Рішення № 95530463, 15.03.2021, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/153/21

Провадження № 2/168/90/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 року смт. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Малюти А.В.,

секретаря судового засідання – Сулеви Н.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений 17 жовтня 2014 року з відповідачем ОСОБА_2 .

Вимоги обґрунтовані тим, що сімейне життя між сторонами не склалось. Відсутнє взаєморозуміння та довіра. Відбуваються сварки. З вересня 2020 року сторони проживають окремо. Спільного господарства не ведуть. Шлюб носить формальний характер. Просить шлюб розірвати. Після розірвання шлюбу залишити за нею прізвище « ОСОБА_3 ».

Позивач у підготовче засідання не з`явилася. Подала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує. Просить справу розглядати у її відсутності.

Відповідач у підготовче засідання не з`явився. Подав заяву, в якій позовні вимоги визнає. Просить справу розглядати у його відсутності.

Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно зі змістом статті 55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Як вбачається зі змісту частини 3 та 4 статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Згідно зі статтею 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Судом встановлено, що сторони 17 жовтня 2014 року уклали шлюб, який зареєстрований Буцинською сільською радою Старовижівського районного Волинської області за актовим записом № 7. (а.с.7). Від спільного проживання мають двоє дітей: синів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.8,9). Подружнє життя з відповідачем не склалося. Відносини, які склались між сторонами носять негативний характер. Відсутні спільні інтереси та погляди на подальше спільне життя. Із вересня 2020 року сторони проживають окремо (а.с. 10). Тобто шлюб носить формальний характер. Можливості збереження даного шлюбу немає.

З поданої відповідачем заяви встановлено, що він позовні вимоги визнав. Дана обставина, в силу вимог статті 206 ЦПК України, крім інших є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з викладеними обставинами та з урахуванням вищезазначених норм закону, суд прийшов до висновку, що подальше проживання та збереження сім`ї є неможливим, тому шлюб між сторонами слід розірвати.

Крім того, статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Бажання позивачки і надалі після розірвання шлюбу іменуватись шлюбним прізвищем « ОСОБА_3 » підлягає до задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При подачі до суду позову, позивач була звільнена від сплати судового збору на підставі до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки являється особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства (а.с.6). Тому, відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, відповідно до статей 104, 105, 110, 112 СК України, керуючись статтями 141, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України,

суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Буцинською сільською радою Старовижівського району Волинської області 17 жовтня 2014 року за актовим записом №7- розірвати.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві 22030106, ЄДРПОУ 37993783, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001.

Після розірвання шлюбу за позивачкою залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.В.Малюта