Рішення № 9553715, 13.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/62113.04.10 За позовомКазенного підприємства «Кіровгеологія»в особі пошуково-зйомочної експедиції № 49 до1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеобуд»

2) Відкритого акціонерного товариства «Євроцемент Груп-Україна»

простягнення 210206,22 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Паталаха М.Є. –представник за довіреністю № 2/699-17 від 11.01.2010 року; Князев В.В. –представник за довіреністю № 2/698-13 від 11.01.2010 року; Журавель Г.О. –представник за довіреністю № 2/692-21 від 14.12.2009 року.

від відповідача 1:не з’явились.

від відповідача 2:Халецький О.В. –представник за довіреністю № 02/2010 від 12.01.2010 року. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Казенне підприємство «Кіровгеологія»в особі пошуково-зйомочної експедиції № 49 звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеобуд»про стягнення 210206,22 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 14-07/08 від 14.07.2008 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 210206,22 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, зобов’язання з прийняття робіт та їх оплати відповідач не виконав. Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 210206,22 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.12.2009 року.

          Представники сторін у судове засідання 14.12.2009 року не з’явилися, вимоги ухвали суду від 17.11.2009 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2009 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 18.01.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 18.01.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 14.12.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 18.01.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 14.12.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2010 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 02.02.2010 року.

          Ухвалою заступника Голови Господарського суду міста Києва від 18.01.2010 року на підставі частини 3 статті 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на один місяць.

          Представник позивача у судовому засіданні 02.02.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 18.01.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 02.02.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 18.01.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2010 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 16.02.2010 року та на підставі частини 1 статті 24 ГПК України залучено до участі у справі іншого відповідача –Відкрите акціонерне товариство «Євроцемент Груп-Україна».

          Представник позивача у судовому засіданні 16.02.2010 року надав усні пояснення по суті спору та заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

          Представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання 16.02.2010 року не з’явилися, вимоги ухвали суду від 02.02.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 року на підставі частини 4 статті 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору та на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 12.03.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 12.03.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 16.02.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання 12.03.2010 року не з’явилися, вимоги ухвали суду від 16.02.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2010 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 29.03.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 29.03.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 12.03.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача 1 у судове засідання 29.03.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 12.03.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Представник відповідача 2 у судове засідання 29.03.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 12.03.2010 року не виконав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2010 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 13.04.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 13.04.2010 року надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача 2 у судове засідання 13.04.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 29.03.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача 1 у судове засідання 13.04.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 29.03.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем та відповідачем 2 документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          На розгляд Господарського суду міста Києва переданий спір, що виник між Казенним підприємством «Кіровгеологія»в особі пошуково-зйомочної експедиції № 49 (надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укргеобуд»(надалі –відповідач 1) з виконання укладеного між ними договору підряду № 14-07/08 від 14.07.2008 року.

          Відповідно до умов даного договору останній був вчинений відповідачем 1 від імені та за рахунок Відкритого акціонерного товариства «Євроцемент Груп-Україна»(надалі –відповідача 2), якого було визначено замовником робіт.

          Враховуючи зазначене, суд залучив до участі у справі відповідача 2 та витребував у сторін довіреність, на підставі якої був укладений договір № 14-07/08.

          Вказаної довіреності сторони не подали, однак відповідач 2 надав суду укладений між ним та відповідачем 1 договір доручення № ЄЦГУ/08/28/08 від 08.02.2008 року.

          Відповідно до частини 1 статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

          Частина 1 статті 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          Пунктом 1.1 договору № ЄЦГУ/08/28/08 відповідачі погодили, що в порядку та на умовах, визначених договором, відповідач 1 зобов’язується за винагороду від імені та за рахунок відповідача 2 вчинити наступні юридичні дії: провести роботи по пошуку та розвідці Брокського родовища щебеневого граніту в Коростишівському р-ні Житомирської області; провести роботи, пов’язані з отримання спеціального дозволу (ліцензії) на геологічне вивчення родовищ корисних копалин; провести дії щодо проведення комплексу геологічних робіт; виконати дії, необхідні для затвердження запасів родовищ корисних копалин в ДКЗ України; підготувати документи для отримання спеціального дозволу (ліцензії) на промислову розробку родовища корисних копалин.

          З наведеної умови договору № ЄЦГУ/08/28/08 вбачається, що предметом останнього є виконання робіт, а не вчинення юридичних дій.

          Тому, договір № ЄЦГУ/08/28/08 за своєю правовою природою є договором підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 ЦК України).

          Згідно з пунктом 1.1 договору № 14-07/08, з виконання якого виник спір, відповідач 1 доручив, а позивач зобов’язався виконати геофізичні та бурові роботи з метою виділення ділянки під подальшу розвідку родовища природного каменю (придатного для отримання щебеню) вздовж автодороги Київ-Коростень (відстань до 10 км від дороги).

          Зі змісту даного пункту договору № 14-07/08 слідує, що роботи, передбачені останнім, повністю охоплюються обсягом робіт, передбачених договором № ЄЦГУ/08/28/08.

          Частина 1 статті 838 ЦК України передбачає, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник.

          За таких обставин, суд приходить до висновку, що договір № 14-07/08 є договором субпідряду, на підставі якого відповідач 1 залучив позивача до виконання робіт, передбачених договором № ЄЦГУ/08/28/08.

          Як зазначалося вище, згідно з частиною 1 статті 838 ЦК України у разі залучення підрядником до виконання робіт інших осіб, підрядник виступає перед субпідрядником як замовник.

          Враховуючи зазначене, умовами договору № 14-07/08 відповідача 2 визначено замовником помилково, дійсним замовником робіт за вказаним договором виступив відповідач 1.

          На виконання умов договору № 14-07/08 позивач виконав, а відповідач 1 прийняв роботи на суму 210206,22 грн., що підтверджується наявними в матеріалах актом № ОУ-000066 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2008 року від 23.12.2008 року та кошторисом виконаних робіт до вказаного акта від 23.12.2008 року, які підписані повноважними представниками відповідача 1 і позивача та скріплені печатками.

          Пунктом 3.4 договору № 14-07/08 відповідач 1 та позивач обумовили, що кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюється відповідачем 1 на підставі щомісячних актів та актів здачі-приймання виконаних робіт, не пізніше 10 днів після їх підписання.

          Враховуючи зазначене, розрахуватися за роботи відповідач 1 зобов’язаний був у термін до 02.01.2009 року.

          Грошові кошти в рахунок оплати виконаних робіт відповідач 1 на користь позивача не переказав.

          Таким чином, станом на день вирішення спору у відповідача 1 існує заборгованість перед позивачем у розмірі 210206,22 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Відповідно до частини 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.

          Частина 1 статті 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Належних доказів виконання зобов’язання з оплати робіт відповідач 1 не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем 1 договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 210206,22 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Спірне матеріальне правовідношення між позивачем та відповідачем 2 відсутнє.

          Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України якщо відсутній предмет спору, господарський суд припиняє провадження у справі.

          Тому, суд припиняє провадження у справі відносно відповідача 2.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 837, 854 ЦК України, статтями 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеобуд»(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 11, оф. 24; ідентифікаційний код 35573396) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Казенного підприємства «Кіровгеологія»в особі пошуково-зйомочної експедиції № 49 (12503, Житомирська обл., м. Коростишів, п/с 1; ідентифікаційний код 04746430) заборгованість у розмірі 210206 (двісті десять тисяч двісті шість) грн. 22 коп., 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 06 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Припинити провадження у справі відносно Відкритого акціонерного товариства «Євроцемент Груп-Україна».

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –23.04.2010 року.