Рішення № 9553278, 17.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/1717.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СЦМ»

До відповідача-1

До відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Оргтехбуд»

Товариства з обмеженою відповідальністю

«Сервісний металоцентр «Леман-Україна»

Простягнення 115055, 81 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаЧайка К.П. (за дов.)

Від відповідача-1

Від відповідача-2 не з’явились

не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»до товариства з обмеженою відповідальністю «Оргтехбуд», товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр «Леман-Україна»про стягнення з відповідача-1 заборгованості в сумі 188893,10 грн. за поставлену згідно з накладними металопродукцію, а саме: 133910,50 грн. основного боргу, 22764,79 грн. інфляційних збитків, 5767,32 грн. трьох процентів річних та 26450,49 грн. процентів за користування чужими коштами, а також про стягнення з відповідача-2 17,00 грн. заборгованості за поставлений товар згідно з договором поруки № 27 від 06.10.2009 р..

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.

Відповідач-1 порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар.

У свою чергу, відповідач-2, який зобов’язався на підставі договору поруки № 27 від 06.10.09 р. нести часткову відповідальність перед позивачем за виконання зобов’язань третіми особами, не виконав свої обов’язки щодо часткового погашення заборгованості за відповідача-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2010 р. було порушено провадження у справі № 17/17 та призначено розгляд справи на 08.02.2010 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2010 р. розгляд справи відкладав на 17.02.2010 р., у зв’язку з неявкою представників відповідачів та необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 17.02.2010 р. представник позивача надав суду заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої зменшив розмір позовних вимог, у зв’язку з частковою оплатою відповідачем-1 основної суми заборгованості, та просив стягнути з відповідача-1 заборгованість в сумі 115038,81 грн. (108910,50 грн. основного боргу, 1074,73 грн. трьох процентів річних, 5053,58 грн. інфляційних збитків), а також стягнути з відповідача-2 заборгованість за поставлений товар в сумі 17,00 грн.

Відповідач-1 та відповідач-2 письмових пояснень чи заперечень по суті спору не надали, представників у судові засідання не направили, про день та час проведення судових засідань були повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

За твердженням товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СЦМ», між ним, як продавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «Оргтехбуд», як покупцем, було досягнуто усної домовленості про купівлю-продаж товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України). Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Позивач на підставі видаткових накладними № ХС-001269 від 07.05.2008 р., № ХС-001370 від 20.05.2008 р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи поставив, а відповідач-1 на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей ЯОЦ № 922816 від 06.05.2008 р., ЯОЦ № 922828 від 19.05.2008 р. отримав металопродукцію на суму 265150,30 грн.

Відповідач-1 частково оплатив вартість товару, після чого залишилась заборгованість в сумі 108910,50 грн.

23.09.2009 р. позивач рекомендованим листом надіслав відповідачеві-1 претензію з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар в сумі 133910,50 грн. Вказану претензію відповідач-1 отримав 01.10.2009 р., що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення відповідачеві-1 рекомендованого листа. Зазначена вимога залишена без виконання та відповіді відповідачем-1. Отже, борг в сумі 108910,50 грн. залишився непогашеним.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Факт наявності боргу у відповідача-1 перед позивачем в сумі 108910,50 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем-1 не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 основного боргу підлягають задоволенню в сумі 108910,50 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 трьох процентів річних в сумі 1074,73грн. та інфляційної складової в сумі 5053,58 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунком позивача, який приймається судом як вірний.

Щодо вимог позивача до відповідача-2 слід зазначити наступне.

06.10.2009 р. позивач (кредитор) та відповідач-2 (поручитель) уклали договір поруки № 27 (далі - Договір № 27), відповідно до умов якого поручитель зобов’язується безоплатно, в частковому об’ємі, відповідати перед кредитором за виконання обов’язків по оплаті третіми особами, що купують у кредитора металопрокат (боржники), в тому числі, але не виключно за договорами поставки, укладеними між кредитором та боржником за період з 2005 р. по 2010 р..

Отже, як слідує з умов Договору № 27, його дія поширюється, у тому числі й на зобов’язання, що виникають з Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 27 поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником за основним договором зобов’язання по оплаті поставленого товару частково, в розмірі 10% від суми несплаченої заборгованості боржника, але не більше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що діє на момент пред’явлення вимоги по оплаті.

Таким чином, відповідач-2 несе солідарну відповідальність в частині стягнення заборгованості в розмірі 17 грн.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги до відповідача-2 є також обґрунтовані.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідачі доводів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подали.

Таким чином, до стягнення підлягають 108910,50 грн. основного боргу (в тому числі 17 грн., що підлягають до стягнення солідарно з відповідачів), три проценти річних в сумі 1074,73 грн. та 5053,58 грн. інфляційних збитків.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачами не спростовані, а тому позовні підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача-1, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій. Зокрема з відповідача-1 підлягають стягненню 1150,56 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр «Леман-Україна»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, рахунок 26001450028000 в Центральному відділенні ЗАТ «Донгорбанк»у м. Києві, МФО 334970, код 32665054) та товариства з обмеженою відповідальністю «Оргтехбуд» (юридична адреса: 61177, м. Харків, вул. Праці, 54, фактична адреса: 61057, м. Харків вул. Чернишевського 61, к. 4, код 3201600, рахунок 26004819338711 у відділенні № 19 банку «Грант», м. Харків, МФО 351607) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, рахунок 26002962482901 у філії ПУМБ у м. Києві, МФО 322755, код 32036829) 17 грн. боргу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Оргтехбуд»(юридична адреса: 61177, м. Харків, вул. Праці, 54, фактична адреса: 61057, м. Харків вул. Чернишевського 61, к. 4, код 3201600, рахунок 26004819338711 в Відділенні № 19 банку «Грант», м. Харків, МФО 351607) на користь товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, рахунок 26002962482901 у філії ПУМБ у м. Києві, МФО 322755 код 32036829) 108910,50 грн. боргу, три проценти річних в сумі 1074,73 грн., 5053,58 грн. інфляційних збитків, 1150,56 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                О.Г. Удалова

          Рішення підписано 23.04.2010 р.