Рішення № 9553189, 06.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/11806.04.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»; До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Поділ –М»;

Про                    стягнення 35560,13 грн. та розірвання договору № 080526/ФЛ-0515.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:                    Пікуль В.О., представник, довіреність № 29-10/-09 від 29.10.2009 р.;

Від відповідача:           не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить розірвати договір фінансового лізингу № 080526/ФЛ-0515 від 26.05.2008 р., зобов’язати відповідача повернути позивачу автомобіль SAMAND EL, реєстраційний номер АА4269/НК, кузов № 72291797; стягнути з відповідача 30216,72 грн. основного боргу, 3277,38 грн. пені, 1607,19 грн. інфляційних втрат, 458, 84 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 440,60 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Поділ –М», повноважних представників у судове засідання не направив, незважаючи на визнання судом їх явки обов’язковою, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

26.05.2008 р. між сторонами укладений договір фінансового лізингу № 080526/ФЛ-0515, за умовами якого позивач надає в тимчасове платне користування відповідачеві предмет лізингу для підприємницьких цілей на визначений строк, за умови сплати відповідачем періодичних лізингових платежів.

Предметом фінансового лізингу за даним договором є автомобіль SAMAND EL, найменування, кількість, рік випуску, вартість якого вказана у специфікації (додаток №2 до договору), яка є невід’ємною частиною даного договору (п. 15.3. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору строк сплати лізингових платежів відповідачем встановлюється графіком сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору).

Додатком №1 від 26.05.2008 р. до договору сторонами погоджений графік нарахування та сплати відповідачем лізингових платежів.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав у фінансовий лізинг автомобіль SAMAND EL, реєстраційний номер АА4269/НК, кузов № 72291797, що підтверджується актом приймання-передачі від 26.06.2008 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками суб’єктів господарювання.

Відповідач неналежним чином виконує свої зобов’язання за договором, лізингові платежі сплачує неналежним чином, внаслідок чого з боку останнього виникла перед позивачем заборгованість у сумі 30216,72 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 3 277,38 грн., передбачена п. 11.2.1. договору.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Враховуючи ту обставину, що позивачем при нарахуванні пені невірно визначений її розмір, господарський суд, керуючись статтею 55 ГПК України, визначив розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, у сумі 2260,36 грн.

Позивачем також нараховані три проценти річних з простроченої суми у розмірі 458,84 грн. та сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, що становить 31823,91 грн. (30216,72 грн. основного боргу + 1607,19 інфляційних втрат).

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як визначено статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 7 частини другої статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено, що у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу –повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до п. 4.6. договору у випадку дострокового припинення договору відповідач зобов’язаний повернути позивачеві предмет лізингу в робочому стані, з урахуванням нормального зносу.

Невиконання зобов'язань відповідачем в частині оплати лізингових платежів є істотним порушенням договору, а тому господарський суд вважає позовні вимоги позивача щодо розірвання договору фінансового лізингу № 080526/ФЛ-0515 від 26.05.2008 р., укладеного між сторонами, та зобов’язання відповідача повернути на користь позивача предмет лізингу такими, що підлягають задоволенню.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Розірвати договір фінансового лізингу № 080526/ФЛ-0515 від 26.05.2008 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»(юридична адреса: інд. 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; поштова адреса: інд. 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4-А, код ЄДРПОУ 31362539) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Поділ –М»(інд. 02225, м. Київ, вул. Братиславська, 52, код ЄДРПОУ 32345619).

3.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Поділ –М»(інд. 02225, м. Київ, вул. Братиславська, 52, код ЄДРПОУ 32345619) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»(юридична адреса: інд. 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; поштова адреса: інд. 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4-А, код ЄДРПОУ 31362539) автомобіль SAMAND EL, реєстраційний номер АА4269/НК, кузов № 72291797.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Поділ –М»(інд. 02225, м. Київ, вул. Братиславська, 52, код ЄДРПОУ 32345619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»(юридична адреса: інд. 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; поштова адреса: інд. 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 4-А, код ЄДРПОУ 31362539) 30216 (тридцять тисяч двісті шістнадцять) грн. 72 коп. основного боргу, 2260 (дві тисячі двісті шістдесят) грн. 36 коп. пені, 1607 (одна тисяча шістсот сім) грн. 19 коп. інфляційних втрат, 458 (чотириста п’ятдесят вісім) грн. 84 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 428 (чотириста двадцять вісім) грн. витрат по сплаті держмита та 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5.          В іншій частині позову відмовити.

6.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

7.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко