Ухвала суду № 95530610, 09.03.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4761/20

2/357/523/21

У Х В А Л А

іменем України

09 березня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Орєхова О. І.

за участі секретаря – Сокур О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2020 року акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця у розмірі 5967,95 грн. за кредитним договором № б/н від 06 квітня 2010 року (а.с. 1-3). До позовної заяви було додано клопотання про розгляд справи у відсутності позивача (т. 1 а.с. 52).

Ухвалою судді ОСОБА_2 від 02 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження (т. 1 а.с. 65).

Розпорядженням керівника апарату Білоцерківського міськрайонного суду Київської області № 324 від 26 вересня 2020 року призначено повторний автоматичний розподіл справи, так як у головуючого судді Кошель Л.М. закінчилися повноваження у зв`язку з відставкою (т. 1 а.с. 183).

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 28 вересня 2020 року головуючим по справі визначено суддю Орєхова О.І. (т.1 а.с. 184).

Ухвалою судді від 05 жовтня 2020 року позовну заяву було залишено без руху на надано позивачу час для усунення недоліків (т. 1 а.с. 188-189).

Ухвалою судді від 19 жовтня 2020 року цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було прийнято до провадження. Постановлено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 06 листопада 2020 року о 11 год. 30 хв.(а.с. 196-197).

В матеріалах справи наявна заявка позивача про отримання процесуальних документів в електронному вигляді (а.с. 53).

Про дату, час та місце розгляду справи позивач був повідомлений шляхом направлення на його офіційну електронну адресу ухвали судді від 19 жовтня 2020 року в електронному вигляді , а відповідач - шляхом направлення на адресу його місця проживання поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням ухвали судді про прийняття справи до провадження та призначення до судового розгляду (т. 1 а.с. 188).

06 листопада 2020 року сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 42665, в якому останній заперечував щодо задоволення позову та просив справу розглядати у його відсутність (а.с. 199-228), а тому судове засідання по справі було відкладено на 16 грудня 2020 року о 16 год. 00 хв. (т. 1 а.с.231).

Про дату, час та місце розгляду справи позивач був повідомлений шляхом направлення на його офіційну електронну адресу судової повістки в електронному вигляді.

16 листопада 2020 року до суду від позивача в електронному вигляді надійшло клопотання за вх. № 44134 про витребування доказів по справі (т.1 а.с. 232-238).

01 грудня 2020 року до канцелярії суду за вх. № 46748 від позивача АТ КБ «Приватбанк» надійшла відповідь на відзив , в якому останній просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (т. 1 а.с.241-244).

16 грудня 2020 року сторони в судове засідання не з`явились про дату, час та місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином. Заяви про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Ухвалою суду від 16 грудня 2020 року було визнано обов`язковою явку в судове засідання представника позивача АТ КБ «Приватбанк» та відкладено розгляд справи на 28 січня 2021 року о 15 год. 30 хв. (т. 1 а.с. 247-248).

Про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлявся шляхом направлення на його офіційну електронну адресу ухвали суду від 16 грудня 2020 року в електронному вигляді.

В судове засідання 28 січня 2021 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» свого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, ухвалу суду від 16 грудня 2020 року про визнання явки представника позивача обов`язковою отримав завчасно, 22 грудня 2020 року о 10:32:00, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про отримання електронного листа (т. 1 а.с. 249), причини неявки суду не повідомив. Заяв та клопотань від останнього на адресу суду не надходило.

Ухвалою суду від 28 січня 2021 року було повторно визнано обов`язковою явку в судове засідання представника позивача АТ КБ «Приватбанк» та відкладено розгляд справи на 09 березня 2021 року о 11 год. 00 хв.

Про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлявся шляхом направлення на його офіційну електронну адресу ухвали суду від 28 січня 2021 року в електронному вигляді.

В судове засідання 09 березня 2021 року позивач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» свого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, оскільки ухвалу суду від 28 січня 2021 року про визнання явки представника позивача повторно обов`язковою отримав завчасно, 01 лютого 2021 року о 17:20:36, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про отримання електронного листа (т. 2 а.с. 5), причини неявки суду не повідомив. Заяв та клопотань від останнього на адресу суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 2 ст. 44 ЦПК Ккраїни учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ч. 1,5, 6 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повіска-повідомлення – завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Встановлено, що суд двічі зобов`язував позивача з`явитися до суду та надати суду особисті пояснення, про призначені судові засідання позивач повідомлявся заздалегідь належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа на електронну адресу позивача.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі “Каракуця проти України”).

А тому, суд дійшов висновку, що позивач втратив інтерес до справи, більш того, нехтуючи своїми правами та обов`язками, передбаченими ст. 43, 44 ЦПК України, повторно не з`являється до суду з неповажних причин, що дає можливість залишити позов без розгляду.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа "Скопелліті проти Італії" від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25 березня 1999 року).

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

З матеріалів справи вбачається, що з дня прийняття справи до провадження минуло майже триста днів.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи у разі якщо визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Частиною 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

З системного аналізу п. 3 ч. ст. 257 ЦПК України та положень ст. 223 ЦПК України вбачається те, що законодавець безпосередньо пов`язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу. Дії суду залежать від дій позивача.

Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності.

Зміст принципу диспозитивності перш за все розкривається через положення “хто хоче здійснити свої права, має сам потурбуватися про це”.

Неявка позивача в судові засідання без поважних причин унеможливлює розгляд справи у розумні строки розгляду справи, з врахування дати звернення до суду. Крім того, таку процесуальну поведінку позивача суд розцінює як затягування без поважних причин розгляду даної справи.

Вказана позиція узгоджується з позицією ВС/КЦС у справі № 310/12817/13 від 22.05.2019 р.

Зокрема, Верховний Суд зазначив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці висловлював правову позицію про те, що обмеження доступу до суду з метою запобігання зловживанню процесуальними засобами також загалом може визнаватися таким, що має легітимну мету (Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Моннелл і Морріс проти Сполученого королівства”.)

Суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує інтереси відповідача, який вимушений витрачати час, кошти, свою чи представника явку в судові засідання.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд враховує, що повідомлення про день, час та місце розгляду справи були направлені позивачу завчасно, з дотримання розумних строків розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, однак в судове засідання позивач, явка якого судом двічі визнавалась обов`язковою, свого представника не направив, не повідомив суд про причини неявки. Наразі будь-яких доказів наявності поважних причин неявки представника позивача до суду як в попередні так і в теперішнє судове засідання позивач не надав.

Заяв та клопотань з боку позивача акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на адресу суду не надходило.

Відтак, процесуальна бездіяльність позивача не можете ставити під сумнів здійснення судом судочинства, а вирішення спору в такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Невиконання покладених на позивача обов`язків мають визначені чинним цивільним процесуальним законодавством наслідки, зокрема щодо залишення позову без розгляду.

За вищевикладених обставин, у зв`язку з відсутністю в позивача бажання бути представленим у судовому засіданні для надання суду належних пояснень та доказів на підтвердження предмету і підстав позову, та враховуючи вимогу чинного законодавства щодо збереження необхідного балансу прав сторін і дотриманням права відповідача отримати судове рішення, що ухвалене на підставі належних доказів, суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, враховуючи, що позовна заява залишена без розгляду, у зв`язку з повторним неприбуттям позивача в судове засідання без поважних причин, судові витрати не підлягають поверненню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 128, 131, 210, 223, 257, 260, 261, 263, 275, 353 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов