Рішення № 9553078, 21.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/61421.04.10 За позовом Відкритого акціонерного товариство “Київський електротехнічний завод “Транссигнал”

до Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця”

про стягнення 249 661, 03 грн.

                                         Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Кизима Г.М.

від відповідача: Овчаренко Ю.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 249661 грн. 03 коп. Позовні вимоги обґрунтовані зволіканням відповідачем із оформленням своїх прав на земельну ділянку площею 14390 кв.м. (кадастровий № 88:186:002), розташованої за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 у м. Києві, що в свою чергу призвело до завдання йому відповідачем шкоди у розмірі 249661 грн. 03 коп., яка складається з нарахованих Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва ВАТ “Київський електротехнічний завод “Транссигнал” земельного податку та штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.12.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі розгляду справи представник позивача надав письмові пояснення по справі, відповідно до яких зазначив, що ВАТ “Київський електротехнічний завод “Транссигнал” були здійснені всі необхідні дії щодо припинення зі свого боку права користування земельною ділянкою площею 14390 кв.м. (кадастровий № 88:186:002), а саме позивач звертався до голови Київської міської державної адміністрації Омельченко О.О. з вимогою про припинення його права користування вищевказаною земельною ділянкою, яка на підставі рішення сесії КМР № 204/925 від 29.06.09р. передана в тимчасове користування Державному територіально-галузевому об'єднанню “Південно-Західна залізниця”, а також неодноразово звертався до Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації з проханням переоформити вказану земельну ділянку на відповідача та внести відповідні зміни до земельного кадастру м. Києва та до договору на право тимчасового користування землею № 88-5-00070 від 26.01.01р., укладеного між ВАТ “Київський електротехнічний завод “Транссигнал” та КМР.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з наступних підстав. По –перше, відповідач зауважив на тому, що на теперішній час право користування земельною ділянкою (кадастровий номер №88:186:002) належним чином оформлене на ВАТ КЕЗ «Транссигнал», який являється платником земельного податку. По –друге, відповідач зазначив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.05 р. №28/354, яке набрало законної сили, встановлено, що підстави для нарахування ДТГО «Південно-Західна залізниця»земельного податку по земельній ділянці №88:186:002 загальною площею 14390 кв.м. відсутні. По –третє, відповідач зверну увагу суду на те, що між Державним територіально-галузевим об’єднанням та ВАТ КЕЗ «Транссигнал»30.07.2009 р. було укладено договір про відшкодування витрат з сплати земельного податку ПЗ/ЕЧ-1-098027/НЮ, відповідно до якого ДТГО «Південно-Західна залізниця»зобов’язується щомісячно, починаючи з 01.07.09 р., відшкодовувати позивачу витрати, пов’язані зі сплатою земельного податку на земельну ділянку (кадастровий номер №88:186:002) загальною площею 14390 кв.м., що розташована по вул. Жилянській, 97 м. Київ., а ВАТ КЕЗ «Транссигнал»–зобов’язується в строк до 30 числа кожного місяця сплачувати земельний податок на дану земельну ділянку у встановленому законом порядку.

Через канцелярію Господарського суду м. Києва 02.02.10 р. від позивача надійшло заперечення на відзив, у якому він зазначив про те, що суд, вирішуючи справу № 28/354 по суті, не застосував ст. 30 Земельного кодексу України внаслідок чого прийняв помилкове рішення. Також, на його думку, посилання на договір №ПЗ/ЕЧ-1-098027/НЮ про відшкодування витрат з сплати земельного податку є невірним, оскільки даний договір не охоплює період з 01.10.2002 р. по 31.03.2005 р., за який податковим органом донараховано ВАТ «КЕЗ «Трансситгнал»суму платежу 249661 грн. 03 коп., в тому числі основний платіж 166440 грн. 69 коп. та штрафну санкцію в розмірі 83220 грн. 34 коп. За таких обставин ДТГО «Південно-Західна залізниця», на думку позивача, зобов’язана відшкодувати ВАТ «КЕЗ «Транссигнал»завдану шкоду в розмірі 249661 грн. 03 коп.

Також, у процесі розгляду справи від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (зміна підстав позову), в якій він, з посиланням на приписи ст. 1166 ЦК України, просить суд стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»шкоду у розмірі 249661 грн. 03 коп. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Розгляд справи неодноразово переносився через нез’явлення у судове засідання повноважних представників сторін, неналежне виконання ними вимог суду, необхідність витребування додаткових доказів у справі та, у зв’язку з перебуванням судді Пригунової А.Б. на лікарняному.

У судовому засіданні 21.04.10р. представники сторони підтримали свої правові позиції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

26.01.01р. між ВАТ «КЕЗ «Транссигнал»та КМР було укладено договір на право тимчасового користування землею, за умовами якого Київська міська рада надала, а позивач прийняв в тимчасове користування земельні ділянки загальною площею 66108 кв.м. (ділянка № 88186001-51718 кв.м., ділянка № 88186002 –14390 кв.м.) згідно з планом землекористування.

Відповідно до п. 1.2 договору від 26.01.01р., земельні ділянки надаються в тимчасове довгострокове користування строком на 10 років для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд на вул. Жилянська, 97 у Радянському районі.

13.02.01р. Міністерством транспорту України було прийнято наказ № 88 «Про передачі будівель, споруд, обладнання, інженерних мереж та вилучення частини земельної ділянки Київського електротехнічного заводу «Транссигнал», відповідно до п. 1 якого Київський електротехнічний завод «Транссигнал»було зобов’язано передати з балансу, а Південно –Західній залізниці –прийняти на баланс будівлі, споруди з їх обладнанням, інженерними мережами та залізничними коліями на визначеній в натурі ділянці землі площею 14390 кв.м., а також приміщення 2,3,4 поверхів побутового корпусу заводу загальною площею 1500 кв.м., які розташовані на території заводу по праву сторону річки Либідь. Передачу зобов’язано було здійснити станом на 01.02.01р. у двотижневий термін згідно з чинним законодавством.

Згідно з п. 2 вказаного наказу № 88 від 13.02.01р. Київський електротехнічний завод «Транссигнал»мав спільно з Південно –Західною залізницею в Управлінні земельних ресурсів в м. Києві підготувати необхідну документацію по вилученню земельної ділянки.

23.02.01р. позивач звернувся до Голови Київської міської державної адміністрації Омельченко О.О. з листом № 241, відповідно до якого просив припинити його право користування земельною ділянкою площею 14.390 кв. м. (кадастровий № 88:86:002), яка на підставі рішення сесії КМР № 204/925 від 29.06.00р. передана у тимчасове користування Київському електротехнічному заводу «Транссигнал».

У відповідь на вказане звернення позивача, листом № 225-СК-933 від 07.09.06р. КМР повідомила ВАТ «КЕЗ «Транссигнал»про те, що його звернення було направлено 27.02.01р. в постійну комісію Київради з питань містобудування та землекористування для подальшого розгляду.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»за період 01.10.02р. до 31.03.05р., за результатами якої складено акт перевірки від 12.10.2005 № 596/23-5/00260652 (копія –в матеріалах справи).

Актом перевірки встановлено, що відповідно до даних земельного кадастру землекористувачем земельної ділянки площею 14.390 кв. м. (кадастровий № 88:86:002), розташованої за адресою: вул. Жилянська, 97, є ВАТ "Київський електротехнічний завод "Транссигнал". Разом з тим ВАТ «Київський електротехнічний завод «Транссигнал»за період, що перевірявся, земельний податок за вказану земельну ділянку не нараховувався та не сплачувався.

На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2005 № 1054/23-10/0, яким позивачу згідно з абз. ”б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ч. 14 Закону України «Про плату за землю»та відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов’язання за платежем: земельний податок у розмірі 249.661,03 грн., в т.ч. основний платіж –166440,69 грн. та штрафні (фінансові) санкції –83220,34 грн.

Вказані обставини встановлені постановою Господарського суду м. Києва від 07.07.06р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.06р. у справі № 11/187-А за позовом ВАТ "Київський електротехнічний завод»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, за участю Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця”(третя особа) про визнання нечинним податкового повідомленя –рішення. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 18.10.2005 № 1054/23-10/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: земельний податок у розмірі 249.661,03 грн., в т.ч. основний платіж –166.440,69 грн. та штрафні (фінансові) санкції –83.220,34 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що вищевказаний податок та штрафні санкції були нараховані йому у зв’язку з тим, що згідно із даними земельного кадастру саме ВАТ "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" було вказано землекористувачем земельної ділянки площею 14390 кв.м. (кадастровий № 88:186:002), розташованої за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 у м. Києві. Позивач вважає, що свідоме зволікання відповідачем із оформленням своїх прав на вищевказану земельну ділянку призвело до завдання йому шкоди у розмірі 249661 грн. 03 коп., які позивач мав сплатити до Державного бюджету України, а сааме 166440 грн. 69 коп. –основного платежу та 83220 грн. 34 коп. –штрафну санкцію.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормативно обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на приписи ст. 1166 ЦК України, оскільки заподіяна шкода є позадоговірною.

Відповідно до приписів ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Отже, вищенаведеною нормою права законодавцем визначені загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним статті 1166 ЦК України, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»із змінами і доповненнями, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна майну юридичної особи шкода, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Як встановлено постановою Господарського суду м. Києва від 07.07.06р. у справі № 11/187-А, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.06р, на день складання актів перевірки Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в м. Києві від 23.08.05р. та від 12.10.05р., відповідної документації щодо передачі в користування земельної ділянки за кадастровим № 88:86:002 загальною площею 14.390 кв.м. ДГТО “Південно-Західна залізниця” в установлений чинним законодавством спосіб не було ні затверджено, ні оформлено, самої передачі також проведено не було.

Враховуючи те, що актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.08.2005 №1055/20, складеного Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель в м. Києві, та листом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в м. Києві від 05.09.2005 № 053446/1000 підтверджено, що землекористувачем земельної ділянки площею 14.390 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 (кадастровий № 881:86:002), є ВАТ "КЕЗ "Транссигнал", то суд першої інстанції при розгляді справи № 11/187-А дійшов висновку про те, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва правомірно та у відповідності до вимог податкового і земельного законодавства України визначено ВАТ "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" суму податкових зобов’язань за платежем: земельний податок у розмірі 249.661,03 грн., в т.ч. основний платіж –166.440,69 грн. та штрафні (фінансові) санкції –83.220,34 грн.

Приймаючи до уваги вищенаведене, зважаючи на те, що понесені позивачем витрати у вигляді сум податкових зобов’язань за платежами: земельний податок у розмірі 249661 грн. 03 коп., в т.ч. основний платіж –166440 грн. 69 коп. та штрафні санкції –83220 грн. 34 коп. є обов’язковими платежами, які сплачує землекористувач земельної ділянки з урахуванням вимог земельного та податкового законодавства України, то суд дійшов висновку, що понесені позивачем вищевказані витрати помилково ототожнені з матеріальною шкодою, в розумінні ст. 1166 ЦК України, яку просить стягнути з відповідача на свою користь.

Інших обґрунтувань свої вимог, ніж ті, що наведено у позовній заяві, позивачем не надано.

За таких обставин, зважаючи на те, що позивачем не надано суду належних доказів наявності підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування матеріальної шкоди, суд відмовляє позивачу в задоволені позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 господарського процесуального кодексу України при відмові у задоволенні позову, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.          Відмовити Відкритому акціонерному товариству "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Пригунова А.Б.