Рішення № 9553413, 16.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/15816.04.10 «16»квітня 2010 р.Справа № 14/158 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/158

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Багіра Буд"

простягнення 20936,56 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Цибенко В.В. від відповідача - Буняк С.І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (надалі –ТОВ "Українська лізингова компанія") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Багіра Буд" (надалі –ТОВ "Багіра Буд") про стягнення 14207,18 грн. основного боргу, 5970,30 грн. інфляційних нарахувань, 759,08 грн. відсотків річних, а всього – 20936,56 грн.

В обґрунтування пред’явлених вимог ТОВ "Українська лізингова компанія" посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором фінансового лізингу № 01-125/07обл від 16.08.2007 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 31.03.2010 р. в судовому засіданні, викликано для участі представників сторін, яких зобов’язано виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2010 р. розгляд справи відкладено на 16.04.2010 р.

У судове засідання 16.04.2010 р. представники сторін з’явились.

Представник позивача подав суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача 13805,56 грн. основного боргу, 5970,30 грн. інфляційних нарахувань, 759,08 грн. відсотків річних, а всього –20534,94 грн.

В даному судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Українська лізингова компанія" (лізингодавець) та ТОВ "Багіра Буд" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 01-125/07-обл від 16.08.2007 р. (надалі – Договір), відповідно до якого лізингодавець зобов’язався надати в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмет лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого наведена в специфікації (додаток № 2 до Договору), для підприємницьких цілей лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Предметом лізингу, відповідно до специфікації є автонавантажувач, KOMATSU FD30T-16 дизель у кількості 1 одиниця та вартістю 136170 грн.

В пункті 18.1 Договору сторони погодили, що даний Договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту його підписання сторонами і стає обов'язковим для сторін. Дія Договору продовжується до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Виходячи з положень ст. ст. 1, 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" та ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання умов Договору, позивачем передано відповідачу у користування предмет лізингу, що підтверджується актом приймання-передання від 17.08.2007 р., який підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача, скріплено печатками сторін.

Сторони в пункті 3.1 Договору погодили, що лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до Договору) та Договору. Лізингові платежі включають: винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, відповідно до Договору; платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна.

Пунктом 3.8 Договору та графіком сплати лізингових платежів (додаток № 1 до Договору) передбачено, що на дату сплати лізингового платежу, зазначену в графіку лізингових платежів лізинговий платіж коригується на зміну курсу гривні до долару США в такому порядку: Sn = So*k, де So- сума платежу за Договором на дату виконання лізингового платежу згідно графіку лізингових платежів; k –коефіцієнт, який визначається як відношення курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату сплати лізингового платежу, зазначену в графіку сплати лізингових платежів до курсу гривні до долару США, за яким АКІБ "Укрсиббанк" (надалі - банк), по дорученню лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування) коштів у іноземній валюті (валютного кредиту), що підтверджується відповідною довідкою банку, або завіреною копією банківської виписки, отриманих лізингодавцем для придбання майна та його подальшої передачі лізингоодержувачу у фінансовий лізинг. Якщо значення коефіцієнту k менше одиниці, то коефіцієнт k прирівнюється до одиниці.

У випадку, коли курс гривні до долару США, за яким банк, по дорученню лізингодавця фактично здійснив купівлю доларів США на міжбанківському валютному ринку, буде перевищувати курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України на дату сплати лізингового платежу, зазначену в графіку сплати лізингових платежів, що підтверджується відповідною довідкою банку, або завіреною копією банківської виписки, лізингоодержувач зобов'язаний на вимогу лізингодавця, або, у разі відсутності такої –у складі наступного лізингового платежу, додатково сплатити суму винагороди (комісій) в розмірі, який визначається за формулою: V = Sp*(i-1) де, V –сума додаткової винагороди (комісій), яку зобов'язаний додатково сплатити лізингоодержувачу; Sp –сума платежу за договором, що фактично надійшла на банківський рахунок лізингодавця; і –коефіцієнт, який визначається як відношення курсу гривні до долару США, за яким банк. По дорученню лізингодавця фактично здійснив купівлю доларів США на міжбанківському валютному ринку до курсу гривні до долару США, встановлений Національним банком України на дату сплати лізингового платежу, зазначену в графіку сплати лізингових платежів.

Сторонами не надано доказів розірвання Договору в установленому порядку чи визнання його недійсним.

Тому, Договір є чинним, а відтак відповідно до ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

В процесі розгляду справи сторони не заперечували чинність Договору.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури: № СФ-14799 від 20.08.2007 р., № СФ-14800 від 20.09.2007 р., № СФ-14801 від 19.10.2007 р., № СФ-14802 від 20.11.2007 р., № СФ-0000989 від 20.12.2007 р., № СФ-0001240 від 18.01.2008 р., № СФ-0001624 від 20.02.2008 р., № СФ-0002051 від 20.03.2008 р., № СФ-0002606 від 18.04.2008 р., № СФ-0003026 від 20.05.2008 р., № СФ-0003572 від 20.06.2008 р., № СФ-0004053 від 18.07.2008 р., № СФ-0004642 від 20.08.2008 р., № СФ-0005238 від 19.09.2008 р., № СФ-00058280 від 20.10.2008 р., № СФ-0006481 від 20.11.2008 р., № СФ-0007095 від 19.12.2008 р.

Проте, відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, не виконав свої грошові зобов’язання належним чином, у встановлений строк не здійснив розрахунок в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 14207,18 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, довідкою ТОВ "Українська лізингова компанія" за підписом головного бухгалтера та директора товариства.

Під час судового розгляду даної справи відповідач лише частково сплатив суму заборгованості.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 13805,56 грн. за Договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Поряд з цим, за прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 5970,30 грн. інфляційних нарахувань, 759,08 грн. відсотків річних.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 3808,10 грн. інфляційних нарахувань, 759,08 грн. відсотків річних.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов частково.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторін пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Багіра Буд" (03061, м. Київ, просп. Відрадний, буд. 24/93, код 33735478) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 12, код 30575865) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 13805,56 грн. основного боргу, 3808,10 грн. інфляційних нарахувань, 759,08 грн. відсотків річних, 187,73 грн. державного мита, 211,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 21.04.2010 р.