Рішення № 9553357, 17.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/6217.03.10 За позовом Приватного підприємства «Наш молочник»

До відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Добре»

Простягнення 3159,15 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаЛеонтьєв Г.Є. (за дов.)

Від відповідачане з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Господарського суду міста Києва звернулося приватне підприємство «Наш молочник»до товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Добре»про стягнення 3159,15 грн. заборгованості за договором поставки № 8 від 01.01.2009 р., а саме: 2231,66 грн. основного боргу, 34,83 грн. пені та 892,66 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 р. порушено провадження у справі № 17/62 та призначено її розгляд на 03.03.2010 р..

Відповідач у судове засідання 03.03.2010 р. не з’явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р. розгляд справи відкладався на 17.03.2010 р., у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування доказів по справі.

У судове засідання 17.03.2010 р. відповідач повноважних представників не направив, відзив на позов та письмових заперечень по суті спору не надав, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду. Про день та час проведення судових засідань сторона була повідомлена належним чином.

          За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          01.01.2009 р. між приватним підприємством «Наш молочник»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Добре»(покупцем) було укладено договір поставки № 81 (далі - Договір).

          Відповідно до умов Договору (пункт 1.1) продавець зобов’язався поставити покупцю продукти харчування (далі –товар) партіями відповідно до письмових заявок останнього, а покупець зобов’язався прийняти товар і оплачувати його за умовами Договору.

          Згідно з пунктом 1.3 Договору загальна кількість товару за даним Договором - кількість товару, який передаватиметься від постачальника покупцю за накладними протягом дії даного Договору.

          Ціни на товар є договірними. Вони вказуються в специфікації, що є невід’ємною частиною Договору і підписується сторонами одночасно з підписанням даного Договору (п. 5.1 Договору).

          Згідно з пунктом 6.2. Договору оплата здійснюється протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару.

          Відповідно до п. 8.4 Договору прийомка покупцем товару підтверджується підписанням ним накладної.

Позивач належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов’язання за Договором та поставив відповідачеві товар на загальну суму 2249,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № НМ-18734 від 25.12.2009 р., № НМ-18255 від 16.12.2009 р. № НМ-17318 від 27.11.2009 р..

Відповідно до статей 11, 526 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, 08.02.2010 р. (до звернення з позовом до суду) відповідач перерахував позивачеві борг в сумі 2231,64 грн., що підтверджується банківської випискою, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Інших доказів погашення заборгованості, окрім наданих позивачем, відповідачем не надано.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 17,36 грн.

Відповідач у встановлений договором строк свого обов’язку не виконав, суму заборгованості не сплатив, тому вимоги позивача про стягнення боргу підлягають задоволенню частково в сумі 17,36 грн.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 9.3 у випадку затримки будь-яких платежів по Договору, покупець сплачує пеню за кожен день розрахунку, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла у період, за який нараховується пеня

Враховуючи норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та пункт 9.3. Договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 34,83 грн. за період з 15.01.2010 р. по 04.02.2010 р. за розрахунком позивача, перевіреним судом, обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 892,66 грн. на підставі пункту 9.4. Договору задоволенню не підлягають, як безпідставні, враховуючи те, що договором не встановлено строк, за прострочення якого підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді штрафу.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Добре»(03148, м. Київ, вул. Я. Коласа, 25, рахунок 26001027900951 у Шевченківському відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код 35977487), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь приватного підприємства «Наш молочник» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 13; 04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 9., рахунок 26009301030853 у КДР ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»Оболонського відділення № 1, МФО 322904, код 32980350) 17 (сімнадцять) грн. 36 коп. основного боргу, 34 (тридцять чотири) грн. 83 коп. пені, 1 (одна) грн. 68 коп. витрат по оплаті державного мита, 3 (три) грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                О.Г. Удалова

          Рішення підписано 23.04.2010 р.