Ухвала суду № 95537150, 15.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

15 березня 2021 р. Справа № 127/13893/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

суддів: Богоноса Михайла Богдановича,

Крапівницької Наталі Леонідівни,

розглянувши у письмовому провадженні матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 25.07.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Вінницького районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 03191928, адреса: вул. Грибоєдова, 10-А, м. Вінниця, Вінницька область, 21032) про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії по нарахуванню та виплаті одноразової грошової допомоги.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.07.2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 року, у задоволенні вказаного позову відмовлено.

23.10.2020 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява позивача про перегляд постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 25.07.2016 року за виключними обставинами. В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 в справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15, 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Враховуючи прийняття Конституційним судом відповідного рішення, позивач вважає, що є всі підстави для перегляду постанови суду за виключними обставинами.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27.10.2020 року вказану заяву вирішено передати на розгляд Вінницького окружного адміністративного суду за підсудністю.

На підставі даної ухвали листом від 23.11.2020 року № 127/13893/16-а/8690/20 Вінницький міський суд Вінницької області надіслав матеріали справи на адресу Вінницького окружного адміністративного суду.

01.12.2020 року матеріали справи надійшли до Вінницького окружного адміністративного суду.

За правилами частини 8 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) незалежно від того, у якому складі розглядалася справа, перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстав, визначених пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, здійснюється колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, а з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, - Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Вінницького окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Чернюк Алла Юріївна та судді Богоніс Михайло Богданович, Крапівницька Наталя Леонідівна.

Як вбачається із матеріалів даної справи, заявник просить задовольнити заяву про перегляд постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 25.07.2016 року за виключними обставинами та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 в справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15, 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На думку позивача, вказане є підставою для перегляду постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 25.07.2016 року за виключними обставинами та ухвалення нового судового рішення, яким його позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.01.2021 року відкрито провадження за виключними обставинами та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації у засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

01.03.2021 року позивач подав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Частиною першою статті 205 КАС України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву позивача про перегляд рішення суду за виключними обставинами колегія суддів дійшла наступних висновків.

Положеннями частини 1 статті 361 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто, зокрема, за виключними обставинами.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Частиною шостою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Відповідно до частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

Положення пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.

Слід звернути увагу, що словосполучення «ще не виконане», яке вживається у пункті 1 частини 5 статті 361 КАС України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння, а також "розширеного тлумачення". Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством.

27.02.2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення №3-р/2020, згідно з яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів і бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічні положення містяться у статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року № 2136-VIII.

Згідно з резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі №3-р/2020, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів і бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним та таким, що втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, а саме з 27.02.2020 року.

Тобто, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15, 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним та втратило чинність 27 лютого 2020 року, як встановлено статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-р/2020, що також прямо встановлено даним рішенням.

Наявність Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі №3-р/2020 не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, крім того, на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення судом першої інстанції положення вказаної норми були чинними та підлягали застосуванню.

Враховуючи вказані положення чинного законодавства, а також, що постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.07.2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 року, про перегляд якої за виключними обставинами з відповідною заявою звернувся позивач, у задоволенні позову відмовлено, колегія суддів вважає, що не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання.

Вказана правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі № 808/2492/18, у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2018 року у справі № 755/4893/18 (755/18431/15-а), у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 805/550/16-а.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 25.07.2016 року за виключними обставинами.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241, 243, 361, 368, 369 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 25.07.2016 року у справі № 127/13893/16-а відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Чернюк Алла Юріївна

Судді

Богоніс Михайло Богданович

Крапівницька Наталя Леонідівна