупець) та RIX EUROPEAN (далі - Продавець) було укладено контракт № 90718 згідно з п. 1.1 якого, Продавець здійснює підбір та продаж Покупцеві засобів наземного транспорту, їх частин і обладнання, двигунів внутрішнього згорання, як нових, так і тих, що були у використанні, що іменуються в подальшому Товар. Зокрема, за цим договором було придбано міні-наватажувач BOBCAT S220 номер шасі НОМЕР_1 .
06.02.2019 року, міні-наватажувач BOBCAT S220, який був у використанні, прибув на територію України, через Житомирську митницю та пройшов митне оформлення й очищення, після чого був випущений у вільний обіг на території України, що підтверджується товарно-транспортною накладною (CMR) та митною декларацією форма МД-2.
17.10.2020 року, між ТОВ “Він-Гранд” (далі - Продавець) та ТОВ “Прогрес Молоко” (ділі - Покупець) укладено договір купівлі - продажу № 001459. Відповідно до п. 1.1. зазначеного Договору Продавець зобов`язується продати, а Покупець прийняти товар, який має такі характеристики:
- міні-навантажувач BOBCAT S220;
- номер шасі: НОМЕР_1 ;
- рік виготовлення: 2004;
- свідоцтво про реєстрацію машини: серія НОМЕР_2 від 11.02.2019 року.
Пунктом 1.2 Договору №001459 передбачено, що загальна вартість товару становить 269000,00 грн. в т.ч. ПДВ 44833,33 грн.
Згідно з п. 6.1. оплата товару здійснюється Покупцем на поточний банківський рахунок Продавця.
17.10.2020 року, ТОВ “Прогрес Молоко” було отримано міні - навантажувач BOBCAT S220, що підтверджується актом приймання - передачі транспортного засобу №1 від 17.10.2020 року, видатковою накладною № 88 від 17.10.2020 року, рахунком оплати №001459 від 17.10.2020 року.
Подальше транспортування товару згідно з п. 5.1. Договору здійснюється транспортом ТОВ “Прогрес Молоко” за їх рахунок та їх транспортом.
17.10.2020 року позивачем сформовано податкову накладну № 7, на загальну суму 269000,00 грн., в тому числі ПДВ 44833,33 грн. та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з квитанцією від 29.10.2020 року податкову накладну прийнято, реєстрація зупинена, з причин відповідності вимогам п. 8 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
На виконання вимог квитанції, позивачем відповідачу 1 подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, що підтверджується квитанцією №2 від 09.11.2020 року та рядом квитанцій від 17.11.2020 року по кожному із наданих до пояснень документів.
За результатом розгляду останніх, 13.11.2020 року комісією ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №2133934/38717139, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставами вказано - ненадання платником податків копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічної діяльності, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційного опису), у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У графі додаткова інформація, зазначено: документально не підтверджено наявність місць зберігання та використання у господарській діяльності.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивачем оскаржено його в адміністративному порядку, шляхом подання скарги від 13.11.2020 року №2133934/38717139 до ДПС України.
Згідно з рішенням від 24.11.2020 року за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних стосовно кожної податкової накладної, скаргу залишено без задоволення, а рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
На виконання вимог контракту № 90718 від 09.07.2018 року RIX EUROPEAN продано ТОВ “Він-Гранд” силосний різак BVL 195 DW ідентифікаційний номер 60400875510.
10.06.2019 року, силосний різак BVL 195 DW, який був у використанні, прибув на територію України, через Житомирську митницю та пройшов митне оформлення й очищення, після чого був випущений у вільний обіг на території України, що підтверджується товарно - транспортною накладною (CMR) та митною декларацією форма МД-2.
17.10.2020 року, між ТОВ “Він-Гранд” (ділі - Продавець) та ТОВ “Блесінг Мілк” (далі - Покупець) укладено договір купівлі - продажу № 007073.
Відповідно до п. 1.1. зазначеного Договору Продавець зобов`язується продати, а Покупець прийняти товар, який має такі характеристики:
- силосний різак BVL 195 DW;
- серійний номер: 60400875510;
- рік виготовлення: 2013;
- ВМД: UA101090/2019/007073 від 10.06.2019 року, Житомирська митниця ДФС.
Пунктом 1.2 Договору №007073 передбачено, що загальна ціна товару становить 29000,00 грн. в т.ч. ПДВ 4833,33 грн.
17.10.2020 року, ТОВ “Блесінг-Мілк” було отримано силосний різак BVL 195 DW, що підтверджується акт приймання - передачі транспортного засобу №1 від 17.10.2020 року, видаткову накладну № 90 від 17.10.2020 року, рахунком на оплату від 17.10.2020 року.
Подальше транспортування товару згідно з п. 5.1. Договору здійснюється транспортом TOB “Блесінг Мілк” за їх рахунок та їх транспортом.
17.10.2020 року позивачем сформовано податкову накладну № 11, на загальну суму 29000,00 грн., в тому числі ПДВ 4833,33 грн. та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з квитанцією від 29.10.2020 року податкову накладну прийнято, реєстрація зупинена, з причин відповідності вимогам п. 8 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".
На виконання вимог квитанції, позивачем відповідачу 1 подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, що підтверджується квитанцією №2 від 09.11.2020 року та рядом квитанцій від 17.11.2020 року по кожному із наданих до пояснень документів.
За результатом розгляду останніх, 13.11.2020 року комісією ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення №2133936/38717139, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставами вказано - ненадання платником податків копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічної діяльності, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційного опису), у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У графі додаткова інформація, вказано: документально не підтверджено наявність місць зберігання та використання у господарській діяльності.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивачем оскаржено його в адміністративному порядку, шляхом подання скарги від 13.11.2020 року №2133936/38717139 до ДПС України.
Згідно з рішенням від 24.11.2020 року за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних стосовно кожної податкової накладної, скаргу залишено без задоволення, а рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Позивач вважає протиправними рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується такими мотивами.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України).
Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) передбачено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
На виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України 11.12.2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01.02.2020 року (далі - Порядок № 1165).
Пунктом 2 Порядку № 1165 визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
В пункті 3 Порядку № 1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.
Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Із процитованих норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.
Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної, контролюючим органом зазначено про те, що платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, у Додатку 1 до Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, відповідно до пункту 8 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
З урахуванням положень наведених норм, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати у платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Суд зазначає, що отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містила загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто, не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить.
У частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.
Тобто, вказані недоліки квитанції, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку відповідача, ризиків.
На переконання суду, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 та від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.
В той же час, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому, як свідчить зміст оскаржуваних рішень, підставою для їх прийняття слугувало те, що платником податку не надано: договорів, зокрема зовнішньоекономічної діяльності, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційного опису), у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У графі додаткова інформація, вказано: документально не підтверджено наявність місць зберігання та використання у господарській діяльності.
Судом встановлено, що позивачем до контролюючому органу подано з поясненнями копії документів, що підтверджують наявність господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами, копії яких містяться в матеріалах справи. Окрім того, отримання відповідачем 1 вказаних документів підтверджується наявними у справі квитанціями.
Разом із тим, рішеннями від 13.11.2020 року №2133934/38717139 та № 2133936/38717139 позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних №1 та №11 від 17.10.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте, стороною відповідача належним чином не спростовано надання позивачем пояснень та підтверджуючих документів до них.
Разом із тим, надаючи оцінку рішенням відповідача, що оскаржується, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що такі документи надавалися контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для відмови у реєстрації вищезазначеного розрахунку коригування.
Разом з тим суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивач склав спірну податкову накладну, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Таким чином, за наведених вище обставин суд дійшов висновку, що рішення від 13.11.2020 року №2133934/38717139 та № 2133936/38717139, якими позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №7 та № 11 від 17.10.2020 року днем їх подання, то суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.
В той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.
При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
В даному ж випадку, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №7, №11 від 17.10.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні позивача №7 та № 11 від 17.10.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх подання.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009 року).
Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 8408 грн.
В той же час слід вказати, що у відповідності до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою розмір судового збору становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05.02.2016 року при визначенні кількості вимог немайнового характеру вимогу про визнання протиправними акту, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акту, дій чи бездіяльності слід вважати однією вимогою.
Зі змісту позовних вимог випливає, що ТОВ “Він-Гранд” оскаржує два рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, відтак заявлено дві основні вимоги та дві вимоги зобов`язального характеру, щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні ТОВ “Він-Гранд” № 7 від 17.10.2020 року та № 11 від 17.10.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відтак, позивачу було необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4204,00 грн., який і підлягає стягненню на користь останнього.
В той же час, надмірно сплачена сума коштів може бути повернута позивачу, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” за ухвалою суду на підставі клопотання особи, яка сплатила судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
При цьому, суд враховує, що вказані судові витрати необхідно присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Вінницькій області, позаяк порушення права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов`язано з прийняттям неправомірних рішень комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, тоді як похідні вимоги, що заявлені до ДПС України, обумовлені виключно процедурою реєстрації розрахунків коригування в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права. При цьому, позивачем будь-яких дій чи рішень ДПС України не оскаржується.
Відтак, оскільки комісія Головного управління ДПС у Вінницькій області діє у складі Головного управління ДПС у Вінницькій області, то судовий збір в сумі 4204,00 грн. необхідно стягнути з останнього.
Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області № 2133934/38717139 від 13.11.2020 року та № 2133936/38717139 від 13.11.2020 року про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" № 7 від 17.10.2020 року та № 11 від 17.10.2020 року днем подання даних податкових накладних.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" (вул. Стеценка, 75-А, м. Вінниця, 21032, код ЄДРПОУ 38717139).
Відповідач 1: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 43142454).
Відповідач 2: Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).
Рішення у повному обсязі сформовано: 15.03.2021 року.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна
Судове рішення № 95537172, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 15.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/8174/20-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: